ОКРЕМА ДУМКА

головуючого судді Олійник О.В. щодо ухвали Вищого антикорупційного суду

від 15.09.2026 у цивільній справі № 991/9831/25, провадження № 2/991/39/25

17.09.2026 м. Київ

У Вищому антикорупційному суді на стадії підготовчого провадження перебуває цивільна справа за позовом Держави в особі прокурора - начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

15.09.2026 суд у складі колегії суддів (головуючого судді Олійник О.В. та суддів Задорожної Л.І., Чернової О.В.) постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви головуючого судді Олійник О.В. від 14.09.2026 про самовідвід від розгляду зазначеної цивільної справи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України - порушення передбаченого ч. 7 ст. 33 ЦПК України порядку повторного автоматизованого розподілу справ для заміни судді-доповідача (головуючого судді).

Користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 35 ЦПК України, вважаю необхідним висловити окрему думку щодо ухваленого рішення, з яким не згодна з огляду на таке.

Більшість суддів колегії дійшли висновку про відмову в задоволенні заявленого мною самовідводу з тих мотивів, що станом на момент прийняття керівником апарату суду розпорядження від 11.06.2026 № 50 ав про повторний автоматизований розподіл судової справи № 991/9831/25 з метою заміни головуючого судді Крикливої Т.Г. був чинним наказ голови суду від 10.06.2026 № 345/к про надання судді відпустки, тривалістю понад 5,5 місяців, тому була законна підстава для заміни головуючого судді на іншого суддю. 

Такий висновок суду вважаю формальним і неправильним, таким, що не враховує всю сукупність обставин, які мали значення для прийняття рішення.

У заяві про самовідвід зазначені детально відомості щодо хронології надання головуючій у справі судді Крикливій Т.Г. відпусток у червні 2026 року та її виходів на роботу в цей місяць, внаслідок чого припинялась відпустка для догляду за дитиною, кінцева дата якої кожен раз визначалась по 01.12.2026. У тексті ухвали відображені відповідні фактичні обставини, на які я послалась у заяві про самовідвід, однак суд дійшов протилежного висновку про відсутність підстави для відводу мене від розгляду справи.

Так, нормою ч. 7 ст. 33 ЦПК України визначено, що невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Проте згідно з наявними копіями заяв судді про надання відпусток та наказами голови суд, згідно яких вирішено вважати суддю Крикливу Т.Г. такою, що приступила до виконання посадових обов`язків після відпустки для догляду за дитиною, така відпустка сукупно тривала 8 робочих днів (11, 12, 15, 16, 19, 22, 25, 26 червня 2026 року) і тричі припинялась у цей період (17, 23, 29 червня 2026 року). Кожна відпустка у червні 2026 року тривала менше 14 календарних днів, хоча для здійснення повторного авторозподілу справи обов`язковою умовою за ч. 7 ст. 33 ЦПК України є тривалість відпустки, яка перевищує 14 днів, і може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ЦПК України.

Такі відомості давали достатні підстави для висновку, що систематичний вихід судді Крикливої Т.Г. на роботу для здійснення правосуддя та її перебування у відпустках кожен раз не довше 14 календарних днів підряд у червні 2026 року (а так само і в липні, серпні 2026 року, що підтверджено копіями заяв судді та наказів голови суду, доданими до моєї заяви про самовідвід) був свідомим та наперед запланованим способом організації нею своєї роботи як судді. За такої умови помічник судді Крикливої Т.Г. не мав передбаченої ч. 7 ст. 36 ЦПК України підстави ініціювати перед керівником апарату суду питання про здійснення повторного автоматизованого розподілу цієї цивільної справи з метою заміни головуючого судді. 

На день подання помічником судді службової записки про вирішення питання про повторний авторозподіл для заміни головуючого судді цивільна справа вже перебувала в провадженні суду понад передбачені ст. 196, 210 ЦПК України строки. Тобто заміна головуючого судді аж ніяк не могла сприяти розгляду справи у строки, встановлені ЦПК України. Окрім того, на підставі ч. 12 ст. 33 ЦПК України розгляд справи на стадії підготовчого провадження починається спочатку в разі зміни складу суду. Тобто необґрунтований повторний розподіл справи, не лише не сприяв розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, а навпаки всупереч принципу розумності строків розгляду справи, зумовив очевидне збільшення строку розгляду справи.

На моє переконання, з огляду на обставини щодо фактичного строку розгляду справи № 991/9831/25 та перебування судді Крикливої Т.Г. у відпустках не більше 14 календарних днів підряд, були відсутні достатні підстави, передбачені ч. 7 ст. 33 ЦПК України та підпунктом 16.1.1 пункту 16 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, для ініціювання помічником судді Богацькою М.М. перед керівником апарату суду питання про заміну головуючого судді Крикливої Т.Г. та, відповідно, для прийняття рішення про таку заміну. 

У цьому випадку здійсненням 11.06.2026 повторного автоматизованого розподілу судової справи для заміни головуючого судді (судді-доповідача) Крикливої Т.Г. на іншого суддю було порушено порядок визначення судді (судді-доповідача Олійник О.В.) для розгляду справи, що повинно було мати наслідком прийняття судом рішення про задоволеного заявленого мною самовідводу.

Суддя          Оксана ОЛІЙНИК