Справа № 991/13373/24

Провадження 1-кп/991/130/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

14 вересня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

захисників ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ з власних технічних засобів),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 420170000000003658 від 14.11.2017 за обвинуваченням:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Караганда Республіка Казахстан, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно якого здійснюється спеціальне судове провадження);

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (відносно якого здійснюється спеціальне судове провадження),

ВСТАНОВИВ:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду на стадії допиту свідків перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні 14.09.2026 захисником ОСОБА_6 подано клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження заяву про відвід колегії суддів від обвинуваченого ОСОБА_9 на підставі того, що останній, прослухавши технічний запис судового засідання від 22.08.2026, встановив упередженість колегії суддів з огляду на відмову головуючої надати можливість стороні захисту задавати свідку стороні обвинувачення питання, які стосуються предмету доказування. При цьому головуюча запропонувала захиснику надати перелік питань свідку головуючій для їх самостійного озвучування судом. Захисник заперечив з цього приводу, на що головуюча вказала на право захисника подавати свої заперечення в апеляційній скарзі. 

Захисник пояснив, що саме обвинувачений ОСОБА_9 заявляє відвід складу суду. ОСОБА_9 не має можливості брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, тому склав заяву про відвів, підписав її у письмовому виді та направив електронною поштою захиснику. Пояснив, що ця заява подана до суду і підписана особистим електронним підписом захисника, якому суд має довіряти відповідно до укладеної з обвинуваченим ОСОБА_9 угоди про здійснення його захисту в межах цього кримінального провадження. Зазначив, що він спілкується з ОСОБА_9 , обмінюється інформацією, володіє його позицією щодо пред`явленого обвинувачення. Обвинувачений слідкує за ходом судового провадження шляхом ознайомлення з технічним записом судових засідань, на які або захист звертає увагу, або обвинувачений самостійно має бажання прослухати. З підстав, які стали для відводу колегії суддів від ОСОБА_9 , захисник не має наміру заявляти відвід колегії, але підтримує заяву ОСОБА_9 . 

Прокурор заперечив проти розгляду відводу від особи, яка безпосередньо не приймає участі в судовому розгляді. Разом з тим, пояснив, що сприймає цей відвід від сторони захисту, оскільки захисник його підтримав. З огляду на те, що захисником ОСОБА_6 вже заявлявся відвід колегії суддів, прокурор сприймає таку позицію захисту виключно як зловживання права на відвід і просить залишити заяву без розгляду. 

Захисник  ОСОБА_7 підтримав заяву. Вважав, що не розгляд заяви є порушенням права на захист. 

Після з`ясування обставин судом, викладених у клопотанні захисника, суд протокольною ухвалою суду від 14.09.2026 залишив без розгляду заяву ніби-то ОСОБА_9 про відвід колегії суддів. Суд мотивував своє рішення тим, що не підтверджено, що заява про відвід подана особисто ОСОБА_9 , і що саме така позиція є особисто волевиявленням обвинуваченого ОСОБА_9 , відносно якого здійснюється спеціальний судовий розгляд. 

Судом додатково роз`яснено, що здійснення спеціального судового провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9 не є перешкодою його з`явлення безпосередньо до суду для участі в судовому процесі. Також здійснення спеціального судового провадження не позбавляє ОСОБА_9 подавати до суду особисто документи, підписані своїм електронним підписом, або підписом, який засвідчено нотаріально для підтвердження особи. 

Після чого захисником ОСОБА_6 заявлено відвід складу суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України у зв`язку з не розглядом по суті заяви про відвід колегії суддів його підзахисного, пояснюючи це тим, що спеціальний судовий розгляд передбачає долучення до суду захисником документів, отриманих від свого підзахисного.

Таким чином, відвід захисника обґрунтовано недовірою до суду у зв`язку з ухваленням рішення колегією суддів про залишення без розгляду заяви про відвід колегії суддів нібито обвинуваченого ОСОБА_9 . Захисник вважав, що прийняте судом рішення порушує право ОСОБА_9 на доступ до правосуддя, тому колегія суддів підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого відводу, вказав, що заява має ознаки зловживання захисника правом на відвід. На думку прокурора, захисником не наведено будь-яких обґрунтованих підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу колегії суддів, тому просив заяву залишити без розгляду. 

Оцінка та мотиви суду

Об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Отже, вказана вимога КПК України усуває можливу упередженість судді при здійсненні судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри учасників і громадськості до суду та винесених ним рішень.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-76 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду. Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2017 «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006) орієнтують на те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

В той же час, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Суд вважає відвід необґрунтованим, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі ВС КАС у справі №826/11409/17 від 17.07.2020 року, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Так, на думку Верховного суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

За результатами дослідження заявленого відводу, заслуховування учасників судового провадження, суд доходить до висновку, що доводи захисника ОСОБА_6 є необґрунтованими та не вказують на існування підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України для відводу колегії суддів.

Всі доводи сторони захисту зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду, прийнятим в ході розгляду заяви про відвід нібито обвинуваченого ОСОБА_9 , яка протокольною ухвалою суду від 14.09.2026 судом залишена без розгляду. Про мотиви вказаної ухвали суд зазначав вище по тексту. 

Разом з тим, незгода з процесуальними рішенням колегії суддів не може свідчити про її упередженість чи необ`єктивність та бути підставою для відводу. Перевірка доводів сторони захисту, які потребують оцінки процесуальних рішень суду першої інстанції, та визначення впливу таких рішень на повноту, об`єктивність та рівність судового процесу є завданням судового провадження з перегляду судових рішень і не може здійснюватися в межах правового інституту відводу.

Тому, якщо сторона захисту не згодна з рішеннями суду, ухваленими в судовому засіданні 14.09.2026, та вважає, що цією ухвалою порушено право обвинуваченого ОСОБА_9 на доступ до правосуддя, то це не позбавляє сторону захисту можливості обстоювати цю позицію в судовому провадженні з перегляду судового рішення в межах даного кримінального провадження, у тому числі шляхом подання апеляційної скарги на остаточне судове рішення та включення до цієї скарги заперечень на ухвали суду. Однак використання для цих цілей інституту відводу суперечить правовій меті та призначенню цього процесуального механізму.

Таким чином, заява про відвід з підстав незгоди з процесуальною позицією суду, не може свідчити про необ`єктивність та упередженість колегії суддів і бути підставою для її відводу.

Також суд звертає увагу, що захисник раніше заявляв відвід колегії суддів з підстав не згоди з прийнятими судом процесуальним рішенням. Судом в ухвалі від 17.06.2026 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України було відмовлено у відводі колегії суддів та роз`яснено, що не згода з процесуальним рішенням суду не є підставою для відводу. Суд в черговий раз звертає увагу захисника, що постановлення судом ухвал не на користь сторони, не свідчать про упередженість суду, а повторно заявлена заява захисника про відвід суду з аналогічних підстав може свідчити про зловживання сторони захисту інститутом відводу у кримінальному провадженні, строки давності у якому спливають.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що стороною захисту не доведено наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстав для відводу колегії суддів, у зв`язку з чим у задоволенні заяви захисника ОСОБА_10 про відвід колегії суддів слід відмовити.

Керуючись ст. 75-76, 80-82, 350, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_2