Справа № 991/9983/26

Провадження 1-кп/991/89/26

У Х В А Л А 

іменем України

15 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52021000000000359 від 16.07.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крюківщина Бучанського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. П`ятидні Володимир-Волинського району Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Чорнобиль Чорнобильського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Понінка Полонського району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Воронки Чорнухинського району Полтавської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянка України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки с. Переселення Кагарлицького району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянка України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000359 від 16.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

1.1. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 подав клопотання про зміну запобіжного заходу. 

1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2024 у справі №991/12328/24 до підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 181 680 грн із покладенням ряду процесуальних обов`язків строком на 2 місяці. На виконання вказаної ухвали третя особа внесла визначений розмір застави. Після спливу 2 місяців процесуальні обов`язки не продовжувалися.

1.3. Захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 має сталі сімейні та соціальні зв`язки, одружений і має на утриманні неповнолітню дитину. Офіційний дохід в обвинуваченого протягом з 2022 року відсутній, а дохід в родині має тільки дружина. Захисник просив врахувати кредитну заборгованість обвинуваченого та внесення застави третьою особою, гроші якої вже понад 1 рік і 9 місяців залишають обмеженими.

За таких обставин застава у розмірі 181 680 грн створює для сім`ї та третьої особи істотний майновий тягар. 

1.4. Захисник просив скасувати запобіжний захід у вигляді застави або змінити його на особисте зобов`язання.

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Захисник ОСОБА_10 клопотання підтримав, просив задовольнити.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав, підтвердив, що неофіційно доглядає за дитиною, якій 8 років. Пояснив, що до 2022 року працював у будівельній сфері, але наразі інші пропозиції роботи обвинуваченого не влаштовують. Зазначив, що заставодавцем є його сестра, яка внесла гроші в якості застави за умови їх повернення протягом 2 місяців. 

2.3. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу. Зазначив, що застосований розмір застави не є непомірним для обвинуваченого. Сторона захисту не навела нових обставин, які не були предметом судового розгляду. Звернув увагу, що заставодавцем є третя особа, яка не зверталась із питаннями про повернення застави.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

3.2. На підставі ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.4. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.5. Доводи захисника на користь зміни запобіжного заходу стосувалися майнового стану обвинуваченого, необхідності повернення грошових коштів заставодавцю, а також тривалості дії запобіжного заходу у незмінному вигляді та необхідності оцінки актуальності ризиків кримінального провадження. 

3.6. Стосовно перегляду ризиків кримінального провадження Суд зазначає наступне. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. 

Водночас кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України). Таким чином, сторона захисту при зверненні із клопотанням про зміну запобіжного заходу повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається. 

Захисник, стверджуючи про зменшення ризиків кримінального провадження у зв`язку із перебігом часу і відсутністю періодичного їх перегляду, має не лише формально їх заперечити, але й належним чином продемонструвати, які ризики були встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, та навести переконливі аргументи про їх відсутність на даний час. 

Натомість, захисник не надав судового рішення від 31.10.2024, що унеможливлює встановлення переліку і змісту ризиків кримінального провадження, покладених в основу застосованого розміру застави. За відсутності таких даних Суд позбавлений можливості перевірити доводи сторони захисту в контексті актуальності ризиків і їх співвідношення з первинно встановленими обставинами, а відтак  і можливості надати їм об`єктивну оцінку з урахуванням фактичних обставин провадження. 

За таких умов твердження захисту щодо неактуальності ризиків кримінального провадження мають абстрактний характер і ґрунтуються на спростуванні невизначеного для Суду переліку ризиків кримінального провадження. 

3.7. Суд також критично оцінює доводи захисника щодо майнового стану обвинуваченого, оскільки стороною захисту не надано достатніх та обґрунтованих відомостей, які б свідчили про непомірність застосованого розміру застави або про виникнення нагальної потреби у поверненні грошових коштів. Суд враховує, що відповідно до відомостей із Пенсійного фонду України обвинувачений із 2022 року не отримує офіційного доходу. Суд також не встановив об`єктивних обставин, які б позбавляли обвинуваченого здійснювати трудову діяльність протягом тривалого періоду. 

Усвідомлений вибір обвинуваченого з питань працевлаштування не створює вмотивованої підстави для повернення грошових коштів, внесених в якості застави, у зв`язку із скрутним майновим станом обвинуваченого. Так само наявність кредитної заборгованості, зумовленої поточними витратами на проживання, не свідчить про непомірність застави або відсутність актуальності дії запобіжного заходу. 

Визначальним для вирішення питання про перегляд застосованого розміру застави є не встановлення факту витрат особи, її кредитних зобов`язань або вирішення питань розподілу бюджету для покриття сімейних потреб, а з`ясування того, чи призводять встановлені відомості до істотного обмеження майнових можливостей обвинуваченого, за якого збереження розміру застави створює непомірний фінансовий тягар для обвинуваченого. Наведені стороною захисту формальні посилання на майновий стан обвинуваченого, який обумовлений його власною поведінкою, не дають підстав для висновку про дійсну непомірність застосованого розміру застави або виникнення інших обставин, які свідчать про суттєві зміни його матеріального становища. 

3.8. Щодо доводів сторони захисту про необхідність повернення грошових коштів заставодавцю (за твердженням обвинуваченого його сестри) Суд зазначає, що сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи і не пов`язана з обов`язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно у підозрюваного/обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від їх взаємовідносин або попередніх домовленостей щодо строку, протягом якого грошові кошти повинні бути повернуті заставодавцю. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом. Відтак, виключно потреба повернути грошові кошти заставодавцю зі спливом погодженого періоду не може визнаватися обґрунтованою і достатньою підставою для зменшення встановленого розміру застави. 

При цьому факт внесення застави іншою особою нівелює право обвинуваченого стверджувати про непомірність для нього розміру застави, в тому числі посилаючись на майновий стан. З урахуванням того, що застава за обвинуваченого внесена іншою особою, на її розмір в подальшому не можуть впливати доходи, витрати та інші обставини, пов`язані з особою обвинуваченого.

4. За таких обставин Суд не встановив підстав для скасування запобіжного заходу або його зміни на особисте зобов`язання. Так само на даному етапі Суд не встановив обставин для перегляду застосованого розміру застави.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 315, 372, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя            ОСОБА_15