15/09/2026
Справа № 991/9983/26
Провадження 1-кп/991/89/26
У Х В А Л А
іменем України
15 вересня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52021000000000359 від 16.07.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крюківщина Бучанського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. П`ятидні Володимир-Волинського району Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Чорнобиль Чорнобильського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Понінка Полонського району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Воронки Чорнухинського району Полтавської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянка України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродж/енки с. Переселення Кагарлицького району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянка України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000359 від 16.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
1.1. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_12 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу.
1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2024 у справі №991/5310/24 до підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 000 000 грн і покладено ряд процесуальних обов`язків. Надалі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2024 у справі №991/11398/24 зменшено розмір застави до 51 476 000 грн, а ухвалою від 02.07.2025 у справі №991/4476/24 - до 45 000 000 грн.
Захисник просила врахувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 протягом тривалого часу та істотну зміну процесуальної ситуації, яка обумовлює зменшення ризиків кримінального провадження.
На переконання захисника, забезпечення подальшої процесуальної поведінки може бути досягнуто шляхом застосування менш обтяжливого запобіжного заходу особистого зобов`язання.
Застосований розмір застави не враховує обставин кримінального провадження, майновий стан підозрюваного та є непомірним для нього. При цьому під час визначення розміру застави слідчим суддею враховано майновий стан дружини, яка не є учасником цього кримінального провадження. Захисник також зазначив про необхідність повернення грошових коштів заставодавцю, що у сукупності із зменшенням ризиків кримінального провадження та належною процесуальною поведінкою дає підстави для висновку про можливість повернення таких коштів. Водночас факт сплати таких грошових коштів заставодавцем призвів до значного погіршення фінансових показників ТОВ «П`ятидні».
На момент звернення із цим клопотанням наявне інше кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , в межах якого до останнього застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 000 грн, що також свідчить про непомірність розміру застави і значне навантаження на заставодавця.
1.3. Захисник просила змінити запобіжний захід ОСОБА_5 шляхом зменшення розміру застави до меж, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України.
2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника, просив задовольнити клопотання.
2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, зазначив, що розмір застави визначений об`єктивно. Нових обставин, які не були предметом розгляду, стороною захисту не наведено. У письмових запереченнях прокурор ОСОБА_16 на підтвердження актуальності ризиків кримінального провадження долучив повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 11.09.2026.
3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1. У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити, продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
3.2. На підставі ст. 201 КПК України захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.3. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.4. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.
3.5. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.6. Доводи захисника на користь зміни запобіжного заходу стосувалися:
- належної процесуальної поведінки обвинуваченого;
- необхідності повернення грошових коштів заставодавцю і надмірного майнового тягаря для нього, у тому числі у зв`язку із внесенням грошових коштів в іншому кримінальному провадженні;
- зменшення ризиків кримінального провадження.
3.7. Належна процесуальна поведінка особи, до якої застосовано запобіжний захід, безумовно, має враховуватися судом під час оцінки того, чи зберігаються ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та чи є надалі виправданим застосування обмежень, пов`язаних із запобіжним заходом. Водночас сама по собі така поведінка не означає автоматичного зменшення відповідних ризиків до такого рівня, за якого застосування застави втрачає своє процесуальне призначення.
За своєю природою виконання покладених на особу обов`язків є насамперед належною реалізацією встановлених судом процесуальних вимог, а не самостійною підставою для пом`якшення запобіжного заходу. Особа, щодо якої застосовано запобіжний захід, повинна дотримуватися визначених судом обов`язків незалежно від того, чи пов`язаний такий захід із внесенням застави. Тому факт їх виконання не може розглядатися як такий, що сам собою нівелює обставини, які зумовили необхідність застосування забезпечувального заходу.
Належна поведінка свідчить лише про те, що особа виконує встановлені для неї вимоги; однак для зміни запобіжного заходу необхідно встановити, що обставини, які обґрунтовували його застосування, змінилися настільки, що відповідні процесуальні ризики можуть бути належним чином нейтралізовані менш обтяжливим заходом.
При цьому застава не є формою санкції за неналежну поведінку та, відповідно, її застосування не припиняється лише тому, що особа не порушує визначених судом обов`язків. Її призначення полягає у забезпеченні належної процесуальної поведінки шляхом створення для особи додаткового майнового стимулу виконувати покладені на неї обов`язки та залишатися в доступі для участі у кримінальному провадженні. Отже, відсутність порушень не свідчить про те, що такий механізм забезпечення вже втратив свою необхідність.
Більше того, оцінка необхідності подальшого застосування застави має здійснюватися не ретроспективно - виключно з огляду на те, що особа до цього часу належно виконувала свої обов`язки, а з урахуванням прогнозу її подальшої процесуальної поведінки та того, наскільки наявні ризики можуть бути ефективно усунуті менш обмежувальним заходом. Минуле дотримання процесуальних вимог є одним із чинників такої оцінки, але не є її єдиним або визначальним критерієм.
Саме тому для зменшення розміру застави недостатньо послатися на те, що обвинувачений не допускав порушень. Сторона, яка ініціює таку зміну, має навести переконливі обставини, які свідчать про реальну зміну сукупності факторів, що раніше обумовили застосування застави у конкретному визначеному розмірі, та про те, що менший розмір застави буде достатнім для досягнення мети запобіжного заходу.
3.8. Щодо доводів сторони захисту про необхідність повернення грошових коштів заставодавцю Суд зазначає, що сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи і не пов`язана з обов`язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно у підозрюваної/обвинуваченої та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від їх взаємовідносин. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом. Виключно потреба повернути грошові кошти заставодавцю протягом певного часу не може визнаватися обґрунтованою і достатньою підставою для зменшення встановленого розміру застави.
Так само Суд відхиляє посилання сторони захисту на те, що внесення застави третьою особою негативно вплинуло на здійснення Товариством своєї нормальної господарської діяльності. Як зазначено вище, внесення грошових коштів в якості застави є правом заставодавця, а не його обов`язком. Відтак, заставодавець усвідомлює майнові ризики, пов`язані тимчасовим вибуттям із обігу значної суми грошових коштів, та добровільно приймає відповідне рішення. Виникнення у майбутньому потреби у заставодавця використати внесені кошти для здійснення господарської діяльності не може розглядатися як обставина, що зумовлює повернення таких коштів. Інакше розуміння поставило б застосований запобіжний захід у залежність від майнових інтересів заставодавця та його фінансових пріоритетів. Аналогічні висновки стосуються і доводів сторони захисту про внесення цією ж особою застави в іншому кримінальному провадженні.
3.9. Суд також звертає увагу, що розгляд питання про зміну запобіжного заходу не є інструментом перегляду або оскарження судового рішення, яким застосовано запобіжний захід стосовно підозрюваного. Суд під час розгляду клопотання у порядку ст.201 КПК України не наділений повноваженнями здійснювати самостійну правову оцінку мотивів слідчого судді, які покладені в основу визначення першочергового розміру застави, та обставин, які існували на момент ухвалення такого рішення. Правильність висновків про врахування майнового стану обвинуваченого на момент застосування запобіжного заходу не є новою істотною обставиною, яка впливає на необхідність зменшення розміру застави.
При цьому факт внесення застави іншою особою нівелює право обвинуваченого стверджувати про непомірність для нього розміру застави, в тому числі посилаючись на майновий стан обвинуваченого. З урахуванням того, що застава за обвинуваченого внесена іншою особою, на її розмір в подальшому не можуть впливати доходи, витрати та інші обставини, пов`язані з особою обвинуваченого.
3.10. Щодо зменшення/відсутності ризиків кримінального провадження Суд зазначає. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачена може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 01.09.2026 у справі №991/9983/26 Суд надав ґрунтовну оцінку динаміці ризиків кримінального провадження та доводам сторони захисту, за результатами чого Суд встановив актуальність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Відтак, Суд не вбачає за доцільне надавати повторну оцінку таким ризикам. Водночас Суд також констатував відсутність на даній стадії ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
За таких обставин ризики, які були актуальні станом на момент останнього перегляду розміру застави (02.07.2025) та продовження строку дії обов`язків перед направлення обвинувального акта до суду (01.07.2026), істотно зменшились, два з них перестали існувати. За таких умов пропорційним до наявних ризиків є зменшення застави до 43 000 000 грн. Такий розмір застави відповідає фактичним обставинам, які змінились з моменту застосування запобіжного заходу (у тому числі подальшого зменшення розміру застави) та мають значення при зміні запобіжного заходу, у тому числі з огляду на зміну стадії провадження. Такий розмір не є непомірним для обвинуваченого, адже як встановлено Судом застава внесена за нього іншою особою. З іншого боку, саме такий розмір здатен виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 в подальшому.
3.11. З огляду на зміну запобіжного заходу Суд вбачає за доцільне покласти строком до 15.11.2026 включно на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, які є релевантними наявним ризикам кримінального провадження і стадії розгляду, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті.
При цьому Суд звертає увагу, що вказані обов`язки є ідентичними до тих, які були продовжені Судом ухвалою від 01.09.2026.
Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 201, 315, 372, 376, 392 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання захисника ОСОБА_12 задовольнити частково.
2.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2024 у справі №991/5310/24 до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, зменшивши її розмір до 43 000 000 (сорока трьох мільйонів) гривень.
3.Покласти на ОСОБА_5 до 15.11.2026 включно такі обов`язки:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_30