17 вересня 2026 року Справа № 991/3/24

Головуючий (суддя-доповідач) Провадження №11-кп/991/24/26

в апеляційній інстанції: ОСОБА_1 

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 

щодо ухвали від 17 вересня 2026 року

(РОЗБІЖНА)

місто Київ

I. Зміст прийнятого рішення

1. 17.09.2026 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою відмовила прокурору в його клопотанні про відновлення судового провадження за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023 у кримінальному провадженні №42017000000000061 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 

II. Стисла позиція щодо постановленої ухвали

2. Із наведеним рішенням більшості колегії суддів я не погоджуюся.

3. Вважаю, що з огляду на обставини, встановлені в ході розгляду клопотання, необхідно було відновити судове провадження за апеляційними скаргами та розглянути питання щодо прийняття відмови прокурора від його апеляційної скарги, після чого й визначити чи продовжити проведення апеляційного розгляду або ж знову зупинити судове провадження.

III. Детальні міркування

4. Проведення у розумні строки судового провадження забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК).

4.1. Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК).

4.2. Отже, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

4.3. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України /далі - КК/ особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

4.4. У кримінальному провадженні №42017000000000061 обвинуваченому інкримінується вчинення дій, кваліфікованих за ч. 3 ст. 368 КК, покарання за які, зокрема, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, тобто йдеться про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину в розумінні ч. 4 ст. 12 КК.

4.5. Оскільки події, обставини яких інкримінуються обвинуваченому, мали місце 22.03.2017, то строк притягнення його до кримінальної відповідальності у випадку доведення, що він дійсно вчинив відповідні дії, про які зазначає сторона обвинувачення, спливає після 22.03.2027 (через шість місяців від дати постановлення ухвали, щодо якої висловлено цю окрему думку).

4.6. Вважаю, що не відновлення апеляційного розгляду в цій справі за клопотанням прокурора призведе, за умови, якщо надалі зазначений обвинувачений буде визнаний судом апеляційної інстанції винуватим у вчиненні інкримінованих дій, до недосягнення такого завдання кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Адже, тоді його з формальних причин буде звільнено від відповідальності, що може вказувати на безкарність.

5. Поруч із наведеним відповідно до п. 20-10 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ судове провадження, яке раніше було зупинене на підставі ст. 335 цього Кодексу, може бути відновлено судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою у разі встановлення факту, що особа, зазначена в абз. 1 цього пункту, перестала приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та може брати участь у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції).

5.1. У ході вирішення клопотання прокурора були оголошені відомості про те, що: (1) обвинувачений проходив службу в ТЦК СП у Дніпрі; (2) під час дії запобіжного заходу у виді застави з обов`язком носити електронний засіб контролю пошкодив такий засіб, після чого змінив місце служби. Наведене може вказувати, що зазначений обвинувачений вживав заходи для ухилення від кримінальної відповідальності на випадок прийняття рішення щодо залишення без змін вироку суду першої інстанції відносно нього, прикриваючись метою безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Проте захист України - це почесний обов`язок кожного громадянина України, а не покарання чи спосіб ухилення від кримінальної відповідальності.

5.2. Вважаю, що вказані обставини потребували більш детальної перевірки судом, у т. ч. шляхом вирішення з ініціативи суду питання про зміну запобіжного заходу та звернення застави у дохід держави на підставі ч. 9 ст. 182 КПК, а саме перевірки причин пошкодження засобу контролю та зміни місця служби. Проведення вказаних дій дозволило б перевірити чи дійсно обвинувачений не має можливості приймати участь в апеляційному перегляді в режимі відеоконференцзв`язку та чи причини пошкодження засобу контролю - обумовлені або не обумовлені його діями, направленими на уникнення покарання, як головного прояву кримінальної відповідальності.

5.3. Важливо й необхідно було провести вказану перевірку також і з огляду на зміни, які відбулися в законодавстві, зокрема, беручи до уваги положення абз. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з яким Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

5.4. Зважаючи на наведене, а також враховуючи зміну обставин, які існували на момент зупинення провадження (такими змінами є: (1) надходження заяви від прокурора про відмову від апеляційної скарги, що уможливлює проведення апеляційного розгляду за відсутності обвинувачених, так як у разі прийняття відмови від апеляції прокурора у цій справі вже не йтиметься про погіршення становища обвинувачених; (2) пошкодження електронного засобу контролю; (3) зміна місця проходження служби), вважаю, що колегія суддів повинна була задовольнити клопотання прокурора та відновити провадження.

5.5. Крім того, дещо подібною була ситуація в справі №676/176/18, в якій колегія суддів 14.04.2026 Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відновила апеляційне провадження та наразі продовжує проведення апеляційного перегляду.

5.6. Щодо права прокурора на відмову від апеляційної скарги, то воно є його дискреційним повноваженням. Дане питання, відновивши апеляційне провадження, можна розглянути за відсутності обвинувачених, оскільки від їх позиції прийняття такого рішення по суті не залежить.

6. Таким чином, суд повинен був задовольнити клопотання прокурора.

Суддя: ОСОБА_2