Справа № 991/11524/26

Провадження 1-кс/991/11550/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

16 вересня 2026 року          м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 , 

захисниці - адвокатки ОСОБА_5 ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000235 від 10.10.2023, відносно 

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Петрівка, Бобровицького району, Чернігівської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 

14.09.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

 

1.Зміст поданого клопотання

 

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 13 312 000 гривень та покласти на підозрювану ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання детектив вказав, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Так, за версією слідства,  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, із залученням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , організовано та реалізовано протиправну схему по заволодінню коштами Комунального підприємства «Київський метрополітен» в розмірі 137 432 739,30 грн.

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що у період з 16.11.2022 до 27.10.2023 разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами заволоділа чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, чим вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив вказує, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою та підтверджується зібраними доказами, детальний перелік яких наведений у клопотанні та долучений до матеріалів справи. 

При цьому, на переконання детектива, для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави. 

Детектив просить врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину; підозрювана володіє значними статками, у тому числі грошовими активами, разом з іншими учасниками заволоділа коштами в розмірі 137 432 739,3 грн, а тому розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде завідомо непомірним для неї, має бути визначений на рівні 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 13 312 000 гривень, а також необхідним є покладення обов`язків, викладених у клопотанні.

 

2.Позиція учасників у судовому засіданні

 

Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовольнити. Також прокурор детально повідомив про обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення та участь ОСОБА_4 у ньому. Додатково прокурор зазначив, що підозрювана має нерухомість за кордоном та планувала поїздку туди у вересні цього року. 

Захисниця підозрюваної - адвокатка ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Вона зазначила, що повідомлена підозра є необґрунтованою та не підтверджується жодними доказами, долученими до клопотання про застосування запобіжного заходу.

Також захисниця зазначала про непомірність розміру застави та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стверджуючи, що заявлені у клопотанні обставини на обґрунтування ризиків, є абстрактними та не підтверджені доказами. На підтвердження своїх доводів вона долучила відповідні матеріали та письмові заперечення. 

Крім цього, захисниця зазначила про наявність у підозрюваної захворювань, які перешкоджають їй носити електронний засіб контролю, а також наявність родичів похилого віку та майна у Чернігівській області. З огляду на це, сторона захисту також просила не накладати обов`язок носити електронний засіб контролю та надати можливість вільно пересуватись Київською та Чернігівською областями. 

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи своєї захисниці та просила відмовити в задоволенні клопотання.

 

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

 

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. 

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. 

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

 

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

 

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279, 481 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 11.09.2026 письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_4 , про що свідчить її підпис у повідомленні про підозру. 

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України,  ОСОБА_13 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

 

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, комунальне підприємство «Київський метрополітен» ідентифікаційний код 03328913 (далі - комунальне підприємство), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та предметом діяльності якого є, серед іншого, надання послуг з перевезень пасажирів та багажу метрополітеном, потребувало запасних частин та обладнання для рухомого складу метрополітену.

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за версією слідства, з метою заволодіння коштами комунального підприємства під час закупівель транспортно-експедиційних послуг з транспортування вагонів метро, що у 2023 році безоплатно передавались польською компанією Metro Warszawskie Sp. z o.o. (далі - Варшавський метрополітен) комунальному підприємству, розробили відповідний злочинний план, до реалізації якого залучили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , а також інших невстановлених під час досудового розслідування осіб.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за версією слідства, діючи з відома та під контролем ОСОБА_7 , розробили технічну специфікацію до предмета закупівлі «Транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015» (далі - технічна специфікація) із умовою щодо перевезення вантажу восьмивісною автотранспортною платформою, що мала на меті суттєво звузити коло потенційних учасників, обмеживши конкуренцію під час відповідних закупівель, та забезпечити перемогу підконтрольного організаторам злочину суб`єкта господарювання.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, діючи з відома та під контролем ОСОБА_7 , імітуючи проведення моніторингу цін, скерували суб`єктам господарювання, що були наперед визначені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , заздалегідь узгоджені запити цінових пропозицій, а ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , на думку сторони обвинувачення, забезпечили надходження узгоджених відповідей із завищеними в порівнянні з ринковими показниками (цінами), штучно завищивши в такий спосіб вартість предмету закупівлі «Транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015». 

При цьому, на переконання детектива, на роль постачальника вказаних транспортно-експедиційних послуг, що візьме участь у відповідних публічних закупівлях, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підібрали підконтрольне їм ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» та для штучного збільшення транспортно-експедиційних витрат при перевезенні вантажу за допомогою ОСОБА_14 залучили польську компанію TREEDEN GROUP Sp. z o.o., а також підшукали автомобільного вантажного перевізника - польську компанію PANAS TRANSPORT Sp. z o.o., що буде безпосередньо надавати послуги з перевезення вантажу у вигляді вагонів метро.

Протягом 2023 року комунальне підприємство провело публічні закупівлі Транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015», а ОСОБА_9 та ОСОБА_8 для участі у згаданих закупівлях забезпечили підготовку відповідних документів від імені ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД». 

При цьому, за твердженням детектива, співучасниками забезпечено перемогу ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» у вказаних публічних закупівлях та подальше укладання між комунальним підприємством та ОСОБА_12 , який діяв від імені ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» з відома та під контролем ОСОБА_9 й ОСОБА_8 , договорів № 144-ТЧ1-23 від 19.04.2023, № 302-ТЧ1-23 від 19.07.2023, № 370-ТЧ1-23 від 20.09.2023 щодо надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення вантажу (вагонів метро) автомобільним транспортом, фактичне перевезення за якими здійснено польською компанією PANAS TRANSPORT Sp. z o.o.

Водночас ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , на думку сторони обвинувачення, з метою штучного збільшення розміру понесених витрат під час перевезення вагонів метро «ввели» в протиправну схему заволодіння коштами комунального підприємства польську компанію TREEDEN GROUP Sp. z o.o. в якості субпідрядника ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД». Це дозволило ОСОБА_12 надати до комунального підприємства відповідні звіти експедитора зі штучно завищеними в порівнянні з фактичними витратами на організацію міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підлягали відшкодуванню комунальним підприємством.

В подальшому у період з 04.05.2023 по 27.10.2023 комунальним підприємством перераховано на банківські рахунки ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» кошти на загальну суму 189 335 601,06 грн в якості оплати за транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення відповідно до вказаних вище договорів, тоді як фактичні безпосередні витрати щодо організації перевезення 60 вагонів з м. Варшава до м. Києва склали 51 902 861,76 грн, а саме: 

46 045 987,20 грн - послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Варшава-Київ, що надавались PANAS TRANSPORT Sp. z o.o. на замовлення TREEDEN GROUP Sp. z o.o.;

2 118 412,23 грн - винагорода експедитора TREEDEN GROUP Sp. z o.o. (53 910 Євро в перерахунку по курсу НБУ на дату складання актів надання послуг та звітів експедитора);

342 000,00 грн - послуги з організації митного оформлення на території України, що надавались ПП «Солло» на замовлення ТОВ «Порто Трейд»; 

805 467,46 грн - послуги з вивантаження вантажу у пункті призначення, що надавались ТОВ «Аграрі» на замовлення ТОВ «Порто Трейд»; 

836 552,97 грн - послуги зі страхування вантажу, що надавались ПрАТ «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес» на замовлення ТОВ «Порто Трейд». 

1 754 441,90 грн - винагорода експедитора ТОВ «Порто Трейд», що складає 3,5% від обсягу наданих послуг та є прибутком ТОВ «Порто Трейд» від операцій з організації міжнародного перевезення вагонів метро.

Із коштів, що надійшли на рахунки ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» від комунального підприємства, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 забезпечили перерахування 180 528 033,03 грн для купівлі валюти на загальну суму 4 546 500 євро та подальше їх перерахування польській компанії Treeden Group Sp. z o.o., від якої 1 171 200 євро було перераховано компанії PANAS TRANSPORT Sp. z o.o. в якості оплати за фактично надані послуги перевезення 60 вагонів метро з м. Варшава до м. Київ. 

У такий спосіб, за версією слідства, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, із залученням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , організовано та реалізовано протиправну схему по заволодінню коштами комунального підприємства в розмірі 137 432 739,30 грн.

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та ознаками складу інкримінованого їй злочину. 

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких копій документів: 

-копією статуту КП «Київський метрополітен»;

-копією наказу (розпорядження) начальника КП «Київський метрополітен» ОСОБА_7 про переведення на іншу роботу № 311-Н/К від 06.04.2020; 

-листом від начальника відділу моніторингу цін КП «Київський метрополітен» ОСОБА_15 до керівника підприємства від 12.01.2023 № 37/04-9;

-листом від начальника відділу моніторингу цін - заступника начальника управління внутрішнього контролю ОСОБА_15 , погодженого з начальником управління внутрішнього контролю ОСОБА_16 до т.в.о. начальника служби рухомого складу ОСОБА_17 від 12.01.2023 № 37/01-33; 

-витягом із специфікації до річного плану закупівель по коду 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» на 2023 рік;

-пропозиціями щодо особливих вимог до учасників закупівлі, погоджених 14.03.2013 т.в.о. начальника технічного управління КП «Київський метрополітен» ОСОБА_18 ;

-тендерною документацією на закупівлю Транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015, що затверджено рішенням уповноваженої особи КП «Київський метрополітен» ОСОБА_19 від 14.03.2023 (протокол № 348-П);

-висновком експерта № 118/23 від 04.04.2023 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження;

-протоколами щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.04.2023 № 509-П, 510-П, від 10.04.2023 № 528-П; 

-копією договору дарування від 14.03.2023 між компанією Metro Warszawskie Sp. o.o. (Дарувальник) та КП «Київський метрополітен» (Обдарований);

-договором № 144-ТЧ1-23 від 19.04.2023 між ТОВ «Порто Трейд» в особі директора ОСОБА_12 та КП «Київський метрополітен» в особі начальника електродепо «Дарниця» ОСОБА_20 ;

-актами приймання передачі наданих послуг № 1-13 між ТОВ «Порто Трейд» (Експедитор) та КП «Київський метрополітен»; 

-копіями міжнародних автомобільних накладних (CMR) щодо перевезення вагонів №417, №418, №426, №427, №014, №013, №435, №436, №437, №438, №001, №002, №419, №015, №420; 

-копією договору дарування від 25.05.2023 між компанією Metro Warszawskie Sp. o.o. (Дарувальник) та КП «Київський метрополітен» (Обдарований);

-копією договору дарування від 16.06.2023 між компанією Metro Warszawskie Sp. o.o. (Дарувальник) та КП «Київський метрополітен» (Обдарований);

-висновком експерта № 42/25 від 31.07.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи; 

-висновком експерта № 14/26 від 30.04.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи;

-висновком експерта № 28613/23-54/28614/23-53 від 29.12.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи;

-копіями окремих сторінок протоколів огляду від 02-04.03.2026, 13.03.2026, 20.04.2026, 21.04.2026, 18.06.2026, 02-20.03.2026;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_21 від 09.03.2026, ОСОБА_22 від 30.07.2026, ОСОБА_23 від 17.06.2026, ОСОБА_24 від 23.06.2026, ОСОБА_25 від 30.06.2026;

-протоколами огляду від 05.08.2026, 07.08.2026, 17.08.2026, 04.08.2026, 17-19.06.2026;

-копіями протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.01.2024 №1209, №1210, №1211; 

-копіями окремих сторінок протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.02.2026 №19/1093, №19/1094;

-копією договору перевезення вантажу № 1/04/TG/2023 від 14.04.2023 між ТОВ «Treeden Group» в особі Президента правління ОСОБА_26 (Замовник) та ТОВ «Panas Transport» в особі Президента правління ОСОБА_116 (Перевізник або Виконавець);

-іншими доказами, отриманими в ході досудового розслідування.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Водночас, доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують висновку про можливу причетність останньої до вчинення інкримінованого їй злочину. Необхідно зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної до вчинення інкримінованого їй злочину.

 

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

 

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язано з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). 

Злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 , є особливо тяжким, його санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваної переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). 

Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо наявності вказаного ризику, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, частота перетину державного кордону (згідно з інформацією з інформаційної довідки від 22.07.2026 з системи «АРКАН» ОСОБА_4 неодноразово (7 разів) виїздила за кордон після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну,) та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України (описаний у п.3.6. цієї ухвали). 

Поряд з цим слідчий суддя також бере до уваги, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , виданий 23.08.2018 та дійсний до 23.04.2028). 

На думку слідчого судді, наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. 

Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність зазначеного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

 

3.3.2. Щодо ризику знищення, зміни або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

На переконання слідчого судді, вказаний ризик є реальним, враховуючи що ОСОБА_4 з 2014 року по 2025 рік працювала у КП «Київський метрополітен», а з 2020 року обіймала керівну посаду - посаду начальника відділу моніторингу цін - заступника начальника управління внутрішнього контролю. З огляду на це, підозрювана з метою знищення, приховання або спотворення документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, може незаконно впливати на працівників КП «Київський метрополітен», які можуть зберігати такі документи та відомості. 

За таких обставин, виправданими є доводи про наявність вказаного ризику, у зв`язку з набуттям статусу підозрюваної, ОСОБА_4 безпосередньо зацікавлена у вжитті заходів з метою унеможливлення притягнення її до кримінальної відповідальності, може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

 

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- інкримінований підозрюваній злочин ймовірно вчинений нею у співучасті з іншими фігурантами;

- підозрювана тривали час працювала у КП «Київський метрополітен» та дотепер може мати вплив на працівників комунального підприємства;

- в ході розгляду даного клопотання підозрюваній стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту деяких свідків, які дали показання на підтвердження версії слідства, а також містять особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження. 

 

3.3.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя враховує, що підозрювана, користуючись своїм авторитетом серед колишніх колег та маючи зв`язки з керівництвом КП «Київський метрополітен», може використати їх для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати здійсненню досудового розслідування щодо неї та інших учасників скоєння злочину.

До того ж, слідчий суддя враховує кількість залучених осіб, до ймовірно вчиненого кримінального правопорушення. Також сторона обвинувачення довела, що причетним особам було відомо про проведення досудового розслідування та останні намагались йому перешкоджати. 

Усе це на переконання слідчого судді доводить, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

 

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; 

- пред`явлення їй підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 61 рік; 

- має достатній майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваної - наявність родичів на території Чернігівської області;

- наявність хронічних хвороб;

- підозрювана раніше не судима.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваної не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

 

3.5.Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваної, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню. 

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, а на цьому етапі досудового розслідування встановлено наявність п`ятьох ризиків. Тим більше, слідчий суддя відзначає, що у ході розгляду вказаного клопотання не встановлено осіб, які б виявили бажання взяти підозрювану на поруки.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб. 

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя виходить із наданих та повідомлених сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної та її близьких осіб.

Згідно відомостей з бази даних «Доходи фізичних осіб з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків» сума доходу, нарахованого ОСОБА_4 податковими агентами за останні 10 років у період з 2016 по 2025 роки склала 3 934 610 грн. Також за 2024-2025 роки ОСОБА_4 задекларувала доходи від підприємницької діяльності на суму 12 311 718 грн., а також у 2024 році доходи, самостійно задекларовані фізичною особою, у розмірі 6 216 620 грн. 

Також син підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_27 згідно відомостей з бази даних «Доходи фізичних осіб з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків» за останні 10 років у період з 2016 по 2025 рік задекларував дохід від підприємницької діяльності на загальну суму 31 630 430 грн. 

Крім цього, слідчий суддя встановив, що у власності ОСОБА_4 наявні наступні об`єкти нерухомого майна та транспортний засіб: 

-житловий будинок № 4, розташований за адресою: АДРЕСА_6), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2744580474040);

- частки житлового будинку № 14а, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185913832224);

- частки земельної ділянки площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 3222481201:01:006:5057 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1023357632000);

-земельна ділянка площею 1,96 га за адресою: Чернігівська обл., Бобровицький р-н, с/рада Петрівська, з кадастровим номером 7420686000:02:000:0229 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 888278274206);

-квартира АДРЕСА_3 ;

-1/3 частки квартири  

АДРЕСА_4 ;

-земельна ділянка площею 0,2495 га за адресою: АДРЕСА_5 , з кадастровим номером 7420686000:01:001:0181;

-земельна ділянка площею 0,2585 га за адресою: АДРЕСА_5 , з кадастровим номером 7420686000:01:001:0182;

-автомобіль марки TOYOTA VENZA, 2020 рік випуску, 

VIN: НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .

Також при визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини та предмет цього кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні грошовими коштами у розмірі понад 130 млн. грн. з іншими учасниками злочину. 

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем. Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваної та її ролі, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. 

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваній, розмір предмету кримінального правопорушення, спосіб вчинення вказаного злочину, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 320 000 (вісім мільйонів триста двадцять тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваної та її близьких осіб, а також її індивідуальних обставин, зможе забезпечити її належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для неї. Визначений розмір застави є співмірним з розміром фактичних активів, якими володіє підозрювана, а також відповідним з огляду на імовірно завдану шкоду.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрювана або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної. 

Водночас, зазначений стороною обвинувачення розмір застави, на переконання слідчого судді, є високим та не відповідає майновому стану підозрюваної. Більше того, у судовому засіданні прокурор не зміг надати логічного пояснення заявленій сумі, посилаючись виключно на суму імовірно завданої шкоди. 

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ряд обов`язків. 

У судовому засіданні сторона захисту повідомила про наявність майна та родичів похилого віку у підозрюваної на території Чернігівської області. Тому з метою забезпечення прав підозрюваної, зважаючи на обставини досудового розслідування, слідчий суддя доходить висновку, що необхідно покласти обов`язок не відлучатись за межі м. Києва, Київської та Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду. Цей обов`язок буде справедливим балансом між правами особи, яка наразі є тільки підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, та інтересами кримінального провадження. 

Слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними у клопотанні, здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Водночас, зважаючи на обставини кримінального провадження та факту того, що фактично підозрювані вже були обізнані про проведення досудового розслідування до повідомлення про підозру, проте не переховувались від органів досудового розслідування, слідчий суддя доходить висновку, що відсутні підстави для накладення обов`язку носити електронний засіб контролю.

Зазначені вище обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваної і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. Строк дії таких обов`язків слід визначити у два місяці.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, 

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1.Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000235 від 10.10.2023, - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваної  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 320 000 (вісім мільйонів триста двадцять тисяч) гривень.

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки: 

-прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатись за межі м. Києва, Київської та Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування як безпосередньо, так і через третіх осіб, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , колишніми та діючими працівниками КП «Київський метрополітен», Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ТОВ «Порто Трейд», ТОВ «Транснаціональна Логістична Компанія», ТОВ «Новітнє Обладнання», ТОВ «Ультра-Транс», ТОВ «Транссервіс-М», ТОВ «Атлас Транс Логістик», ПрАТ «СК «ІнтерЕкспрес», ТОВ «Аграрі», ПП «Солло», ТОВ «Нова Вагонна Компанія», ТОВ «Сан-Транс Логістик», ТОВ «Лінгваплюс Бонус», ТОВ «Ніка Транс Логістик», ТОВ «Гадз-Агро», АТ «Банк Альянс», ТОВ «Фесіт Юнайтед», ТОВ «Лєтрейд», Metro Warszawskie Sp. z o.o., Treeden Group Sp. z o.o., Panas Transport Sp. z o.o. (Республіка Польща) їх представниками на території України, у тому числі: ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_20 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_22 , ОСОБА_76 , ОСОБА_21 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 ( ОСОБА_105 ), ОСОБА_106 ( ОСОБА_107 ), ОСОБА_108 ( ОСОБА_109 ), ОСОБА_110 ( ОСОБА_111 ), ОСОБА_112 ( ОСОБА_113 ), ОСОБА_114 ( ОСОБА_115 );

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану, визначити строком у 2 місяці, але не довше строку досудового розслідування. 

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити. 

6.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: 

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7. Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8. Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом. 

9. Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10. Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023102060000235 від 10.10.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 

11. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12. Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та її захисникам.

13. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

 

 

Слідчий суддя   ОСОБА_1