УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 991/3435/23

провадження № 51 - 3441 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого Міністерства оборони України- майора юстиції ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2026 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 

встановив:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено за ст. 366 ч. 1 КК України (в редакції Закону від 13 травня 2014 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки кожного, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності, на строк 3 роки кожного. 

На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання.

Цим же вироком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України у зв`язку з недоведеністю наявності в діях кожного з них складу цього кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 червня 2026 року, апеляційні скарги прокурора та потерпілого (цивільного позивача) Міністерства оборони України задоволено частково, апеляційні скарги захисників залишено без задоволення. Вирок Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року у частині вирішення цивільного позову змінено. Цивільний позов Міністерства оборони України до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду. В іншій частині вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,

у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,

яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,

що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи

в обґрунтування кожної позиції.

Так, представник у своїй касаційній скарзі вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 413 КПК України, з урахуванням встановлених судами обставин у цьому кримінальному провадженні та прийнятих судових рішень. 

Водночас у касаційній скарзі представник вказує на допущені, на його думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Також у поданій скарзі представник не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. 

Крім того, у касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на те, що судом безпідставно не призначено експертизи у цьому кримінальному провадженні, як просив прокурор в суді апеляційної інстанції, не зазначає вимоги закону та норми законодавства, які було порушено цим судом. 

Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі

у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно

до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу представника потерпілого Міністерства оборони УкраїниОСОБА_4 без руху.

Встановити ОСОБА_4 п`ятиденний строк

для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3