Справа № 991/10619/23

Провадження № 1-кп/991/127/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 вересня 2026 року м. Київ 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора  ОСОБА_5 ,

обвинувачених  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисників  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 

ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

26.08.2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 звернувся до суду із клопотанням про зміну застосованого до його підзахисного запобіжного заходу, а саме застави у розмірі 8 000 000 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн. Разом з цим просить суд повернути заставодавцю ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» суму, на яку буде зменшено заставу. 

Обґрунтування клопотання 

На обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що після відмови судом 11.02.2026 у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу виникла нова обставина, яка раніше не була предметом оцінки суду та свідчить про необхідність зміни запобіжного заходу щодо його підзахисного.

Такою обставиною є ухвалення Конституційним Судом України рішення № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 у справі № 3-176/2025(355/25) за конституційною скаргою ОСОБА_12 щодо відповідності Конституції України абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Саме відповідно до наведеного положення КПК України до ОСОБА_8 застосовано заставу у розмірі, що перевищує розмір, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів.

Стверджує, що Конституційний Суд України хоча і визнав оспорювану норму абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України конституційною, однак сформулював обов`язкові умови для її застосування. Відтак, визначаючи розмір застави в судовому рішенні на підставі вказаної норми закону, суд має проаналізувати фінансову спроможність особи, обставини накладення арешту на належне їй майно, а також обґрунтувати кожен складник, що формує загальний розмір застави, уникаючи припущень про матеріальну спроможність особи.

Наголошує на тому, що: 

(1) обставини накладення арешту на майно ОСОБА_8 віднині є не факультативним доводом, а елементом обов`язкового судового обґрунтування розміру застави; 

(2) у жодній з ухвал, постановлених у цьому провадженні, сума 8 000 000 грн не була розкладена на складники: не зазначено, яка частина відповідає ризику переховування, а яка - ризику впливу на свідків та обвинувачених, 

що свідчить про необґрунтоване застосування до ОСОБА_8 застави у винятковому розмірі.

Окрім цього зазначає, що строк дії покладених на ОСОБА_8 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчився; встановлені ризики кримінального провадження з плином часу зменшились; а сам обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку, зокрема прибуває до суду за викликами та не вчиняє жодних дій, які могли б бути розцінені як спроба ухилення від суду чи впливу на свідків або інших обвинувачених.

За таких обставин вважає, що розмір застосованої до ОСОБА_8 застави має бути зменшений до граничної межі, визначеної п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 підтримав заявлене ним клопотання, просив суд його задовольнити. Зазначив, що застава у визначеному слідчим суддею розмірі (8 000 000 грн) застосована до ОСОБА_8 вже більш ніж 2 роки 9 місяців та з того часу не зменшувалась. Такий її розмір не відповідає майновому становищу обвинуваченого, позаяк належне йому майно та банківські рахунки, арештовані. Крім того щодо ОСОБА_8 триває декілька кримінальних проваджень, в межах одного з яких до нього застосована застава у розмірі 400 000 грн. Відсутність ризиків кримінального провадження та належна процесуальна поведінка ОСОБА_8 додатково свідчать про необхідність застосування застави у меншому розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_8 просив суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, заявлене його захисником. Зауважив, що стосовно нього відкрито ряд кримінальних проваджень, існування яких має враховуватись судом під час вирішення питання про зміну йому запобіжного заходу. Зокрема, в межах іншого кримінального провадження, розгляд якого здійснюється Вищим антикорупційним судом, суддею враховувався факт застосування щодо нього запобіжних заходів в межах інших проваджень. Повідомив, що кошти, внесені ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» як застава за нього, він отримав у позику від цього товариства, строк повернення якої настав. На теперішній час ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» отримало рішення суду про стягнення з нього таких коштів. Відтак він має боргові зобов`язання, як перед цим товариством, так і перед іншими позичальниками. Протягом чотирьох років він знаходиться під процесуальним тиском держави, весь цей час його рахунки та робота фактично заблоковані, а договори позики, кредитні та інші фінансові зобов`язання ним не виконуються. Окрім цього на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей і непрацездатна матір, а сам він має певні вади здоров`я та третю групу інвалідності, що сукупно свідчить про необхідність зменшення розміру застосованої щодо нього застави.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що розмір застави є співмірним з майновим станом обвинуваченого ОСОБА_8 . Стороною обвинувачення здобуто докази на підтвердження того, що окрім майна, зареєстрованого на ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та її матір, вони розпоряджаються і іншими коштами та майном. Приблизний розмір отриманих від злочинної діяльності ОСОБА_8 коштів, згідно з висунутим обвинуваченням, становить близько 1 000 000 доларів США. Ці обставини, а також той факт, що застава все ж була внесена, виключають можливість стверджувати про те, що вона є надмірною для обвинуваченого. ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» свідомо і добровільно внесло кошти в сумі 8 000 000 грн як заставу за ОСОБА_8 . Те, що останній оформив позику з цим товариством на означену суму, на думку прокурора, не відповідає реальним намірам та дійсним цивільно-правовим відносинам. Про наведене свідчить, зокрема те, що стороною захисту не надано доказів про хоча б часткове повернення такого боргу. Вважає, що саме той розмір застави, який наразі застосований до обвинуваченого, здатний забезпечити дотримання ним належної процесуальної поведінки і надалі.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , їх захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_9 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8 , просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Мотиви та висновки суду

Зважаючи на стадію кримінального провадження, а також положення ст. 201, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 (із якого було виділене кримінальне провадження № 52023000000000423) застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на останнього покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Надалі, на стадії досудового розслідування строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави зменшувався. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 продовжено до 11.12.2023 включно, а розмір застави зменшено до 8 000 000 грн.

На виконання вказаної ухвали слідчого судді 07.11.2023 ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» внесло на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти в сумі 8 000 000 грн у якості застави за ОСОБА_8 (справа № 991/8939/23), що підтверджується платіжною інструкцією від 07.11.2023 № 1124, а також листом керівника апарату суду від 08.11.2023 № 03.13-04/76/2023.

Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 08.11.2023 № 08/22112 ОСОБА_8 звільнений з-під варти 08.11.2023, у зв`язку із внесенням застави.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24.01.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою від 22.03.2024 у цій справі суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого (частину яких суд виклав у новій редакції).

Надалі суд двічі продовжував строк дії вказаних обов`язків, останній раз ухвалою від 19.06.2024 у цій справі до 19.08.2024.

З урахуванням вказаного, наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 8 000 000 грн, а покладені на нього в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, які ставляться йому у провину, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_8 від суду продовжує зберігати свою актуальність.

ОСОБА_8 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Відповідно до вимог ст. 69, ст. 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Про наявність такого ризику свідчить не лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, але й сукупність інших обставин.

Так, за період з 25.01.2019 до 10.01.2022 ОСОБА_8 (документований паспортами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) 28 разів перетинав державний кордон України, а під час дії воєнного стану - за період з 13.08.2022 до 04.04.2023 - 6 разів.

Під час судового провадження на підтвердження існування заявлених ризиків прокурор надав зокрема протоколи про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_8 від 21.02.2023, від 08.05.2023, та протокол від 04.08.2023, складений за результатами огляду файл-звіту, сформованого 09.06.2023 в ході огляду побітової копії мобільного телефону ОСОБА_8 .

Вказаним оглядом встановлено, що одним із файлів, які містяться у листуванні ОСОБА_8 в месенджері WhatsApp з абонентом під назвою « ОСОБА_14 », є копія листа Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 14.03.2023 № 222/587, адресованого Державній прикордонній службі України, щодо сприяння ОСОБА_15 (номер закордонного паспорта НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України у період з 21.03.2023 до 10.04.2023 через пункт пропуску Ягодин на залізничному транспорті.

Суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_8 останній раз перетинав державний кордон України в напрямку виїзду 22.03.2023 рейсом 67 Київ-Варшава у пункті пропуску Ягодин та повернувся на територію України 04.04.2023 тим же маршрутом. Тобто у спосіб та період, зазначені в листі ГУР МОУ від 14.03.2023 № 222/587.

До того ж існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.

Суд також враховує, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належить квартира, розташована у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області (за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_8 придбав вказану нерухомість за 100 000 доларів США), автомобіль Toyota Camry та будинок у м. Богуслав Київської області (подарований йому матір`ю). Отже, майновий стан обвинуваченого, який оцінюється судом у контексті його достатності для існування в умовах переховування, підкріплює існування вказаного ризику.

Накладення арешту на належне ОСОБА_8 майно саме по собі не спростовує твердження суду про достатність його майнового стану для існування в умовах переховування та не нівелює пов`язаного з цим ризику.

Наведені обставини у своїй сукупності демонструють наявність у ОСОБА_8 можливостей для вчинення дій з метою переховування від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні також є актуальним.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Під час судового провадження відбулись допити частини свідків сторони обвинувачення. Зокрема, 16.10.2024 судом допитано двох із трьох свідків, заявлених прокурором.

Наведене свідчить про зменшення інтенсивності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не нівелює його подальше існування, з огляду на наступне. 

Так, ч. 14, 15 ст. 352 КПК України унормовують, що свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з`ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з`ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев`ятою статті 224 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що згідно встановленого порядку дослідження доказів допити частини свідків обвинувачення відбулись до дослідження письмових доказів сторін та до допитів свідків сторони захисту, то суд не виключає ймовірності проведення повторних допитів свідків сторони обвинувачення, що у свою чергу вказує на актуальність ризику впливу на останніх.

Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця».

Зміст протоколів від 21.02.2023, від 08.05.2023 та протоколу про результати проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_8 від 08.07.2022 дає підстави стверджувати про те, що обвинувачений має давні, сталі зв`язки із працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця». Тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_8 свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.

До того ж наразі не допитані свідки сторони захисту, ризик впливу на яких суд також не виключає.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які, за версією сторони обвинувачення, досить тривалий час узгоджували свої дії щодо вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.

Таким чином, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що ризики переховування ОСОБА_8 від суду і його незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні продовжують існувати.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення визначеного ОСОБА_8 розміру застави, суд зауважує, що наявність встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовує подальшу необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави, однак не виключає можливості перегляду її розміру.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що прийняття Конституційним Судом України рішення № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 є обставиною, яка беззаперечно свідчить про необхідність застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі, визначеному для тяжких злочинів. 

Рішенням Конституційного Суду України абзац 5 ч. 5 ст. 182 КПК України визнано таким, що відповідає Конституції України. Відповідне положення не визнано неконституційним, а офіційного тлумачення норм КПК України його резолютивна частина не містить. Наведені у мотивувальній частині рішення правові позиції конкретизують передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України критерії та усталені стандарти ЄСПЛ щодо обов`язку слідчого судді, суду індивідуалізувати розмір застави, оцінити майновий і сімейний стан особи, установлені ризики та можливість внесення застави, а також навести належні й достатні мотиви виходу за загальні межі. 

При цьому наведені Конституційним Судом України вимоги щодо мотивування розміру застави дотримувались слідчим суддею та судом і до цього при вирішенні питань про обрання та зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу.

Суд не погоджується з твердженням захисника про те, що обставини накладення арешту на майно ОСОБА_8 «відтепер є не факультативним доводом, а елементом обов`язкового судового обґрунтування розміру застави», позаяк в результаті накладення арешту ОСОБА_8 не перестав бути власником такого майна. 

Конституційний Суд України звернув увагу на те, що активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують, зокрема має бути враховано обставину, що стала підставою для накладення арешту на майно особи. 

Необхідність урахування таких обставин пов`язується Конституційним Судом України з потребою забезпечити особі реальну можливість внести визначену заставу, щоб вона не перетворювалася на «завуальований спосіб її тримання під вартою». 

При цьому відповідні обставини були враховані слідчим суддею під час постановлення ухвали від 13.10.2023, якою розмір застави ОСОБА_8 було зменшено з 25 000 000 грн до 8 000 000 грн, після чого застава все ж була внесена за ОСОБА_8 ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» та реалізувала своє призначення як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою. 

Доводи захисника про обов`язок суду зазначати, яка частина визначеного розміру застави відповідає ризику переховування, а яка - ризику впливу на свідків, не ґрунтуються на вимогах закону, та не випливають із рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026, на яке він посилається.

Норми КПК України не встановлюють обов`язку визначати окрему грошову суму застави щодо кожного з установлених ризиків. Так само рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 не містить вимоги щодо арифметичного розподілу загального розміру застави між окремими ризиками.

Аргументи сторони захисту про відсутність або значне зменшення встановлених судом ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд вважає непереконливими.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку суду, застосування до ОСОБА_8 застави в значному розмірі є одним із вагомих факторів, який сприяє тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки.

Водночас, при визначенні розміру застави суд враховує майновий стан ОСОБА_8 в сукупності з іншими обставинами що мають значення для вирішення цього питання. 

Зокрема, окрім перебування на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей та матері (про що ним було неодноразово зазначено в судових засіданнях), суд також бере до уваги наявність щодо нього чотирьох інших кримінальних проваджень, що розглядаються Вищим антикорупційним судом та у яких він має статус обвинуваченого (№ 52025000000000092 від 20.02.2025, № 52022000000000169 від 07.07.2022, № 52022000000000244 від 05.09.2022, № 52023000000000423 від 15.08.2023). Наявність зазначених кримінальних проваджень є обставиною, що зумовлює додаткове майнове навантаження на обвинуваченого, а саме, впливає на можливості його трудової діяльності, відтак враховується судом при оцінці його актуального майнового стану.

Той факт, що застава у вказаному кримінальному провадженні була внесена ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ», а не ОСОБА_8 , так само як і твердження останнього про його боргові зобов`язання перед заставодавцем, не має значення для визначення її розміру, позаяк при визначенні співмірності застави суд враховує майновий стан саме обвинуваченого, а не заставодавця, та не бере до уваги їх майнові відносини між собою.

Разом із цим суд враховує доводи сторони захисту щодо тривалості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави, розмір якої з 13.10.2023 року становить 8 000 000 грн, тобто протягом близько трьох років залишається незмінним (на відміну від інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні).

Ураховуючи наведені обставини, а також зменшення у певній мірі ризику незаконного впливу на свідків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру раніше визначеної обвинуваченому застави із 8 000 000 грн до 7 497 984 грн, що відповідає розміру в 2 253 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 01.01.2026 становить 3 328 грн, ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). 

Суму, на яку зменшено заставу, у розмірі 502 016 гривень слід повернути заставодавцю - ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ».

На переконання суду, на цьому етапі судового провадження такий розмір застави відповідає встановленим обставинам кримінального провадження та є необхідною і достатньою гарантією для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків під ризиком звернення цих коштів у дохід держави.

За таких умов клопотання захисника щодо зменшення розміру застави підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у виді застави в розмірі 8 000 000 гривень, застосований щодо обвинуваченого  ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23, на запобіжний захід у виді застави в розмірі 2 253 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 497 984 (сім мільйонів чотириста дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні.

Суму, на яку зменшено заставу, у розмірі 502 016 (п`ятсот дві тисячі шістнадцять) гривень, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_3 , згідно з платіжною інструкцією № 1124 від 07.11.2023, повернути заставодавцю ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ», код ЄДРПОУ 39552411.

У іншій частині клопотання захисника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3