Справа № 991/11579/26

Провадження 1-кс/991/11605/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

17 вересня 2026 року          м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 , 

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000235 від 10.10.2023, відносно 

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. П`ятидні, Володимир-Волинського району, Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 

15.09.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

 

1.Зміст поданого клопотання

 

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 25 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200 000 гривень та покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання детектив вказав, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Так, за версією слідства,  ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, із залученням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , організовано та реалізовано протиправну схему по заволодінню коштами Комунального підприємства «Київський метрополітен» в розмірі 137 432 739,30 грн.

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що у період з 16.11.2022 до 27.10.2023 разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, організував та керував заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив вказує, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою та підтверджується зібраними доказами, детальний перелік яких наведений у клопотанні та долучений до матеріалів справи. 

При цьому, на переконання детектива, для запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. 

Детектив просить врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину; підозрюваний володіє значними статками, разом з іншими учасниками заволодів коштами в розмірі 137 432 739,3 грн, а тому менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків для кримінального провадження.

 

2.Позиція учасників у судовому засіданні

 

Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовольнити. Також прокурор детально повідомив про обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення та участь ОСОБА_4 як організатора у ньому. Крім цього, прокурор зазначив про те, що підозрюваний може вчинити ризики, передбачені ст. 177 КПК України. 

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що повідомлена підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою. Зокрема, адвокат вказав, що у повідомлені про підозру відсутній виклад наступних обставин: (1) яка саме частина отриманих коштів була протиправно вилучена з власності КП «Київський метрополітен»; (2) яким способом це було зроблено та в який проміжок часу; (3) внаслідок яких саме дій відбулось відповідне вчинення кримінального правопорушення тощо. Крім цього, на переконання захисника сторона обвинувачення безпідставно ототожнила суму договірної оплати з майном, яким начебто заволоділи. Додатково захисник вказав, що матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу демонструють звичайну для міжнародного перевезення господарську модель, за якої український учасник завчасно звертається до іноземного експедитора для отримання розрахунку вартості майбутньої послуги, а отриману пропозицію використовує при формуванні власної тендерної пропозиції. Крім цього, на переконання захисника, в матеріалах клопотання немає жодного доказу, що підозрюваний контролював Treeden Group Sp. z o.o. 

Захисник ОСОБА_6 також стверджував, що підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою. На переконання адвоката, ОСОБА_4 не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, а також в його діях відсутні ознаки організатора. Крім цього, захисник також вказав, що сторона обвинувачення не надає жодного доказу, який би доводив, що ОСОБА_4 є фактичним бенефіціарним власником ТОВ «Порто Трейд». 

Також, сторона захисту вказувала, що відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема сторона обвинувачення не наводить будь-яких конкретних фактів, що свідчать про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . 

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своїх захисників. Зокрема, він зазначив, що у нього не було можливості керувати діями інших підозрюваних та відповідно організовувати вчинення кримінального правопорушення. 

Враховуючи наведене, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 . 

 

 

 

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

 

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

 

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

 

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_4 11.09.2026, що підтверджується особистим підписом останнього, проставленим у тексті повідомлення в присутності його захисника. 

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

 

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, комунальне підприємство «Київський метрополітен» ідентифікаційний код 03328913 (далі - комунальне підприємство), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та предметом діяльності якого є, серед іншого, надання послуг з перевезень пасажирів та багажу метрополітеном, потребувало запасних частин та обладнання для рухомого складу метрополітену.

ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , за версією слідства, з метою заволодіння коштами комунального підприємства під час закупівель транспортно-експедиційних послуг з транспортування вагонів метро, що у 2023 році безоплатно передавались польською компанією Metro Warszawskie Sp. z o.o. (далі - Варшавський метрополітен) комунальному підприємству, розробили відповідний злочинний план, до реалізації якого залучили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також інших невстановлених під час досудового розслідування осіб.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за версією слідства, діючи з відома та під контролем ОСОБА_8 , розробили технічну специфікацію до предмета закупівлі «Транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015» (далі - технічна специфікація) із умовою щодо перевезення вантажу восьмивісною автотранспортною платформою, що мала на меті суттєво звузити коло потенційних учасників, обмеживши конкуренцію під час відповідних закупівель, та забезпечити перемогу підконтрольного організаторам злочину суб`єкта господарювання.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, діючи з відома та під контролем ОСОБА_8 , імітуючи проведення моніторингу цін, скерували суб`єктам господарювання, що були наперед визначені ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , заздалегідь узгоджені запити цінових пропозицій, а ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на думку сторони обвинувачення, забезпечили надходження узгоджених відповідей із завищеними в порівнянні з ринковими показниками (цінами), штучно завищивши в такий спосіб вартість предмету закупівлі «Транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015». 

При цьому, на переконання детектива, на роль постачальника вказаних транспортно-експедиційних послуг, що візьме участь у відповідних публічних закупівлях, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 підібрали підконтрольне їм ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» та для штучного збільшення транспортно-експедиційних витрат при перевезенні вантажу за допомогою ОСОБА_14 залучили польську компанію TREEDEN GROUP Sp. z o.o., а також підшукали автомобільного вантажного перевізника - польську компанію PANAS TRANSPORT Sp. z o.o., що буде безпосередньо надавати послуги з перевезення вантажу у вигляді вагонів метро.

Протягом 2023 року комунальне підприємство провело публічні закупівлі Транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015», а ОСОБА_9 та ОСОБА_4 для участі у згаданих закупівлях забезпечили підготовку відповідних документів від імені ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД». 

При цьому, за твердженням детектива, співучасниками забезпечено перемогу ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» у вказаних публічних закупівлях та подальше укладання між комунальним підприємством та ОСОБА_13 , який діяв від імені ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» з відома та під контролем ОСОБА_9 й ОСОБА_4 , договорів № 144-ТЧ1-23 від 19.04.2023, № 302-ТЧ1-23 від 19.07.2023, № 370-ТЧ1-23 від 20.09.2023 щодо надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення вантажу (вагонів метро) автомобільним транспортом, фактичне перевезення за якими здійснено польською компанією PANAS TRANSPORT Sp. z o.o.

Водночас ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , на думку сторони обвинувачення, з метою штучного збільшення розміру понесених витрат під час перевезення вагонів метро «ввели» в протиправну схему заволодіння коштами комунального підприємства польську компанію TREEDEN GROUP Sp. z o.o. в якості субпідрядника ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД». Це дозволило ОСОБА_13 надати до комунального підприємства відповідні звіти експедитора зі штучно завищеними в порівнянні з фактичними витратами на організацію міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підлягали відшкодуванню комунальним підприємством.

В подальшому у період з 04.05.2023 по 27.10.2023 комунальним підприємством перераховано на банківські рахунки ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» кошти на загальну суму 189 335 601,06 грн в якості оплати за транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення відповідно до вказаних вище договорів, тоді як фактичні безпосередні витрати щодо організації перевезення 60 вагонів з м. Варшава до м. Києва склали 51 902 861,76 грн, а саме: 

46 045 987,20 грн - послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Варшава-Київ, що надавались PANAS TRANSPORT Sp. z o.o. на замовлення TREEDEN GROUP Sp. z o.o.;

2 118 412,23 грн - винагорода експедитора TREEDEN GROUP Sp. z o.o. (53 910 Євро в перерахунку по курсу НБУ на дату складання актів надання послуг та звітів експедитора);

342 000,00 грн - послуги з організації митного оформлення на території України, що надавались ПП «Солло» на замовлення ТОВ «Порто Трейд»; 

805 467,46 грн - послуги з вивантаження вантажу у пункті призначення, що надавались ТОВ «Аграрі» на замовлення ТОВ «Порто Трейд»; 

836 552,97 грн - послуги зі страхування вантажу, що надавались ПрАТ «Страхова компанія «ІнтерЕкспрес» на замовлення ТОВ «Порто Трейд». 

1 754 441,90 грн - винагорода експедитора ТОВ «Порто Трейд», що складає 3,5% від обсягу наданих послуг та є прибутком ТОВ «Порто Трейд» від операцій з організації міжнародного перевезення вагонів метро.

Із коштів, що надійшли на рахунки ТОВ «ПОРТО ТРЕЙД» від комунального підприємства, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 забезпечили перерахування 180 528 033,03 грн для купівлі валюти на загальну суму 4 546 500 євро та подальше їх перерахування польській компанії Treeden Group Sp. z o.o., від якої 1 171 200 євро було перераховано компанії PANAS TRANSPORT Sp. z o.o. в якості оплати за фактично надані послуги перевезення 60 вагонів метро з м. Варшава до м. Київ. 

У такий спосіб, за версією слідства, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, із залученням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , організовано та реалізовано протиправну схему по заволодінню коштами комунального підприємства в розмірі 137 432 739,30 грн.

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованого йому злочину. 

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких копій документів: 

-копією статуту КП «Київський метрополітен»;

-витягом із специфікації до річного плану закупівель по коду 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» на 2023 рік;

-пропозиціями щодо особливих вимог до учасників закупівлі, погоджених 14.03.2013 т.в.о. начальника технічного управління КП «Київський метрополітен» ОСОБА_15 ;

-тендерною документацією на закупівлю Транспортно-експедиторські послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, код 63520000-0 «Послуги транспортних агентств» за ДК 021:2015, що затверджено рішенням уповноваженої особи КП «Київський метрополітен» ОСОБА_16 від 14.03.2023 (протокол № 348-П);

-висновком експерта № 118/23 від 04.04.2023 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження;

-протоколами щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.04.2023 № 509-П, 510-П, від 10.04.2023 № 528-П; 

-копією договору дарування від 14.03.2023 між компанією Metro Warszawskie Sp. o.o. (Дарувальник) та КП «Київський метрополітен» (Обдарований);

-договором № 144-ТЧ1-23 від 19.04.2023 між ТОВ «Порто Трейд» в особі директора ОСОБА_13 та КП «Київський метрополітен» в особі начальника електродепо «Дарниця» ОСОБА_17 ;

-актами приймання передачі наданих послуг № 1-13 між ТОВ «Порто Трейд» (Експедитор) та КП «Київський метрополітен»; 

-копіями міжнародних автомобільних накладних (CMR) щодо перевезення вагонів №417, №418, №426, №427, №014, №013, №435, №436, №437, №438, №001, №002, №419, №015, №420; 

-копією договору дарування від 25.05.2023 між компанією Metro Warszawskie Sp. o.o. (Дарувальник) та КП «Київський метрополітен» (Обдарований);

-копією договору дарування від 16.06.2023 між компанією Metro Warszawskie Sp. o.o. (Дарувальник) та КП «Київський метрополітен» (Обдарований);

-висновком експерта № 42/25 від 31.07.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи; 

-висновком експерта № 14/26 від 30.04.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи;

-висновком експерта № 28613/23-54/28614/23-53 від 29.12.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи;

-копіями окремих сторінок протоколів огляду від 02-04.03.2026, 13.03.2026, 20.04.2026, 21.04.2026, 18.06.2026, 02-20.03.2026;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_18 від 09.03.2026, ОСОБА_19 від 30.07.2026, ОСОБА_20 від 17.06.2026, ОСОБА_21 від 23.06.2026, ОСОБА_22 від 30.06.2026;

-протоколами огляду від 05.08.2026, 07.08.2026, 17.08.2026, 04.08.2026, 17-19.06.2026;

-копіями протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.01.2024 №1209, №1210, №1211; 

-копіями окремих сторінок протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.02.2026 №19/1093, №19/1094;

-копією договору перевезення вантажу № 1/04/TG/2023 від 14.04.2023 між ТОВ «Treeden Group» в особі Президента правління ОСОБА_23 (Замовник) та ТОВ «Panas Transport» в особі Президента правління ОСОБА_113 (Перевізник або Виконавець);

-іншими доказами, отриманими в ході досудового розслідування.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Водночас, доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки вони не спростовують висновку про можливу причетність останнього до вчинення інкримінованого йому злочину. Необхідно зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину.

 

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний  ОСОБА_4  може 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. 

 

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, оскільки  ОСОБА_4  підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Злочин, який інкримінується  ОСОБА_4  є особливо тяжким, його санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. 

Вирішуючи питання щодо наявності вказаного ризику, окрім тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється  ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує також інші обставини, якими в цьому випадку є дані про наявність фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України (описаний у п. 3.6. цієї ухвали), дані про виїзд підозрюваного за кордон після початку повномасштабного вторгнення, наявність широких зв`язків серед службових осіб органів державної влади тощо. 

На думку слідчого судді, наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. 

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність зазначеного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

 

3.3.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 

На переконання слідчого судді, цей ризик є реальним враховуючи роль підозрюваного у ймовірно вчиненому кримінальному правопорушенні. Зокрема ОСОБА_4 контролює діяльність ТОВ «Порто Трейд», ТОВ «Транснаціональна логістична компанія», ТОВ «Новітнє обладнання». Також ОСОБА_13 , фактично підконтрольний та підзвітний ОСОБА_4 .

Також у ході досудового розслідування встановлено, що у електронній скриньці, яку використовує ТОВ «Порто Трейд» фактично відсутнє будь-яке вхідне/вихідне листування за період з 01.11.2022 по 30.06.2023, що свідчить про те, що вміст листування було видалено. Це підтверджується протоколом від 23.03.2026 огляду інформації, отриманої з ТОВ «УКРНЕТ» інформації електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 

За таких обставин, виправданими є доводи про наявність вказаного ризику, у зв`язку з набуттям статусу підозрюваного ОСОБА_4 безпосередньо зацікавлений у вжитті заходів з метою унеможливлення притягнення його до кримінальної відповідальності, може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

 

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- у межах кримінального провадження також є інші підозрювані, у зв`язку з чим він може координувати їх дії та показання або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

-характер та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень свідчать про наявність ризику його незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні;

-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

-в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження. 

 

3.3.4. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення належним чином довела наявність цього ризику. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 із залученням колишнього державного секретаря забезпечив швидке проведення співробітниками Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності (далі - НДЦСЕ у сфері ІТ та ІВ) експертного транспортно-товарознавчого дослідження, складений за результатами якого висновок експерта ОСОБА_24 № 118/23 від 04.04.2023 слугував підставою для відхилення службовими особами КП «Київський метрополітен» тендерної пропозиції ТОВ «Будінтехно», яка була економічно вигіднішою. Це зокрема підтверджується висновком експерта НДЦСЕ у сфері ІТ та ІВ ОСОБА_24 № 118/23 від 04.04.2023 та протоколом допиту від 21.03.2026 свідка ОСОБА_24 . 

З огляду на наведене, на переконання слідчого судді, ОСОБА_4 разом із залученням інших службових осіб можуть впливати на результати судових експертиз, потреба у призначенні та проведенні яких може виникнути під час досудового розслідування. Тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

 

3.3.5. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Оцінюючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя зазначає, що сторона обвинувачення не довела належним чином наявність ризику того, що  ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зокрема, детектив у клопотанні посилався та обставини того, що ОСОБА_4 є підозрюваним та обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях. 

Водночас, ні прокурор, ні детектив не надали слідчому судді доказів, що підозрюваний дійсно може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зокрема, підозрюваний із моменту повідомлення про підозру обізнаний про проведення щодо нього досудового розслідування за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення. Отже, він усвідомлює, що будь-які його подальші протиправні дії будуть зафіксовані правоохоронними органами та потягнуть за собою відповідне обвинувачення.

Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_4 є підозрюваним та обвинуваченим у вчиненні іншого кримінального правопорушення не може однозначно свідчити, що він вчинить інше кримінальне правопорушення або продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 

За таких обставин, слідчий суддя доходить до висновку щодо відсутності ризику того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

 

Окремо слідчий суддя вважає за необхідне надати оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У цьому контексті слід зазначити, що ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним відповідних дій у майбутньому. Кримінальний процесуальний закон не вимагає доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить такі дії, а лише наявності достатніх даних, які свідчать про його реальну можливість та схильність до їх вчинення за конкретних обставин кримінального провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

 

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; 

-пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-достатній майновий стан, який описаний у 3.6. цієї ухвали;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилось 50 років;

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

 

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім. 

В обґрунтування необхідності застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою прокурор зазначає тяжкість імовірного покарання за інкримінований підозрюваному злочин, а також наявні ризики.

Водночас, з урахуванням даних про особу підозрюваного, а також з огляду на недосягнення встановленими ризиками такого рівня інтенсивності, який би обумовлював необхідність ізоляції підозрюваного, позиції прокурора, який у судовому засіданні обмежився загальним твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без наведення належного обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх та вагомих підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, однак не досягає такого рівня інтенсивності, який би виправдовував обмеження свободи підозрюваного. Це зумовлено наявністю у нього стійких соціальних зв`язків і стримуючих від втечі факторів. Зокрема, про це свідчить відсутність з його боку спроб ухилення від органу досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру, коли він мав реальну можливість для цього, адже у період, коли йому вже було відомо про кримінальні провадження щодо обставин, які є предметом цього кримінального провадження. На переконання слідчого судді, наведені обставини свідчать про можливість мінімізації встановленого ризику переховування шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків, які забезпечать належний контроль з боку сторони обвинувачення за його пересуванням. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, як запобіжний захід, який передбачає обмеження перебування та пересування особи також є надмірним заходом у світлі обставин, наведених вище. 

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. 

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

 

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховує характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, яке пов`язане з ймовірним заволодінням коштами КП «Київський метрополітен» на суму понад 130 млн. грн., а також специфіку цього кримінального провадження і спрямованість дій ОСОБА_4 .

Відтак, зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до відповіді на запит від 22.04.2026 №51 ОСОБА_4 за період з 2016 по 2025 роки отримав сукупний дохід у розмірі понад 12,3 млн. грн. Крім цього, згідно з відповіддю на запит від 15.08.2026 №100, дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_25 протягом 2016 - 2025 роки отримала дохід у розмірі понад 21,9 млн. грн. 

Також, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_4 має у своїй власності 73 об`єкти нерухомого майна - з яких 67 земельних ділянок. 

Крім цього, згідно з реєстраційними картками на транспортні засоби ОСОБА_4 має на праві приватної власності автомобіль марки DODGE RAM-1500, автомобіль марки VOLKSWAGEN AMAROK, причіп НОМЕР_1 та автомобіль MERCEDES-BENZ S 500 4 MATIC.

Також, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, дружина підозрюваного має на праві приватної власності 51 об`єкт нерухомого майна, з яких 48 земельних ділянок. 

Додатково, згідно з реєстраційною карткою на транспортний засіб, ОСОБА_25 має на праві приватної власності автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER. 

Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про особливо тяжкий корупційний злочин, предметом якого є ймовірне заволодіння грошовими коштами у розмірі понад 130 млн. грн. 

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Відтак, з урахуванням винятковості обставин справи, розміру шкоди, ролі підозрюваного, з огляду на наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 000 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, а також відповідним з огляду на розмір ймовірного предмета кримінального правопорушення.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного. 

Водночас, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим, ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного. 

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 

1)прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

2)не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з визначеними у клопотанні особами; 

5)здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 

6)носити електронний засіб контролю. 

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю на два місяці, але у межах строку досудового розслідування.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково. 

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, 

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1.Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000235 від 10.10.2023, - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 000 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят тисяч) гривень.

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 такі обов`язки: 

-прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування, як безпосередньо, так і через третіх осіб, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , колишніми та діючими працівниками КП «Київський метрополітен», Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ТОВ «Порто Трейд», ТОВ «Транснаціональна Логістична Компанія», ТОВ «Новітнє Обладнання», ТОВ «Ультра-Транс», ТОВ «Транссервіс-М», ТОВ «Атлас Транс Логістик», ПрАТ «СК «ІнтерЕкспрес», ТОВ «Аграрі», ПП «Солло», ТОВ «Нова Вагонна Компанія», ТОВ «Сан-Транс Логістик», ТОВ «Лінгваплюс Бонус», ТОВ «Ніка Транс Логістик», ТОВ «Гадз-Агро», АТ «Банк Альянс», ТОВ «Фесіт Юнайтед», ТОВ «Лєтрейд», Metro Warszawskie Sp. z o.o., Treeden Group Sp. z o.o., Panas Transport Sp. z o.o. (Республіка Польща) їх представниками на території України, у тому числі: ОСОБА_26 , ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_17 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_19 , ОСОБА_74 , ОСОБА_18 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_24 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 ( ОСОБА_102 ), ОСОБА_103 ( ОСОБА_104 ), ОСОБА_105 ( ОСОБА_106 ), ОСОБА_107 ( ОСОБА_108 ), ОСОБА_109 ( ОСОБА_110 ), ОСОБА_111 ( ОСОБА_112 );

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці, але не довше строку досудового розслідування. 

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити. 

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: 

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7. Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8. Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом. 

9. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023102060000235 від 10.10.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 

11. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12. Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.

13. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

 

 

Слідчий суддя   ОСОБА_1