Справа № 991/11796/26

Провадження 1-кс/991/11819/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),

отримавши скаргу  ОСОБА_2 

на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_3 

щодо нерозгляду клопотання у строк, передбачений статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК),

у кримінальному провадженні № 42013000000000013 від 12.12.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

21.09.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_3 , яка полягає у нездійсненні у строк, передбачений статтею 220 КПК України, розгляду вимог клопотання потерпілого від 04.09.2026 (вх. № 294/26555-01) про вчинення процесуальних дій за пунктами 19, 26 та 29 (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК України), для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги.

2.1. Скаржник у просив: «1. Поновити відповідно до статті 117 КПК України процесуальний строк на подання цієї скарги на бездіяльність старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 з підстав, викладених у клопотанні SHCH-HER-2026-005-A. 2. Зобов`язати уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України здійснити належний процесуальний розгляд вимог клопотання потерпілого від 04.09.2026 (вх. N? 294/26555-01) за пунктами 19, 26 та 29 у порядку статті 220 КПК України з ухваленням рішення щодо кожної з них, а у разі повної або часткової відмови - з винесенням вмотивованої постанови відповідно до частини 2 статті 220 та частини 5 статті 110 КПК України і надісланням її копії скаржнику. 3. Розглянути скаргу за участю скаржника відповідно до частини 3 статті 306 КПК України.»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Оскаржувана бездіяльність 

Бездіяльність: нездійснення у строк, передбачений частиною 1 статті 220 КПК України, розгляду вимог клопотання потерпілого від 04.09.2026 (вх. №294/26555-01) про вчинення процесуальних дій за пунктами 19, 26 та 29 клопотання. Бездіяльність підтверджується постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 від 08.09.2026 (лист НАБУ від 08.09.2026 №523-294/29049, додаток 1), яка не містить окремого індивідуалізованого процесуального вирішення та мотивів щодо цих вимог. Скарга подається _.09.2026.

Строк. Клопотання потерпілого подано 04.09.2026. Передбачений частиною 1 статті 220 КПК України триденний строк його розгляду сплив 07.09.2026; оскаржувана бездіяльність виникла 08.09.2026. Відповідно десятиденний строк, передбачений частиною 1 статті 304 КПК України, за методикою обчислення, застосованою Вищим антикорупційним судом для бездіяльності за статтею 220 КПК України (ухвала у справі N? 991/2033/21: день виникнення бездіяльності є першим днем строку, вихідні дні включаються), сплив 17.09.2026. Скаржник виходить із цієї методики обчислення і одночасно подає клопотання про поновлення процесуального строку (SHCH-HER-2026-005-A, додаток 8). Хронологія добросовісної поведінки: 08.09.2026 - скаржнику електронною поштою надійшла постанова, у пункті 3 якої самим детективом зазначено, що вона «не підлягає оскарженню»; .09.2026 - скаржник звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (SHCH-HER-2026-003, додаток 4); .09.2026 - подано цю скаргу. Періоду пасивної бездіяльності між цими діями не було.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов`язками, строк виконання яких регламентований КПК.

Зокрема, пункт 7 частини 1 статті 303 КПК передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

3.2. Частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.  Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

3.3. Частиною 1 статті 304 КПК визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З матеріалів скарги на бездіяльність детектива вбачається, що 04.09.2026 скаржником до НАБУ направлено клопотання щодо документів, майна та особистих речей, вилучених в межах кримінального провадження №42013000000000013 та №42012000000000006, зареєстроване у НАБУ 04.09.2026 вх. №294/26555-01, у відповідь на яке НАБУ електронним файлом надіслало супровідний лист з постановою детектива ОСОБА_3 від 08.09.2026 № 523-294/29049.

Відтак, з огляду на норми статті 220 КПК, останнім днем строку можливого подання скарги на постанову детектива було 17.09.2026 (10-й день з моменту отримання постанови), проте фактично скарга направлена до ВАКС 21.09.2026.

3.4. Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу

Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки.

Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Враховуючи наведене очевидно, що у цьому випадку скаржник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій.

У той же час є неспроможними посилання скаржника на те що «Скаржник виходив зі змісту отриманого ним процесуального рішення, в пункті 3 якого самим детективом НАБУ прямо зазначено, що постанова «не підлягає оскарженню». Виходячи з наведеного у постанові порядку реагування, скаржник звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та не залишав рішення детектива без оскарження чи реагування. Лише після додаткового юридичного аналізу положень статей 303-307 КПК України було встановлено, що окремі складові оскаржуваного рішення та пов?язана з ними процесуальна бездіяльність можуть бути предметом судового контролю слідчого судді. Після цього скаржник звернувся до суду без невиправданої затримки; періоду пасивної бездіяльності між зазначеними діями не було», що не може бути визнано об`єктивною поважною причиною. 

Відтак скаржником пропущено визначений КПК строк на подання скарги, й слідчий суддя не вбачає належних підстав для поновлення такого пропущеного строку.

3.5. Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, визначені пунктом 3 частини 2 статті 304 КПК, відтак скаргу належить повернути.

Керуючись статтями 303-309, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути ОСОБА_2 скаргу разом з усіма доданими матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1 _________