Справа № 991/5042/26

Провадження 1-кп/991/56/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі:  секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченогоОСОБА_4 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 25.08.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52026000000000142 від 16.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Побережка, Богуславського р-ну, Кивської обл., проживає за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, 

ВСТАНОВИВ:

І.  Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою від 25.08.2026 на обвинуваченого  ОСОБА_4  накладено грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 656 грн.

1.2. 16.09.2026 до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування цієї ухвали.

В обґрунтування свого клопотання адвокат зазначила, що причиною неприбуття обвинуваченого ОСОБА_4 в судове засідання стало його лікування у закладі охорони здоров`я, що підтверджується інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я.

ІІ.  Позиція учасників судового засідання

2.1. Обвинувачений ОСОБА_4 подане клопотання підтримав та просив суд скасувати ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Пояснив, що про факт хвороби повідомив свого адвоката, і саме вона мала вчасно повідомити суд, також не міг прибути в судове засідання, оскільки 25.08 проходив медичне обстеження.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення клопотання та скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 25.08.2026.

ІІІ.  Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання про скасування грошового стягнення, накладеного на обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

3.2. Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання (ч. 1, 3 ст. 147 КПК України).

Приписи ч. 1 ст. 144 КПК України передбачають, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків.

Одним з обов`язків, покладених на обвинуваченого, є обов`язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути у призначений строк - заздалегідь повідомити про це (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України). Зазначене положення має подвійну правову природу, яка обумовлює не лише обов`язок обвинуваченого прибути до суду, але й завчасно повідомити про поважність причин неприбуття, якщо він не може забезпечити своє прибуття.

3.3. Доводи клопотання обвинуваченого зводяться до перебування у закладі охорони здоров`я закордонному відрядженні і збою інтернет-мережі, що унеможливило участь обвинуваченого у судовому засіданні.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин сторона захисту надала суду копію медичних висновків (інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я) від 21.08.2026 № 1111-МХС-88Н4-239М та 25.08.2026 № 1111-НМЗТ-РТЗН-СМ9В, згідно з якими пацієнт ebd6c54f-5734-4ce6-9a57-9d0b20fa88a2 у період з 21.08.2026 по 25.08.2026 та з 25.08.2026 по 03.09.2026 був тимчасово непрацездатний у зв`язку з захворюванням або травмою загального характеру.

Оцінивши вказані довідки суд звертає увагу на те, що з наданих медичних висновків (1) неможливо ідентифікувати, що пацієнтом, якому виданий висновок про тимчасову непрацездатність є  ОСОБА_4 ; (2) вони не підтверджують тяжкість хвороби, яка б унеможливлювала участь ОСОБА_4 в судовому засіданні, принаймні в режимі відеоконференції.

Крім того, перебування обвинуваченого на лікарняному не свідчить про об`єктивну неможливість належним чином виконувати свій процесуальний обов`язок щодо завчасного повідомлення суду про неможливість прибуття у судове засідання.

Тобто, у цьому випадку вирішального значення набуває не сам факт неможливості обвинуваченого бути присутнім у залі судового засідання під час судового засідання, а відсутність належного інформування суду про поважність причин такої неможливості. Саме невиконання такого обов`язку покладено в основу судового рішення про накладення грошового стягнення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що належне надання професійної правничої допомоги апріорі презюмує конструктивну взаємодію між адвокатом і клієнтом за дотримання заборони щодо недопустимості ототожнення адвоката із клієнтом (яка детально розтлумачена у рішенні Ради адвокатів України № 49 від 05.08.2020). Зазначена гарантія, закріплена, зокрема, ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», означає, що адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , попри довірчий характер їхньої професійної співпраці, залишаються самостійними учасниками кримінального провадження, кожен з яких наділений власним процесуальним статусом і несе власні, персонально покладені обов`язки.

Відтак, обрання обвинуваченим ОСОБА_4 такого способу виконання покладеного на нього п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язку, за якого фактичну підготовку та направлення до суду відповідного клопотання було довірено захиснику, не ототожнює цих двох суб`єктів між собою і не тягне автоматичного перенесення на захисника особистої відповідальності обвинуваченого за наслідки невиконання цього обов`язку.

3.4. Для скасування накладеного грошового стягнення необхідно встановити обставини, які свідчать про відсутність підстав для накладення грошового стягнення під час ухвалення відповідного судового рішення або про поважність причин невиконання процесуального обов`язку. У цьому випадку таких обставин суд не встановив. Сторона захисту не надала переконливого пояснення неможливості виконати передбачений законом обов`язок повідомлення про неможливість прибути за викликом суду у призначений строк (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України).

За таких обставин, наведені у клопотанні обставини не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення про накладення грошового стягнення, та не свідчать про наявність підстав для його скасування. За таких обставин клопотання про скасування грошового стягнення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 144, 147, 323, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 25.08.2026 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1