Справа № 991/10963/26

Провадження № 11-сс/991/585/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2026 року про відмову у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52026000000000328 від 12 червня 2026 року,

УСТАНОВИЛА:

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 27.08.2026 відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування та умисного невиконання судового рішення у кримінальному провадженні № 52026000000000328 від 12.06.2026.

ОСОБА_5 не погодився із цим рішенням і подав до суду апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала - незаконна, необґрунтована, постановлена неповноважним складом суду.

Посилається на такі обставини.

(1) Попри твердження слідчого судді, предметом оскарження є триваюча, системна бездіяльність прокурорів САП щодо недотримання розумних строків розслідування та зупинка слідчих дій у кримінальному провадженні № 52026000000000328, право на оскарження якої передбачене п. 9-1 ч. 1 ст. 303, ст. 308 КПК України. Тому відмова у відкритті провадження є протиправним обмеженням доступу до правосуддя.

(2) Кримінальне провадження понад 2 місяці не розслідується жодним правоохоронним органом. На переконання ОСОБА_5 , прокурор САП винесла 22.06.2026 завідомо підроблену постанову про зміну підслідності, якою матеріали кримінального провадження свідомо адресовані юридично неіснуючому підрозділу - Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві (далі - ТУ ДБР, розташоване у місті Полтаві), у структурі якого такий слідчий орган досудового розслідування відсутній. 

(3) Відповідно до ст. 80, 81 КПК України з моменту реєстрації відводу слідчий суддя втрачає будь-яке право вчиняти процесуальні дії по суті до вирішення іншим суддею питання про відвід. Проте слідчий суддя проігнорував заяву та дав вказівку апарату відправити рекомендований лист із ухвалою на Укрпошту до того, як канцелярія суду завершила реєстраційні процедури обліку справи. У зв`язку з цим, як зазначає, ініційовано дисциплінарне провадження щодо слідчого судді перед Вищою радою правосуддя.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2026 та направити матеріали справи до Вищого антикорупційного суду для відкриття провадження за скаргою по суті іншим повноважним слідчим суддею.

Також до суду надійшла заява ОСОБА_5 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від розгляду його апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75, ст. 76 КПК України.

У подальшому ОСОБА_5 доповнив вказану заяву.

Прокурор САП ОСОБА_6 подала заперечення на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Посилається на такі обставини.

(1) Доводи апеляційної скарги про те, що постанова від 22.06.2026 є «завідомо підробленою», а її адресат - «юридично неіснуючий підрозділ», безпідставні. ТУ ДБР, розташоване у місті Полтаві, є реально існуючим органом досудового розслідування. Питання внутрішньої організації досудового розслідування у відповідному органі належать до компетенції органу досудового розслідування та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво після зміни підслідності.

(2) Твердження про «штучну підміну предмета оскарження» не відповідає змісту ухвали, адже слідчий суддя лише надав правову оцінку матеріалам скаржника і встановив їхню невідповідність вичерпному переліку ч. 1 ст. 303 КПК України.

(3) Передача скарги на розгляд раніше визначеному складу суду відповідає ч. 3 ст. 35 КПК України. Кримінальний процесуальний закон не передбачає автоматичного припинення повноважень слідчого судді вчиняти процесуальні дії з моменту подання заяви про відвід.

(4) Наведені в апеляційній скарзі обставини не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст. 409, 412 КПК України. 

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 та залишити без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2026.

У судове засідання з`явився ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції) , який просив здійснити апеляційний розгляд за наявного складу учасників. Прокурор САП ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилася, про поважні причини свого неприбуття не повідомила, у запереченні на апеляційну скаргу просила апеляційний перегляд ухвали слідчого судді проводити без участі прокурора.

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття (ч. 4 ст. 405 КПК України). У зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 , який відмовився від поданої заяви про відвід, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги (ч. 1 ст. 404 КПК України).

Як вбачається з матеріалів провадження, 27.08.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора САП щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування та умисного невиконання судового рішення у кримінальному провадженні № 52026000000000328 від 12.06.2026.

Скарга обґрунтована тим, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2026 у справі № 991/7410/26 Національним антикорупційним бюро України за заявою ОСОБА_5 12.06.2026 розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 52026000000000328. 

22.06.2026 прокурор САП ОСОБА_6 винесла постанову про зміну підслідності та передачу кримінального провадження до ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава. 

24.08.2026 скаржник подав скаргу на ім`я Керівника САП щодо бездіяльності прокурора ОСОБА_6 , зокрема у порядку ст. 308 КПК України. 

У відповідь на цю скаргу начальник управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді ОСОБА_7 направив ОСОБА_5 лист, у якому повідомив, що у зв`язку зі зміною підслідності, листом від 22.06.2026 № 07/5-4480вих-26 матеріали кримінального провадження № 52026000000000328 спрямовані до ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, а постанову про зміну підслідності - до Спеціалізованої прокуратури у сфері обороні Центрального регіону. У зв`язку з цим, прокурори САП вже не здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні. Тому вони неуповноважені здійснювати будь-які процесуальні дії та ухвалювати рішення, розглядати заяви і клопотання, пов`язані із цим провадженням. 

На переконання ОСОБА_5 , надана відповідь свідчить про триваючий характер кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 382 КК України) з боку прокурорів САП та призвела до зупинки проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя у своїй ухвалі дійшов до висновку, що подана ОСОБА_5 скарга , виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає розгляду, а тому відсутні підстави для відкриття провадження за такою скаргою .

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Положеннями ст. 55 Конституції України та ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження, закріплений у главі 26 КПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. Такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, до вказаного переліку належить: (1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; (2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; (3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; (4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; (5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; (6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; (7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; (8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; (9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; (10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; (11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).

Винятком є рішення, прийняття яких КПК України не передбачає, але їх фактично прийнято (п. 27 постанови Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к).

Колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора САП щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування та умисного невиконання судового рішення не входить до переліку, вказаного у ч. 1 ст. 303 КПК України, а тому не могла бути предметом розгляду слідчого судді.

Не спростовує цього висновку покликання апеляційної скарги на те, що право на оскарження передбачене п. 9-1 ч. 1 ст. 303, ст. 308 КПК України.

Так, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду (ч. 1, 2 ст. 308 КПК України).

На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування (п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК України).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2026 прокурор САП ОСОБА_6 винесла постанову, якою визначила підслідність кримінального провадження № 52026000000000328 від 12.06.2026 за ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, до якого скерувала матеріали зазначеного кримінального провадження, а копію цієї постанови - до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону для організації досудового розслідування та процесуального керівництва.

Відтак, оскільки із 22.06.2026 прокурори САП не здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 52026000000000328 від 12.06.2026, у них відсутні повноваження здійснювати будь-які процесуальні дії та ухвалювати рішення, зокрема й розглядати скарги, подані у цьому кримінальному провадженні .

Вказане підтверджується листом начальника управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді ОСОБА_7 № 07/5-6076ВИХ-26 від 26.08.2026.

Відтак, за відсутності рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що ОСОБА_5 подано скаргу у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303, ст. 308 КПК України.

Разом із цим, слід зазначити, що предметом оскарження за п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України є саме рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, а не бездіяльність прокурора щодо недотримання розумних строків розслідування та зупинка слідчих дій у кримінальному провадженні, як зазначає у апеляційній скарзі ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню ( ч. 4 ст. 304 КПК України).

Відтак, оскільки скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до переконання про відсутність правових підстав для розгляду такої скарги, а тому відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 . 

За наведених обставин, неспроможним є довід апеляційної скарги про те, що відмова у відкритті провадження є протиправним обмеженням доступу до правосуддя.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо оцінки постанови прокурора САП про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 52026000000000328 від 22.06.2026, оскільки зазначене рішення не є предметом розгляду ні слідчого судді, ні суду апеляційної інстанції.

Неспроможними є й покликання апеляційної скарги на те, що ухвала постановлена неповноважним складом суду (слідчий суддя, як вважає скаржник, проігнорував подану ОСОБА_5 заяву про відвід), адже відповідна заява була зареєстрована 28.08.2026, тобто вже після постановлення слідчим суддею ухвали від 27.08.2026.

Право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справах «Гарсія Руїс проти Іспанії» від 21.01.1999, «Хелле проти Фінляндії» від 19.12.1997, «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001).

Інших конкретних доводів щодо можливої невідповідності оскаржуваного рішення вимогам КПК України, зокрема - ст. 370 КПК України, ОСОБА_5 не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено. 

Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                     ОСОБА_1 

Судді:          ОСОБА_2 

ОСОБА_3