Справа № 991/9947/26

Провадження №11-сс/991/543/26

Слідчий суддя ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52025000000000168 від 27.03.2025, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, 

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000168 від 27.03.2025.

22.07.2026 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , нежиле приміщення № 10 1-го поверху, з метою відшукання:

1) реєстру для реєстрації нотаріальних дій, у якому наявний запис за № 3563 від 07.12.2011 (яким засвідчено справжність ОСОБА_8 підпису на Заяві до ОСОБА_9 (як зазначено в ухвалі), РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підтвердження факту дарування грошових коштів на підставі договору Дарування, укладеного у простій письмовій формі від 03.11.2011. ВРО № 951128);

2) реєстру для реєстрації нотаріальних дій, у якому наявний запис за № 1143 від 17.05.2012 (яким засвідчено справжність ОСОБА_8 підпису на Заяві до ОСОБА_9 (як зазначено в ухвалі), РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підтвердження факту дарування грошових коштів на підставі договору Дарування, укладеного у простій письмовій формі від 04.05.2012. ВРС№ 141171).

На підставі вказаної ухвали слідчого судді 28.07.2026 детектив НАБУ ОСОБА_10 провів обшук та вилучив із реєстру записи з №1140 до №1184 у кількості 5 аркушів формату А3 шляхом його розшиття та подальшим поміщення до сейф-пакета «НАБУ 0058176».

04.08.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , подана в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність детектива НАБУ у кримінальному провадженні № 52025000000000168 від 27.03.2025, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

За результатами розгляду скарги слідчий суддя ухвалою від 05.08.2026 відмовив у її задоволенні, оскільки дійшов висновку, що вилучені документи були охоплені ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку, не є тимчасово вилученим майном та не потребують накладення арешту. При цьому слідчий суддя відхилив доводи про заборону вилучення реєстру нотаріальних дій та врахував необхідність надання оригіналів документів для проведення почеркознавчої експертизи. За таких обставин дійшов висновку про відсутність бездіяльності детектива щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , не погодилася з ухвалою слідчого судді від 05.08.2026, у зв`язку з чим подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу.

У першу чергу адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження. Зазначає, що розгляд скарги відбувся 05.08.2026 з проголошенням резолютивної частини ухвали. Повний текст ухвали проголошено 07.08.2026 та цього ж дня отримано представником ОСОБА_7 . До отримання повного тексту судового рішення сторона не була обізнана з мотивами відмови у задоволенні скарги.

За результатами апеляційного розгляду адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу і зобов`язати детектива НАБУ повернути приватному нотаріусу записи № 1140-1184 з реєстру нотаріальних дій у кількості п`яти аркушів формату А3.

Узагальнено адвокат посилається на те, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не було надано дозволу на вилучення вказаних записів з реєстру нотаріальних дій. Вважає помилковим висновок слідчого судді про те, що можливість вилучення таких документів прямо передбачена ч. 7 ст. 236 КПК України та не потребує окремого дозволу слідчого судді. На переконання представника, документи, які не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України мають статус тимчасово вилученого майна.

Крім того, представник посилається на положення ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат», якими встановлено заборону на вилучення (виїмку) реєстрів нотаріальних дій. Вважає цю норму спеціальною та такою, що підлягає застосуванню незалежно від положень КПК України. З огляду на це стверджує, що вилучення під час обшуку п`яти аркушів реєстру нотаріальних дій шляхом його розшиття було здійснено всупереч прямій законодавчій забороні, а тому відповідні документи не можуть правомірно утримуватися органом досудового розслідування.

Також представник не погоджується з посиланням слідчого судді на необхідність використання оригіналів вилучених документів для проведення почеркознавчої експертизи. Зазначає, що під час розгляду скарги слідчий суддя не перевірив наявності постанови про призначення такої експертизи, а відповідний висновок зробив виключно на підставі пояснень детектива, які не були підтверджені належними доказами. Водночас наголошує, що ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» передбачає спеціальний порядок поводження з такими документами: вони можуть бути надані суду за мотивованою постановою лише для огляду та після його проведення підлягають негайному поверненню.

Заперечення на апеляційну скаргу та узагальнені доводи особи, яка їх подала

Прокурор подав до суду письмові заперечення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи законним вилучення під час обшуку нотаріуса ОСОБА_7 аркушів реєстру нотаріальних дій за 2012 рік. Зазначає, що ухвалою слідчого судді від 22.07.2026 прямо надано дозвіл на відшукання реєстру нотаріальних дій, а під час його огляду детективи виявили ознаки можливого втручання: частина нумерації залита чорнилом, наявна невідповідність номерів аркушів та загальної кількості аркушів у реєстрі. Зокрема, це стосується аркушів із записом № 1143 від 17.05.2012. На думку прокурора, вилучені аркуші не є тимчасово вилученим майном у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки реєстр входив до переліку об`єктів, дозвіл на відшукання яких прямо надано ухвалою про обшук. Аркуші вилучено для проведення експертизи щодо часу внесення відповідних записів, після чого їх планують повернути нотаріусу. Також прокурор посилається на оцінку цих доводів слідчим суддею та положення ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат».

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила задовольнити. 

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні. 

Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду. 

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи та заперечення учасників судового провадження, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.

Щодо підстав апеляційного розгляду

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309 КПК України.

Так, за приписами ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (ч. 3 ст. 307 в тім, що вона не визначає права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні відповідно до ст. 169 цього кодексу тимчасово вилученого майна, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2026 від 21.07.2026. Частина 3 статті 307 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Положення ч. 3 ст. 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020).

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та оскарженого рішення, предметом оскарження є ухвала слідчого судді від 05.08.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність детектива НАБУ у кримінальному провадженні № 52025000000000168 від 27.03.2025, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Отже, з урахуванням вищенаведених положень, подана апеляційна скарга є прийнятною.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України). 

Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).

З матеріалів судового провадження вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена 05.08.2026, повний текст якої проголошено 07.08.2026. Копію повного тексту судового рішення представником скаржника була отримана 07.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, оскільки скаржнику та її представнику не були відомі мотиви прийнятого судового рішення до отримання ними копії повного тексту, то наявні підстави для поновлення їм строку на апеляційне оскарження.

Щодо доводів апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч. 1 ст. 404 КПК України).

У межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити: чи було надано дозвіл ухвалою слідчого судді на вилучення записів з № 1140 до № 1184 у кількості 5 аркушів формату А3, що містяться в реєстрі для нотаріальних дій, та чи є вказані записи тимчасово вилученим майном; чи наявні підстави для повернення записів з №1140 до №1184 у кількості 5 аркушів формату А3. 

Щодо надання дозволу ухвалою слідчого судді на вилучення записів з №1140 до №1184 у кількості 5 аркушів формату А3, що містяться в реєстрі для нотаріальних дій, та чи є вказані записи тимчасово вилученим майном

Адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , в апеляційній скарзі стверджує, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не було надано дозволу на вилучення вказаних записів з реєстру нотаріальних дій. Вважає, що документи, які не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України мають статус тимчасово вилученого майна.

Слідчий суддя виходив з того, що за положенням ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п. 1-4 вказаної статті.

Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч. 2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.

Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України).

Так, вимогами ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Варто розрізняти речі як майно і речі немайнового характеру в кримінальному процесуальному розумінні категорії «річ».

Речі та документи, які містять ознаки доказу в кримінальному провадженні, однак не наділені ознаками майна, не є об`єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені (листи, чорнові записи, блокноти, візитівки, господарські договори, рахунки на оплату, накладні, чеки, довіреності, речі немайнового характеру тощо), не належать до тимчасово вилученого майна та не потребують вирішення питання про арешт.

Такі речові докази (вилучені речі та документи) залучаються слідчим, прокурором до матеріалів кримінального провадження та зберігаються у встановленому законом порядку. За клопотанням володільця, суд можуть видати копії документів, за необхідності - їх оригінали, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії згідно з положеннями ч. 3 ст. 100 КПК України.

Як убачається зі скарги та доданих матеріалів, 28.07.2026 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку було вилучено із реєстру проведення нотаріальних дій записи з № 1140 до 1184 у кількості 5 аркушів формату А3 (заповнені за формою А4 у книжковій формі на 10 сторінках) та подальшим поміщенням до сейф-пакета «НАБУ 0058176».

В ухвалі про обшук слідчий суддя надав дозвіл на відшукання реєстру для реєстрації нотаріальних дій, у якому наявний запис за № 1143 від 17.05.2012. В ухвалі не йдеться про окремі сторінки реєстру, а зазначено про весь реєстр, в якому міститься запис за № 1143. Окрім цього, у пункті 5 резолютивної частини надано дозвіл на відшукання інших рукописних носіїв інформації, які зберегли на собі сліди вчинення злочину або містять відомості, які можуть бути використані як доказ.

Отож, вилучені документи зазначено в ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук.

Доводи адвоката про те, що слідчим суддею не було надано дозвіл на вилучення таких документів є необґрунтованими. Така можливість для слідчого та прокурора прямо передбачена положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України, і не потребує окремого погодження слідчим суддею. 

Тому слідчий суддя обґрунтовано не погодився із доводами особи, яка звернулася зі скаргою, про те, що вилучені під час обшуку документи, на які надалі не накладено арешт, є тимчасово вилученим майно.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком слідчого судді, а тому відхиляє довід апеляційної скарги в цій частині.

Щодо наявності підстав для повернення записів з № 1140 до № 1184 у кількості 5 аркушів формату А3, що містяться в реєстрі для нотаріальних дій 

В апеляційній скарзі адвокат стверджує про неможливість вилучення реєстрів з огляду на положення ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат», якими встановлено заборону на вилучення (виїмку) реєстрів нотаріальних дій. 

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині та зазначає.

Оскільки записи з № 1140 до № 1184 у кількості 5 аркушів формату А3, що містяться в реєстрі для нотаріальних дій, не є в розумінні вищенаведених положень КПК України тимчасово вилученим майном, а є документами, їх вилучено з дотриманням встановленого порядку ведення нотаріального діловодства, шляхом залишення засвідченої копії документа, який вилучено, та судового рішення, на підставі якого здійснено вилучення, що не призвело до порушення процесу нотаріальної діяльності, а тому положення ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» в даному випадку не є застосовними. 

Таким чином, враховуючи те, що записи з № 1140 до № 1184 у кількості 5 аркушів формату А3, що містяться в реєстрі для нотаріальних дій, зазначено в ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук, ці речові докази були залучені слідчим, прокурором до матеріалів кримінального провадження, не є тимчасово вилученим майном, а тому бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна відсутня. 

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2026 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя        ОСОБА_2 

Судді           ОСОБА_3 

ОСОБА_4