Справа № 991/3953/23

Провадження 1-кп/991/55/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

23 вересня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинуваченого ОСОБА_6 , 

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілого і цивільного позивача ТОВ «Житомирський бронетанковий завод» ОСОБА_10 , 

представника потерпілого Державного агентства резерву України ОСОБА_11 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора про відвід захисника ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурором заявлено відвід захиснику обвинуваченого ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_9 від участі у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України.

Прокурор у заяві посилався на те, що адвокат ОСОБА_9 , як і адвокат ОСОБА_12 , здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні так і захист обвинуваченого ОСОБА_13 , відносно якого ухвалено вирок на підставі угоди про визнання винуватості у цьому ж кримінальному провадженні, який набув чинності 27.05.2026. Однією з умов угоди було беззастережне визнання ОСОБА_13 своєї вини в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також викриття інших співучасників можливого кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_6 . 

Розгляд справи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено. Останній свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає.

Ухвалою суду від 01.06.2026 від участі у цьому кримінальному провадженні відведено адвоката ОСОБА_12 на підставі п. 1 ч. 2 ст.78 КПК України. 

На переконання прокурора, продовження надання адвокатом ОСОБА_9 правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 суперечить інтересам останнього, оскільки зазначений захисник у цьому провадженні надавав правову допомогу ОСОБА_13 , який вину у вчиненні тотожного кримінального правопорушення повністю визнав та викрив своїми показаннями ОСОБА_6 , що з огляду на положення п.1 ч. 2 ст. 78 КПК України є підставою для його відводу.

Прокурор вважає, що відвід не порушує права обвинуваченого ОСОБА_6 на захист, тому що захист обвинуваченого ОСОБА_6 також здійснюють інші захисники, які продовжують представляти інтереси обвинуваченого в судовому засіданні. 

Захисник ОСОБА_9 вважав, що підстави для його відводу відсутні. Пояснив, що він дійсно здійснював захист обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_13 в судовому процесі на підставі усної угоди про надання правничої допомоги. Правові позиції з питань пред`явленого обвинувачення ОСОБА_13 та укладання ним угоди про визнання винуватості з прокурором не були доведені ОСОБА_13 до нього та з ним не узгоджувались. Пояснив, що між ОСОБА_13 та ним усний договір про надання правової допомоги був розірваний на наступний день після проведення судового засідання, де перший раз в дебатах виступив прокурор. Процесуальна відмова від участі захисника судом не була зафіксована, бо більше він із ОСОБА_13 не зустрічався, а участі у виділеній відносно нього справі не брав. Вважає, що не здійснення ним захисту обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні порушує право на захист обвинуваченого ОСОБА_6 , а продовження надання правової допомоги обвинуваченому не суперечить його інтересам. 

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили відмовити у задоволенні заяви прокурора про відвід захисника ОСОБА_9 за відсутності правових підстав. Також зазначив, що відвід захисника порушує право на захист обвинуваченого ОСОБА_6 . 

Додатково захисник ОСОБА_7 звернув увагу суду, що при допиті обвинуваченого ОСОБА_6 . 25.02.2026 адвокат ОСОБА_9 брав участь в судовому засіданні та ставив питання обвинуваченому. Після поставлення прокурором в судовому засіданні 06.03.2026 питання щодо виділення в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_9 не брав участь в подальших судових засіданнях. Вирок відносно ОСОБА_13 набрав чинності 27.05.2026. Після цього адвокат ОСОБА_9 неодноразово брав участь в судовому засіданні за обвинуваченням ОСОБА_6 в якості захисника під час судових дебатів і прокурор не заявляв йому відвід. Запевнив, що на стадії досудового розслідування спочатку був укладений договір про надання правової допомоги між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , і лише пізніше з ОСОБА_13 . 

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав своїх захисників та просив відмовити у відводі захисника, бо така процедура порушить його право на захист. Додатково пояснив, що з ОСОБА_13 він не спілкується, але йому не відомо, що адвокат ОСОБА_9 уклав договір про надання правової допомоги як з ним так і з ОСОБА_13 . Зазначив про відсутність будь яких суперечностей між ними з приводу позиції захисту. 

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов до таких висновків.

Згідно вимог ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частина 1 статті 20 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Положеннями ст. 78 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу захисника.

Зокрема, особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник, якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги (п. 1 ч.2 ст. 78 КПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Аналізуючи заявлені прокурором мотиви для відводу захисника ОСОБА_9 , суд зазначає, що відповідно до супровідного листа, яким направлено обвинувальний акт № 42016060360000008 від 12.01.2016 та реєстр матеріалів кримінального провадження до суду, поданого прокурором САП 04.05.2023 до ВАКС (вх № 15938/23), адвокат ОСОБА_9 не зазначений адвокатом, який здійснював захист ОСОБА_6 та ОСОБА_13 на стадії досудового розслідування (т. 1 а.с. 1).

З наявних в матеріалах кримінального провадження документів, судом досліджено ордер на надання правничої допомоги № 1335907, виданий адвокатським об`єднанням FEGUR про надання адвокатом ОСОБА_9 правової допомоги у ВАКС ОСОБА_6 . Ордер видано на підставі укладеного договору про надання правової допомоги б/н від 20.11.2023 (т. 12 а.с. 211).

Аналогічний ордер за номером 1335907 про надання правничої допомоги ОСОБА_13 у ВАКС того ж дня виданий адвокатським об`єднанням FEGUR на підставі договору про надання правової допомоги б/н (т.12 а.с. 212). До ордерів долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 286, виданого ОСОБА_9 на підставі рішення Луганської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20.04.1994 (т. 12 а.с. 213-214).

Таким чином, з наявних у суду матеріалів встановлено, що адвокат ОСОБА_9 почав брати участь у якості захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_13 з 20.11.2023 під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 матеріали кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_13  виділено в окреме провадження з урахуванням подальшого укладання угоди про визнання винуватості прокурором з ОСОБА_13 ,

Вироком суду від 27.04.2026 затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016, укладену між прокурором САП та обвинуваченим ОСОБА_13 , за участі захисника ОСОБА_14 . Вирок набрав законної сили 27.05.2026. 

Прокурор, заявляючи відвід захиснику ОСОБА_9 , послався на послідовність позиції сторони обвинувачення і ухвалення судом рішення про відвід захисника ОСОБА_12 від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , бо останній здійснював захист обох обвинувачених як на стадії досудового розслідування так і в судовому процесі до виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_13 в інше провадження, у якому затверджено угоду про визнання винуватості.

Разом з тим, доводи захисника ОСОБА_15 щодо участі адвоката ОСОБА_9 на стадії досудового розслідування у якості захисника ОСОБА_6 , не знайшли свого підтвердження з матеріалів кримінального провадження. Сам захисник ОСОБА_9 спростував в судовому засіданні дію усного договору про надання правничої допомоги ОСОБА_13 після виступу прокурора в судових дебатах до виділення матеріалів стосовно ОСОБА_13 . 

З матеріалів справи встановлено, що прокурор виступав у судових дебатах до виділення матеріалів відносно ОСОБА_13 в окреме судове провадження 25.02.2026, надалі участь у судових засіданнях захисник ОСОБА_9 не брав, ухвалою суду від 06.04.2026 матеріали кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_13  виділено в окреме провадження з урахуванням подальшого укладання угоди про визнання винуватості прокурором з ОСОБА_13 . У виділеному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_13 захисник ОСОБА_9 також участь не брав. 

Надалі, відповідно до журналів судових засідань, захисник ОСОБА_9 почав брати участь в судових засіданнях у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 під час дебатів сторони захисту. 24.08.2026, 14.09.2026 та 23.09.2026. 

Враховуючи, що захисник ОСОБА_9 не брав участь у жодному судовому засіданні після 25.02.2026, а почав знову приймати участь у якості захисника ОСОБА_6 з 24.08.2026, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_9 про усне розірвання між ним та ОСОБА_13 угоди про надання правової допомоги на наступний день після 25.02.2026. Хоча приписи ст. ст. 47, 54 КПК України формально не виконані і суд не прийняв відмову ОСОБА_13 від захисника ОСОБА_9 , проте суд враховує, що ОСОБА_13 не має юридичної освіти, мав кілька захисників, а тому не повідомив суду вказану обставину.

Разом з тим адвокат ОСОБА_16 , якого ухвалою суду від 01.06.2026 відведено від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , не спростував дію угоди про надання правової допомоги ОСОБА_13 , захищаючи обвинуваченого ОСОБА_6 .

В цьому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що у нього відсутній конфлікт інтересів та він бажає, щоб адвокат ОСОБА_9 і надалі здійснював його захист.

Водночас, прокурор, обґрунтовуючи заявлений відвід, посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 78 КПК України, відповідно до якого особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник, якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги.

Водночас наведена норма пов`язує неможливість участі захисника не лише з фактом надання ним правової допомоги іншій особі у цьому ж кримінальному провадженні, а й із наявністю саме суперечності інтересів таких осіб.

Як встановлено судом, прокурором не наведено та матеріалами кримінального провадження не підтверджено обставин, які б свідчили про те, що захисник ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні надавав або надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої суперечать інтересам його підзахисного.

Суд погоджується з позицією сторони захисту, що сам по собі факт участі захисника ОСОБА_9 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_13 та ОСОБА_6 на стадії судового розгляду не свідчить про наявність конфлікту між інтересами осіб. 

Разом з тим, суд уважає, що саме з моменту виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_13 в окреме провадження у зв`язку з укладенням надалі угоди про визнання винуватості з прокурором, інтереси ОСОБА_13 стали суперечити інтересам обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні. Але, враховуючи, що у даному конкретному випадку захисник ОСОБА_9 не брав участі у виділеному кримінальному провадженні, тобто не здійснював захист ОСОБА_13 , передбачені п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України підстави для його відводу від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 відсутні.

Також суд, вирішуючи питання щодо заявленого прокурором відводу захисника на підставі пункту 1 частини 2 статті 78 КПК України, виходить із необхідності забезпечення передусім реального та ефективного права обвинуваченого ОСОБА_6 на захист, передбачених ст. 20 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому забезпечення права на захист має бути не формальним, а реальним та ефективним. Саме тому в разі виникнення необхідності забезпечити належну реалізацію обвинуваченим права на захист відповідні процесуальні рішення мають прийматися з урахуванням пріоритетності цієї гарантії над іншими процесуальними міркуваннями, які не можуть виправдовувати фактичне або надмірне обмеження права особи на захист.

За відсутності належно встановлених обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу, позбавлення обвинуваченого можливості отримувати правову допомогу від обраного ним захисника не відповідало б принципу ефективності права на захист.

При цьому саме по собі посилання сторони обвинувачення на обставини, які, на її думку, можуть свідчити про наявність підстав для відводу, не є достатнім для задоволення відповідної заяви. Такі обставини повинні бути конкретними, підтвердженими належними доказами та свідчити саме про існування обставин, передбачених статтею 78 КПК України.

Враховуючи, що сторонами кримінального провадження не доведено участь адвоката ОСОБА_9 як захисника на стадії досудового розслідування, останній не брав участь у розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_13 , матеріали якої виділені з кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016, доведення захисником ОСОБА_9 усного розірвання договору про надання правової допомоги ОСОБА_13 , позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , який наполягав щоб адвокат ОСОБА_9 і надалі здійснював його захист, з урахуванням того, що право на захист має превалююче значення, заява прокурора про відвід захисника ОСОБА_9 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 78 КПК України задоволенню не підлягає. 

Керуючись ст. ст. 78, 81, 83, 350, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви прокурора САП ОСОБА_5 про відвід захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 .

Ухвала не підлягає окремому оскарженню, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_3 

ОСОБА_2