Справа № 991/11177/26

Провадження 1-кп/991/103/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

(повний текст)

25 вересня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі: 

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку),

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження 

№ 52026000000000034, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

з Вищого антикорупційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2026 року до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 52026000000000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

03 вересня 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями обвинувальний акт з додатками передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2026 року, призначено відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

16 вересня 2026 року від захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 до суду надійшло клопотання про направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для вирішення питання щодо направлення його за підсудністю до Олександрівського районного суду Кіровоградської області.

В обґрунтування свого клопотання захисник зазначає, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України (провокація підкупу), а не ст. 368 КК України, як пред`явлено в обвинувальному акті. І відповідно кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 370 КК України, непідсудне Вищому антикорупційному суду. 

Крім того, адвокат ОСОБА_8 у своєму клопотанні наполягає на тому, що фактично досудове розслідування (збір ключових доказів) здійснювалося не детективами Національного антикорупційного бюро України, а УСР в Кіровоградській області ДСР Національної поліції України. Саме УСР у Кіровоградській області (територіальний підрозділ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України) прийняло первинні заяви про вчинення кримінального правопорушення, забезпечувало взаємодію із заявниками протягом усього провадження, виконувало усі ухвали про дозвіл на проведення НСРД та працівники УСР здійснювали не лише оперативний супровід (координацію) усієї операції протягом більш ніж півроку, а фактично своєю діяльністю підмінили детектива НАБУ. Відповідно, на думку адвоката, такий розподіл функцій, за якого фактичний збір доказів і супровід заявників здійснює орган Національної поліції, а формальне процесуальне керівництво й окремі процесуальні рішення (постанови, звернення до слідчого судді) - детективи НАБУ та прокурори САП, свідчить про фактичне здійснення досудового розслідування органом, який за законом не наділений слідчими повноваженнями в цьому кримінальному провадженні, та підтверджує його висновок про віднесення цього провадження (за змістом розслідуваного діяння) до компетенції слідчих ДБР, а не детективів НАБУ.

З огляду на вищевикладене, захисник ОСОБА_8 вважає дане кримінальне провадження таким, що непідсудне суддям ВАКС, та враховуючи місце вчинення кримінального правопорушення, вважає за необхідне направити кримінальне провадження до Олександрівського районного суду Кіровоградської області.

Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 у підготовче судове засідання з`явився, клопотання про направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності підтримав з підстав, які у ньому викладені, просив клопотання задовольнити в повному обсязі. Наполягав, що відповідно до викладених фактичних обставин, незважаючи на правову кваліфікацію, має місце саме провокація підкупу, тому дане кримінальне провадження непідсудне ВАКС.

Обвинувачений ОСОБА_5 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, клопотання свого захисника підтримав в повному обсязі. 

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, у вирішенні питання про направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності поклався на розсуд суду, вказавши, що це право сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 на подання відповідного клопотання.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, підтримав позицію адвоката ОСОБА_8 , вважав заявлене клопотання повністю обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 приймав участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, підтримав позицію захисника ОСОБА_6 та вважав, що клопотання підлягає задоволенню. 

Прокурор ОСОБА_3 у підготовче судове засідання з`явився, вважав, що клопотання захисника ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, не вбачав підстав для передачі кримінального провадження за підсудністю до іншого суду. Вказав, що у даному кримінальному провадженні пред`явлене обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України, один із обвинувачених являється суддею, тому відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України дане кримінальне провадження підслідне НАБУ та відповідно підсудне суддям ВАКС. 

Заслухавши клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності, вислухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Тобто, для вирішення питання, визначеного п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має перевірити чи підсудне кримінальне провадження Вищому антикорупційному суду.

Для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду ключове значення мають дві підстави: 1) наявність кримінального правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 33-1 КПК України; 2) наявність хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до Кримінального кодексу України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.

Пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачені наступні умови підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, а саме:

- наявність спеціального суб`єкта, відповідно до переліку, наведеного у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України;

- розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема ст. 368 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення;

- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК України.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб. Також ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, відноситься до числа корупційних відповідно до примітки до ст. 45 КК України, а отже може бути предметом розгляду Вищого антикорупційного суду за наявності однієї з умов, визначених у п. п. 1 - 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У даному кримінальному провадженні за версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди, будучи суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області, для себе за вчинення ним в інтересах, особи, яка надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади. 

Оскільки судді включені до переліку осіб, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження щодо одержання суддею неправомірної вигоди підсудне Вищому антикорупційному суду.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відповідність цього кримінального провадження критеріям, встановленим ч. 1 ст. 33-1 КПК України, тобто про підсудність кримінального провадження № 52026000000000034, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, саме Вищому антикорупційному суду.

Направлення обвинувального акта до апеляційної інстанції для визначення підсудності кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України є правом суду, а не його обов`язком. Суд може ним скористатися у разі наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України, проте таких підстав при вирішенні даного клопотання судом встановлено не було.

Щодо тверджень захисника про відповідність фактичних обставин викладених в обвинувальному акті ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України, суд зазначає наступне. 

Викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та їх правова кваліфікація належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому ці обставини викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне сторона обвинувачення. На підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції не вправі перевіряти правильність обраної кваліфікації. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі надавати оцінку вказаним обставинам. Що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17, в якій суд зазначає, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

З огляду на вищенаведене, обставини, на які посилається сторона захисту, можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду, після дослідження судом всіх доказів сторін кримінального провадження. 

Перевірка узгодженості викладених в обвинувальному акті обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією правопорушення здійснюється на стадії розгляду кримінального провадження по суті, а отже це питання перебуває поза межами компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання.

При вирішенні питання про підсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду суд виходить із тих фактичних обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення, що відображені в обвинувальному акті.

Окрім того, для вирішення питання щодо предметної підсудності кримінального провадження не береться до уваги, який орган досудового розслідування розпочав розслідування та чи змінювалась підслідність у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в Постанові від 06 липня 2022 року у справі № 454/2576/17, КПК України не передбачає обов`язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування.

Крім того, суд звертає увагу на непослідовність та неузгодженість позиції сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 , зважаючи на подання адвокатом ОСОБА_8 під час підготовчого судового засідання (до моменту звернення з відповідним клопотанням про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності) ряду клопотань та скарг, а саме клопотання про повернення обвинувального акта, клопотання про здійснення виклику свідка, скарг в порядку ст. 303 КПК України та заперечень проти ухвали слідчих суддів в порядку ст. 309 КПК України, які частково вже були розглянуті судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з відповідним поданням. Тому клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою визначення підсудності задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Враховуючи зазначене, сторони кримінального провадження не позбавлені можливості самостійно звернутись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з відповідним клопотанням, у разі відмови суду у направленні подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою визначення підсудності кримінального провадження.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 33-1, 34, 216, 314, 369 - 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 52026000000000034, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності, - відмовити.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що відмова суду у направленні подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності кримінального провадження не позбавляє сторони кримінального провадження можливості / права самостійно звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з відповідним клопотанням.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено  29 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_9