Справа № 991/11157/26

Провадження № 1-кс/991/11189/26

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року місто Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

детектива - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, 

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене вище клопотання.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 19.09.2025 у справі № 991/9630/25 задоволено клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - САП, прокурор) у кримінальному провадженні № 42025000000000031 від 14.01.2025 (далі - кп № 42025000000000031) та накладено арешт на мобільний телефон « iPhone 16 Pro», модель А3293 та мобільний телефон «iPhone», IMEI НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_5 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

3.Адвокат зазначав, що ухвала слідчого судді від 21.08.2025 у справі № 991/8568/25 надавала дозвіл на проведення обшуку квартири з чітко визначеною метою - відшукання, серед іншого, майна та документів, пов`язаних з обставинами кп № 42025000000000031, а саме з операціями щодо сільськогосподарської продукції державного підприємства.

4.Мобільні телефони не належать до кола предметів, стосовно яких у слідчого судді на момент надання дозволу на обшук існували обґрунтовані підстави вважати, що вони містять інформацію, яка має значення для цього кримінального провадження.

5.Крім цього, факт винесення детективом постанови про визначення мобільних телефонів речовими доказами не свідчить про наявність в них інформації, що має значення для провадження, а є лише процесуальним рішенням детектива, яке не ґрунтується на жодному дослідженні змісту цих телефонів.

6.Понад це, детектив визнав телефони речовими доказами ще до призначення експертних досліджень і до отримання будь-яких їх результатів, тобто до того, як йому могло стати відомо про наявність чи відсутність у телефонах інформації, що стосується кримінального провадження.

7.З огляду на це, висновок про доказове значення телефонів є передчасним і не може вважатися достатньою підставою для збереження арешту.

8.Також адвокат зазначав, що єдиною метою накладення арешту, як прямо зазначено в ухвалі слідчого судді від 19.09.2025, було забезпечення збереження телефонів для проведення судових експертиз (оглядів) за участі спеціаліста. 

9.Проте телефони вилучено 16.09.2025, тож з моменту їх вилучення минув майже рік та, на переконання адвоката, цього строку більш ніж достатньо для проведення будь-яких експертних досліджень, зокрема тих, що були призначені ще у вересні 2025 року.

10.Незалежно від того, яка саме інформація міститься в телефонах та яке значення вона може мати для кримінального провадження, необхідно керуватися тим, що з огляду на тривалість часу, який минув з моменту вилучення телефонів та призначення відповідних експертиз, будь-яка потенційно значуща інформація вже мала бути досліджена та відображена у висновках експертів, а також скопійована та збережена на окремих носіях інформації.

11.Тому подальше фізичне утримання самих пристроїв органом досудового розслідування не є необхідним для збереження доказової інформації - вона вже зафіксована процесуальним шляхом, а речові докази як такі (дані, файли, листування) не втрачаються від повернення пристрою власнику, адже доказом у такому разі є не сам телефон, а фактичні дані у вигляді інформації.

12.Адвокат зазначав, що телефони є власністю ОСОБА_5 , необхідні йому для повсякденного користування та зв`язку, а їх тривале вилучення завдає йому невиправданої шкоди, не будучи більше зумовленим жодною законною метою кримінального провадження.

13.З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 19.09.2026 у справі № 991/9630/25 на мобільні телефони «iPhone 16 Pro», модель А3293 та «iPhone», IMEI НОМЕР_1 .

Позиція учасників у судовому засіданні

14.Представник власника майна - адвокати ОСОБА_3 клопотання підтримав з огляду на обставини, викладені у ньому.

15.Детектив НАБУ ОСОБА_4 проти клопотання заперечував та пояснив, що під час проведення обшуку було вилучено два мобільні телефони та ноутбук. Оскільки доступ до ноутбука не був обмежений, то інформація з нього була скопійована, а сам пристрій повернутий ОСОБА_5 . Проте доступ до мобільних телефонів був обмежений подоланням системи логічного захисту, тому детективом призначені експертні дослідження з метою її подолання. Наразі обидві експертизи тривають та один із експертів повідомив, що одна із них орієнтовно буде завершена у другій половині вересня 2026 року. Відповіді від другого експерта детективом ще не отримано. Тож наразі потреба у цьому арешті не відпала, оскільки тривають експертні дослідження. З огляду на це, детектив просив відмовити у задоволенні клопотання.

Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався під час постановлення ухвали

Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

16.Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кп № 42025000000000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

17.16.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 21.08.2025 у справі № 991/8568/25 проведено обшук квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

18.Під час його проведення виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone 16 Pro», модель А3293 та мобільний телефон «iPhone», IMEI НОМЕР_1 .

19.Постановою від 17.09.2025 мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

20.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 19.09.2025 у справі № 991/9630/25 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на зазначені вище мобільні телефони, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

21.Під час накладення арешту на майно, слідчий суддя вважав, що: (1) описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими прокурором матеріалами кримінального провадження та їх зіставлення із диспозицією статей, які передбачають кримінальну відповідальність за розслідувані кримінальні правопорушення, свідчать про наявність достатніх підстав уважати, що могли бути вчинені зазначені у клопотанні кримінальні правопорушення; (2) зазначене майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні; (3) є достатні підстави вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК; (4) наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критерія, визначеним у ст. 98 КПК; (5) завдяки арешту буде досягнуто завдань кримінального провадження; (6) арешт у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

22.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК).

23.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. 

24.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

25.Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

26.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

27.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

28.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

29.Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

30.Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

31.Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні представник власника майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту майна, а також, що у подальшому арешті відпала потреба, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

32.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється: наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

33.Так відповідно до обставин, викладений у клопотанні про арешт майна, які відображені в ухвалі слідчого судді від 19.09.2025, НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом того, що посадові особи ДП «ДГ «АФ «Надія», діючи за попередньою змовою зі службовими особами суб`єктів підприємницької діяльності та іншими фізичними особами заволоділи шляхом зловживання службовим становищем майном державного підприємства в особливо великих розмірах.

34.За версією сторони обвинувачення, частина сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «АФ «Надія» була зібрана та вивезена поза бухгалтерським обліком державного підприємства, зокрема на зберігання ТОВ «АПК «Мгнат» як власність ТОВ «СД Ріелті» і після його зберігання відвантажувалося цьому підприємству.

35.Водночас ОСОБА_5 є керівником та засновником ТОВ «СД Ріелті».

36.Відповідно до протоколу обшуку під час проведення цієї слідчої дії в кімнаті ОСОБА_5 виявлено мобільний телефон марки «iPhone». На прохання детектива повідомити пароль доступу до телефона ОСОБА_5 сказав, що не пам`ятає, а далі на неодноразові повторні прохання детектива відмовився його надати. Для подолання системи логічного захисту його вилучено.

37.Далі під час обшуку виявлено мобільний телефон «iPhone 16 Pro». На прохання повідомити пароль доступу, ОСОБА_5 повідомив, що це телефон його дядька, а пароль йому невідомий. У зв`язку з цим, телефон вилучено для проведення експертизи та огляду.

38.Накладаючи арешт на мобільні телефони, слідчий суддя вважав, що на них може міститися листування, а також фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо фактів вчинення злочину, описаного вище, причетних осіб, зв`язків між ними, номери їхніх телефонів, встановлення місця розташування осіб тощо.

39.Крім того, у них можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта.

40.У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, що буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

41.Відповідно до протоколу огляду від 16.09.2025 мобільні телефони «iPhone 16 Pro», модель А3293 та «iPhone», IMEI НОМЕР_1 перебували у заблокованому стані. Пароль для подолання системи логічного захисту невідомий.

42.Оскільки ОСОБА_5 є керівником ТОВ «СД Ріелті», то обґрунтованими є доводи про те, що на вилучених у нього мобільних телефонах може міститися інформація, котра має значення для досудового розслідування.

43.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що на мобільних телефонах можуть міститися інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте наразі не можуть бути скопійовані з них з об`єктивних причин. Тож це свідчить про їх відповідність критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.

44.Постановою детектива НАБУ від 18.09.2025 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту Спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. На вирішення експертам поставлено, зокрема, такі питання: чи наявна на мобільному телефоні «iPhone 16 Pro», модель A3293 система логічного захисту доступу до інформації? Чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на цьому мобільному телефоні?

45.Також постановою детектива НАБУ від 16.09.2025 призначено таку ж експертизу щодо телефона «iPhone», IMEI: НОМЕР_1 , проведення якої доручено експерту - заступнику керівника Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ ОСОБА_7 .

46.З огляду на ці обставини, слідчий суддя вважав необхідним накласти арешт на мобільні телефони.

47.Листом № 27/27696-04 від 09.09.2026 ОСОБА_7 повідомив, що орієнтовний час завершення експертного дослідження друга половина вересня 2026 року.

48.Крім цього, на час розгляду цього клопотання експерт Українського науково-дослідного інституту Спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України не відповів на запит детектива щодо орієнтовних строків проведення експертного дослідження.

49.Отже, наразі експертні дослідження, котрі призначені 16 та 18.09.2026, не завершені, тож підстава в арешті цього майна продовжує існувати.

50.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та є потреба подальшого його арешту для кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна.

51.Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

52.Принаймні на цьому етапі кримінального провадження доводи детектива слідчому судді видаються переконливішими, що свідчить про те, що підстав для скасування арешту наразі немає.

53.Необхідно зауважити, що під час розгляду клопотання, представники власників майна наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя          ОСОБА_8