Справа № 991/7574/26

Провадження 2/991/20/26

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мовчан Н.В.,

суддів Литвинко Т.В., Сікори К.О.,

за участю секретаря судового засідання Філіндаш Ю.В.,

представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корчинського А.М.,

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Желіховського В.М.,

представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Петренко Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корчинського Анатолія Миколайовича про призначення судової технічної експертизи документів у цивільній справі за позовом Держави України в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корчинського Анатолія Миколайовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначена позовна заява, у якій позивач просить визнати необґрунтованими активами та стягнути в дохід держави: житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2874970332140) та земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:005:5450 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308566832224)за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та, зокрема залучено до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 199-205).

25 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корчинського А.М. про призначення судової технічної експертизи документів, у якому просив: доручити її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (02000, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6) та на вирішення експертам поставити такі питання:

- чи відповідає час виконання (нанесення друкованого тексту та підписів) Договору позики від 09.01.2024, укладеного між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник), даті, якою датований документ, тобто 09 січня 2024 року? Якщо не відповідає - у який період документ міг бути фактично виготовлений?

- чи відповідає час виконання (нанесення друкованого тексту та підписів) Договору позики від 10.01.2024, укладеного між ОСОБА_5 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник), даті, якою датований документ, тобто 10 січня 2024 року? Якщо не відповідає - у який період документ міг бути фактично виготовлений?

- чи виконано рукописний запис «20.04.2024 Возврат 10 000 $ (десять тисяч долларов США)» на договорі позики від 10.01.2024 одночасно з основним друкованим текстом і підписами цього документа, чи в інший (більш пізній) час?

- чи піддавалися досліджувані документи впливу штучного, термічного, світлового, хімічного чи іншого зовнішнього впливу з метою імітації природного старіння матеріалів документа?

На обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що, проаналізувавши пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, до яких додано договори позики від 09 січня 2024 року та 10 січня 2026 року, у представника позивача виник сумнів щодо автентичності договорів позик, на яких ґрунтуються твердження про наявність у ОСОБА_3 станом на січень 2024 року коштів, достатніх для фінансування придбання активу, та реальної дати їхнього створення. Представник позивача вважає, що такі документи були фактично виготовлені не у дати, які на них зазначені, а у більш пізній період, зокрема безпосередньо перед поданням пояснень третьої особи у 2026 році. Так, посилаючись на матеріали справи, представник позивача звернув увагу на: 

(1) невідповідність/суперечність/неузгодженість між зазначеними у договорах датами і місцями їх укладення та відомостями про геолокацію абонента ОСОБА_3 , отриманими від ПрАТ «ВФ Україна» за період з 08 січня до 12 лютого 2024 року, що свідчить про неможливість особистого перебування ОСОБА_3 в м. Києві в день підписання договору; 

(2) практично ідентичну структуру та формулювання обох договорів, укладених з формально незалежними позикодавцями, що є нетиповим для самостійно укладених угод з різними, не пов`язаними між собою позикодавцями; 

(3) ознаки штучності умов договорів позик, нехарактерних для реальних приватних позикових правовідносин: безвідсотковість, відсутність забезпечення, натомість передбачена неустойка за прострочення повернення позики. Такі умови договорів, на думку представника позивача, є диспропорційними. Також представник позивача зазначав про неузгодженість пунктів 1, 5 та 7 договору позики від 10 січня 2024 року; 

(4) відсутність документального підтвердження фінансової спроможності позикодавців станом на січень 2024 року передати зазначені у договорах суми коштів одноразово у готівковій формі.

Посилаючись на ч. 8 ст. 83 ЦПК України, представник позивача зазначив, що лише 26 серпня 2026 року представником третьої особи були надані до суду письмові пояснення, до яких долучені договори позики, а оригінали договорів позики були подані 09 вересня 2026 року, тобто вже після закриття підготовчого провадження, тому у позивача була відсутня можливість заявити дане клопотання на стадії підготовчого судового засідання, оскільки як відомості про договори позики від 09 січня 2024 року та від 10 січня 2024 року, так і самі об`єкти дослідження в матеріалах цивільної справи на той момент були відсуті.

У судовому засіданні представник позивача - прокурор Спеціалізованої прокуратури України Корчинський А.М. клопотання про призначення судової технічної експертизи документів підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити. Додатково зазначив, що не вбачає підстав для зупинення судового розгляду, оскільки проведення експертизи не перешкоджає дослідженню письмових доказів та допиту свідків. 

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Желіховський В.М. зазначив, що розгляд клопотання про призначення експертизи є передчасним, вважає за доцільне у першу чергу дослідити письмові докази та допитати свідків. Щодо доводів представника позивача про невідповідність зазначених у договорах дат фактичним обставинам укладення договорів зазначив, що передача документів могла здійснюватися засобами поштового зв`язку, а взаємодія сторін договорів могла відбуватися за допомогою месенджерів, комп`ютерних та інших засобів зв`язку. Також зазначив, що сама по собі схожість текстів договорів позики не є достатньою підставою для призначення експертизи.

Відповідач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника Желіховського В.М .

Відповідач ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора у повному обсязі.

Представник третьої особи Петренко Н.О. просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відсутня сукупність підстав, передбачених ст. 103 ЦПК України, для призначення експертизи. Посилаючись на ст. 1046 ЦК України, судову практику Верховного Суду у справі № 359/5357/20, зазначила, що експертиза, на проведенні якої наполягає представник позивача, може підтвердити або спростувати версію щодо дати виготовлення договорів позики, проте не спростує сам факт отримання позик. 

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов такого висновку.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України (п.5 ч. 5 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України).

При призначенні експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст. 104 ЦПК України).

Відповідно до змісту позовної заяви предметом позову є набуття 12 лютого 2024 року необґрунтованих активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - ОСОБА_1 у один із способів, визначених ст. 290 ЦПК України, а саме набуття активів іншою фізичною особою за дорученням ОСОБА_1 , який може прямо та опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Активами, щодо необґрунтованості яких вирішується питання, є житловий будинок та земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:005:5450 за адресою: АДРЕСА_1 . У позовній заяві представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї не мали можливості у 2024 році придбати за рахунок законних доходів ці два об`єкта нерухомого майна на загальну суму 4 956 900,00 грн. Також відсутня фінансова можливість для набуття цих спірних активів і у ОСОБА_2 , на яку ці активи зареєстровані.

Встановлено, що 26 серпня 2026 року від представника третьої особи до суду надійшли пояснення, які обґрунтовані, зокрема тим, що кошти на придбання ОСОБА_2 активів, які є предметом цього позову, були надані останній ОСОБА_3 на відповідних умовах та згідно з укладеним договором комісії шляхом переписок в месенджерах. Наявність необхідної суми коштів у ОСОБА_3 підтверджується укладеними нею договорами позики від 09 січня 2024 року з ОСОБА_4 на суму 100 000,00 доларів США та від 10 січня 2024 року з ОСОБА_5 на суму 40 000,00доларів США (т. 4 а.с. 1-33).

На виконання ухвали суду від 01 вересня 2026 року, постановленої без оформлення окремого документа, 09 вересня 2026 року представником третьої особи ОСОБА_7 до суду надано оригінали договорів позики від 09 січня 2024 року та 10 січня 2024 року.

Отже суд під час розгляду справи буде досліджувати докази у справі, серед яких договори позики від 09 січня 2024 року та від 10 січня 2024 року щодо оцінки майнового стану третьої особи - ОСОБА_3 та джерел її доходів.

Тому висновок судової технічної експертизи документів у сукупності з іншими доказами може мати значення для вирішення цієї справи.

Доводи представника відповідача про передчасність призначення експертизи та необхідність першочергового дослідження інших письмових доказів і допиту свідків не спростовують необхідності її проведення. Можливість дослідження інших доказів не виключає застосування спеціальних знань для встановлення технічних характеристик документів та обставин їх виготовлення.

Доводи представника третьої особи про те, що експертиза не може встановити факт отримання позики, також не є підставою для відмови у її призначенні. Перед експертом не ставиться питання про факт укладення договорів позики чи передачу грошових коштів. Натомість експертному дослідженню підлягають питання технічного характеру, для вирішення яких необхідні спеціальні знання. У той же час висновок експерта щодо фактичного часу виготовлення документів сам по собі не визначатиме наявність чи відсутність правовідносин позики, а підлягатиме оцінці судом у сукупності з іншими доказами. 

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд враховує, що суд залучив до розгляду справи ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за результатом підготовчого провадження ухвалою суду від 07 серпня 2026 року, а відомості про наявність договорів позики від 09 січня 2024 року та від 10 січня 2024 року стали відомі після надходження до суду 26 серпня 2026 року від представника третьої особи письмових пояснень, до яких долучено копії цих договорів позик. 

Тому, на переконання колегії суддів, подання клопотання про призначення судової технічної експертизи документів прокурором у підготовчому судовому засіданні було неможливим з причин, що не залежали від його волі.

У судовому засіданні колегія суддів роз`яснила учасникам справи право доповнити питання, які можна поставити перед експертами, відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК України, однак останні таким правом не скористались. 

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також за власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, учасниками таке питання не ставилось.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача - прокурора Корчинського А.М. про призначення судової технічної експертизи документів.

Керуючись ст. 12, 103, 104, 109, 222, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Задовольнити клопотання представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корчинського Анатолія Миколайовича про призначення судової технічної експертизи документів.

Призначити у цивільній справі за позовною заявою Держави України в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Корчинського Анатолія Миколайовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судову технічну експертизу документів.

Поставити перед експертами такі питання:

1. Чи відповідає час виконання (нанесення друкованого тексту та підписів) Договору позики від 09 січня 2024 року, укладеного між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник), даті, якою датований документ, тобто 09 січня 2024 року? Якщо не відповідає - у який період документ міг бути фактично виготовлений?

2.Чи відповідає час виконання (нанесення друкованого тексту та підписів) Договору позики від 10 січня 2024 року, укладеного між ОСОБА_5 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник), даті, якою датований документ, тобто 10 січня 2024 року? Якщо не відповідає - у який період документ міг бути фактично виготовлений?

3.Чи виконано рукописний запис «20.04.2024. Возврат 10 000$ (десять тисяч долларов США)» на Договорі позики від 10 січня 2024 року одночасно з основним друкованим текстом і підписами цього документа, чи в інший (більш пізній) час?

4.Чи піддавалися досліджувані документи впливу штучного, термічного, світлового, хімічного чи іншого зовнішнього впливу з метою імітації природного старіння матеріалів документа?

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (02000, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст. 384, 385 КК України.

Надати експертам в окремому сейф-пакеті оригінали:

- договору позики від 09 січня 2024 року, укладеного між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник);

- договору позики від 10 січня 2024 року, укладеного між ОСОБА_5 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник).

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оплату витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, покласти на сторону позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Н. В. Мовчан

Судді Т. В. Литвинко

К. О. Сікора