Cправа №991/11496/26

Провадження №11-сс/991/650/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 14.09.2026 підозрюваному ОСОБА_5 повернуто скаргу на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 від 13.08.2026 про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024.

Підозрюваним ОСОБА_5 на вищезазначене рішення подано апеляційну скаргу, у якій посилається на такі обставини.

У матеріалах справи немає жодного доказу того, що копію постанови взагалі надсилали. Обов`язок вручити або надіслати копію постанови особі лежить на органі досудового розслідування, отже і доводити дату вручення має сторона обвинувачення, а не підозрюваний.

Підозрюваний не вважає строк пропущеним, адже він подав скаргу наступного для після отримання доступу до постанови. Якщо у слідчого судді виникли сумніви щодо дати отримання постанови, він мав з`ясувати її, а не вирішувати сумнів проти особи.

Уперше з тексом постанови ОСОБА_5 ознайомився 10.09.2026 у судовому засіданні у справі № 991/10580/26 при розгляді слідчим суддею ВАКС ОСОБА_7 скарг сторони захисту на бездіяльність детектива ОСОБА_6 , яка полягала у не розгляді клопотань у строк, встановлений статтею 220 КПК України.

В оскаржуваній ухвалі адресу проживання підозрюваного наведено з помилкою «буд. 36-Б» замість «буд. 36-Е», що, на думку ОСОБА_5 , свідчить про те, що жодного фактичного дослідження обставин доставки слідчий суддя не проводив.

Просить ухвалу слідчого судді від 14.09.2026 скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд скарги на постанову детектива НАБУ ОСОБА_6 від 11.08.2026 у ВАКС.

Старший детектив НАБУ ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , в якому зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає ухвалу слідчого судді законною, вмотивованою та такою, що ґрунтується на вимогах КПК України.

Просить апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2026 - без змін.

30.09.2026 ОСОБА_5 подав заяву про розгляд скарги без його участі.

Представник НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така є обґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 звернувся до детектива НАБУ з клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 (вх. № 296/24262-00, 296/24265-00, 296/24259-00).

Зокрема, вказані клопотання містили вимоги про (1) надання для ознайомлення і направлення копій ухвал, клопотань, протоколів та повних (первинних) масивів відео- і фотоматеріалів негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 04.04.2024; (2) надання копій ухвал, клопотань, протоколів та повних первинних масивів аудіо- і відеофайлів негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи (слідчого поліції ОСОБА_9 ) від 12.04.2024, а також розкриття анкетних даних осіб, позначених як «Ч1», «Ч2», «Ч3»; (3) проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_10 та витребування масиву документів (протоколів нарад, доручень, планів роботи тощо) з Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури за 2020-2025 роки щодо діяльності державних аграрних підприємств.

За результатами розгляду зазначених клопотань детектив НАБУ ОСОБА_6 постановою від 13.08.2026 відмовив у їх задоволенні. Обґрунтовуючи прийняте рішення, детектив зазначив, що щодо матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій їх розсекречені матеріали вже відкрито стороні захисту в порядку статті 290 КПК України, а обов`язок детектива здійснювати вибірку окремих файлів чи надсилати значні за обсягом масиви інформації на електронну пошту сторони захисту законом не передбачений. Щодо вимоги про проведення додаткового допиту ОСОБА_10 детектив вказав, що останній уже був допитаний 28.08.2024, а витребування документів за п`ятирічний період виходить за межі предмета доказування та спрямоване на затягування розслідування.

11.09.2026 підозрюваний ОСОБА_5 подав до ВАКС скаргу на постанову детектива НАБУ ОСОБА_6 від 13.08.2026, вважав вказану постанову необґрунтованою та незаконною, просив її скасувати та зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування повторно розглянути кожне із клопотань по суті всіх заявлених у них вимог та за результатами такого розгляду прийняти вмотивоване процесуальне рішення в порядку статті 220 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

До скарги не долучено жодних доказів на підтвердження дати отримання підозрюваним ОСОБА_5 копії оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості встановити точну дату її отримання, а також спосіб направлення такої копії підозрюваному, зокрема засобами поштового зв`язку чи електронною поштою.

Враховуючи положення пункту 9 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1071 від 10.10.2023) та підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 1833 від 22.12.2025, оскаржувана постанова від 13.08.2026, за відсутності доказів її отримання підозрюваним у більш пізню дату , була отримана ним не пізніше 19.08.2026.

Оскільки скарга мала бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, тобто починаючи з 20.08.2026 та не пізніше 31.08.2026, однак таку подано до суду лише 11.09.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку на її подання, і при цьому підозрюваний не порушує питання про поновлення пропущеного строку, скарга підлягає поверненню.

Проте із цими висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відтак, законодавець пов`язує початок строку на оскарження рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, яке оформлене постановою, саме з моменту отримання особою її копії.

Згідно з п. 9 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1071 від 10.10.2023) (далі - Правила) оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у строки, визначені відповідно до укладеного договору про надання послуг поштового зв`язку; схоронність поштових відправлень та коштів; таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв`язку; доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України "Про поштовий зв`язок"; зберігання інформації про кожну операцію з поштового переказу в системі обліку оператора поштового зв`язку в установленому ним порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 1833 від 22.12.2025 (далі - Нормативи) нормативним строком пересилання внутрішніх поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) в містах - у межах населеного пункту, а в сільській місцевості - у межах території, яка обслуговується одним об`єктом поштового зв`язку, є Д + 2.

Згідно з пунктом 3 розділу І Нормативів нормативний строк пересилання простих листів та поштових карток - час, установлений для пересилання простих листів та поштових карток з часу останнього виймання з поштових скриньок або з часу подання для пересилання в об`єкті поштового зв`язку до часу вкладання до абонентської поштової скриньки одержувача.

З наведеного слідує, що ні Правила, ні Нормативи, які слідчий суддя взяв до уваги, не містять положень, які стосуються підтвердження дати отримання поштового відправлення користувачем послуг поштового зв`язку.

А відтак, висновок слідчого судді, що оскаржувана постанова була отримана підозрюваним не пізніше 19.08.2026 ґрунтується не на фактах, а на припущеннях.

Отже з огляду на зазначену слідчим суддею обставину щодо неможливості встановлення дати одержання постанови детектива, а також на припущення щодо дати отримання постанови, колегія суддів вважає, що у слідчого судді не було достатньо підстав для констатації пропуску встановленого строку на оскарження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Таким чином, за відсутності даних про те, підозрюваним пропущений строк на оскарження, слідчий суддя не мав підстав для висновку про необхідність повернення скарги у зв`язку з тим, що останній не порушує питання про поновлення строку на оскарження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам КПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою матеріали за скаргою підозрюваного ОСОБА_5 повернути до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст. 376, 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2026 року скасувати та повернути матеріали за скаргою підозрюваного ОСОБА_5 до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3