Документ № 140503167

Провадження № 52024000000000224
Справа № 991/10395/26
Дата засідання 06/10/2026
Дата винесення рішення 06/10/2026
Інстанція ВАКС
Форма судочинства Кримінальне
Головуючий суддя (ВАКС) Маслов В.В.

Справа № 991/10395/26

Провадження 1-кс/991/10410/26

 

 

У Х В А Л А

 

06 жовтня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

детектива - ОСОБА_4 ,

представника власника майна - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000224,

 

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1. На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.

2. За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , а саме:

- лист з конвертом від Волинської митниці на адресу ОСОБА_9 та ТОВ «КАТРАН+»;

- постанову Любомильського суду Волинської області у справі № 163/1532/25;

- рішення суду апеляційної інстанції у справі №163/1532/25;

- лист Волиснької митниці 7.3-4/20-04/10/7380;

- лист Волиснької митниці 7.3-4/20/03/10/5823;

- ухвалу Святошинського райсуду м. Києва справа № 759/4059/25;

- договір № 1 купівлі-продажу у статутному капіталі ТОВ «КАТРАН»;

- довіреність з питань державної реєстрації ТОВ «Індевор+»;

- виписку з ЄДР ТОВ «Індевор+»;

- договір № 03/20 відповідального зберігання, де контрагентом значиться ТОВ «Індевор»;

- договір оренди № 04/20;

- договір № 15/05/21 відповідального зберігання;

- контракт № 0512 ВТ, де контрагентом є ТОВ «Індевор+»;

- виписку з ЄДР ТОВ «ЛогістикаАвтоБрок»;

- рішення № 1/2020 засновника про створення ТОВ «ЛогістикаАвтоБрок», додатки до рішення із описом інформації про ТОВ;

- статут ТОВ «ЛогістикаАвтоБрок»;

- документи щодо діяльності ТОВ «ЮВМ Авто»: довідка, наказ про початок виконання обов`язків директора ОСОБА_7 , наказ про визначення відповідального по роботі з митницею ОСОБА_7 , фіскальні чеки, анкета-заява клієтна про відкриття рахунку, заява про взяття на облік, витяг з реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами;

- договір позики № 02/11/2024 від 13.11.2024, де контрагентом значиться ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон «Аpple Ірhоnе» чорного кольору із сім-карткою «Київстар» та «lifecell», який належить ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «Аpple Ірhоnе 11», ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- планшет «Аpple Іраd» модель А2602 серія JWL4YRYP9H;

- комп`ютер (ноутбук) «МасВооk А1» модель А3240 НDН939VОQ9;

- мобільний телефон «Аpple Ірhоnе 17 Рrо Мах» модель MFYP4ZD/A, серійний номер НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Аpple Ірhоnе» темно-сірого кольору із сім-карткою «lifecell»НОМЕР_12;

- сім-картку «Київстар» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , сім-картка «lifecell» № НОМЕР_5 ;

- лист № 7.3-1/20-04/1017752.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

3. Детектив, діючи за дорученням прокурора, у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання в частині накладення арешту на планшет «Аpple Іраd» модель А2602 серія JWL4YRYP9H та комп`ютер (ноутбук) «МасВооk А1» модель А3240 НDН939VОQ9, з огляду на викладені у клопотанні обставини. Водночас детектив зазначив, що у накладенні арешту на інші речі та документи, перелічені в прохальній частині клопотання, відпала потреба, оскільки ці пристрої були оглянуті, а інформація, яка на них міститься, скопійована.

4. Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про арешт майна, зазначивши таке: (1) орган досудового розслідування мав достатньо часу для подолання системи логічного захисту; (2) ОСОБА_7 викликався на допита та повідомив всю відому йому інформацію; (3) відсутні докази, які підтверджують причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до цього кримінального провадження.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5. У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

6. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

7. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

8. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

9. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).

10. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).

11. Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

12. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).

13. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

14. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

15. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

16. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).

17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

18. Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

19. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.

20. Положеннями ч. 1, 3 ст. 26 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

21. Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

22. З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням; (8) щодо клопотання прокурора про накладення арешту на документи, мобільні телефони та сім-картку.

 

Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання

23. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

 

Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується

24. Згідно з доданими до клопотання прокурора матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000224 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.08.2026 (т. 2 а.с. 1-2).

25. Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з розслідуванням яких подається клопотання, полягають у такому.

26. У зоні діяльності Волинської митниці у 2024 році здійснювали митні оформлення бувших у використанні транспортних засобів із застосуванням тарифних преференцій відповідно до ст. 29 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (надалі - тарифні преференції) на підставі сертифікатів походження товару (надалі - сертифікат EUR.1), що надавав можливість суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності (надалі - суб`єкти ЗЕД) зменшити розмір мита з 10% до 1,8%.

27. Відповідно до інформації, наданої компетентними органами Республіки Польща в рамках виконання запиту про міжнародну правову допомогу встановлено, що в період 01.01.2023 по 31.12.2024 зареєстрованих записів з номерами сертифікатів, зазначених в запиті про міжнародну правову допомогу не виявлено, а транспортні сертифікати EUR.1. на запитувані транспорті засоби не видавались. За таких обставин, кількість недоотриманих митних платежів при розмитненні 1916 транспортних засобів із застосування тарифних преференцій за підробленими сертифікатами EUR.1 складає понад 105 млн гривень.

28. За версією сторони обвинувачення, керівництвом Волинської митниці організовано схему з отримання неправомірної вигоди за невжиття заходів щодо проведення митних формальностей з застосуванням тарифних преференцій за підробленими сертифікатами EUR.1. До реалізації злочинного плану залучено заступника начальника відділу (у складі митного поста) митного оформлення №3 МП «Луцьк» ОСОБА_10 , фізичних осіб ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які фактично продавали суб`єктам ЗЕД бланки сертифікатів EUR.1 та отримували від них неправомірну вигоду в сумі не меншій 200 доларів США за оформлену одиницю транспортних засобів.

29. Як зазначає детектив у клопотанні, у подальшому, старший державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою з керівництвом Волинської митниці, щомісячно завчасно повідомляв ОСОБА_11 інформацію щодо осіб та сум грошових коштів, які останній повинен отримати від представників суб`єктів господарювання. Зокрема, у десятих числах місяця, ОСОБА_11 за вказівкою та з погодження ОСОБА_14 домовлявся про зустріч з ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТОВ «ІКСВЕСТ» ЄРДПОУ 44803010, ТОВ «СМАРТБРОК» ЄРДПОУ 42624386), ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 (представник ПП «ТТТ ГРУП» ЄРДПОУ 45330025), ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 (ТОВ «СІТІАВТО» ЄРДПОУ 43825834), ТОВ «АВТО-МАРКЕТ ПЛЮС» ЄРДПОУ 42120370), ТОВ «ЛАКІ-БРОК» (ЄРДПОУ 41431273), ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ТОВ «ІНДЕВОР+» ЄРДПОУ 43451380), ТОВ «КАТРАН+» (ЄРДПОУ 44395076) на території м. Луцьк та отримував від вказаних осіб та інших невстановлених слідством осіб неправомірну вигоду у розмірі від 200 до 500 доларів США за оформлену одиницю транспортних засобів, частину якої за вказівкою ОСОБА_13 , передавав ОСОБА_10 .

30. Детектив зазначає, що за шість місяців зазначеними суб`єктами господарської діяльності на територію України ввезено та розмитнено понад 1800 транспортних засобів, тобто в середньому 300 транспортних засобів на місяць.

31. З огляду на вказані обставини, за версією сторони обвинувачення, упродовж 2025 року зазначені службові особи Волинської митниці щомісячно одержували неправомірну вигоду від ОСОБА_19 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та інших невстановлених слідством осіб у сумі не менш ніж 100 тисяч доларів США.

32. На підтвердження цих обставин слідчим суддею були досліджені фактичні дані, які зафіксовані у матеріалах досудового розслідування, а саме: протоколах огляду від 16.05.2024, 28.02.2025, 10.05.2024, 22.05.2025, 19.03.2025, 25.05.2026, 27.01.2026, 30.01.2026; службовою запискою від 28.02.2025 з інформацію, наданою компетентними органами Республіки Польща в рамках виконання запиту про міжнародну правову допомогу; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2 а.с. 23-83, 84-97, 144-151, 222-226, 102-143, 169-226, т. 3 а.с. 80-134, 1-48, 53-73).

33. На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

 

Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів

34. Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.

35. 13.08.2026 детективом проведено санкціонований слідчим суддею обшук житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується відповідним протоколом обшуку та ухвалою слідчого судді від 04.08.2026 (т. 3 а.с. 140-163).

36. Поряд з цим, під час цього обшуку було вилучено, в тому числі: планшет «Аpple Іраd» модель А2602 серія JWL4YRYP9H; комп`ютер (ноутбук) «МасВооk А1» модель А3240 НDН939VОQ9 (т. 3 а.с. 150-163).

37. У подальшому, 13.08.2026 детективом винесено постанову про визнання, в тому числі вказаного планшета і комп`ютера (ноутбука) речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 3 а.с. 164-172).

38. Як зазначає прокурор у клопотанні, органом досудового розслідування встановлено можливу причетність до вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_7 , який систематично в десятих числах місяця зустрічався з ОСОБА_11 та ймовірно передавав останньому неправомірну вигоду. Зокрема, під час огляду файлу-звіту (копії) та мобільного телефону «Аpplе Іphоnе 17 Рrо Мах», який належить ОСОБА_20 встановлено фактичні дані, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вказаних кримінальних правопорушень.

39. Так, з доданого до клопотання протоколу огляду від 25.05.2026 встановлено, що під час огляду даних у категорії «Чати» виявлено чат «Розраховані авто» у додатку «WhatsApp» учасниками якого є: ОСОБА_18 - м.т. НОМЕР_6 , ОСОБА_7 - м.т. НОМЕР_7 , ОСОБА_21 - м.т. НОМЕР_8 , ОСОБА_22 м.т. НОМЕР_9 , ОСОБА_23 - м.т. НОМЕР_10 , ОСОБА_24 - м.т. НОМЕР_11 . Інформація наявна в чаті за переіод з 16.03.2021 по 21.01.2026. Також встановлено, що у вказаному чаті фіксується інформація про розмитнення транспортних засобів (далі - т/з), зокрема: моделі т/з та сума за розмитнення, щомісяні суми ймовірно неправомірної вигоди, яку необхідно сплатити за розмитнення т/з, найменування юридичних осіб «Катран, Індевор, Ілман» (ред. - ТОВ «КАТРАН+» 44395076, ТОВ «1НДЕВОР-» 43451380, ТЗОВ «ІЛМАН+» 36606495), та їх кількість оформлень т/з. Виявлено та здійснено вибірку повідомлень з статистичною інформацією про кількість оформлених т/з на митниці, які надсилалась в чат ОСОБА_22 м.т. НОМЕР_9 , які вона в свою чергу отримувала від ОСОБА_13 для подальшого розрахунку суми коштів (ймовірно неправомірної вигоди), яку потрібно сплатити. (т. 3 а.с. 80-113).

40. Окрім того, відповідно до протоколу огляду від 30.01.2026 під час огляду мобільного телефону ОСОБА_21 виявлено бесіду «Розраховані авто», після створення якої абонент « ОСОБА_7 » 16.03.2021 надіслав до цієї бесіди повідомлення такого змісту «І тут пишемо інфу по касі на митниці». Подальшим оглядом зазначених відомостей встановлено, що абоненти « ОСОБА_7 », « ОСОБА_25 », а також « ОСОБА_26 » ( ОСОБА_18 ), значну кількість разів обговорюють «рибалку» та суми грошових коштів, які для цього потрібні. Водночас ОСОБА_18 уточнює, що саме абонент « ОСОБА_7 » їде на рибалку, а абонент « ОСОБА_7 » вказує, що він узгоджує дати «рибалки» та суми грошових коштів, необхідні для цього. Також абонент, підписаний в телефоні ОСОБА_21 як « ОСОБА_27 » зазначає, що «21000$ ОСОБА_31 завіз на рибалку». Поряд з цим в протоколі огляду встановлено, що ОСОБА_18 надіслав до бесіди повідомлення наступного змісту « ОСОБА_28 за тобою подарунки ОСОБА_29 та ОСОБА_30» (т. 3 а.с. 122-134).

41. Отже вказані обставини можуть свідчити про пов`язаність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до обставин, які розслідуються у цьому кримінальному продженні.

42. Згідно з протоколом обшуку від 13.08.2026 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було та надано планшет марки «Аpple Іраd» модель А2602 серія JWL4YRYP9H та ноутбук «МасВооk А1» модель А3240 серії НDН939VОQ9, в яких встановлено паролі логічного захисту, які власники відмовились надавати. У зв`язку з цим, детективом було прийнято рішення про вилучення в тому числі вказаних пристроїв, оскільки вони можуть містити відомості, що стосуються обставин кримінального провадження і можуть бути отриманні шляхом проведення експертизи.

43. За таких обставин, з огляду на те, що не вдалося подолати систему логічного захисту та скопіювати інформацію, що містяться на вказаних пристроях, 13.08.2026 детективом ОСОБА_4 була винесена постанова про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення відомостей, які зберігаються на вилучених пристроях.

44. Окрім того, в листі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 25.08.2026 повідомлено про неможливість проведення вказаної експертизи протягом 30 днів, у зв`язку чим ДНДЕКЦ МВС просило погодити виконання зазначеної постанови за більш тривалий час.

45. У зв`язку із цим та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення вказаних технічних пристроїв, слідчий суддя вважає, що наявну на планшеті та ноутбуці інформацію з об`єктивних причин неможливо було повністю виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.

46. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні вказаних пристроїв для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, що може бути реалізовано шляхом проведення їх дослідження за участі спеціаліста та/або експертного дослідження.

47. Водночас, на переконання слідчого судді, вилучені під час обшуку планшет та ноутбук відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо ймовірного одержання службовими особами Волинської митниці щомісячно неправомірної вигоди.

48. Отже, існують підстави для накладення арешту на вилучені детективом пристрої з метою збереження речових доказів.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

49. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

50. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

51. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.

52. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

53. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

 

Щодо існування ризиків

54. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучені планшет і комп`ютер (ноутбук) може призвести до вжиття ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заходів щодо їх пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речових доказів у кримінальному провадженні.

 

Щодо наслідків арешту майна

55. Дослідивши обставини вилучення планшета і комп`ютера (ноутбука), зазначеного у клопотанні прокурора, їх доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його власникам (володільцям) може призвести до втрати як цього майна так і наявної у них доказової інформації.

56. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо: планшета «Аpple Іраd» модель А2602 серія JWL4YRYP9H; комп`ютера (ноутбука) «МасВооk А1» модель А3240 НDН939VОQ9.

57. Внаслідок зазначеного власники (володілець) майна будуть упродовж певного часу обмежені у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.

 

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням

58. Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.

59. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.

 

Щодо клопотання прокурора про накладення арешту на документи, мобільні телефони та сім-картку

60. Загальними положеннями КПК передбачено, що однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

61. Оскільки детектив у судовому засіданні повідомив, що сторона обвинувачення не наполягає на арешті вилучених документів, мобільних телефонів та сім-картки, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор та детектив втратили інтерес у подальшому розгляді клопотання про арешт майна.

62. За таких обставин, беручи до уваги принцип диспозитивності та враховуючи те, що детектив, діючи за дорученням прокурора, фактично не підтримує подане прокурором клопотання в частині накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання необхідно залишити без розгляду.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,

 

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000224 - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на майно (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на користування, відчуження та розпорядження), вилучене під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , а саме:

- планшет «Аpple Іраd» модель А2602 серія JWL4YRYP9H;

- комп`ютер (ноутбук) «МасВооk А1» модель А3240 НDН939VОQ9.

3. В іншій частині клопотання залишити без розгляду.

4.Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

 

Слідчий суддя ОСОБА_1