Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 жовтня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в режимі відеоконференції

з ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката в залі суду ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, поданих в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищезначене кримінальне провадження.

06 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальном акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 червня 2024 року включно із одночасним визначенням йому запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 75 700 000 грн. Із застосуванням запобіжного заходу та у разі звільнення з-під варти через внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. 26 квітня 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі 75 700 000 грн.

В подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2026 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжено до 13 жовтня 2026 року, включно.

Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду та здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обгрунтовано тим, що ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення в організації вчинення особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_6 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на наявність у ОСОБА_6 паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 20 червня 2017 року, НОМЕР_2 від 10 вересня 2020 року та достатніх матеріальних статків, останній має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном, так і на території України. У період дії воєнного стану по даний час ОСОБА_6 21 раз покидав межі України, зокрема і з огляду на те, що старший син останнього проживає у Швейцарії. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_6 . Крім того, враховуючи обізнаність ОСОБА_6 у галузі права, напрацьовані ним ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використати для переховування від суду. Заявлений ризик станом дотепер не змінився, оскільки обставини, які обумовлюють його існування, не перестали існувати. Також, прокурор зазначила, що наразі ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12026240000000136, що свідчить про підвищення ризику переховування від прокурора та суду. Саме тому, на переконання сторони обвинувачення, є необхідним і виправданим продовження строку дії раніше покладених на ОСОБА_6 обов`язків здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що частина службових осіб ГУ ДГК в Сумській області, яким відомі обставини кримінального провадження, не знали про існування плану вчинення злочину, направленого на заволодіння землями ДП «ДГ Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Існує обґрунтований ризик впливу ОСОБА_6 на свідків, що зумовлено раніше займаною ним посадою Міністра аграрної політики та продовольства України, до посадових обов`язків якого відносилась координація та спрямування діяльності Держгеокадастру шляхом реалізації державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою у сфері Державного земельного кадастру. Разом з тим, свідками у даному кримінальному провадженні є працівники ГУ ДГК в Сумській області. З огляду на викладене, посада Міністра аграрної політики та продовольства України, яку обіймав ОСОБА_6 , до цього посада Голови комітету ВРУ, статус народного депутата України, а також набуті ним зв`язки, дають йому можливість незаконно впливати на всю вертикаль органів Держгеокадастру та його службових осіб, у тому числі з метою впливу на показання як свідків працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів. Також ОСОБА_6 може здійснювати такий вплив як особисто, так і через довірених осіб - ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 чи інших осіб. Крім того, ОСОБА_6 та його довірені особи можуть незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки мають їхні персональні дані та засоби для зв`язку. Окрім цього, обвинувачений та його довірені особи можуть незаконно впливати на власників земельних ділянок використовуючи їхню залежність від договірних відносин з «АФ Довіра 2008» по оренді землі. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Сторона обвинувачення зауважує, що відставка ОСОБА_6 з посади Міністра аграрної політики та продовольства України жодним чином не свідчить про зменшення вказаного ризику, оскільки як вбачається із зібраних матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_6 мав вплив як на працівників органів Держгеокадастру, так і на інших органів влади навіть до набуття ним статуту народного депутата України та подальшого призначення головою комітету ВРУ та на посаду міністра. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 , утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.

З огляду на заявлені ризики, які не зменшились та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, 08 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, в якому вона просила зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 суму застави, внесеної ТОВ "РОЖНІВКА-АГРО" на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 991/3482/24.

В обгрунтування своїх вимог вказала, що зменшення обов`язків судом впродовж 2024-2025 року свідчить про належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , сумлінне виконання ним покладених судом процесуальних обов`язків та відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про їх невиконання або неналежне виконання. За весь період застосування до ОСОБА_6 відповідного запобіжного заходу не встановлено обставин, які б свідчили про його намір ухилитися від участі у кримінальному провадженні, переховуватися від органу досудового розслідування чи суду або залишити територію України. Сторона захисту вказала на відсутність ризику переховування від слідства та суду. Зокрема, практика ЄСПЛ вказує, що сама тяжкість вчиненого злочину не є визначальною для оцінки ризику переховування.

Ризик переховування повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби для існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особа проживає. Сторона захисту стверджує, що ОСОБА_6 не має можливості виїзду за кордон, оскільки паспорти для виїзду за кордон здані до ДМС України на зберігання відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року. Також у ОСОБА_6 немає права безперешкодного виїзду під час воєнного стану в Україні як батька трьох неповнолітніх дітей, оскільки, одна дитина вже набула повноліття і наразі на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Крім того, ОСОБА_6 перебуває під вартою ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" з березня 2026 року на виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2026 року, до цього часу застава не внесена, очевидно, це спростовує твердження про фінансову спроможність. Щодо незаконного впливу на свідка та інших учасників кримінального провадження, сторона захисту вказала, що здійснення такого впливу є суто гіпотетичним і не підтверджений жодними конкретними фактичними обставинами. Процесуальний ризик має грунтуватися не на припущеннях, загальних міркуваннях чи формальному посиланні на тяжкість пред`явленого обвинувачення, а на конкретних, індивідуалізованих і перевірюваних обставинах, які дають підстави вважати, що відповідна особа може вчинити такі дії.

Щодо повернення частини застави, сторона захисту зазначила, що заставу було внесено не самим обвинуваченим ОСОБА_6 , а підприємством - ТОВ "РОЖНІВКА-АГРО", з огляду на значний розмір внесеної застави станом на сьогодні фінансові можлиості ТОВ "РОЖНІВКА-АГРО" об`єктивно змінилися. У товариства наявна кредиторська заборгованість у розмірі 74 898 206, 20 грн., а тому підприємство просить повернути частину застави у розмірі 31 913 495, 22 грн. для погашення першочергової заборгованості перед контрагентами. Сторона захисту просила звернути увагу, що тривалість застосування застави як запобіжного заходу наразі становить вже більше двох з половиною років, розмір застави не переглядався судом. Враховуючи, що ОСОБА_6 належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки та за весь період застосування запобіжного заходу не допустив жодного їх порушення, відсутні об`єктивні підстави вважати, що зменшення розміру застави негативно вплине на його подальшу процесуальну поведінку. При цьому, застава у розмірі 43 786 504, 78 грн. є значною і залишатиметься достатнім і дієвим запобіжним заходом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого, також зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

Позиції учасників кримінального провадження.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала подане клопотання та зазначила, що ризики, які зумовили застосування запобіжного заходу й неодноразове продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, продовжують існувати та їх ступінь не зменшився. На переконання сторони обвинувачення, зазначене обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків ще на два місяці з огляду на наявність ризиків його переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження. З огляду на викладене, прокурор просила продовжити ще на 2 місяці строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків.

Щодо клопотання сторони захисту прокурор у судовому засіданні заперечила проти його задоволення, зазначивши, що у клопотанні наведено доводи на підтвердження продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Додатково прокурор зазначила, що КПК України та іншими нормами законодавства не передбачено зміну фінансового стану заставодавця як самостійну підставу для зміни запобіжного заходу. Просила суд врахувати, що ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО», засновником якого є обвинувачений ОСОБА_6 , добровільно внесло за нього заставу, реалізувавши власне волевиявлення, без будь-якого примусу. У зв`язку із цим посилання сторони захисту на тривалий строк неповернення застави та необхідність використання відповідних коштів для потреб підприємства є недоречними. Крім того, прокурор звернула увагу суду на наявність суперечностей між доводами, викладеними в клопотанні сторони захисту, та змістом заяви ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО». На її думку, зазначені суперечності ставлять під сумнів наявність у підприємства фінансових труднощів і нагальної потреби у використанні саме цих коштів для фінансування збору врожаю. Прокурор висловила припущення, що фактично підприємство має намір використати відповідні кошти для внесення застави за обвинуваченого ОСОБА_6 в іншому кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що підстави для задоволення клопотання сторони обвинувачення відсутні, оскільки прокурор кожні два місяці звертається до суду з аналогічними за змістом клопотаннями, змінюючи лише дату їх подання, без наведення належного обґрунтування необхідності подальшого продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків. З моменту обрання запобіжного заходу минуло близько двох з половиною років, очевидно, що зміни в ризиках і обов`язках відбулися, однак навіть мінімальної вимоги обгрунтування немає. На думку сторони захисту, прокурором не доведено наявності обґрунтованого ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, а також ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження. У зв`язку із цим сторона захисту вважає клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо поданого клопотання про зміну запобіжного заходу сторона захисту зазначила, що таке клопотання подається вперше, а необхідність зміни запобіжного заходу зумовлена гострою економічною кризою на підприємстві ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО», яке внесло заставу. На підтвердження наведених обставин підприємством надано фінансові документи, які містять обґрунтування необхідності використання відповідних коштів.

Додатково вказала, що обвинувачений ОСОБА_6 не є засновником ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО», а був ним. Припущення сторони обвинувачення про те, що повернута сума застави буде внесена в рамках іншого кримінального провадження, не відповідають дійсності.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та повністю підтримав позицію захисту. Додатково вказав, що дійсно ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО» має фінансові проблеми.

Суд, вирішуючи подане стороною обвинувачення клопотання, встановив такі факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року (справа № 991/3482/24, провадження 1-кс/991/3519/24) до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 червня 2024 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 25 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75700000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави (том 10, а.с. 21-32).

26 квітня 2024 року ОСОБА_6 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі 75 700 000 грн.

Колегією суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2024 року (справа № 991/3482/24, провадження 11-сс/991/336/24) вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без змін (том 10, а.с. 33-39).

В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2024 року, 14 серпня 2024 року, 08 жовтня 2024 року, 06 грудня 2024 року, 03 лютого 2025 року, 01 квітня 2025 року, 29 травня 2025 року, 25 липня 2025 року, 23 вересня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 13 січня 2026 року, 27 лютого 2026 року, 23 квітня 2026 року, 18 червня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2026 року у справі № 991/25/26 (1-кс/991/24/26) строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , продовжено до 13 жовтня 2026 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховуватися від суду та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду.

На підтвердження існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду прокурор зазначила, що такий ризик зумовлений тяжкістю інкримінованих йому злочинів та невідворотністю покарання у виді позбавлення волі у разі визнання його винуватим. Крім того, прокурор вказала на реальну можливість ухилення обвинуваченого від суду шляхом виїзду за межі України, перебування на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території або переховування на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене, на думку сторони обвинувачення, підтверджується наявністю у ОСОБА_6 паспортів для виїзду за кордон, трьох неповнолітніх дітей, достатніх матеріальних ресурсів, знаннями у галузі права та сформованих ділових зв`язків, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, які можуть бути ним використані для переховування від суду.

Щодо вказаного ризику суд зазначає таке.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у організації вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що, як правило, виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого ОСОБА_6 бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Однак, саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.

Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі й незаконно та через неконтрольовані ділянки державного кордону, з огляду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також характер і тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, які можуть спонукати його до уникнення правосуддя.

Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 у спосіб виїзду за межі України, а охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документів, що дають право на виїзд за кордон, не усувають зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_6 паспортів створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Доводи сторони захисту про відсутність в обвинуваченого ОСОБА_6 фінансової спроможності переховуватися від органів досудового розслідування та суду з огляду на відсутність у нього коштів для внесення застави самі по собі не спростовують наявності відповідного ризику. Відсутність коштів для внесення застави не є тотожною відсутності можливості ухилятися від явки до суду чи вживати інших заходів для уникнення кримінальної відповідальності. Ризик переховування оцінюється в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, зокрема тяжкістю можливого покарання, характером пред`явленого обвинувачення, соціальними зв`язками обвинуваченого ОСОБА_6 та іншими обставинами, які можуть свідчити про ймовірність його неналежної процесуальної поведінки. Отже, саме лише посилання сторони захисту на відсутність у обвинуваченого ОСОБА_6 коштів для внесення застави не є достатнім для висновку про відсутність ризику переховування.

Не залишається поза увагою суду той факт, що застава у даній справі внесена не безпосередньо ОСОБА_6 , а пов`язаним із ним підприємством, а відповідно до відомостей, зазначених в обвинувальному акті (11 арк.), ОСОБА_6 у період вчинення інкримінованих діянь був співзасновником ряду і інших сільськогосподарських підприємств.

Більше того, суд враховує, що ОСОБА_6 раніше обіймав посади в органах влади та мав відповідні зв`язки, які можуть бути використані для організації втечі або перешкоджання слідству.

Крім того, суд, оцінюючи доводи прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, відповідно до положень ст. 178 КПК України враховує також і те, що останньому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у межах іншого кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026240000000136. Зазначена обставина має істотне значення для оцінки ризиків в даному кримінальному провадженні, оскільки свідчить про наявність множинності кримінальних проваджень щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , що істотно ускладнює його правове становище, а також об`єктивно збільшує обсяг можливої кримінальної відповідальності та ймовірну суворість покарання за результатами можливого подальшого судового розгляду. За таких умов у ОСОБА_6 може формуватися усвідомлення реальної загрози тривалого позбавлення волі, що відповідно до усталеної судової практики є вагомим чинником ризику ухилення від суду. Суд враховує, що ризик переховування не потребує доведення факту вже вчинених дій щодо ухилення, а оцінюється з точки зору ймовірності такої поведінки, виходячи з об`єктивних даних про особу та характер кримінального переслідування.

Додатково суд бере до уваги те, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2026 року (справа № 686/8783/26, провадження 1-кс/686/3338/26) в рамках згаданого кримінального провадження, до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24 травня 2026 року включно із визначенням застави у розмірі 63 700 350 грн., який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2026 року. При апеляційному перегляді вказаної ухвали, колегія суддів ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2026 року постановила нову ухвалу, якою визначила розмір застави у сумі 33 280 000, 00 грн., вважаючи заставу в саме в такому розмірі такою, що відповідатиме вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України та не буде завідомо непомірною для підозрюваного. Суд звертає увагу, що сам по собі факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою в межах іншого кримінального провадження не може свідчити про відсутність ризиків у цьому кримінальному провадженні, оскільки застосування до нього відповідного запобіжного заходу в іншому провадженні не виключає можливості його звільнення з-під варти в майбутньому, в разі внесення суми застави, яка вже значно зменшилася.

З огляду на викладене, а також враховуючи тяжкість інкримінованих діянь, множинність кримінальних проваджень, значний обсяг можливого покарання та вже встановлені судом високі ризики, суд доходить висновку про наявність реального, а не гіпотетичного ризику того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Твердження сторони захисту про відсутність протягом усього періоду застосування запобіжного заходу встановлених фактів ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування чи суду або намірів залишити територію України сама по собі не свідчить про відсутність відповідного ризику. Така обставина може свідчити про дотримання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, однак не виключає можливості зміни його процесуальної поведінки в майбутньому. При цьому застосування запобіжного заходу спрямоване саме на запобігання реалізації встановлених ризиків, а тому оцінка їх наявності здійснюється з урахуванням усієї сукупності обставин кримінального провадження, а не виключно фактичної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 за попередній період.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого ОСОБА_6 наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим. На даний час захисту відкрито матеріали досудового розслідування, які сторона обвинувачення має намір використовувати як докази, а відтак обвинувачений має можливість оцінити вагомість вказаних доказів та надати перевагу незаконним діям з метою уникнення відповідальності, зокрема і переховуванню від суду.

Зазначені обставини, на думку суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, у сукупності з усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, підтверджує існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків чи інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.

Прокурор обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тим, що існує ймовірність незаконного впливу обвинуваченого на свідків та інших учасників кримінального провадження. Зокрема, як вбачається з обвинувального акту, частина службових осіб ГУ Держгеокадастру в Сумській області, яким відомі обставини справи, не були обізнані про можливе існування протиправного плану щодо заволодіння земельними ділянками державних підприємств «ДГ Іскра» та «ДГ «АФ Надія».

Суд бере до уваги, що ОСОБА_6 у минулому обіймав посаду Міністра аграрної політики та продовольства України, до повноважень якого належала координація та спрямування діяльності Держгеокадастру, а також раніше був народним депутатом України та головою профільного комітету Верховної Ради України. З огляду на займані ним посади, характер службових повноважень та сформовані професійні зв`язки, у нього об`єктивно зберігається можливість впливу на посадових осіб органів Держгеокадастру, у тому числі на працівників ГУ Держгеокадастру в Сумській області, які є свідками у справі.

Посилання прокурора на попередні високі державні посади ОСОБА_6 відображають наявність у останнього стійких професійних, політичних та адміністративних зв`язків, сформованих у період виконання функцій міністра та голови комітету Верховної Ради України. Навіть після припинення повноважень такі зв`язки не зникають автоматично і можуть зберігати свій вплив у відповідних сферах.

Крім того, ризик впливу оцінюється не лише через наявність формального підпорядкування, а й через фактичні можливості комунікації, авторитет, попередні службові контакти та потенційну здатність звернення до осіб, які можуть бути залучені до кримінального провадження як свідки або інші учасники процесу. Законодавство не вимагає доведення прямого службового підпорядкування для констатації такого ризику, достатньо наявності обставин, які об`єктивно можуть сприяти впливу. Таким чином, сам факт припинення зайняття посад міністра або голови комітету не нівелює можливості використання раніше набутого статусу та зв`язків, що може створювати ризик неправомірного впливу на учасників провадження.

Також, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що потенційний вплив може здійснюватися як безпосередньо обвинуваченим, так і опосередковано через інших осіб. Також не виключається можливість впливу на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель зазначених державних підприємств, з огляду на наявність у сторони обвинувачення відомостей про їхні персональні дані та можливу залежність окремих осіб від договірних відносин щодо оренди землі.

Суд враховує, що ризик незаконного впливу на свідків не обмежується початковою стадією досудового розслідування, а може зберігатися і під час судового розгляду, до моменту безпосереднього допиту свідків у суді та дослідження їхніх показань. Сам факт звільнення ОСОБА_6 з посади Міністра аграрної політики та продовольства України сам по собі не свідчить про усунення такого ризику.

Також, не залишається поза увагою суду і те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами, які є обвинуваченими у цій справі (організатор), а тому вплив щодо формування позиції у справі може мати сприятливі наслідки для всіх обвинувачених.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами прокурора та приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та іншими визначеними особами є необхідним та співмірним заходом забезпечення належної процесуальної поведінки.

При цьому суд переконався, що перелік осіб, щодо яких прокурор просить встановити обмеження на спілкування, є вичерпним та обмежується їх даними, зазначеними в обвинувальному акті, а тому вказаний у клопотанні обов`язок стосується визначеного кола осіб та є застосовним у розумінні п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. Покладення вказаного обов`язку зможе запобігти прямому чи опосередкованому впливу на вказаних осіб, з метою схиляння останніх до надання неправдивих показань, у разі їх виклику для допиту в якості свідків тощо.

Доводи сторони захисту про суто гіпотетичний характер ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження самі по собі не спростовують його наявності. Оцінюючи цей ризик, суд враховує не лише відсутність відомостей про вже вчинені спроби впливу, а й фактичні обставини кримінального провадження, характер можливих зв`язків обвинуваченого ОСОБА_6 зі свідками та іншими учасниками, а також можливість використання таких зв`язків для впливу на їхню поведінку чи показання. Відсутність зафіксованих випадків незаконного впливу не виключає ймовірності його здійснення в майбутньому, оскільки запобіжний захід має превентивний характер. Наявність цього ризику не обґрунтовується лише тяжкістю пред`явленого обвинувачення чи загальними припущеннями, а оцінюється з огляду на конкретні обставини справи, які свідчать про реальність відповідної загрози.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Оцінка судом доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 1, 4 ст. 201 КПК України).

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту. Положення статті 201 КПК України вказують тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються його доводи. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

У той же час варто наголосити, що запобіжним заходом, застосованим до обвинуваченого ОСОБА_6 визначена застава, яка є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Разом з тим, обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу, в т.ч. в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Сторона захисту наполягала на зменшенні розміру застави, посилаючись на добросовісну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 протягом усього періоду досудового розслідування, міцність та стійкість соціальних зв`язків, а також на істотне зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з перебігом досудового розслідування.

Однак, на переконання суду, застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави відповідає критеріям розумності, пропорційності та необхідності, оскільки забезпечує належну процесуальну поведінку під час судового розгляду. Водночас, беручи до уваги тривалість досудового розслідування, фактичну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та принцип співмірності втручання у його права із завданнями кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру застави.

Так, під час первісного обрання запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності обґрунтованої підозри, виходив із існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; а також ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на це до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 25 000 прожиткових мінімумів для працездатних осбі, що складає 75 700 000, 00 грн. з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: обов`язку не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду та обов`язку носити електронний засіб контролю (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 991/3482/24, провадження 1-кс/991/3519/24).

Разом з тим, у подальшому, під час розгляду клопотань про продовження строку дії покладених обов`язків, встановлено, що ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином втратив свою актуальність у зв`язку із завершенням відповідних процесуальних дій на стадії досудового розслідування. Відтак, відпала і необхідність у збереженні обов`язку не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду та обов`язку носити електронний засіб контролю. Таким чином, два ризики та два обов`язки, які були покладені в основу визначення розміру застави у сумі 75 700 000, 00 грн., фактично припинили існування.

Попри це, розмір застави протягом усього періоду перегляду та продовження обов`язків залишався незмінним, що не повною мірою відповідає принципу індивідуалізації запобіжного заходу та його динамічному характеру. Запобіжний захід має відповідати актуальним ризикам та обставинам провадження, а не лише тим, які існували на момент його первісного застосування.

З огляду на те, що у разі призначення справи до судового розгляду учасників даного кримінального провадження очікує тривалий і ресурсомісткий судовий процес, з огляду на значну кількість учасників кримінального провадження, від кожного з них вимагається сумлінне та відповідальне виконання покладених процесуальних обов`язків. Неявка хоча б одного з учасників у судове засідання може зумовити відкладення розгляду всієї справи, що, у свою чергу, призводить до нераціонального використання часу та процесуальних ресурсів суду, сторін і інших учасників кримінального провадження.

Водночас, застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, який буде викликати побоювання втрати грошових активів, є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та гарантування його участі у судовому розгляді. Враховуючи зменшення двох із чотирьох ризиків, які обґрунтовували застосування застави та визначення її первісного розміру, ще на стадії досудового розслідування, суд доходить висновку, що подальше збереження застави у первісному розмірі є необґрунтованим і непропорційним.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зменшити розмір застави з 25 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 000 грн, на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 21 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 69 888 000 грн. На переконання суду визначена у такому розмірі застава, з урахуванням майнового стану обвинуваченого ОСОБА_6 залишається значною та такою, що створює реальний стимул для дотримання ним всіх процесуальних обов`язків, забезпечує його явку в судові засідання та гарантує належне виконання вимог кримінального процесуального законодавства без покладення на нього надмірного фінансового тягаря. Застава саме у визначеному судом розмірі у сукупності із додатковими обов`язками, продовженими судом, є законним, співмірним, адекватним та обґрунтованим заходом, який відповідає зміненому характеру ризиків, враховує процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та забезпечує належний баланс між необхідністю запобігання ризикам і дотриманням її прав та законних інтересів, та зможе забезпечити належну його поведінку в ході судового провадження.

Доводи сторони захисту щодо наявності у ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО» кредиторської заборгованості та гострої економічної кризи на підприємстві, у зв`язку з чим виникла необхідність повернення частини застави для забезпечення його фінансових потреб, самі по собі не є визначальними для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. Вирішальне значення для прийняття відповідного рішення мають обставини, які свідчать про зменшення ризиків, що стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 75 700 000,00 грн. При цьому фінансовий стан заставодавця не свідчить автоматично про зменшення відповідних ризиків, а тому не може самостійно обґрунтовувати необхідність зміни запобіжного заходу та повернення частини застави. Вносячи заставу за обвинуваченого ОСОБА_6 , ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО» добровільно взяло на себе відповідні майнові зобов`язання та мало усвідомлювати правові наслідки такого рішення, зокрема необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 протягом дії запобіжного заходу. Отже, наведені стороною захисту обставини щодо фінансового стану заставодавця не є достатньою підставою для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення частини застави, вирішальним є те, що ризики, які зумовили визначення застави в зазначеному розмірі, зменшилися.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 194, 314, 315, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 08 грудня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні, а саме зі свідками: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_6 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року, у справі № 991/3482/24 (провадження № 1-кс/991/3519/24) у розмірі 25 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 000 грн, змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 21 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 69 888 000 грн.

Частину застави у розмірі 5 812 000 грн, внесену за ОСОБА_6 , повернути заставодавцю Товариству з обмеженою відповідальністю «РОЖНІВКА-АГРО» (код ЄРПОУ 02078868).

В іншій частині клопотання - відмовити.

Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3