Справа № 991/1999/26

Провадження 1-кп/991/29/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 04.03.2026 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов вказаний обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками підозрюваних та захисників про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду кримінальне провадження передано колегії суддів у складі головуючої судді ОСОБА_12 , суддів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 для вирішення питання про об`єднання.

18.03.2026 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_12 , суддів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 відмовлено в об`єднанні з іншим кримінальним провадженням та передано справу до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для повторного визначення складу суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_15 .

01.09.2026 ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_16 задоволено заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 від участі у розгляді кримінального провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025 (судова справа № 991/1999/26, провадження № 1-кп/991/29/26).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 КПК України 03.09.2026 для розгляду цього кримінального провадження за протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

11.09.2026 задоволено клопотання ОСОБА_7 про колегіальний розгляд кримінального провадження та ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів.

В цей же день протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

02.07.2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 та захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 звернулись до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обґрунтування клопотань про закриття кримінального провадження

Захисник ОСОБА_10 зазначає, що 23.05.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000169, у зв`язку із чим саме з цієї дати, на його думку, розпочався перебіг строку досудового розслідування. Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 12.07.2023 строк досудового розслідування було продовжено до 23.08.2023 включно. Водночас після зазначеної дати строк досудового розслідування у встановленому законом порядку не продовжувався.

На переконання захисника, виділення 15.08.2023 матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та інших осіб в окреме кримінальне провадження № 52023000000000423 не зупинило та не поновило перебіг цього строку, а тому 23.08.2023 строк досудового розслідування закінчився.

У зв`язку із цим повторне повідомлення ОСОБА_7 про підозру 13.03.2024 та подальше продовження строку досудового розслідування ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024, 06.11.2024 та 05.02.2025 відбулися, за твердженням захисту, після його закінчення, тоді як ч. 5 ст. 294 КПК України забороняє поновлення строку досудового розслідування, що закінчився.

За підрахунком захисника ОСОБА_10 строк досудового розслідування становить 439 днів (період з 23.05.2023 до 15.08.2023 - 84 дні та, з 13.03.2024 до 03.03.2025 - 355 днів), що на його думку на 74 дні перевищує максимальний 12-місячний строк розслідування, встановлений для особливо тяжких злочинів.

Також захисник зазначає, що виділення 20.02.2025 з кримінального провадження № 52022000000000169 матеріалів щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в окреме кримінальне провадження № 52025000000000092 не зумовило початку нового строку досудового розслідування.

Посилаючись на ч. 7 ст. 217 КПК України, захисник стверджує, що строк у виділеному провадженні має обчислюватися з дня початку досудового розслідування у первісному провадженні.

Захисник ОСОБА_9 в обґрунтування свого клопотання зазначив, що кримінальне провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025 було виділено з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000169, у межах якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули статусу підозрюваних 23.05.2023.

На підтвердження цього захисник посилається на відомості Реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП від 12.07.2023 про продовження строку досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді від 06.06.2023 про накладення арешту на майно ОСОБА_7 у зв`язку з можливою їх конфіскацією як виду покарання, що з огляду на вимоги ч. 5 ст. 170 КПК України допускається виключно щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

На думку захисника, виділення 15.08.2023 матеріалів щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в окреме кримінальне провадження, не є підставою для неврахування попереднього періоду перебування цих осіб у статусі підозрюваних, а тому строк досудового розслідування необхідно обчислювати саме з 23.05.2023.

Захисник зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували під кримінальним переслідуванням у статусі підозрюваних з 23.05.2023 до 15.08.2023 протягом 84 днів, а тому подальший строк досудового розслідування не міг перевищувати 281 день та закінчився 19.12.2024.

На думку захисника ОСОБА_9 сукупний строк досудового розслідування становить 439 днів (14 місяців 11 днів), оскільки після повторного повідомлення про підозру 13.03.2024 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , до повідомлення про завершення досудового розслідування 03.03.2025 - минуло 355 днів.

Відтак, на переконання захисника, виділення 20.02.2025 матеріалів в окреме кримінальне провадження № 52025000000000092, повідомлення 03.03.2025 про завершення досудового розслідування та подальше направлення обвинувального акта до суду відбулися поза межами граничного строку досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

09.10.2026 обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду з окремим клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що 23.05.2023 йому вперше повідомлено про підозру в межах кримінального провадження № 52022000000000169, а постановою прокурора від 12.07.2023 строк досудового розслідування продовжено до 23.08.2023.

На переконання обвинуваченого ОСОБА_7 , виділення 15.08.2023 матеріалів в окреме кримінальне провадження № 52023000000000423 не припинило та не перервало перебігу строку досудового розслідування у первісному провадженні, а тому такий строк закінчився 23.08.2023.

Обвинувачений не погоджується з висновком про набуття первісним кримінальним провадженням після виділення матеріалів статусу такого, у якому жодній особі не повідомлено про підозру та стверджує, що виділення матеріалів кримінального провадження не позбавляє особу раніше набутого процесуального статусу підозрюваного та не створює підстав для повторного обчислення строку досудового розслідування.

Також обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що повідомлення йому про підозру від 13.03.2024 відсутнє в затвердженому прокурором реєстрі матеріалів досудового розслідування первісного кримінального провадження № 52022000000000169, натомість 02.04.2024 зафіксовано вручення повідомлення про нову підозру в порядку ст. 279 КПК України. На думку обвинуваченого, зазначене підтверджує збереження його статусу підозрюваного з 23.05.2023 та спростовує твердження сторони обвинувачення про початок нового строку досудового розслідування.

На переконання ОСОБА_7 , після скасування відповідних положень ст. 219 КПК України строк досудового розслідування у первісному провадженні закінчився 07.01.2024, а подальше повідомлення про підозру 13.03.2024 здійснено поза його межами.

Обвинувачений також наводить альтернативний розрахунок строку досудового розслідування, відповідно до якого сукупна тривалість його перебування у статусі підозрюваного становить 439 днів, з яких 84 дні - період з 23.05.2023 до 15.08.2023 та 355 днів - період з 13.03.2024 до 03.03.2025. Тобто граничний дванадцятимісячний строк досудового розслідування закінчився 19.12.2024.

На думку обвинуваченого положення ч. 5 ст. 219 КПК України щодо неврахування строку ознайомлення з матеріалами не підлягають застосуванню, оскільки 02.03.2025 у кримінальному провадженні № 52022000000000169 прокурором винесено постанову про відновлення досудового розслідування, а слідчим призначено повторну судову економічну експертизу, а 03.03.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України.

Посилаючись на принципи правової визначеності, розумності процесуальних строків та обов`язковості дотримання встановлених законом процесуальних гарантій, обвинувачений вважає, що наявні підстави передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження № 52025000000000092.

02.07.2026 прокурором ОСОБА_19 подано письмові заперечення на клопотання про закриття кримінального провадження.

На думку прокурора, перебіг строку досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо кожної особи нерозривно пов`язаний з кримінальним правопорушенням (злочином) та не ведеться стосовно конкретного підозрюваного.

Прокурор зазначає, що 23.05.2023 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 209 КК України, а ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Постановою від 12.07.2023 строк досудового розслідування продовжено саме щодо цих кримінальних правопорушень.

15.08.2023 матеріали щодо зазначених кримінальних правопорушень були виділені з кримінального провадження № 52022000000000169 у кримінальне провадження № 52023000000000423, у якому досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті. Тому, на думку прокурора, строки розслідування щодо цих кримінальних правопорушень не можуть впливати на обчислення строку щодо інших кримінальних правопорушень, за якими на той час жодній особі про підозру не повідомлялося.

У зв`язку з цим прокурор вважає помилковою позицію сторони захисту, що повідомлення особі про підозру в одному кримінальному правопорушенні зумовлює початок перебігу строку досудового розслідування щодо всіх кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому провадженні. На підтвердження своєї позиції прокурор посилається на постанови ККС ВС від 13.12.2023 у справі № 169/867/21 та від 14.01.2025 у справі № 367/1517/22.

Прокурор ОСОБА_19 зазначає, що у кримінальному провадженні № 52022000000000169 після виділення в окреме провадження 15.08.2023 матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 та інших осіб і до 13.03.2024, коли ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та іншим особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 191 КК України, жодній особі не було повідомлено про підозру.

Крім того, прокурор посилається на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, якими строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжувався, зокрема до 13.03.2025, що, на його переконання, підтверджує відсутність підстав вважати його закінченим у визначений стороною захисту момент.

03.03.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до його матеріалів. Ознайомлення з матеріалами завершено 01.03.2026, а обвинувальний складено та направлено до суду 03.03.2026. Оскільки період ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження не включається до строку досудового розслідування, за розрахунком прокурора, після завершення ознайомлення залишалося 10 днів такого строку.

На переконання прокурора, обвинувальний акт направлено до суду в межах строку досудового розслідування, а тому підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, відсутні.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_9 підтримали раніше подані клопотання з наведених у них підстав та просили їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали подані клопотання сторони захисту та просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження та просив відмовити в їх задоволенні.

Мотиви та висновки суду

Заслухавши доводи сторони захисту та заперечення прокурора, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про закриття провадження у випадку встановлення підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

З матеріалів клопотань сторони захисту, судом встановлено, що 07.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 52022000000000169.

23.05.2023 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України, а ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України за фактом надання неправомірної вигоди у вигляді автомобіля за вчинення дій в інтересах ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП Фарбпром», ТОВ «ТД Промбізнес» за договорами щодо закупівлі фарб. Також ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за двома епізодами - ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України - як набуття та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочинів з таким майном.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 12.07.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 продовжено до 23.08.2023 .

15.08.2023 із кримінального провадження № 52022000000000169 матеріали щодо вказаних підозр виділено в окреме провадження № 52023000000000423 та у подальшому досудове розслідування було закінчено, а обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

У кримінальному провадженні № 52022000000000169 досудове розслідування продовжувалось щодо кримінальних правопорушень, за якими на той момент жодній особі не було повідомлено про підозру, тому строк за правилами, передбаченими ст. 219 КПК України вже не обраховувався.

13.03.2024 у кримінальному провадженні № 52022000000000169 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівель філією «Центр забезпечення виробництва» кабельно-провідникової продукції шляхом її постачання за штучно завищеною вартістю.

Саме з цієї дати за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 219 КПК України почав обраховуватися строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169. Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024, 06.11.2024, 05.02.2025 строк досудового розслідування був продовжений до 12 місяців - 13.03.2025.

20.02.2025 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 з кримінального провадження № 52022000000000169 виділено матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших осіб в окреме кримінальне провадження № 52025000000000092.

03.03.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2025 у справі № 991/11272/25 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 01.03.2026 включно.

03.03.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000092 було складено та затверджено, а 04.03.2026 він надійшов до Вищого антикорупційного суду.

Суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту про те, що після виділення матеріалів в окреме провадження у кримінальному провадженні № 52022000000000169 продовжувався безперервний перебіг строку, який розпочався 23.05.2023 у зв`язку з повідомленням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про підозру.

Судом встановлено, що повідомлення 23.05.2023 про підозри стосувалися кримінальних правопорушень, матеріали щодо яких 15.08.2023 були виділені в окреме кримінальне провадження. Отже, після такого виділення у кримінальному провадженні № 52022000000000169 не залишилося осіб, які мали статус підозрюваних у тих кримінальних правопорушеннях щодо яких продовжувалось досудове розслідування.

За таких обставин юридичне значення для обчислення строку досудового розслідування щодо епізоду заволодіння коштами під час закупівлі кабельно-провідникової продукції має не саме по собі існування кримінального провадження № 52022000000000169 та не факт повідомлення ОСОБА_7 і ОСОБА_6 23.05.2023 про підозру в межах цього провадження за іншими кримінальними правопорушеннями, а дата повідомлення про підозру щодо того кримінального правопорушення, матеріали якого в подальшому були виділені у кримінальне провадження № 52025000000000092.

Оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було здійснено 13.03.2024, саме з цієї дати пов`язується початок перебігу строку досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення, що є предметом розгляду вищезазначеного обвинувального акта.

На переконання суду, сам по собі факт повідомлення особі про підозру у вчиненні одного кримінального правопорушення не дає достатніх підстав для висновку про початок перебігу строку після повідомлення про підозру щодо всіх інших кримінальних правопорушень, відомості про які розслідуються в межах того самого кримінального провадження, але щодо яких на відповідний момент жодній особі про підозру не повідомлено.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо безперервності перебігу строку досудового розслідування з моменту повідомлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про підозру 23.05.2023, суд враховує правовий висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 14.09.2021 у справі № 264/7347/20 (провадження № 51-2122км21).

У зазначеній постанові Верховний Суд виходив із того, що виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які мають самостійну кримінально-правову кваліфікацію та за якими здійснено повідомлення про підозру, не впливає на обчислення строку досудового розслідування за фактом іншого кримінального правопорушення, щодо якого повідомлення про підозру не здійснювалося.

Наведений правовий висновок свідчить про необхідність урахування не лише факту перебування кількох кримінальних правопорушень у межах одного кримінального провадження, а й процесуального стану розслідування кожного з них та наслідків виділення відповідних матеріалів.

У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що після виділення 15.08.2023 матеріалів за раніше повідомленими підозрами досудове розслідування продовжувалося щодо інших кримінальних правопорушень, за якими на той момент повідомлення про підозру не здійснювалося.

Суд також не погоджується з доводами сторони захисту, що такий підхід фактично призводить до «обнулення» або поновлення строку досудового розслідування. У цьому випадку не йдеться ані про поновлення строку, що закінчився, ані про повторний початок строку щодо того самого кримінального правопорушення. Йдеться про різні кримінальні правопорушення, за якими повідомлення про підозру здійснювалося у різний час, а матеріали щодо первісних підозр були виділені в окреме кримінальне провадження.

При цьому ч. 7 ст. 217 КПК України, на яку посилається сторона захисту, регулює правила обчислення строку у виділеному кримінальному провадженні, однак її положення не означають, що до строку розслідування кримінального правопорушення, за яким особі повідомлено про підозру 13.03.2024, необхідно додавати строк, який раніше обчислювався за іншими підозрами, матеріали щодо яких виділено у самостійне кримінальне провадження.

Тому виділення 20.02.2025 матеріалів із кримінального провадження № 52022000000000169 в окреме кримінальне провадження № 52025000000000092 не зумовлює необхідності включення до строку досудового розслідування за відповідними кримінальними правопорушеннями періодів, які раніше обчислювалися у зв`язку з повідомленням про підозру за іншими кримінальними правопорушеннями, матеріали щодо яких були виділені 15.08.2023.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , що строк досудового розслідування закінчився 07.01.2024, з урахуванням дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Закону України від 08.12.2023 № 3509-IX щодо порядку обчислення строків досудового розслідування та правових наслідків виділення матеріалів кримінального провадження - суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

01.01.2024 набрав чинності Закон України від 08.12.2023 № 3509-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», яким, зокрема, змінено порядок обчислення строків досудового розслідування.

Згідно з п. 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури".

Отже, застосування нового порядку обчислення строків досудового розслідування пов`язано не з датою внесення відомостей до ЄРДР, а з процесуальним станом кримінального провадження на момент набрання чинності відповідними змінами.

У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 405/8493/21 (провадження № 51-353км25) зазначено, що нові правила обчислення строків досудового розслідування, запроваджені Законом № 3509-IX, застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено станом на 01.01.2024.

Крім того, Верховний Суд наголосив на необхідності розмежування строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру та після такого повідомлення, зазначивши про помилковість висновку щодо наявності підстави для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, який ґрунтується виключно на оцінці строків розслідування до повідомлення про підозру без належного встановлення факту закінчення строку після такого повідомлення.

З огляду на викладене суд зазначає, що факт внесення відомостей 07.07.2022 до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52022000000000169 не виключає застосування положень ст. 219 КПК України в редакції Закону № 3509-IX.

Сторона захисту також посилається на відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про повідомлення ОСОБА_7 про підозру 13.03.2024, та наявність повідомлення 02.04.2024 про нову підозру в порядку ст. 279 КПК України.

На переконання сторони захисту, зазначені обставини свідчать про продовження його процесуального статусу підозрюваного з 23.05.2023 та неможливість повторного обчислення строку досудового розслідування.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.

Водночас поняття повідомлення про нову підозру та зміни раніше повідомленої підозри не є тотожними поняттю первинного повідомлення про підозру, а їх правове значення має визначатися з урахуванням змісту відповідного процесуального рішення та обставин конкретного кримінального провадження.

При цьому зазначення у повідомленні від 02.04.2024 про нову підозру відповідно до ст. 279 КПК України саме по собі не свідчить про необхідність обчислення строку досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, які є предметом цього судового провадження, з 23.05.2023.

Щодо посилання сторони захисту на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2023 у справі № 991/4836/23, якою було вирішено питання про арешт майна ОСОБА_7 .

Предметом розгляду слідчого судді було питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а не визначення строку досудового розслідування після подальшого виділення матеріалів за відповідною підозрою.

На переконання суду, вказана ухвала підтверджує перебування ОСОБА_7 у статусі підозрюваного станом на час її постановлення, проте не підтверджує збереження цього статусу в кримінальному провадженні № 52022000000000169 після виділення 15.08.2023 матеріалів за відповідною підозрою та не впливає на визначення початку перебігу строку за іншими кримінальними правопорушеннями , в тому числі у кримінальному провадженні № 52025000000000092.

Суд вважає необґрунтованими твердження сторони захисту, що ухвали слідчих суддів від 08.05.2024, 06.11.2024 та 05.02.2025 постановлені після закінчення строку досудового розслідування, а тому не могли мати наслідком його продовження.

Зазначені доводи є похідними від твердження сторони захисту про закінчення строку досудового розслідування 23.08.2023 та ґрунтуються на їх незгоді з порядком обчислення такого строку після виділення матеріалів кримінального провадження.

Наявність зазначених ухвал підтверджує прийняття слідчими суддями процесуальних рішень про продовження строку досудового розслідування, остаточно - до 13.03.2025. Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, який закінчився, поновленню не підлягає.

Оскільки під час розгляду заявлених клопотань судом не встановлено обставин, які б підтверджували закінчення відповідного строку до постановлення зазначених ухвал, підстав вважати, що ними було поновлено строк досудового розслідування, який уже закінчився, суд не вбачає.

Суд також вважає необґрунтованим запропонований стороною захисту розрахунок, за яким до строку досудового розслідування необхідно додати 84 дні з 23.05.2023 до 15.08.2023 та 355 днів з 13.03.2024 по 03.03.2025, отримавши загалом 439 днів.

Наведені розрахунки ґрунтуються на додаванні періодів досудового розслідування різних кримінальних правопорушень, щодо яких повідомлення про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснювалися у різний час, а тому не свідчать про перевищення граничного строку досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, які є предметом цього судового провадження.

Щодо доводу обвинуваченого ОСОБА_7 про прийняття прокурором 02.03.2025 постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 та призначення слідчим повторної судово-економічної експертизи, що, на його переконання, свідчить про неможливість застосування положень ч. 5 ст. 219 КПК України щодо невключення періоду ознайомлення з матеріалами до строку досудового розслідування, суд зазначає наступне.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України період ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається до строку досудового розслідування.

Зазначена норма пов`язана з реалізацією сторонами кримінального провадження права на ознайомлення з матеріалами в порядку ст. 290 КПК України.

Сам по собі факт прийняття процесуальних рішень у первісному кримінальному провадженні № 52022000000000169 після виділення з нього матеріалів в окреме провадження не є безумовним підтвердженням продовження досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні № 52025000000000092.

Водночас правове значення зазначених обставин має визначатися з урахуванням змісту відповідних процесуальних рішень, предмета призначеної експертизи та належності матеріалів, яких вони стосувалися, до кримінального провадження № 52025000000000092.

З матеріалів клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 судом встановлено, що після виділення 20.02.2025 матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження № 52025000000000092 процесуальні рішення, на які посилається обвинувачений ОСОБА_7 , приймалися в межах первісного кримінального провадження № 52022000000000169 та не стосувалися обставин кримінальних правопорушень, які є предметом цього судового провадження.

За таких обставин прийняття зазначених процесуальних рішень не свідчить про продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092 після повідомлення стороні захисту про його завершення 03.03.2025 та не виключає застосування положень ч. 5 ст. 219 КПК України.

З аналізу реєстру матеріалів досудового розслідування (п. 439 розділу ІІ Реєстру) вбачається, що 20.02.2025, тобто до закінчення продовженого до 13.03.2025 строку досудового розслідування, прокурором із кримінального провадження № 52022000000000169 виділено матеріали стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в окреме кримінальне провадження, якому присвоєно № 52025000000000092.

28.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 52025000000000092, а 03.03.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до його матеріалів, тобто за 10 днів до закінчення строку досудового розслідування - 13.03.2025.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.11.2025 у справі № 991/11272/25 стороні захисту встановлено строк для ознайомлення до 01.03.2026 включно.

01.03.2026 ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування було завершено, а обвинувальний акт було складено та затверджено 03.03.2026 і направлено до суду.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000092 направлено до суду в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, а тому передбачена п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстава для закриття кримінального провадження відсутня.

У зв`язку з цим клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 219, 284, 294, 314, 369-372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 , та обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 52025000000000092 від 20.02.2025 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 13.10.2026 о 14-00.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3