Справа № 991/12573/26

Провадження 1-кс/991/12594/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

отримавши скаргу-клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

про продовження або поновлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, поєднане зі скаргою на бездіяльність детектива та прокурора,

у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

15.10.2026 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 (далі- скаржник) про продовження або поновлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, поєднане зі скаргою на бездіяльність детектива НАБУ та прокурора САП, яка виявилася у ненаданні повного доступу до всіх матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017, для розгляду чого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги-клопотання.

2.1. Скаржник у скарзі-клопотанні просив: «1. Визнати протиправною бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , яка виявилася у ненаданні повного доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 в порядку ст.290 КПК України. 2. Продовжити стороні захисту ОСОБА_3 строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 на 30 днів до 15.11.2026 включно, а у випадку неможливості продовження строку на ознайомлення - поновити стороні захисту ОСОБА_3 строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017, визнавши причини його пропуску на 30 днів з 16.10.2026 по 15.11.2026 поважними. 3. Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надати стороні захисту ОСОБА_3 повний доступ до всіх матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 з можливістю зробити їх копії. 4. Про дату і час судового засідання з розгляду цього клопотання, поєднаного зі скаргою на бездіяльність, повідомити захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 …»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Я, адвокат ОСОБА_2 , здійснюю захист ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору №15/25 про надання правової допомоги від 07.10.2025.

05.05.2026 мені повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 та відкриття матеріалів для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.08.2026 у справі №991/10174/26 стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 15.10.2026 включно.

Станом на поточний момент детективом ОСОБА_4 відкрито мені доступ та надано можливість ознайомитися з 43-ма паперовими томами матеріалів кримінального провадження №52017000000000166 від 09.03.2017, а електронні матеріали провадження зі слів детектива вже записані на наданий мною електронний накопичувач та мають бути передані мені 16.10.2026 за місцем розташування органу досудового розслідування під час вручення обвинувального акту. Разом з тим, в ході опрацювання та зіставлення між собою наданих мені копій паперових матеріалів кримінального провадження №52017000000000166 у кількості 43-х томів я виявив неповноту цих матеріалів та відсутність окремих документів, що мають входити до матеріалів кримінального провадження №52017000000000166 та можуть мати важливе значення в рамках надання правничої допомоги.

Хоча процес вивчення вказаних матеріалів триває та ще не завершений, вже зараз я можу констатувати відсутність окремих документів, які були створені в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 та мали входити до матеріалів, що були відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.

Одразу після виявлення вказаної неповноти я звернувся з відповідним клопотанням про надання доступу до таких матеріалів до детектива НАБУ та прокурора САП, яке ще не розглянуто.

Разом з тим, як виявилося під час усного спілкування з детективом ОСОБА_4 в ході телефонної розмови 14.10.2026, детектив підтвердив наявність матеріалів, які сторона обвинувачення вирішила не відкривати стороні захисту через те, що сторона обвинувачення не планувала використовувати ці матеріали та/або через належність таких матеріалів до службової інформації.

Таким чином, завершення ознайомлення зі всіма матеріалами кримінального провадження №52017000000000166 в порядку ст.290 КПК України, зокрема в частині відсутніх матеріалів, що з невідомих причин не були відкриті стороні захисту, впродовж визначеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.08.2026 у справі №991/10174/26 строку, тобто до 15.10.2026, виявилося об`єктивно неможливим з незалежних від волі сторони захисту причин, адже стало наслідком протиправної бездіяльності детектива та /або прокурора, що виявилася у приховуванні таких матеріалів.

Вказані обставини стали приводом для подання цього клопотання, поєднаного зі скаргою на бездіяльність, до слідчого судді Вищого антикорупційного суду» із доданими таким: повідомлення про завершення досудового розслідування від 05.05.2026, ухвала слідчого судді ВАКС від 14.08.2026 у справі №991/10174/26, клопотання про надання доступу до матеріалів від 14.10.2026 в порядку статті 220 КПК з доказами надсилання, документи щодо повноважень захисника.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні (а саме: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу), а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право під час досудового розслідування звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов`язками, конкретний строк виконання яких регламентований КПК.

3.2. Частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Таким чином, клопотання про надання доступу до матеріалів кримінального провадження не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, які можуть подаватись згідно із статтею 220 КПК, оскільки до таких належать винятково слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК.

3.3. Окрім того, КПК встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для учасників кримінального провадження, для недопущення вчинення протиправних дій, що можуть зашкодити досудовому розслідуванню, а саме процесуальний інститут нерозголошення відомостей досудового розслідування, який регламентується статтею 222 КПК, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Тобто на стадії досудового розслідування саме слідчий або прокурор є уповноваженою особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і ухвалює рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей чи самостійно їх розголошує, оскільки частиною 1 статті 36 та частиною 5 статті 40 КПК визначено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Відтак вирішення питання щодо надання прокурором або слідчим відомостей досудового розслідування будь-якій особі або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості й у який спосіб та на якій стадії досудового розслідування можуть бути розголошені, враховуючи що розголошення таких може негативно вплинути на хід і результати досудового розслідування, дати можливість винному приховати або знищити сліди злочину, речі, предмети і документи, що можуть бути джерелами доказів, сфальсифікувати докази, ухилитися від правоохоронних органів і суду тощо, тобто може завдати шкоди не тільки швидкому й об`єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а й законним інтересам заявника, потерпілого, свідка, інших учасників кримінального провадження.

Згодом, відповідно до частини 1 статті 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Частиною 7 статті 290 КПК також встановлено, що про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Частиною 12 статті 290 КПК визначено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

З огляду на наведене, розкриття стороні захисту усіх зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів є її безпосереднім обов`язком та є запорукою подальшого справедливого судового розгляду, оскільки таке гарантує забезпечення реальної змагальності процесу та права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, шляхом забезпечення рівноправності сторін. Зазначене загалом справедливо й щодо доказів сторони захисту.

Разом з тим, відповідно до частини 10 статті 290 КПК, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Пункт 19 частини 1 статті 3 КПК визначає термін «сторони кримінального провадження» - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Тобто КПК передбачає можливість встановлення строку на ознайомлення із матеріалами, до яких надано доступ, для будь-якої сторони кримінального провадження, та/або потерпілого, та/або представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як за клопотанням сторони обвинувачення, так й за клопотанням сторони захисту.

3.4. 14.08.2026 ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 в справі №991/10174/26 встановлено стороні захисту та потерпілому строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 до 15.10.2026 року включно, у решті клопотання відмовлено, що обґрунтовувалось зокрема таким:

«Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону 270-УІ від 15.04.2008), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону 4025-УІ від 15.11.2011) КК України.

12.09.2017 постановою детектива Національного бюро підозрюваний ОСОБА_8 у зв`язку з переховуванням від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у міжнародний розшук.

21.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва встановлено, що в матеріалах кримінального провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 вищевказаних кримінальних правопорушень та обрано стосовно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

09.04.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017.

28.04.2026 кримінальне провадження №52017000000000166 передано до Національного антикорупційного бюро України для проведення розслідування.

04.05.2026 року щодо ОСОБА_7 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону 270-УІ від 15.04.2008), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону 4025-УІ від 15.11.2011) КК України та у порядку статті 297-5 Кримінального процесуального кодексу України здійснено відповідне вручення.

04.05.2026 прокурор у кримінальному провадженні доручив детективам Національного антикорупційного бюро України повідомити підозрюваного та його захисників про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

На виконання даного доручення, відповідно до вимог ст. 290, 297-5 КПК України, стороні захисту 05.05.2026 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, із можливістю ознайомлення в робочий час у приміщенні Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Львів, вул. Генерала Трекова, 3.

Загальний обсяг наданих стороні захисту для ознайомлення матеріалів становить 43 томи та речові докази, а саме: 1 зовнішній накопичувач…

Таким чином, слідчий суддя враховує доводи сторін, проміжок часу протягом якого надано доступ стороні захисту до матеріалів досудового розслідування, обсяг та складність матеріалів кримінального провадження, та приходить до висновку, що сторона захисту допустила зволікання при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 52017000000000166 від 09.03.2017, до яких їй було надано доступ.

За оцінкою слідчого судді, у цьому конкретному випадку встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000166 від 09.03.2017 не буде обмеження права на захист.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні передбачені законом підстави для встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відповідно до положень ч. 7 ст. 290 КПК України.

Водночас, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, враховуючи, що у цьому випадку щодо підозрюваного здійснюється спеціальне досудове розслідування, уважає, що з метою максимального сприяння забезпеченню права на захист усіх підозрюваних та юридичної особи (зокрема, шляхом надання додаткового часу для вироблення стратегії захисту та належної підготовки до розгляду справи судом) уважає обгрунтованим часткове задоволення клопотання.

Слідчий суддя уважає обґрунтованим обмежити строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 до 15.10.2026 року включно.

За оцінкою слідчого судді, наведений строк буде повністю достатнім для реалізації стороною захисту та потерпілим права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, та відповідатиме балансу інтересів сторін».

3.5. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Вимоги скаржника щодо визнання протиправною бездіяльності детектива НАБУ та прокурора САП щодо ненадання повного доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, продовження стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні або поновлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, й зобов`язання детектива НАБУ надати стороні захисту для ознайомлення матеріали кримінального провадження, не підпадають під будь-яку підставу оскарження бездіяльності чи рішення або дій слідчого, дізнавача або прокурора, визначених пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК, відтак належало би відмовити у відкритті провадження за скаргою.

3.6. Разом з тим, КПК розрізняє як окремі поняття «слідчий суддя» і «суд», визначаючи окремі стадії кримінального провадження - досудове розслідування і судове провадження - та належним чином розмежовуючи їх.

Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу ВАКС, 16.10.2026 до ВАКС надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК визначено суддю ОСОБА_10 у судовій справі №991/12698/26, й відтак досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні закінчено, й розпочата стадія судового провадження.

КПК не уповноважує слідчого суддю здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в разі закінчення досудового розслідування у такому однією з форм, передбачених частиною 2 статті 283 КПК: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно зі статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 22 КПК) та диспозитивність, зміст чого розкриває частина 1 статті 26 КПК (за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом) та частина 3 статті 26 КПК (за якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом).

Згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу.

3.7. З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належить закрити провадження щодо поданої скарги-клопотання.

Керуючись статтями 3, 7, 9, 303, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ

Закрити провадження.

Ухвала не підлягає оскарженню і набуває законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ________