Справа № 991/12029/26

Провадження №11-сс/991/701/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2026 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 18.09.2026,

ВСТАНОВИЛА:

Історія справи

1. 18.09.2026 адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) із заявою про вчинення суддями Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК). Заява стосувалася дій зазначених осіб під час досудового розслідування і судового контролю в кримінальному провадженні № 22025160000000231 від 10.04.2025, зокрема накладення арешту на майно ОСОБА_6 .

2. Відомості за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено не було. У письмових запереченнях, поданих слідчому судді, старший детектив НАБУ повідомила, що за результатами опрацювання заяви (реєстр. № П-13200) об`єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності детективів НАБУ, не встановлено.

3. Адвокат ОСОБА_5 оскаржив цю бездіяльність до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Короткий зміст ухвали слідчого судді

4. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2026 у задоволенні скарги відмовлено. 30.09.2026 оголошено резолютивну частину ухвали, проголошення повного тексту призначено на 12.10.2026.

5. Слідчий суддя виходив з того, що обов`язок внести відомості до ЄРДР виникає тоді, коли заява містить конкретні та об`єктивні відомості, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення; саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення такого обов`язку не створює. Слідчий суддя покликався на ч. 1, п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24.

6. Слідчий суддя дійшов висновку, що заява від 18.09.2026 не містить достатніх об`єктивних даних і конкретних фактів, які могли б свідчити про ознаки зловживання владою або службовим становищем чи службового підроблення, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Викладені в заяві відомості зводяться до припущень заявника і його власної оцінки, без посилання на діяння та обставини, які можна перевірити під час досудового розслідування і які були б достатніми для попередньої кваліфікації. Тому бездіяльності НАБУ не встановлено, а вимога про надання витягу з ЄРДР як похідна задоволенню не підлягає.

Короткий зміст апеляційної скарги

7. Адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати уповноважену службову особу НАБУ протягом 24 годин внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, вчинені суддями Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 , на підставі заяви ОСОБА_6 від 18.09.2026, а також протягом 24 годин надіслати (видати) заявнику або його адвокату витяг з ЄРДР.

8. Скаржник вважає ухвалу незаконною і необґрунтованою з таких підстав: (1) ч. 1 ст. 214 КПК встановлює обов`язок, а не право слідчого, прокурора внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин після подання заяви, і закон не наділяє орган досудового розслідування повноваженням ухвалити рішення про невнесення відомостей; (2) обов`язок розпочати досудове розслідування в кожному випадку надходження заяви випливає із засади публічності (ст. 25 КПК); (3) відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 обов`язок внести відомості до ЄРДР не вимагає оцінки заяви на предмет наявності ознак складу злочину, а відмова у прийнятті та реєстрації заяви не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК); (4) посилання на ст. 2 КК недоречні, оскільки притягнення до кримінальної відповідальності починається лише з повідомлення про підозру

(п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК); (5) подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню лише в межах розпочатого кримінального провадження (ст. 91 КПК), тому висновок про наявність чи відсутність ознак складу злочину можливий тільки за результатами досудового розслідування; (6) слідчий суддя керувався не нормами КПК, а доводами органу, який відмовив у внесенні відомостей; (7) ухвала порушує право на доступ до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), звернув увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Bellet v. France» і «Golder v. the United Kingdom».

9. Крім того, скаржник зазначає, що призначена слідчим суддею дата проголошення повного тексту ухвали (12.10.2026) не відповідає п`ятидобовому строку, встановленому ч. 2 ст. 376 КПК, тому апеляційну скаргу подано в загальний п`ятиденний строк з дня оголошення резолютивної частини.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

10. 05.10.2026 апеляційна скарга надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 визначено колегію суддів у складі судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

11. Ухвалою судді-доповідача від 06.10.2026 призначено апеляційний розгляд на 07.10.2026, витребувано з Вищого антикорупційного суду матеріали провадження, ухвалено повідомити адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАБУ про час, дату і місце розгляду. Оскільки проголошення повного тексту оскаржуваної ухвали було призначено на 12.10.2026, тією самою ухвалою визначено резервну дату судового засідання 21.10.2026.

12. Апеляційний розгляд проведено 21.10.2026.

Позиції учасників судового провадження

13. Адвокат ОСОБА_5 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

14. На запитання члена колегії суддів адвокат ОСОБА_5 повідомив, що звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії суддів і що дисциплінарний інспектор склав висновок. Проте це не є обставиною, на яку він посилається на обґрунтування своєї апеляційної скарги.

15. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив. Його участь обов`язковою не визнавалася, тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК апеляційний розгляд проведено за його відсутності.

16. Представник НАБУ в судове засідання не з`явився. Старший детектив НАБУ ОСОБА_10 надіслала до суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги, зміст яких збігається з мотивами оскаржуваної ухвали.

Межі перегляду

17. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Колегія суддів перевіряє, чи правильно слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у НАБУ обов`язку внести відомості до ЄРДР за заявою від 18.09.2026, і оцінює кожен із доводів апеляційної скарги.

Мотиви суду

Щодо змісту обов`язку внести відомості до ЄРДР

18. Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

19. Обов`язок за ч. 1 ст. 214 КПК пов`язаний із заявою саме про вчинене кримінальне правопорушення. До ЄРДР, серед іншого, вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником, і попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК). Отже, перш ніж внести відомості, уповноважена особа має встановити, чи містить заява обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення і дозволяють його попередньо кваліфікувати. Таку саму оцінку змісту заяви здійснює слідчий суддя, розглядаючи скаргу на бездіяльність за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.

20. Ч. 4 ст. 214 КПК зобов`язує уповноважених осіб прийняти та зареєструвати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення і забороняє відмову в їх прийнятті та реєстрації. Ця норма регулює прийняття і реєстрацію звернення, а не внесення відомостей до ЄРДР, тому з неї не випливає обов`язок вносити до реєстру будь-яку зареєстровану заяву незалежно від її змісту. Так само ст. 25 КПК покладає на прокурора, слідчого обов`язок розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, тобто заяви, яка містить відомості про таке правопорушення.

21. Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

22. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду послідовно виходить з того, що для внесення відомостей до ЄРДР заявник має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони кримінального правопорушення (яке саме правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його вчинення). Такі обставини можуть бути неповними, але мають бути достатніми для попередньої кваліфікації діяння як кримінального правопорушення за статтею (частиною статті) КК (ухвали від 26.12.2025 у справі № 991/12866/25, від 13.03.2026 у справі № 991/1030/26, від 14.10.2026 у справі № 991/12240/26).

23. Посилання скаржника на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 цих висновків не спростовує. Узагальнення судової практики не є висновком Верховного Суду щодо застосування норм права. Крім того, навіть у наведеному скаржником фрагменті обов`язок внести відомості пов`язано з тим, що зі звернення вбачається порушення перед органом досудового розслідування питання саме про вчинення кримінального правопорушення, а встановити це без аналізу змісту звернення неможливо.

24. Отже, слідчий суддя не визнавав за НАБУ права на власний розсуд відхиляти заяви про кримінальні правопорушення, а перевірив, чи містить заява від 18.09.2026 відомості, з якими ч. 1 ст. 214 КПК пов`язує обов`язок внести їх до ЄРДР. Доводи апеляційної скарги про безумовний характер цього обов`язку, про порушення ч. 4 ст. 214 і ст. 25 КПК є необґрунтованими.

Щодо змісту заяви від 18.09.2026

25. Як убачається з оскаржуваної ухвали, у заяві від 18.09.2026 стверджується, що прокурор ОСОБА_9 і слідчі судді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заздалегідь домовилися про вчинення злочину; прокурор готував процесуальні документи з використанням завідомо неправдивої і не перевіреної інформації, а слідчі судді «в автоматичному режимі» задовольняли його клопотання про арешт майна ОСОБА_6 , зокрема наклали повторний арешт на той самий об`єкт. Неправомірною вигодою заявник вважає можливі премії, звання, просування по службі та репутацію «борців зі злочинністю», не виключаючи також мети спровокувати хабар чи замовного характеру переслідування. Істотною шкодою заявник називає витрати на правову допомогу адвокатів і моральну шкоду.

26. Заявник посилається на те, що слідчі судді за клопотаннями прокурора ОСОБА_9 постановили кілька ухвал про арешт майна ОСОБА_6 , у тому числі наклали арешт на один і той самий об`єкт нерухомого майна двома різними судовими рішеннями, а ухвали про арешт скасовувалися Одеським апеляційним судом. На думку заявника, повторне накладення арешту і неврахування висновків апеляційного суду свідчать про прямий умисел слідчих суддів і прокурора на одержання неправомірної вигоди у виді переваг і пільг службового характеру та нематеріальних вигод за рахунок додаткового тиску на власника майна.

27. Заявник не зазначає, який саме офіційний документ і коли складено, які відомості в ньому є завідомо неправдивими і з чого це випливає. Твердження про попередню змову суддів і прокурора не підкріплене фактами. Неправомірна вигода описана як припущення («може полягати», «не виключений варіант»). Витрати на правову допомогу і моральна шкода пов`язані з участю ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, а не з якимось діянням, вчиненим усупереч інтересам служби.

28. Арешт на майно накладено ухвалами слідчих суддів, постановленими в порядку, визначеному КПК, за клопотаннями прокурора, і ці ухвали перевірялися в апеляційному порядку. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 126 Конституції України). Отже, для внесення відомостей до ЄРДР щодо судді, пов`язаних з ухваленим ним рішенням, заява має містити конкретні обставини злочину, а не незгоду з рішенням. Те, що суд вищої інстанції скасував судове рішення, не свідчить про злочин: судді не повинні нести особисту відповідальність за випадки, коли їхні рішення скасовано або змінено в процесі апеляційного розгляду ( п. 70 Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010), а тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (п. 68 цієї Рекомендації). Обставин, які свідчили б про злочинний намір, заява не містить.

29. Невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню є кримінально караним діянням (ст. 382 КК). Однак про те, що слідчі судді чи прокурор не виконали ухвали Одеського апеляційного суду, якими скасовано арешт майна, або перешкоджали їх виконанню, у заяві не йдеться.

30. Подання клопотання про арешт майна є процесуальним повноваженням прокурора, а рішення за ним ухвалює слідчий суддя. Незгода з процесуальними рішеннями прокурора у кримінальному провадженні вирішується в порядку, встановленому КПК, і за відсутності відомостей про його конкретні дії, які мають ознаки кримінального правопорушення, не свідчить про вчинення ним злочину.

31. Такого самого висновку Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дійшла в подібних справах. В ухвалі від 28.09.2026 у справі № 991/10741/26 апеляційна палата зазначила, що сама по собі незгода заявника з процесуальними рішеннями, діями, бездіяльністю судді, прокурора у кримінальному провадженні, як і суб`єктивне переконання заявника в їх неправомірності, за відсутності конкретних відомостей про час, місце та спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, не є автоматичною підставою для початку нового кримінального провадження. В ухвалі від 26.12.2025 у справі № 991/12866/25 палата виходила з того, що повідомлення, зміст якого зводиться до незгоди з рішенням судді і не містить фактичних даних про ухвалення рішення всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди та про завдання істотної шкоди, не зумовлює обов`язку внести відомості до ЄРДР.

32. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що заява від 18.09.2026 зводиться до незгоди заявника з ухвалами про арешт майна і до його припущень, а конкретних обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, у тому числі за попередньою змовою групою осіб, не містить.

Щодо доводів про ст. 2 КК і ст. 91 КПК

33. Колегія суддів погоджується, що внесення відомостей до ЄРДР не є притягненням до кримінальної відповідальності, яке починається з моменту повідомлення особі про підозру (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК). Проте слідчий суддя питання про кримінальну відповідальність суддів і прокурора не вирішував. Він перевіряв, чи описано в заяві діяння, яке можна попередньо кваліфікувати за статтею КК, як того вимагає п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК. Без обставин, які відповідають ознакам конкретного складу кримінального правопорушення, попередня правова кваліфікація неможлива.

34. Ст. 91 КПК визначає обставини, які підлягають доказуванню в розпочатому кримінальному провадженні. Для внесення відомостей до ЄРДР доведення цих обставин не вимагається, і слідчий суддя доказів від заявника не вимагав. Він констатував відсутність у заяві самих обставин, які могли б бути предметом перевірки під час досудового розслідування, а не відсутність доказів на їх підтвердження. Тому ці доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Щодо доводу про те, що слідчий суддя керувався позицією НАБУ

35. Висновок слідчого судді ґрунтується на власному аналізі змісту заяви від 18.09.2026 з урахуванням диспозицій ст. 364, 366 КК, а не на запереченнях детектива НАБУ. В оскаржуваній ухвалі наведено зміст заяви і мотиви, з яких слідчий суддя визнав викладені в ній відомості недостатніми для попередньої кваліфікації. Тому цей довід є необґрунтованим.

Щодо доводу про порушення права на доступ до суду

36. Право на доступ до суду заявниця реалізувала: її скаргу на бездіяльність НАБУ розглянув по суті слідчий суддя за участю адвоката, а ухвалу слідчого судді переглянуто в апеляційному порядку. Відмова в задоволенні скарги з мотивів її необґрунтованості не є обмеженням доступу до суду. Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Bellet v. France» і «Golder v. the United Kingdom», на які покликається скаржник, стосуються перешкод у зверненні до суду, а таких перешкод у цьому провадженні не було.

Щодо строку складення повного тексту ухвали

37. Згідно з ч. 2 ст. 376 КПК повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення її резолютивної частини. Слідчий суддя оголосив резолютивну частину 30.09.2026, а проголошення повного тексту призначив на 12.10.2026, тобто з порушенням цього строку. Водночас, це порушення не позбавило заявницю права на апеляційне оскарження, яке вона реалізувала у строк, і не вплинуло на правильність висновку слідчого судді по суті скарги. Самостійною підставою для скасування ухвали воно не є.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

38. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК. Апеляційну скаргу колегія суддів визнає необґрунтованою, оскільки заява від 18.09.2026 не містить конкретних обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 КК; обов`язок внести відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 214 КПК у НАБУ не виник; доводи скаржника про безумовний характер цього обов`язку, про недоречність посилання на ознаки складу кримінального правопорушення, про порушення права на доступ до суду і про недотримання строку складення повного тексту ухвали висновків слідчого судді не спростовують.

39. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

40. Керуючись ст. 214, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2026 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3