УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 991/1388/20

провадження № 51 - 1352 км 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 

засудженого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,

його захисників адвокатів ОСОБА_7 та в режимі відеоконференції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене

до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000898

від 10 жовтня 2019 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Болотівка Буринського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 368 ч. 3 КК України,

за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 , його захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2026 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року  ОСОБА_6  засуджено за ст. 368 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах судової влади на строк

3 роки та конфіскацією майна.

Суддю Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 , за обставин, детально викладених у вироку, визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно,

з корисливих мотивів, в листопаді 2019 року в м. Суми висловив прохання надати та одержав для себе 2 000 доларів США неправомірної вигоди від ОСОБА_10 

за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого службового становища, а саме непритягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності

за ст. 130 КУпАП у судових справах № 591/6070/19 і № 752/17354/19.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2026 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишено без задоволення,

а вирок Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах засуджений та захисники, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості, просять скасувати вказані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Серед доводів касаційних скарг зазначають, що суд першої інстанції розглянув справу незаконним складом суду, оскільки всупереч вимогам ст. 319 ч. 2

КПК України після заміни судді, незважаючи те, що сторона захисту наполягала

на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді, суд прийняв рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій,

які вже здійснювалися до заміни судді, продовжив судовий розгляд та ухвалив оскаржуваний вирок.

03 листопада 2026 року від захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про передачу кримінального провадження

на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ст. 434-1 ч. 5 КПК України для вирішення виключної правової проблеми щодо застосування положень

ст. 319 ч. 2 КПК України, а саме визначенні меж судової дискреції при застосуванні вказаної норми процесуального закону у випадку, коли сторона захисту наполягає на проведенні судового розгляду спочатку після заміни судді. Захисник

ОСОБА_7 у судовому засіданні заявила вказане клопотання.

Позиції учасників судового провадження

Захисники і засуджений в судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 , вважали, що наявні підстави для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

В судовому засіданні прокурор вважав клопотання захисника необґрунтованим

і просив відмовити в його задоволенні.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені

в клопотанні захисника доводи, колегія суддів дійшла висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 36 ч. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII

«Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно зі ст. 13 ч. 6 вказаного Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами

при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 ст. 434-1 КПК України передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

Сторона захисту в касаційних скаргах та згаданому вище клопотанні посилається на наявність різних підходів та правових позицій Верховного Суду щодо застосування положень ст. 319 ч. 2 КПК України. Зокрема у справах

№ 753/17740/16-к, 753/6633/18, 366/193/19 Касаційний кримінальний суд Верховного Суд визнав за можливе продовження судового розгляду після заміни судді виключно за дотримання обох умов, передбачених вказаною нормою кримінального процесуального закону. Натомість, у справі № 461/5454/14-к Верховний Суд констатував відсутність істотного порушення судом першої інстанції, який продовжив судовий розгляд після заміни судді, незважаючи на те, що прокурор наполягав на необхідності розпочати судовий розгляд спочатку.

За змістом ст. 319 ч. 1 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

Положеннями ст. 319 ч. 2 КПК України передбачено, що суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення

не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають

на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними

в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями

і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

У цій справі обвинувальний акт надійшов до Вищого антикорупційного суду

14 лютого 2020 року та на підставі ст. 35 ч. 3 КПК України для його розгляду було визначено колегію суддів у складі головуючого ОСОБА_11 , ОСОБА_12 

і ОСОБА_13 , яка в подальшому здійснювала розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01 червня 2023 року № 600/0/15-23

ОСОБА_13 призначено членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Наказом голови Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2023 року № 286/к ОСОБА_13 відряджено для роботи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_13 у довгостроковому відрядженні,

на підставі розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду

від 09 червня 2023 року № 100ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 991/1388/20, за результатами якого суддю ОСОБА_13 замінено на суддю ОСОБА_14 .

Надалі, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_14 у довгостроковій відпустці згідно з наказом голови Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2023 року

№ 335/к, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 19 червня 2023 року № 132ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи

№ 991/1388/20, за результатами якого суддю ОСОБА_14 замінено на суддю ОСОБА_15 .

Враховуючи зміни в складі колегії суддів, судом у засіданнях 19 та 25 липня

2023 року на обговорення було поставлено питання про можливість продовження судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 . При цьому суддя ОСОБА_15 повідомила учасників судового провадження, що вона ознайомилась з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, із технічними записами попередніх судових засідань, згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями

та вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

Прокурор не заперечував проти продовження судового розгляду, а захисники

і обвинувачений, посилаючись на необхідність дотримання принципів повноти

й безпосередності судового розгляду, наполягали на потребі розпочати судовий розгляд з початку.

Ухвалою від 25 липня 2023 року Вищий антикорупційний суду визнав відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно

всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 . Своє рішення суд мотивував необхідністю дотримання розумного строку розгляду справи

та забезпечення прав обвинуваченого, врахував відсутність належного обґрунтування стороною захисту своєї позиції щодо необхідності розпочинати судовий розгляд з початку, констатував факт затягування розгляду справи цією стороною та взяв до уваги правову позицію Касаційного кримінального суду

у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 13 червня 2023 року в справі

№ 461/5454/14-к.

У справі № 461/5454/14-к суд касаційної інстанції, розглядаючи довід прокурора

про те, що за наявності заперечення сторони проти продовження розгляду після заміни судді суд зобов`язаний розпочати розгляд з початку, наголосив, що принцип безпосередності дослідження доказів є основоположним для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків

і експертів, а також досліджувати інші докази перед суддею, який прийматиме рішення. Водночас, ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, засаді безпосередності,

як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні

в конкретних обставинах. В залежності від обставин цей принцип реалізується

в різних формах, оскільки суд має узгоджувати його з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Суд, серед іншого, має прийняти до уваги свій обов`язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК), у тому числі свій обов`язок забезпечити розумний строк розгляду справи (частина 2 статті 28 КПК).

У вказаній справі Верховний Суд, врахувавши тривалість розгляду справи, обсяг

та специфіку досліджених доказів, право обвинувачених осіб отримати судове рішення в розумний строк, наявність у сторони обвинувачення права клопотати

про повторне дослідження доказів тощо, не визнав продовження судом розгляду справи після заміни судді, за наявності заперечення сторони, істотним порушенням, яке перешкодило чи могло перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне

та обґрунтоване судове рішення у значенні ст. 412 КПК України

Разом із тим, у Верховному Суді існує інший підхід у застосуванні положень

ст. 319 ч. 2 КПК України, відповідно до якого заміна судді є підставою для початку нового судового розгляду, якщо сторони кримінального провадження наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді. Наведений підхід застосований у постановах Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2021 року

в справі № 366/193/19, від 11 вересня 2024 року в справі № 753/6633/18,

Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 листопада 2020 року № 753/17740/16-к.

Колегія суддів поділяє підхід щодо застосування ст. 319 ч. 2 КПК України, використаний у справі № 461/5454/14-к, вважаючи, що саме по собі заперечення сторони проти продовження розгляду справи після заміни судді не зобов`язує суд автоматично починати розгляд спочатку, якщо це заперечення є формальним, незалежним від суті справи та не обґрунтовує реального порушення прав сторони чи загрози принципу безпосередності дослідження доказів.

Посилаючись на порушення вимог ст. 319 ч. 2 КПК України сторона має не просто вказати на недотримання зазначеної вимоги процесуального закону, а довести,

що це істотно вплинуло на її процесуальні можливості відстоювати позицію

або перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення відповідно до статті 412 цього Кодексу.

З наведених вище мотивів колегія суддів вважає за необхідне відступити

від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах,зроблених у справах № 366/193/19, 753/6633/18, 753/17740/16-к, а тому з метою забезпечення єдності судової практики це кримінальне провадження слід передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Водночас колегія суддів, враховуючи відсутність належного обґрунтування виключної правової проблеми та наявність посилання у клопотанні на різну судову практику Верховного Суду, не вбачає підстав, передбачених ст. 434-1 ч. 5 КПК України, для передачі цього провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як про те просить у клопотанні захисник ОСОБА_7 , а тому воно у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 434-1 ч. 2, ст. 434-2 КПК України, Суд 

постановив:

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Передати кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 , його захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року

та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3