Справа № 991/3949/25

Номер провадження 1-кп/991/59/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2019 року за № 62019000000000639, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Калуш Івано-Франківської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чорноморськ Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Жовнине Чорнобаївського р-н, Черкаської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (у редакції, чинній до 02 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК України,

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у РФ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_10 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_11 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_17 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_12 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року) КК України,

ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у с Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 , проживає за адресою: АДРЕСА_14 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року), ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року) КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. 30 жовтня 2026 року до ВАКС надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 в частині висунутого йому обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 інкримінується, серед іншого, вчинення двох самостійних кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 КК України, а саме: (1) складання та підписання оцінювачем ТОВ «Юніверсал Бізнес Солюшнс» завідомо підробленого звіту про незалежну оцінку піску річкового, датованого 19 червня 2019 року (ч. 2 ст. 358 КК України); (2) використання цього звіту шляхом його передачі до ДП «Сетам» не пізніше 20 червня 2019 року (ч. 4 ст. 358 КК України). Відтак, на думку захисника, найпізнішою датою вчинення інкримінованих ОСОБА_6 за ст. 358 КК України діянь є 20 червня 2019 року.

Захисник зазначив, що санкції ч. 2 та ч. 4 ст. 358 КК України не передбачають покарання у виді позбавлення волі, найсуворішим основним покаранням у них є обмеження волі, а розмір штрафу не перевищує трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з огляду на що ці діяння відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальними проступками, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за них згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки. Відтак, на думку захисника, строки давності за обома епізодами сплили у 2022 році, а за найпізнішим із них - 20 червня 2022 року.

Крім того, адвокат ОСОБА_7 зазначив про відсутність підстав для зупинення перебігу строку давності, позаяк повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено вже після спливу трирічних строків давності за обома епізодами, а сам обвинувачений від досудового розслідування та суду не ухилявся, у розшук не оголошувався. Також захисник наголосив на відсутність відомостей про вчинення ОСОБА_6 після 20 червня 2019 року та до спливу відповідних строків нового злочину, який міг би перервати перебіг давності за ч. 2 та ч. 4 ст. 358 КК України.

На обґрунтування клопотання захисник послався на імперативний характер приписів ч. 1 ст. 49 КК України, роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», принципи правової визначеності та розумних строків кримінального провадження, а також на п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено повноваження суду закрити кримінальне провадження у підготовчому судовому засіданні. Захисник також зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відтак захисник просив суд звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України (епізод складання звіту про оцінку піску від 19 червня 2019 року) та за ч. 4 ст. 358 КК України (епізод використання звітів про оцінку піску не пізніше 20 червня 2019 року) у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

2.1. Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 висловила консолідовану позицію, якою підтримала клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 з викладених у ньому мотивів.

2.2. Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, проаналізувавши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності, матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення цього клопотання, суд дійшов таких висновків.

3.2. Правове регулювання

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Стаття 49 КК України регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. У той же час, ч. 2 ст. 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду (ч. 2 ст. 49 КК України). Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).

У разі переривання перебіг давності починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення (ч. 3 ст. 49 КК України).

Згідно з ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, чинній з 01 липня 2020 року) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років (ч. 4 ст. 12 КК України).

Водночас у редакції, чинній до 01 липня 2020 року, ч. 2 ст. 12 КК України визначала злочином невеликої тяжкості злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Строк давності за такі злочини відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (у тій самій редакції) становив два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, та три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у разі встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України (п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України). Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності. Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (постанова Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 309/1201/15-к; ухвали АП ВАКС від 28 січня та 13 лютого 2025 року у справах № 991/6143/21, № 757/870/18-к відповідно).

3.3. Обставини, встановлені судом

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується, серед іншого, у тому, що він, будучи оцінювачем та директором ТОВ «Юніверсал Бізнес Солюшнс», діючи умисно, з метою заниження вартості об`єкта оцінки, 19 червня 2019 року, перебуваючи у не встановленому слідством місці, без виїзду на об`єкт оцінки склав та підписав завідомо неправдивий звіт від 19 червня 2019 року про незалежну оцінку окремо визначеного майна - піску річкового середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебуває на земельних ділянках на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, визначивши його ринкову вартість на дату оцінки в сумі 27 391 405,72 грн (т. 1, а.с. 242-243).

Такі дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 358 КК України, а саме як складання оцінювачем завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення.

Також ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 19 червня 2019 року передав зазначений звіт до ДП «Сетам», де цей звіт зареєстровано 20 червня 2019 року за вхідним номером 10588-12-19, тобто використав його не пізніше 20 червня 2019 року (т. 1, а.с. 242-243).

Такі дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як використання завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, частину з яких, за версією сторони обвинувачення, вчинено у період перебігу строків давності за ч. 2, 4 ст. 358 КК України (зокрема, пособництво у розтраті чужого майна у період з 07 травня 2019 року по 04 липня 2019 року).

3.4. Висновки суду

3.4.1. Щодо часу вчинення кримінальних правопорушень та строків давності

Відповідно до обвинувального акта кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 4 ст. 358 КК України, вчинено ОСОБА_6 19 та 20 червня 2019 року, тобто вони відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, чинній до 01 липня 2020 року) відносилися до злочинів невеликої тяжкості, а станом на час розгляду цього клопотання належать до кримінальних проступків.

При такій кваліфікації, з урахуванням положень ст. 49 КК України, строк, після спливу якого особа звільняється від кримінальної відповідальності, залишився незмінним та дорівнює трьом рокам (в редакції станом на час вчинення кримінальних правопорушень та станом на час розгляду цього клопотання), позаяк найсуворішим основним покаранням, передбаченим санкціями ч. 2, 4 ст. 358 КК України, є обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України строк давності починає відлік з дня вчинення кримінального правопорушення. Склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 358 КК України, є формальними, а отже, вони є закінченими з моменту складання завідомо підробленого офіційного документа та з моменту використання завідомо підробленого документа відповідно.

Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_6 один епізод за ч. 2 ст. 358 КК України, вчинений 19 червня 2019 року, та один епізод за ч. 4 ст. 358 КК України, вчинений не пізніше 20 червня 2019 року (передача звіту до ДП «Сетам» та його реєстрація у цьому підприємстві 20 червня 2019 року).

Суд зауважує, що з урахуванням моменту вчинення останніх епізодів строки притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2, 4 ст. 358 КК України закінчилися ще 20 червня 2022 року, тобто більш ніж за чотири роки до розгляду цього клопотання.

3.4.2. Щодо відсутності підстав для зупинення та переривання перебігу строків давності

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від досудового розслідування або суду, а прокурор таких обставин не навів. Відтак підстави для зупинення перебігу давності відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України відсутні.

Колегія суддів також враховує, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено 04 жовтня 2022 року, тобто вже після спливу строків давності за всіма двома епізодами, а відомостей про оголошення його у розшук матеріали провадження не містять. Відтак підстави для зупинення перебігу давності відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України відсутні.

Колегія суддів не залишає поза увагою, що ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обвинувачується також у вчиненні інших кримінальних правопорушень, зокрема особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, який, за версією сторони обвинувачення, вчинено у період перебігу строків давності за ч. 2, 4 ст. 358 КК України.

Однак відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відтак факт вчинення особою нового злочину як підстава для переривання перебігу давності за ч. 3 ст. 49 КК України може бути встановлений виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, а саме лише висунення обвинувачення чи перебування обвинувального акта на розгляді суду не свідчить про доведеність вчинення злочину (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 344/7812/16-к, від 23 червня 2022 року у справі № 204/2626/21, від 27 березня 2024 року у справі № 504/2099/18, від 09 квітня 2025 року у справі № 761/41888/17, від 18 вересня 2025 року у справі № 761/24361/17, від 31 березня 2026 року у справі № 214/3602/21; ухвала АП ВАКС від 28 липня 2026 року у справі № 991/9725/20).

Обвинувальних вироків щодо ОСОБА_6 не ухвалювалося, прокурор у судовому засіданні таких відомостей не повідомив. Отже, підстави вважати, що перебіг строків давності за ч. 2, 4 ст. 358 КК України переривався, відсутні.

3.4.3. Щодо згоди обвинуваченого ОСОБА_6 на звільнення від кримінальної відповідальності

Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Судом роз`яснено ОСОБА_6 , що строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2, 4 ст. 358 КК України станом на зараз закінчилися, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині, а також те, що така підстава звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою, і його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Натомість обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив суду, що розуміє суть пред`явленого йому обвинувачення, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав та не заперечує проти закриття кримінального провадження в цій частині.

Крім того, відповідно до зазначеного витягу, окрім цього кримінального провадження, відомостей про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності немає. Прокурор у судовому засіданні ці обставини не спростував.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до відомостей з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» № ФОВМ-005178941 відомості про наявність у ОСОБА_6 незнятої чи непогашеної судимості відсутні.

3.4.4. З огляду на викладене, за відсутності відомостей про зупинення чи переривання перебігу строків давності, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо нього в цій частині.

Судове провадження щодо ОСОБА_6 в частині обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, підлягає продовженню в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 - 316, 369, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.

2. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_19 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

3. Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2019 року за № 62019000000000639, у частині обвинувачення ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3