Справа № 991/3949/25

Номер провадження 1-кп/991/59/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2019 року за № 62019000000000639, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Калуш Івано-Франківської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чорноморськ Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Жовнине Чорнобаївського р-н, Черкаської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (у редакції, чинній до 02 квітня 2022 року), ч. 1 ст. 361-2 КК України,

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у РФ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_10 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_11 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_17 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_12 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року) КК України,

ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у с Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 , проживає за адресою: АДРЕСА_14 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року), ч. 2 ст. 361 (в редакції до 02 квітня 2022 року) КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. 29 жовтня 2026 року до ВАКС надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в частині висунутого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 361-2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності (т. 38, а.с. 100-104).

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 інкримінується, серед іншого, вчинення у період з 23 січня 2017 року по 07 грудня 2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, а саме несанкціонованого розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства. Отже, на думку обвинуваченого, днем закінчення вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є 07 грудня 2018 року.

Обвинувачений зазначив, що санкція ч. 1 ст. 361-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до двох років, а тому, з урахуванням ст. 12 КК України, інкриміноване йому діяння є кримінальним проступком, і строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за нього відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки та сплив 07 грудня 2021 року. При цьому в період з 23 січня 2017 року по 07 грудня 2018 року він до кримінальної відповідальності не притягувався.

На обґрунтування свого клопотання обвинувачений ОСОБА_6 послався, серед іншого, на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23, відповідно до якого у разі закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності за ініціативою та згодою особи суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння, а також на положення ч. 4 ст. 286 КПК України, згідно з якими суд має невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Крім того, у клопотанні обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що надає свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Відтак обвинувачений просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-2 КК України на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

2.1. Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 висловила консолідовану позицію, якою підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 з викладених у ньому мотивів.

2.2. Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, проаналізувавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності, матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення цього клопотання, суд дійшов таких висновків.

3.2. Правове регулювання

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Стаття 49 КК України регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. У той же час, ч. 2 ст. 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду (ч. 2 ст. 49 КК України). Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).

У редакції, чинній станом на 07 грудня 2018 року, ч. 2 ст. 12 КК України визначала злочином невеликої тяжкості злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Строк давності за такі злочини відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (у тій самій редакції) становив три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

За чинною редакцією ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачено одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин (ч. 7 ст. 12 КК України).

Якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України). У підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у разі встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України (п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності. Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (постанова Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 309/1201/15-к; ухвала Апеляційної палати ВАКС від 28 січня 2025 року у справі № 991/6143/21).

3.3. Обставини, встановлені судом

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується, серед іншого, у тому, що він у період з 23 січня 2017 року по 07 грудня 2018 року, використовуючи всесвітню мережу «Інтернет», шляхом входу до Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі - Реєстр) за вебпосиланням http://reyestr.court.gov.ua та введення незаконно отриманих логінів і паролів для повного доступу до Реєстру судді Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_19 та судді Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_20 , здійснив несанкціоноване втручання в автоматизовану систему, у результаті чого отримав повний доступ до 40 електронних копій судових рішень різних інстанцій, які в подальшому скопіював та шляхом використання власної поштової електронної скриньки здійснив несанкціоноване розповсюдження вказаних рішень іншим фізичним особам (т. 1, а.с. 205-208).

Такі дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 361-2 КК України, а саме як несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (у редакції, чинній до 02 квітня 2022 року) КК України, частину з яких, за версією сторони обвинувачення, вчинено після 07 грудня 2018 року (зокрема, у період з 07 листопада 2021 року по 24 листопада 2021 року).

3.4. Висновки суду

3.4.1. Щодо часу вчинення кримінального правопорушення та строку давності

Інкриміноване ОСОБА_6 діяння, за версією сторони обвинувачення, вчинено у період з 23 січня 2017 року по 07 грудня 2018 року та кваліфіковано за ч. 1 ст. 361-2 КК України в редакції Закону України від 10 листопада 2015 року № 770-VIII, чинній на той час. Санкція цієї норми передбачала покарання у виді штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до двох років.

Оскільки ця санкція передбачала позбавлення волі на строк не більше двох років, інкриміноване діяння відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній на час вчинення діяння) належало до злочинів невеликої тяжкості.

Надалі ч. 1 ст. 361-2 КК України змінено Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року. Чинна редакція охоплює інкриміноване діяння, однак підвищує розмір штрафу до двох - чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто посилює кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України така редакція зворотної дії в часі не має, тому кримінально-правові наслідки діяння, у тому числі його категорія та строк давності, визначаються за санкцією ч. 1 ст. 361-2 КК України в редакції Закону № 770-VIII (ч. 2 ст. 4 КК України).

Тим самим законом змінено також класифікацію кримінальних правопорушень (ст. 12 КК України) та редакцію ст. 49 КК України. За чинною редакцією ступінь тяжкості такого діяння визначається за строком позбавлення волі (ч. 7 ст. 12 КК України), тож воно є нетяжким злочином.

3.4.2. Щодо відсутності підстав для зупинення та переривання перебігу строку давності

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від досудового розслідування або суду, а прокурор таких обставин не навів. Відтак підстави для зупинення перебігу давності відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України відсутні.

Колегія суддів не залишає поза увагою, що ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні обвинувачується також у вчиненні інших кримінальних правопорушень, частину з яких, за версією сторони обвинувачення, вчинено у період перебігу строку давності за ч. 1 ст. 361-2 КК України, зокрема, у період з 07 листопада 2021 року по 24 листопада 2021 року.

Однак відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відтак факт вчинення особою нового злочину як підстава для переривання перебігу давності за ч. 3 ст. 49 КК України може бути встановлений виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, а саме лише висунення обвинувачення чи перебування обвинувального акта на розгляді суду не свідчить про доведеність вчинення злочину (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 504/2099/18, від 09 квітня 2025 року у справі № 761/41888/17, від 18 вересня 2025 року у справі № 761/24361/17; ухвали ВАКС від 15 січня 2025 року у справі № 991/7706/20 та від 15 липня 2025 року у справі № 991/126/25; ухвала Апеляційної палати ВАКС від 28 липня 2026 року у справі № 991/9725/20).

Обвинувальних вироків щодо ОСОБА_6 не ухвалювалося, прокурор у судовому засіданні таких відомостей не повідомив. Отже, підстави вважати, що перебіг строку давності за ч. 1 ст. 361-2 КК України переривався, відсутні.

3.4.3. Щодо згоди обвинуваченого ОСОБА_6 на звільнення від кримінальної відповідальності

Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Судом роз`яснено ОСОБА_6 , що строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-2 КК України станом на зараз закінчився, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині, а також те, що така підстава звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою, і його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Натомість обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив суду, що розуміє суть пред`явленого йому обвинувачення, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав та не заперечує проти закриття кримінального провадження в цій частині.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до відомостей з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» № ФОВМ-007172618 станом на 07 жовтня 2026 року відомості про наявність у ОСОБА_6 незнятої чи непогашеної судимості відсутні.

3.4.4. З огляду на викладене, за відсутності відомостей про зупинення чи переривання перебігу строку давності, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 361-2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо нього в цій частині.

Судове провадження щодо ОСОБА_6 в частині обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 361 (у редакції, чинній до 02 квітня 2022 року) КК України, підлягає продовженню в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 369, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

2. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.

3. Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2019 року за № 62019000000000639, у частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3