Документ № 141299823

Провадження № 12023000000000658
Справа № 501/2173/23
Дата засідання 09/11/2026
Дата винесення рішення 09/11/2026
Інстанція ККС ВС
Форма судочинства Кримінальне
Головуючий суддя (ККС ВС) Марчук О.П.

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 501/2173/23

провадження № 51-4859 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 

розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 липня 2026 року щодо  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та 

встановив:

Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, вироком Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2025 року ОСОБА_4 виправдано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - у виді , ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з відсутністю в їх діях складу зазначених злочинів.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 липня 2026 року вирок суду залишено без змін.

Прокурор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Наведене обґрунтування вимог прокурором викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Натомість прокурор вказує, на невідповідність висновків суду, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.

Крім того, як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, належним чином не вказує, в чому його незаконність та які саме доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, і чому ці порушення слід відносити до підстав для його скасування касаційним судом згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 370,404, 412-414, 419 цього Кодексу.

Крім того, прокурор вказує про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про повторне дослідження окремих доказів на підтвердження невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинами кримінального провадження.

Водночас суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів ч. 3 ст. 404 КПК України, зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Натомість прокурор у касаційній скарзі не обгрунтовує належним чином, у чому конкретно виявилось недотримання апеляційним судом приписів ч. 3 ст. 404 КПК України, з огляду на те, що відмова в задоволенні клопотання не може беззаперечно вважатися порушенням норм процесуального закону за відсутності належного обгрунтування.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

 

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3