Справа № 991/13240/26
Провадження 2-з/991/35/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
10 листопада 2026 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючої судді Яциніної Марти-Марії Сергіївни, суддів Діденка Євгена Володимировича та Коваленка Дениса Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Сергієнко Анни Андріївни, прокурора Марценюка Іллі Олеговича, розглянувши заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Марценюка Іллі Олеговича про забезпечення позову у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 45252419)
до
відповідача-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ; працювала в період з 09.09.2022 до 02.09.2024 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці);
відповідача-2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; НОМЕР_2 ; рідна сестра ОСОБА_1 );
про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
1.02.11. 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка-1) та ОСОБА_2 (далі - Відповідачка-2) про:
1) визнання необґрунтованим активом ( квартиру, площею 114,1 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 );
2) стягнення в дохід держави цього необґрунтованого активу.
1.1.Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2026 зазначену позовну заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Яциніної Марти-Марії Сергіївни, суддів Діденка Євгена Володимировича та Коваленка Дениса Сергійовича. 06.11.2026 суд відкрив провадження у справі.
1.2.09.11.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Марценюка Іллі про забезпечення позову у справі.
2.Суть заяви
2.1.Позивач у заяві посилається на такі факти:
2.2.10.10.2023 відповідачка-1 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 , відповідно до умов якого відповідачка-2 придбала квартиру, площею 114,1 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
2.3.Вартість активу за договором купівлі-продажу становила 7 127 776,50 грн, що еквівалентно 195 000 дол. США, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання договору.
2.4.Право власності на актив зареєстровано за відповідачкою-2, однак фактично набуття активу відбулось за дорученням відповідачки-1, яка могла прямо вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
2.5.Це підтверджується такими обставинами та доказами:
1)з 30.10.2023 відповідачка-1 несла витрати на утримання квартири, а саме:
-шляхом оплати коштів за управління будинком та прибудинковою територією на користь ОСББ «Домашній затишок»;
-шляхом оплати коштів за надані комунальні послуги на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги», ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», КП «Київтеплоенерго» через ТОВ «Платіжний центр «Герц»;
-шляхом оплати послуг щодо централізованої охорони засобами сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони зазначеної квартири на користь Управління поліції охорони в м. Києві;
2)з 18.04.2024 відповідачка-1 користувалася послугами перевезення пасажирів через додатки «Uklon» та «Bolt», де місцем посадки/висадки зазначала адресу: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 13-Б;
3)з 21.08.2024 відповідачка-1 та, її дочка, ОСОБА_4 здійснювали оплату товарів та послуг неподалік місця знаходження активу, а саме:
-у супермаркеті «Novus» за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13-А;
-у магазині «Єва» № 3071 за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13;
-в аптеці «Аптека оптових цін» за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13;
-у магазині «Kids store» за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13;
-у зоомагазині «Золота рибка» за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13;
-у магазині «Okwine» за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13;
-у закладі «McDonalds» № 041 за адресою: м. Київ, Деміївська пл., 1/3;
-у пункті надання фінансових послуг N? 10004 Nova Рау за адресою: м. Київ, Голосіївський пр., 68 ;
4)з 01.09.2024 ОСОБА_4 навчалась у Ліцеї № 241 «Голосіївський» м. Києва, що знаходиться поблизу активу за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 2 ;
5)з 03.09.2024 відповідачка-1 розпочала роботу в Київській митниці.
2.6.В той же час, відповідачка-2 не мала достатньо грошових коштів на придбання активу, у придбаному житлі не проживала, так як в момент придбання активу фактично проживала в гуртожитку АДРЕСА_6 , де навчалась в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого в період з 01.09.2020 до 18.12.2025.
2.7.Як стверджує позивач, усі наведені вище факти свідчать про намір саме відповідачки-1, а не номінального власника відповідачки-2, набути право власності та володіти цим активом як власником майна.
2.8.Позивач зазначає, що юридичне оформлення права власності на номінального власника - родича свідчить про бажання відповідачки-1 приховати факт набуття активу через відсутність законних джерел доходу для придбання дороговартісного нерухомого майна.
2.9.При цьому позивач зазначив, що у випадку не забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на актив, що є предметом позову, існує ризик того, що відповідачка-1 та відповідачка-2 відчужать актив, що унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову у справі.
2.10.Додатково, позивач зазначив, що такий захід забезпечення суттєво не вплине на майновий стан відповідача, є напряму пов`язаний із заявленими вимогами та є співмірним із ними.
2.11.Отже, позивач просить накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме квартиру, площею 114,1 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та визнати боржником відповідачку-2.
3.Порядок розгляду заяви про забезпечення позову та позиція сторін
3.1. Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін (частини 5 статті 153 ЦПК України).
3.2.Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
3.3. Позивач у заяві просив про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення Відповідачів.
3.4. Із змісту заяви та матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачка-1 упродовж тривалого часу є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв`язку із цим остання обізнана з антикорупційним законодавством та передбачає наслідки визнання активів необґрунтованими.
3.5. До того ж, позивач звертає увагу на те, що відповідачка-1 приховує факт того, що саме вона набула спірний актив, зважаючи на надані нею пояснення.
3.6. Позивач наголошує на тому, що ці факти дають підстави вважати, що у разі повідомлення відповідачів про розгляд заяви про забезпечення позову, останні можуть відчужити актив з метою його збереження.
3.7. Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача стосовно того, що у разі повідомлення відповідачів про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, останні з метою збереження активу можуть у короткий строк вжити заходи з їх відчуження на користь інших осіб, що, в свою чергу, може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.
4.Мотивація та оцінка суду
4.1. Суду необхідно встановити, чи є підстави для застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на актив.
4.2. Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом (ч. 4 ст. 23 ЦПК України).
4.3. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
4.4. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ст. 149 ЦПК України).
4.5. Позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
4.6. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
4.7. У заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими. Якщо у такій заяві про забезпечення позову порушується питання про її розгляд без повідомлення відповідача, у ній також має бути наведено належне обґрунтування такої необхідності (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).
4.8. У постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі №760/34352/21 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
4.9. На переконання суду, забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на створення належних умов для виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
4.10. При цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд не здійснює остаточне встановлення обставин набуття активів та їх необґрунтованості. Такі питання становитимуть предмет доказування під час розгляду позову по суті.
4.11. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до:
-особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті,
-до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
-якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (ч. 4 ст. 290 ЦПК України).
4.12. З матеріалів доданих до позовної заяви судом встановлено, що з 09.09.2022 до 02.09.2024 відповідачка-1 працювала на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці. З 01.2025 до сьогодні відповідачка-1 є головним державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Вишневе» Київської митниці.
4.13. Посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п. п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
4.14. Отже, відповідачка-1 має статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
4.15. Позивач уже звернувся із позовною заявою про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави.
4.16. Оскільки заява про забезпечення позову подавалась після подання позовної заяви, при її розгляді суд має право досліджувати та враховувати долучені до позову додатки, оскільки вони є частиною доказової бази - містять документи, що підтверджують право власності на активи, їх вартість, вказують на обставини їх можливої необґрунтованості, ризики відчуження.
4.17. Так, колегія суддів вважає за можливе дослідити та врахувати докази, які долучені позивачем як додатки до позовної заяви, виключно в межах необхідних для розгляду заяви про забезпечення позову.
4.18. На підтвердження доводів щодо необґрунтованості активів позивач послався на матеріали моніторингу способу життя, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, відомості державних реєстрів, документи щодо набуття та відчуження майна, довіреності, відомості про доходи та інші матеріали.
4.19. Зокрема, відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції №282-01/62309-26 від 22.09.2026 за результатами моніторингу способу життя відповідачки-1 встановлено обставини, які можуть свідчити про набуття нею необґрунтованих активів.
4.20. Досліджуючи матеріали заяви про забезпечення позову та додатки до позовної заяви судом встановлено, що актив був придбаний відповідачкою-2, яка є рідною сестрою відповідачки-1, що підтверджується свідоцтвами про народження та витягами з державних реєстрів.
4.21. Спірний актив був придбаний відповідачкою-2. Водночас позивач зазначив, що відповідачка-2, фактично не мала фінансової спроможності придбати спірний актив.
4.22. Наведені позивачем факти свідчать про те, що фактично спірним активом користується відповідачк-1. Це підтверджується документами, які свідчать про сплату комунальних послуг, здійснення покупок у області знаходження активу та іншими документами. До того ж, відповідачка-2, фактично проживає у іншій області та не здійснює користування активом.
4.23. Ці факти дають достатні підстави для попереднього висновку про наявність ознак фактичного контролю над спірним активом.
4.24. Такі обставини, як вказує позивач, свідчать про наміри відповідачки-1, приховати факт набуття спірного активу.
4.25. З огляду на це, суд вважає, що прокурором наведено достатні для забезпечення позову підстави вважати, що зазначені активи можуть відповідати ознакам необґрунтованих.
4.26. Вирішуючи питання про необхідність забезпечення позову, суд бере до уваги, що однією з основних передумов застосування відповідних заходів є наявність обґрунтованого припущення про можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення, за результатом розгляду позову по суті.
4.27. Колегія суддів звертає увагу, що при поданні позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими активами, відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною.
4.28. Суд зазначає, що квартира є нерухомим майном, яке може бути відчужене шляхом укладення цивільно-правового договору та проведення відповідної державної реєстрації.
4.29. А отже відсутність обмежень щодо розпорядження квартирою створює ризик її подальшого відчуження, що може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
4.30. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику відчуження активів та необхідності застосування заходів забезпечення позову.
4.31. Суд враховує, що з огляду на тривалий період перебування відповідачки-1 на посадах в органах митного контролю, вона достеменно обізнана з положеннями антикорупційного законодавства та має передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими, розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно.
4.32. У заяві про забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на квартиру, площею 114,1 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість вказаного активу становить 7 127 776,50 грн, що відповідає визначеній прокурором ціні позову.
4.33. Водночас, суд наголошує на тому, що накладення арешту шляхом обмеження права розпорядження майном має тимчасовий характер, не позбавляє власників права володіння та користування ним і не передбачає вирішення питання про необґрунтованість активів до розгляду справи по суті.
4.34. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 154 ЦПК України).
4.35. У заяві про забезпечення позову прокурором зазначено, що підстави для зустрічного забезпечення відсутні.
4.36. Враховуючи характер позовних вимог, зміст та мету заявлених заходів забезпечення позову, їх тимчасовий характер, колегія суддів не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обставин, які передбачені ч.3 ст.154 ЦПК України і свідчили б про необхідність його вжиття для захисту майнових інтересів відповідачів, судом не встановлено.
4.37. Окрім цього, позивач просить визнати боржником відповідачку-2, оскільки вона є власником майна, на яке позивач просить накласти арешт.
4.38. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
4.39. Суд погоджується, що у даному випадку обов`язок виконання рішення покладається на власника квартири - відповідачку- 2.
4.40. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених ст. ст. 149, 150 ЦПК України підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.
4.41. Керуючись ст. 149-153, 157, 258-260, 290, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
5.1. Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Марценюка Іллі Олеговича про забезпечення позову у справі за цивільним позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави - задовольнити.
5.2. Накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме: квартиру, площею 114,1 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 60563480000).
5.3. Арешт накладається без заборони користування майном.
5.4. Копію ухвали про забезпечення позову направити заявнику - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Марценюку І. О. а також відповідним державним органам для виконання.
5.5. Ухвала набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення (підписання) незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5.6. Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135, а боржником: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
5.7. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
5.8. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
5.9. Роз`яснити, що згідно зі ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
5.10. Повний текст ухвали складено 12.11.2026.
Головуюча суддя Марта-Марія ЯЦИНІНА
Судді Євген ДІДЕНКО
Денис КОВАЛЕНКО