Документ № 84184852

Справа № 4910/10/19-к

Провадження1-кп/4910/1/19

Вищий антикорупційний суд

УХВАЛА

"11" вересня 2019 р. м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

секретар судового засідання: Демченко Л.О.,

за участю:

прокурора Перова А.В.

захисника Авдієнка О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перова Андрія Вікторовича про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2014 за №32014080000000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перова А.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №32014080000000003 від 9 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав викладене в клопотанні, вказав на наявність обвинувального акта у кримінальному провадженні та навів обставини, вказані в обвинувальному акті. На думку прокурора, обґрунтованість висунутого обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину (кримінального правопорушення), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином. Прокурор, вказав, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тобто на думку прокурора наявні ризики передбачені пунктами 1-4 частини 1 ст. 177 КПК України.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, наголошуючи на відсутності ризиків, на які вказує сторона обвинувачення. Зокрема, пояснив наступне: обвинувачений ОСОБА_1 вже тривалий час не працює на підприємстві, під час роботи на якому йому інкримінується вчинення злочину за ч. 2 ст. 364 КК України; всі необхідні слідству документи були вилучені під час численних обшуків на підприємстві та в нього вдома; слідством та експертизою не встановлено, що саме обвинувачений якимось чином здійснював вплив на документи; неодноразові виїзди обвинуваченого за кордон та повернення в Україну під час кримінального провадження свідчать про відсутність його намірів переховуватися від слідства та в подальшому від суду; обвинувачений є адвокатом, і не може заробляти на життя, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, при цьому оскільки обвинувачений проживає в м. Нікополь, що є віддаленим від м. Києва, де розглядається справа, а приїзди до м. Києва потребують значних сум коштів.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заперечення захисника, заперечував проти задоволення клопотання, та зазначив, що його жодного разу не викликали на допит до НАБУ, а одразу затримали, після затримання лише один раз проводився його допит, після затримання і під час дії запобіжного заходу його жодного разу не викликали на слідчі дії.

Обвинувачений і захисник наголосили на тому, що обвинувачений жодного разу не порушував покладені на нього судом при обранні запобіжного заходу обов`язки.

Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченого, вислухавши думку прокурора про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під домашнім арештом, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного.

Вищим антикорупційним судом розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32014080000000003 від 09.01.2014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, а саме: зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону № 3207 - VI від 07.04.2011).

19 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону № 3207-VI від 07.04.2011), а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

5 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції закону № 3207-VI від 07.04.2011).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 6 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання на 10 вересня 2019 року.

Судом встановлено, що в кримінальному провадженні слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього певних обов`язків строком до 17.09.2019 року включно.

При цьому, судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу строку запобіжного заходу, а строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу має сплинути до завершення судового провадження.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст. 186 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Щодо існування ризику за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України суд погоджується з прокурором та відхиляє позицію обвинуваченого та захисника в зв`язку з тим, що з урахуванням доданих до клопотання документів обвинувачений неодноразово до пред`явлення підозри перетинав державний кордон України, що підтверджується відомостями Державної прикордонної служби України, а тому існує обґрунтована об`єктивна можливість, що обвинувачений може спробувати переховуватися від суду, коли справа вже знаходиться в провадженні суду.

Суд не погоджується з прокурором, що існує ризик за п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з того, що документи, на які посилається прокурор в обґрунтування свого клопотання та обвинувального акту, були вилучені під час обшуку в квітні 2014 року та щодо них вже проведена судова експертиза, що було підтверджено прокурором в судовому засіданні; прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити, які саме документи за кримінальним провадженням, яке було зареєстровано 09.01.2014, можуть бути знищені обвинуваченим станом на даний момент.

Щодо існування ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України суд погоджується з прокурором та відхиляє позицію обвинуваченого та захисника виходячи з наступного. ОСОБА_1 24.05.2011 призначений першим заступником генерального директора Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» (далі - Підприємство), відповідно до наказу генерального директора Підприємства від 24.05.2011 № 442-к. 24.05.2011 ОСОБА_1 надано право першого підпису за період відсутності генерального директора, відповідно до наказу від 24.05.2011 № 447. Перебуваючи на посаді першого заступника генерального директора Підприємства, відповідно до посадової інструкції № ДИ 30-2012 від 17.04.2012, ОСОБА_1 здійснював наступні повноваження: керівництво згідно з чинним законодавством виробничо- господарською і фінансово-економічною діяльністю Підприємства; був відповідальним за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне використання майна Підприємства і фінансово-господарські результати діяльності. Отже, ОСОБА_1 обіймав посаду на Підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і був службовою особою в розумінні ч. 2 ст. 18 Кримінального кодексу України. Як пояснив в судовому засіданні прокурор, він має намір просити суд під час судового розгляду допитати сорок п`ять свідків обвинувачення, в тому числі тих які в різні часи знаходилися в підпорядкуванні обвинуваченого. З урахуванням того, що ОСОБА_1 був службовою особою та мав в підпорядкуванні осіб, які можуть бути обізнані про обставини вчиненого злочину, то на думку суду є обґрунтована можливість, що обвинувачений на даний момент може вплинути на свідків.

Разом з цим суд не вважає, що прокурором обґрунтована наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підстави, наведені в клопотанні, за змістом є ідентичними до підстав, зазначених в обґрунтування ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності обставин не вирішуючи наперед питання винуватості обвинуваченого, виходячи з наявності відповідного обвинувального акту; тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; розміру заподіяної шкоди; віку та стану здоров`я, зокрема, що обвинувачений з його слів не є інвалідом та не має хронічних захворювань; міцності соціальних зв`язків в місці його постійного проживання та репутації, що випливає з його тривалої праці на керівній посаді державного підприємства; наявності статусу адвоката; майнового стану; дотримання умов застосованих запобіжних заходів; відсутності судимостей; суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під цілодобовим домашнім арештом та покласти на обвинуваченого певні обов`язки.

На думку суду на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, жодних обставин, які б свідчили про можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.

При цьому, судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу строку запобіжного заходу, а, отже, виникає необхідність продовження запобіжного заходу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що зазначені ризики передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України присутні та не зменшилися, а строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу має сплинути до завершення судового провадження, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього певних обов`язків до обвинуваченого є необхідним.

При цьому, суд вважає, що ці обов`язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, у зв`язку з чим їх застосування відповідає п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

В частині застосування обов`язків відносно обвинуваченого, то суд вважає необхідним їх продовжити в тому об`ємі, який був озвучений у клопотанні прокурора.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 177, 181, 186, 194, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Перова Андрія Вікторовича про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №32014080000000003 від 9 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , застосованого ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2019 року, на час розгляду кримінального провадження в суді строком на 60 днів - до 09 листопада 2019 року включно.

Продовжити строк дії обвинуваченому ОСОБА_1 наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до прокуратури та суду;

- не відлучатися з міста Нікополя, Дніпропетровської області, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 20 вересня 2010 року Нікопольським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, дійсний до 20 вересня 2020 року, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 виданий 6 грудня 2010 року Нікопольським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, дійсний до 6 грудня 2020 року та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також зі службовими особами та працівниками (в тому числі з колишніми службовими особами та працівниками) Державного науково-дослідного та проектного інституту титану, Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану», ПАТ «Інститут Титану», ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», компанії «Solway Industries LTD», «REMAX LTD», «AVATRANS LLP»;

- носити електронний браслет.

Строк дії ухвали щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження в суді встановити строком на 60 днів - до 09 листопада 2019 року, включно.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.