- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Грищенка В.А.
Справа № 4910/125/19
Провадження1-кс/4910/274/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участі секретаря судового засідання Батир Б.В., детектива Осадчого Б.В., адвоката Грищенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Сербіна Ярослава Вікторовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000766 від 27.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
13.09.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Сербіна Я.В., який діє в інтересах потерпілого/цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» про арешт майна.
В клопотанні просив накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №52019000000000766, а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території 22-х земельних ділянках та у межах кадастрового кварталу, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом заборони користування та розпорядження ним третіми особами, окрім Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» (ідентифікаційний номер 32708616).
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000766 від 27.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ДП «СЕТАМ» за попередньою змовою з прокурорами відділу ГПУ та іншими, невстановленими особами, зловживаючи своїми службовими обов'язками, під виглядом досудового розслідування кримінального провадження №62019100000000094, не маючи ухвали слідчого судді про дозвіл на реалізацію речових доказів у вказаному кримінальному провадженні та письмової згоди власника майна, заволоділи чужим майном - власністю ТОВ «Корпорація Віп Хауз» - річковим піском загальним обсягом 3 634 300 кубічних метрів, загальною вагою 5 814 880 тон, вартістю 465 190 400грн., а саме здійснили відчуження вказаного річкового піску, за явно заниженою у вісім разів ціною на підконтрольний їм суб'єкт господарювання, з метою подальшого його продажу стороннім особам за ринковими цінами, чим завдали товариству майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Внаслідок злочинних дій потерпілого - ТОВ «Корпорація Віп Хауз» було позбавлено права повноцінного володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Адвокат вважає, що існують достатні підстави вважати, що вказаний пісок може зникнути, або може бути використаний, перетворений, переміщений, та відчужений, що позбавить в подальшому потерпілого можливості відшкодування завданої шкоди та унеможливить забезпечити вимоги цивільного позивача в повному обсязі та може позбавити в подальшому можливості повернення вказаного піску його законному власнику.
А тому з метою забезпечення вимог цивільного позивача, а також схоронності майна на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000766 виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме на пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території земельних ділянок, зазначених в клопотанні.
Заслухавши адвоката Грищенка В.А., який підтримав подане клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі, думку детектива Осадчого Б.В., який не заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна та вважав за доцільне накласти арешт з метою збереження доказів, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2,6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Частиною 8 ст. 170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на вищевказане майно, адвокат посилається на те, що ТОВ «Корпорація Віп Хауз» є власником вказаного майна та являється потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000766, крім того товариством було подано цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні на суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 465 190 400, 00грн., також вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні №62019100000000094 за фактом незаконного видобутку та реалізації корисних копалин місцевого значення - річкового піску за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 364, та ч.1 ст. 240 КК України.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Врахувавши правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, вказані у даному клопотанні предмети мають значення для розкриття кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, а тому слід надати згоду на арешт майна, а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території земельних ділянках з кадастровими номерами:
3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340, та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом заборони користування та розпорядження.
Поряд з цим, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно в частині заборони ним користування та розпорядження третіми особами, в тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» (ідентифікаційний номер 32708616), а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Сербіна Ярослава Вікторовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000766 від 27.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 52019000000000766, а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на території земельних ділянках з кадастровими номерами:
3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340, та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом заборони користування та розпорядження ним третіми особами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Віп Хауз» (ідентифікаційний номер 32708616).
В решті клопотання - відмовити.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя В.Д. Воронько