- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 4910/99/19
Провадження1-кс/4910/248/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
захисника підозрюваної ОСОБА_3 ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргузахисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 від 13.09.2019на бездіяльністьпрокурора,яка полягаєу нездійсненніінших процесуальнихдій,які вінзобов`язаний вчинитиу визначенийКПК Українистрок укримінальному провадженні,подану в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52019000000000775 від 30.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13.09.2019 слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 (далі захисник ОСОБА_4 ).
Захисник ОСОБА_4 у скарзіпросить зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 52019000000000775 від 30.08.2019 невідкладно вчинити дії, визначені ч. 1 ст.283, п.1 ч.2 ст.283, п.10 ч. 1 ст.284 КПК України, та прийняти процесуальне рішення, відповідно до ст.110 КПК України, з дотриманням вимог ч.3 ст.174 та ст.203 КПК України, про закриття кримінального провадження №52019000000000775 від 30.08.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.
Вимоги скарги обґрунтовані посиланням на такі обставини.
ОСОБА_4 є захисником підозрюваної ОСОБА_3 на підставі ордеру сер. АА № 049308 договору про надання правової допомоги від 25.07.2019, тобто є стороною кримінального провадження.
Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000775 від 30.08.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.
Процесуальне керівництво досудового розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, старший групи - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 .
У названому кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_6 допустив бездіяльність, яка полягає у невиконанні останнім обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством закрити кримінальне провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України, має триваючий характер з 30.08.2019 і підлягає оскарженню в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України. Про факт такої бездіяльності прокурора захиснику стало відомо 11.09.2019.
Кримінальне провадження № 52019000000000775 повинно бути невідкладно закрито прокурором на підставі п. 10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з наступними доводами:
По-перше, кримінальне провадження № 52019000000000775 виділено 30.08.2019 із кримінального провадження №52018000000000748 від 26.07.2018, а останнє у свою чергу виділено в окреме кримінальне провадження із кримінального провадження №42015110000000121 від 19.03.2015.
Детективами Головногопідрозділу детективівНаціонального антикорупційногобюро Україниздійснювалося досудоверозслідування у№ 42015110000000121від 19.03.2015за підозрою ОСОБА_3 у вчиненнінею кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28та ч.5ст.191,ч.4ст.28та ч.3ст.209,ч.4ст.28та ч.2ст.205КК України,та іншихосіб. Повідомлення про підозру здійснено 13.08.2016.
У даному кримінальному провадженні неодноразово зупинялось та поновлювалось досудове розслідування, а також було продовжено строк досудового розслідування.
01.03.2017 постановою прокурора ОСОБА_6 продовжено строк досудового розслідування до 12 місяців, тобто до 15.06.2017.
Постановою від 26.07.2018 прокурора із кримінального провадження №42015110000000121 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_3 у вчиненні нею вищевказаних кримінальних правопорушень, а також відносно інших підозрюваних осіб, яке зареєстровано 26.07.2018 у ЄРДР за № 52018000000000748, та в якому ОСОБА_3 з самого початку досудового розслідування мала процесуальний статус підозрюваної. Ці виділені матеріали слід вважати новим та окремим кримінальним провадженням.
Станом на 26.07.2018 строк досудового розслідування із дня повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину складав 10 місяців та 16 діб.
Залишки строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015110000000121 не можуть додаватися до строків у новому (виділеному) кримінальному провадженні № 52018000000000748, оскільки вищевказана постанова прокурора ОСОБА_6 від 01.03.2017 про продовження строк досудового розслідування до 12 місяців розповсюджувала свою дію виключно в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000121.
Враховуючи вищевказане, сторона обвинувачення 26.07.2018, тобто з моменту початку досудового розслідування, невідкладно повинна була вжити процесуальні заходи, передбачені параграфом 4 глави 24 КПК України, для продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000748 до 12 місяців. Однак, станом на 30.08.2019 досудове розслідування тривало без продовження строків досудового розслідування.
25.07.2019 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.
Згідно з ч.5 ст.294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до п.10 ч.І ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні № 52018000000000748 після повідомлення ОСОБА_3 про підозру минуло більше 11 місяців, а досудове розслідування станом на 30.08.2019 тривало і строк його розслідування не продовжено до 11 або 12 місяців, тобто закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, то кримінальне провадження повинно було бути невідкладно закрито прокурором на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Однак, прокурор ОСОБА_6 не виконав цих своїх обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
30.08.2019 постановою прокурора із кримінального провадження № 52018000000000748 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_3 у вчиненні нею вищевказаних кримінальних правопорушень, яке зареєстровано 30.08.2019 у ЄРДР за № 52019000000000775, та в якому ОСОБА_3 з самого початку досудового розслідування мала процесуальний статус підозрюваної. Ці виділені матеріали слід вважати новим та окремим кримінальним провадженням.
При цьому, залишки строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000121 не можуть додаватися до строків у новому (виділеному) кримінальному провадженні № 52019000000000775, оскільки вищевказана постанова прокурора ОСОБА_6 від 1.03.2017 про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців розповсюджувала свою дію виключно в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000121.
Враховуючи, що станом на 30.08.2019 у кримінальному провадженні №52019000000000775 після повідомлення ОСОБА_3 про підозру минуло більше 10 місяців, а досудове розслідування не закінчено і строк його розслідування не продовжено до 11 або 12 місяців у даному кримінальному провадженні, тобто закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, то кримінальне провадження повинно було бути невідкладно закрито прокурором на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Однак, прокурор ОСОБА_6 не виконав цих своїх обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Станом на 11.09.2019, тобто на момент початку виконання вимог ст.290 КПК України, строк досудового розслідування складав вже більше 11 місяців (без продовження його до 12 місяців), однак прокурор ОСОБА_6 продовжує не виконувати вимоги п.10ч.1 ст.284 КПК України.
По-друге, кримінальне провадження № 52019000000000775 від 30.08.2019 виділено в окреме кримінальне провадження із кримінального провадження № 52018000000000748 від 26.07.2018, а останнє у свою чергу виділено в окреме кримінальне провадження із кримінального провадження № 42015110000000121 від 19.03.2015, в якому строки досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено прокурором 01.03.2017 до 12 місяців, тобто до 15.06.2017.
Однак, слід врахувати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015110000000121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.14 та ч.4 ст.368 КК України, у період з 19 березня по 30 жовтня 2015 року здійснювалось слідчими прокуратури Київської області, та було закрито 30.10.2015 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Таким чином, під час досудового розслідування даного кримінального провадження прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, у тому числі заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, не здійснювали процесуальне керівництво цього досудового розслідування.
Постановами від 30 червня та 5 липня 2016 року прокурора ОСОБА_6 відповідно було витребувано вищевказане кримінальне провадження із прокуратури Київської області, скасовано постанову про його закриття та доручено здійснення подальшого досудового розслідування у ньому детективам Національного антикорупційного бюро України.
Постанова прокуроравід 05.07.2016про скасуванняпостанови слідчогопро закриттякримінального провадження№ 42015110000000121обґрунтована тим,що вонаприйнята напідставі ст.36,110та 284КПК України,у зв`язку:з неповнотоюдосудового розслідування;відсутністю об`єктивноїперевірки фактичнихобставин скоєногокримінального правопорушення;ненаданням належноїправової оцінкидіям осіб,що вимагалинеправомірну вигоду;непроведенням допитівкількох свідків.Постанова прокурора ОСОБА_6 прийнята нимз явнимперевищенням службовихповноважень тає незаконною.У зв`язкуіз цимфактично усі процесуальні дії та процесуальні рішення, а також заходи забезпечення кримінального провадження № 42015110000000121 після 05.07.2016 є незаконними.
Враховуючи вищевказані доводи, а також те, що після повідомлення ОСОБА_3 про підозру закінчився 30.08.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000775, визначений статтею 219 КПК України, то відповідно п.1 ч.2 ст.283 КПК України прокурор ОСОБА_6 зобов`язаний був невідкладно закрити кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, однак ці свої обов`язки він не виконав. Кожний день подальшого незаконного перебування ОСОБА_3 у процесуальному статусі підозрюваної у кримінальному провадженні №52019000000000775, досудове розслідування у якому розпочато і триває поза межами строків досудового розслідування, визначених ст.219 КПК України, є грубим порушенням її свобод, прав та законних інтересів.
У додатковихпоясненнях, поданих суду 20.09.2019, захисник ОСОБА_4 навів аргументи на спростування доводів прокурора, які останній висловив у судовому засіданні17.09.2019. Так, захисник вважає: по-перше, доводи прокурора про те, що скарга не може бути розглянута в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України у зв`язку з тим, що закриття кримінального провадження не є процесуальною дією, і для її виконання КПК України не визначено строку, не відповідають дійсності, це спростовується нормою ч. 2 ст.283 КПК України ;
по-друге, доводи прокурора про те, що скарга не може бути розглянута, оскільки пропущено десятиденний термін оскарження бездіяльності прокурора, не відповідають дійсності, про бездіяльність прокурора за наявності підстав для закриття кримінального провадження дізнався 11.09.2019, коли були відкриті матеріали провадження в порядку ст.290 КПК України, і ця бездіяльність є триваючою;
по-третє,доводи прокурорапро те,що укримінальному провадженні№52019000000000775не можутьбути застосованівимоги щодовиконання процесуальноїдії -закриття кримінальногопровадження упорядку п.10ч.1ст.284КПК України,оскільки відомостіпро кримінальніправопорушення вньому внесенів періодз 04.12.2015по 26.07.2016(тобтодо 15.03.2018),не відповідаютьдійсності відомості прокримінальні правопорушення,передбачені ч.1ст.255,ч.5ст.27,ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.5ст.27,ч.2ст.205,ч.5ст.27,ч.4ст.28,ч.3ст.209КК України,внесені доЄРДР укримінальному провадженні№52019000000000775після 15.03.2018,а саме 30.08.2019о 09год.57хв., що підтверджено витягом із ЄРДР;
по-четверте, доводи прокурора, що станом на 30.08.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000000775 не закінчились строки досудового розслідування, визначені ст.219 КПК України, оскільки повинні враховуватись залишки строків досудового розслідування (1 місяць та 10 діб) на підставі постанови прокурора ОСОБА_6 від 01.03.2017 про продовження строку досудового розслідування до 12місяців у кримінальному провадженні № 42015110000000121, не відповідають дійсності після об`єднання постановами прокурора від 15.02.2017 кримінальних проваджень №52015000000000002 від 04.12.2015 та № 32015100000000149 від 19.06.2015, із №42015110000000121 від 19.03.2015, з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню єдиного реєстраційного номера №42015110000000121, із 15.02.2017 усі подальші слідчі (розшукові) дії та процесуальні рішення (у тому числі об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 32015100000000149 та № 42015110000000121) стосовно підозрюваної ОСОБА_3 є незаконними, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000121 здійснювалось на той час поза межами строків досудового розслідування, передбачених ст.219 КПК України.
Захисник вважає, що у випадку не вчинення прокурором невідкладно процесуальної дії в порядку п.1 ч.2 ст.283 КПК України - закриття кримінального провадження № 52019000000000775, буде продовжуватись грубе порушення прав, свобод та законних інтересів його підзахисної ОСОБА_3 .
Він зазначає, що законодавець не передбачив, що прокурором може бути незаконно скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження та розпочато досудове розслідування у ньому фактично поза межами строків досудового розслідування.
Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості оскаржити стороною захисту незаконні постанови:
а) прокурора ОСОБА_6 від 5.07.2016 про скасування постанови слідчого прокуратури Київської області від 30.10.2015 про закриття кримінального провадження №42015110000000121 та від 1.03.2017 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 12 місяців;
б) постанов прокурорів про виділення:
-26.07.2018 із матеріалів даного кримінального провадження в окреме провадження матеріалів досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_3 та інших за фактом вчинення ними інкримінованих їм кримінальних правопорушень, яке в той же день зареєстровано в ЄРДР як нове кримінальне провадження за № 52018000000000748;
-30.08.2019 в окреме провадження із кримінального провадження №52018000000000748 матеріалів досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_3 за фактом вчинення нею інкримінованих їй кримінальних правопорушень, якому присвоєно в той же день реєстраційний номер №52019000000000775 .
Враховуючи, що досудове розслідування в усіх трьох кримінальних провадженнях №42015110000000121, №52018000000000748 та №52019000000000775 здійснювалося та здійснюється поза межами строків досудового розслідування, встановлених ст.219 КПК України, а прокурори вчинили бездіяльність і не виконали вимоги щодо вчинення процесуальної дії закриття кримінального провадження № 52019000000000775 відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.283 та п.10 ч.1 ст.284 КПК України у визначений законом строк, то саме лише в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України можна припинити бездіяльність прокурорів.
Захисник ОСОБА_4 у судовомузасіданні підтримав свою скаргу і наполягав на її обґрунтованості та наявності підстав для задоволення заявленої вимоги.
Позиція прокурора щодо заявлених вимог скарги.
Прокурор ОСОБА_5 20.09.2019 подав через канцелярію суду письмові заперечення проти скарги, які підтримав у судовому засіданні та просив відмовити в задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 .
Прокурор навів такі доводи на спростування позиції, викладеної в скарзі захисника.
1) Норма пункту 1 ч. 1 ст.303 КПК України не передбачає можливості оскаржувати неприйняття процесуальнихрішень (у т.ч. про закриття провадження), за цією нормою можливо лише оскаржити нездійснення процесуальних дій.
2) твердження захисника про те, що вимога КПК України про необхідність прийняття процесуального рішення про закриття провадження «невідкладно» після завершення строку досудового розслідування є встановленням КПК України строку для прийняття такого процесуального рішення, є помилковим. Якщо пристати на таку позицію захисника (що вимога Кодексу вчинити процесуальну дію «невідкладно» є встановленням строку вчинення процесуальної дії), то п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України дозволяє оскаржити невчинення будь-якої процесуальної дії взагалі (оскільки існує загальне правило ч. 2 ст. 113 КПК України про те, що всі процесуальні дії мають вчинятися «без невиправданої затримки»). Проте для прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування КПК України не встановленостроку (в розумінні ч. 1 ст. 115 КПК України).
3) Щодо вимоги про зобов`язання прокурора прийняти процесуальне рішення на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження за збігом строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, то ця норма застосовується лише в кримінальних провадженнях, в межах яких розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР з 15.03.2018.
4) Щодо незаконності постанови заступника Генерального прокурора від 05.07.2016 про скасування постанови про закриття кримінального провадження №42015110000000121, - це твердження захисника є помилковим, оскільки таку постанову має бути винесено «в межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219» КПК України. Однак ст.219КПК України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови від 05.07.2016, передбачала обмеження строку досудового розслідування лише після повідомлення особі про підозру. У провадженні №42015110000000121 жодним особам не було повідомлено про підозру на момент закриття провадження, відтак жодного обмеження строків досудового розслідування, встановлених саме ст. 219 КПК України, для цього провадження не існувало ні на момент закриття провадження, ні на момент прийняття заступником Генерального прокурора постанови від 05.07.2016 про скасування рішення про закриття цього провадження:. По-друге, вказана постанова від 05.07.2016 є чинною і не може бути визнана судом незаконною поза межами будь-яких процедур, встановлених КПК України для перевірки її законності. Єдиною такою процедурою відповідно до ст. 303 КПК України є розгляд заперечень проти цієї постанови в ході підготовчого судового провадження.
5) Щодо твердження захисника про те, що постанова від 01.03.2017 про продовження строку досудового розслідування у провадженні 42015110000000121 не має значення для обрахунку строку досудового розслідування у виділеному з нього провадженні, таке твердження скаржника не ґрунтується на жодній нормі КПК України.
Приймаючи рішення по скарзі, слідчий суддя керується такими нормами законодавства і мотивами.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України параграф 1, статті 303308.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст.306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст.307 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на який посилається захисник, передбачено, що підозрюваний, його захисник на досудовому провадженні може оскаржити бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Встановлено, що адвокат ОСОБА_4 із 25.07.2019 є захисником підозрюваної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000000775 від 30.08.2019 на підставі Договору про надання правової допомоги від 25.07.2019 та ордеру.
Вимога захисника про зобов`язання уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні невідкладно вчинити дії, визначені ч. 1 ст.283, п.1 ч.2 ст.283, п.10 ч. 1 ст.284 КПК України, та прийняття процесуального рішення відповідно до ст.110 КПК України про закриття кримінального провадження №52019000000000775 від 30.08.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтовується посиланням на те, що відомості про зазначене кримінальне провадження були внесені до ЄРДР 30.08.2019, тому це є нове кримінальне провадження, до якого підлягають застосуванню відповідні норми КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Слідчий суддя вважає таку позицію захисника неправильною з таких підстав.
Частину 1 ст. 284 КПК України доповнено п. 10 про нову підставу закриття кримінального провадження закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, після повідомлення особі про підозру, та частини 1, 3 ст. 219 КПК України викладені в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII. Ці зміни набрали чинності 16.03.2018.
Пунктом 4параграфу 2розділу 4 вказаного Закону від 03.10.2017 №2147-VIII підпункти 19, 14 п. 7 параграфу 1 розділу 4 не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. У зв`язку із цим вказані захисником норми застосовуються лише в кримінальних провадженнях, в межах яких розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР з 16.03.2018.
У кримінальному провадженні №52019000000000775 на теперішній час об`єднано чотири провадження, в кожному з яких відомості про злочин внесено в ЄРДР до 16.03.2018:
-52015000000000002 від 04.12.2015 - ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК;
-52016000000000185 від 14.06.2016 - ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК;
-52016000000000186 від 14.06.2016 - ч. 1 ст. 255 КК;
-52016000000000256 від 26.07.2016 - ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
про що зазначив у своїх запереченнях від 20.09.2019 прокурор ОСОБА_5 з посиланням на відповідні дані з ЄРДР і що підтверджується відомостями з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №52019000000000775, сформованому 17.09.2019.
Про підозру у вчиненні відповідних злочинів ОСОБА_3 було повідомлено 13.08.2016 у кримінальному провадженні №52015000000000002 від 04.12.2015. У подальшому це кримінальне провадження постановою прокурора САП ГПУ було 15.02.2017 об`єднане із кримінальним провадженням № 32015100000000149 від 19.06.2015 з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру останнього провадження. І цього ж дня вже об`єднане кримінальне провадження № 32015100000000149 від 19.06.2015 було об`єднане із кримінальним провадженням №42015110000000121 від 19.03.2015, за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України, з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню єдиного реєстраційного номера №42015110000000121.
26.07.2018 постановою прокурора із кримінального провадження №42015110000000121 від 19.03.2015 було виділено матеріали щодо підозрюваної ОСОБА_3 та інших осіб в окреме провадження, якому присвоєний номер в ЄРДР №52018000000000748 від 26.07.2018. З останнього провадження 30.08.2019 постановою прокурора були виділені матеріали щодо підозрюваної ОСОБА_3 за фактом вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, в окреме провадження, якому присвоєний номер в ЄРДР № 52019000000000775.
Отже,у кримінальномупровадженні №52019000000000775від 30.08.2019здійснювалося досудоверозслідування щодокримінальних правопорушень,відомості проякі буливнесені вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньдо 16.03.2018,тому відсутніпідстави длязастосування взазначеному кримінальномупровадженні нормКПК України,які введенів діюз урахуваннямобмежень,визначених пунктом4параграфу 2розділу 4 вказаного Закону від 03.10.2017 №2147-VIII.
З наведених підстав не вбачається можливості застосування до кримінальногопровадження пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України про закриття кримінального провадження за збігом строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (ця норма може застосовуватися тільки до кримінальних проваджень, відомості про які внесені в ЄРДР з 15.03.2018).
Стосовно твердження захисника про те, що продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні не відноситься до виділеного з нього провадження і не має братися до уваги при обрахунку строку у виділеному провадженні, слідчий суддя не погоджується з таким умовивідом, оскільки це суперечить нормам ч.7 ст.217 КПК України, відповідно до яких днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділені окремі матерали. Отже, строки розслідування у виділеному кримінальному провадженні залежать від строків розслідування у кримінальному провадженні, з якого було здійснено виділення.
У редакції ч. 1 ст. 284 КПК України, яка діяла до внесення змін Законом від 03.10.2017 №2147-VIII і підлягає застосуванню до кримінального провадження №52019000000000775 від 30.08.2019, була відсутня така підстава для закриття прокурором кримінального провадження як закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру. Так само КПК України не містив інших норм, які б покладали на прокурора обов`язок винести рішення про закриття кримінального провадження за наявності таких обставин в певний, визначений Кодексом строк.
Визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. Цим переліком не передбачено можливість оскарження постанов прокурора про скасування постанови слідчого або прокурора нижчого рівня про закриття кримінального провадження з мотивів її передчасності, необґрунтованості; про продовження строків досудового розслідування; про об`єднання кримінальних проваджень в одне і про виділення матеріалів досудового розслідування.
У зв`язку із зазначеним слідчий суддя не має законних підстав для встановлення факту законності чи незаконності постанов заступника Генерального прокурора України керівника САП ОСОБА_6 від 05.07.2016 про скасування постанови про закриття кримінального провадження №42015110000000121 від 19.03.2015 та подальших його постанов щодо продовження строків досудового розслідування, у тому числі від 01.03.2017.
Для захисту прав учасників кримінального провадження частиною 2 ст. 303 КПК України закріплена можливість подання скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не передбачені ч. 1 цієї статті, та їх розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316цього Кодексу. Слід також відзначити, що згідно з частиною 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.
Зважаючи на такі правові гарантії, твердження захисника про те, що лише в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України можливо припинити бездіяльність прокурорів і захистити права підозрюваної ОСОБА_3, є безпідставною.
На підставінаведеного вище,слідчий суддядійшов висновку,що вимогаскарги захисника ОСОБА_4 про те,щоб зобов`язатипрокурора вчинитидії, визначені ч. 1 ст.283, п.1 ч.2 ст.283, п.10 ч. 1 ст.284 КПК України, та прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження №52019000000000775 від 30.08.2019 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, суперечить нормам КПК України, які підлягають застосуванню в названому кримінальному провадженні, виходить за межі повноважень слідчого судді, що передбачені параграфом 1 глави 26 КПК України, і тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 26, 303, 307, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 від 13.09.2019 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні, подану в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52019000000000775 від 30.08.2019.
Копію ухвали вручити захиснику і прокурору.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1