Документ № 84601096

Справа № 4910/16/19-к

Провадження №11-сс/4911/22/19

УХВАЛА

27 вересня 2019 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Семенников О.Ю., перевіривши апеляційну скаргу захисника Ципляк Павла Сергійовича, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2019 року про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Крупки Романа Олександровича про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.368, ч.5 ст.27, ч.2 ст.375, ч.2 ст.376, ч.2 ст.376-1 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.376, ч.2 ст.376-1 КК України, в якому просив обрати підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згодом, у судовому засіданні прокурор Багнюк О.І. змінив клопотання та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при обранні якого визначити розмір застави та покласти відповідні обов`язки на підозрювану.

Ухвалою від 19 вересня 2019 року у судовому засіданні слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у задоволенні клопотання прокурора відмовлено, проте застосовано щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680,00 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн., з покладанням встановлених обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

24 вересня 2019 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2019 року, в якій захисник просив суд ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на відсутність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, на необґрунтованість визначеної застави та встановлених обов`язків, відсутність обґрунтованої підозри, у зв`язку з чим заявник оскаржує ухвалу слідчого судді саме в частині застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов`язків. Питання щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою захисником в апеляційній скарзі не ставиться.

Мотиви суду.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями глави 26 КПК України право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим ст.2 КПК України.

Приписами ст.309 КПК України визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

В поданій апеляційній скарзі захисник, звертаючись з вимогами про прийняття апеляційним судом рішення про скасування оскаржуваної ухвали та незастосування жодного запобіжного заходу підозрюваній, фактично оскаржує підстави та обставини обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді застави, застосованої за положеннями ч.4 ст.194 КПК України слідчим суддею при відмові у застосуванні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки жодних підстав та обґрунтувань неправомірності відмови слідчого судді в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційна скарга не містить. У зв`язку з чим суд на підставі системного аналізу норм ст.ст.177, 178, 194, 196, 404 КПК України робить висновок про оскарження захисником за поданою скаргою застосування (обрання) підозрюваній запобіжного заходу саме у вигляді застави.

Положення діючого законодавства не передбачають можливості апеляційного оскарження під час досудового розслідування рішення слідчого судді про застосування (обрання) запобіжного заходу у вигляді застави, а відтак зазначення слідчим суддею в резолютивній частині ухвали від 19 вересня 2019 року щодо можливості такого оскарження відноситься лише до можливості оскарження відмови у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте не застосування (обрання) запобіжного заходу у вигляді застави.

Оскільки до передбаченого ст.309 КПК України переліку не входить оскарження ухвали слідчого судді, якою обрано запобіжний захід у вигляді застави, тому відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги, про що неодноразово зазначалося у подальшому в практиці Європейського суду з прав людини.

На підставі вищевикладеного, оскільки викладені в апеляційній скарзі вимоги про оскарження застосованого запобіжного заходу у вигляді застави не можуть бути оскарженні в апеляційному порядку, у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Ципляк П.С., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 ,слід відмовити.

Керуючись ст.ст.309, 399 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Ципляк Павла Сергійовича, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2019 року про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя О.Ю. Семенников