30 вересня 2019 року Справа № 760/15029/19

Провадження №11-п/4911/67/19

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Д. Г. Михайленка

до ухвали від 30.09.2019 у судовій справі № 760/15029/19

(провадження №11-п/4911/67/19)

Я не погодився з більшістю колегії в тому, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування має повноваження направити матеріали провадження за скаргою на бездіяльність детектива з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва. А тим більше, на мою думку, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не має повноважень ділити провадження за цією скаргою на частини, одні з яких направляти в місцевий загальний суд, а інші повертати Вищого антикорупційного суду для розгляду. Така позиція ґрунтується на наступному.

Історія провадження

1.23 травня 2019 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Курілець О. О. щодо нездійснення процесуальних дій у кримінальних провадженнях № 52019000000000004 від 03 січня 2019 року, № 52019000000000106 від 07 лютого 2019 року, № 52019000000000107 від 07 лютого 2019 року, № 52019000000000108 від 07 лютого 2019 року (далі також - скарга).

2.09 вересня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою скаргу передав на розгляд Вищому антикорупційному суду.

3.23 вересня 2019 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2019 року про направлення матеріалів за цією скаргою з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва (далі також - подання).

4.Подання обґрунтоване тим, що пп. 3 п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК встановлено, що з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду. Тобто, вказана норма права не передбачає передачу на розгляд слідчим суддям Вищого антикорупційного суду скарг, які надійшли до слідчих суддів місцевих загальних судів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. Тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження підлягає передачі на розгляд іншого суду, оскільки до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Зміст та мотиви ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.09.2019 у судовій справі № 760/15029/19

5.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.09.2019 (1) подання задоволено частково, (2) матеріали за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Курілець О. О., яка полягала у нездійсненні процесуальних дій у кримінальних провадженнях № 52019000000000004 від 03 січня 2019 року, № 52019000000000106 від 07 лютого 2019 року, № 52019000000000108 від 07 лютого 2019 року передано з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва; (3) у задоволенні подання в іншій частині відмовлено; (4) матеріали провадження (справа № 760/15029/19) за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Курілець О. О. в кримінальному провадженні № 52019000000000107 від 07 лютого 2019 року повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду (далі також - ухвала від 30.09.2019.

6.Таке рішення більшістю колегії обґрунтоване тим, що:

(1) Національним антикорупційним бюро України було розпочато та здійснюється досудове розслідування щодо повідомлених заявником фактів вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 382 КК (Невиконання судового рішення), ч. 1 ст. 396 КК (Приховування злочину), ч. 2 ст. 364 КК (Зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 ст. 256 КК (Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності), що вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення (а. с. 4-10) та копій витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 12, 14, 17, 18);

(2) ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність детектива, яка полягала у нездійсненні процесуальних дій у кримінальних провадженнях в рамках досудового розслідування за якими розслідується вчинення кримінальних правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких, а також здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях частково не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду, адже, ч. 2 ст. 256, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396 КК відсутні в переліку, зазначеному в ч. 1 ст. 33-1 КПК і примітці до ст. 45 КК;

(3) Отже, скарга в частині оскарження бездіяльності детектива у кримінальних провадженнях № 52019000000000004 (а. с. 12), № 52019000000000106 (а. с. 17), № 52019000000000108 (а. с. 18) не відноситься до підсудності слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, а тому підлягає розгляду Солом`янським районним судом міста Києва. Водночас, що стосується проведення досудового розслідування по факту вчинення дій, попередньо кваліфікованих Курілець О. О. за ч. 2 ст. 364 КК (а. с. 14), з огляду на зазначенні в заяві про вчинення кримінального правопорушення (а. с. 4-10) обставини завдання потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 7 034 204 грн розгляд скарги на бездіяльність детектива в такому провадженні відноситься до підсудності слідчих суддів Вищого антикорупційного суду;

7.На підставі цього в ухвалі від 30.09.2019 зроблено висновок, що ОСОБА_1 подав до суду скаргу, в якій об`єднав вимоги, які підсудні судам різної предметної підсудності.

8.При цьому зазначається, що нормами КПК не врегульоване питання об`єднання у одній скарзі вимог що стосуються різних кримінальних проваджень, які в подальшому будуть підсудні судам різної предметної підсудності, а тому ґрунтуючись на ч. 6 ст. 9 КПК, більшість з колегії суддів, посилаючись на ч. 1 ст. 334 КПК та на необхідність гарантування ОСОБА_1 права на справедливий розгляд незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК), прийшла до висновку, що ефективним засобом юридичного захисту його прав є роз`єднання його скарги в різні провадження для розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду частини скарги, яка підсудна Вищому антикорупційному суду та слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва, іншої частини скарги, яка підсудна суду загальної юрисдикції.

Мотиви окремої думки

9.При розгляді подання Суд у першу чергу мав би визначити чи застосовується порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за скаргою на бездіяльність детектива.

10.Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала (абзац 2 частини 3 статті 34 КПК).

11.Підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого закріплені в частині 1 статті 34 КПК. У зазначеній нормі використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається» (частина 1), «до початку судового розгляду» (пункт 1 частини 1 та абзац 6 частини 1), «для судового розгляду» (пункт 2 частини 1), «обвинувачений» (пункт 3 частини 1 та абзаци 6 і 7 частини 1), «судове провадження» (пункт 4 частини 1).

12.Згідно з частиною 6 статті 34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною 1 цієї статті.

13.Системне тлумачення зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження».

14.Направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому статтею 34 КПК, подань про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду її по суті за правилами глав 27 та 28 КПК. Такий висновок вбачається з позиції, яка викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 571/196/18-к (провадження № 51-4493впс18).

15.З подання ж вбачається, що йдеться про направлення до іншого суду скарги у кримінальному провадженні, яке знаходиться на стадії досудового розслідування.

16.Отже, порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива не застосовується.

17.Зазначений висновок також узгоджується з тим, що відповідно до КПК на стадії досудового розслідування вирішення питання про порушення правил підсудності при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора окремо визначено статтею 304 КПК України.

18.Більше того, наявність порядку, передбаченого статтею 304 КПК, не дозволяє вести мову про прогалину в правовому регулювання цього питання.

19.Так як не можна стверджувати, що положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання дій слідчого судді в провадженні за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива, то застосовувати загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК, у цьому випадку достатніх підстав не має.

20.Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку - колегіально судом у складі не менше трьох суддів (абзац 4 частини 12 статті 31 КПК).

21.Таким чином, на стадії досудового розслідування єдиним суб`єктом, який може вирішити питання про те, чи підлягає розгляду в Вищому антикорупційному суді скарга чи інший процесуальний документ (заява, клопотання тощо), які передані з іншого суду та фактично надійшли до Вищого антикорупційного суду є слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

22.Такі судові рішення слідчий суддя Вищого антикорупційного суду приймає в порядку, передбаченому КПК, а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють зазначені питання кримінального провадження, такий слідчий суддя може застососувати загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК, належним чином це обґрунтувавши.

23.При цьому якщо скарги на стадії досудового розслідування надійшли до Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях стосовно злочинів, які не підсудні Вищому антикорупційному суду, слідчий суддя зобов`язаний самостійно прийняти рішення в межах своєї компетенції щодо можливості її розгляду, встановлення підстав для повернення, відмови у відкритті провадження тощо.

24.Встановлення факту непідсудності скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду є підставою для прийняття ним процесуального рішення за частиною 2 статті 304 КПК, проте не для направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка за положеннями статті 34 КПК не уповноважена вирішувати питання про направлення матеріалів кримінального провадження до іншого суду на стадії досудового розслідування.

25.Враховуючи, що звернення про направлення кримінального провадження за скаргами чи іншими процесуальними документами (заявами, клопотаннями тощо) на досудовому слідстві з одного суду до іншого можуть ініціювати перед Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду не тільки слідчі судді, а й учасники такого провадження всупереч правової позиції слідчого судді, то їх розгляд і вирішення по суті апеляційним судом може підірвати системність правового регулювання досудового розслідування злочинів, розбалансувати систему судового контролю за органами досудового розслідування та у кінцевому рахунку при деяких умовах може утворити ознаки втручання в виключну компетенцію слідчого судді.

26.Те, що скарги надходять до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду з інших судів на підставі перехідних положень КПК України, не може вплинути на порядок їх розгляду, зазначений вище. При цьому учасники кримінального провадження мають право оскарження судових рішень тих судів (слідчих суддів), які всупереч вимогам закону направили їх скарги чи інші процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) на розгляд слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.

27.Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена лише переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК.

28.Разом із тим, направлення кримінального провадження з одного суду до іншого на основі застосування загальних засад кримінального провадження (на підставі частини 6 статті 9 КПК, але без посилання на статтю 34 КПК) на стадії досудового розслідування може бути здійснене, на моє переконання, лише в виключних випадках, коли, наприклад, в суді першої інстанції об`єктивно відсутній уповноважений слідчий суддя, який може вирішити це питання самостійно, тощо.

29.Із матеріалів за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива такої ситуації не вбачається.

30.Отже, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива слідчий суддя Вищого антикорупційного суду повинен розглянути в установленому КПК порядку.

31.Окрім цього, в поданні ставилося питання про направлення саме матеріалів за скаргою з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва, а ухвалою від 30.09.2019 фактично розділені ці матеріали за цією скаргою на частини на два провадження, одне з яких направлене в місцевий загальний суд, а інше повернуте до Вищого антикорупційного суду для розгляду.

32.За такого підходу навпаки ускладнюється гарантування ОСОБА_1 права на право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону, а засіб юридичного захисту його прав знижує свою ефективність, оскільки з одного провадження вже утворилися два, які будуть в різних судах при тому, що сам ОСОБА_1 своєю скаргою ініціював одне провадження в одному суді.

На підставі викладеного вважаю, що провадження за поданням слідчого судді Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва матеріалів за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детектива слід було закрити, а матеріали за цією скаргою (справу № 760/15029/19) слід було повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК порядку.

Суддя Д. Г. Михайленко