- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
01 жовтня 2019 року Справа № 760/19618/19
Провадження №11-п/4911/13/19
ОКРЕМА ДУМКА
СУДДІ НИКИФОРОВА А.С.
01 жовтня 2019 року Суд у складі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, розглядаючи подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення матеріалів за заявою ОСОБА_1 про відвід слідчому - детективу Національного антикорупційного бюро України Дзісь Є.В. від здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42018000000000686 від 23.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 370 Кримінального кодексу України, до Солом`янського районного суду міста Києва, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні вказаного подання та поверненні матеріалів заяви до Вищого антикорупційного суду.
Підставою для постановлення такого рішення є те, що порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений ст. 34 КПК України, до провадження за заявою про відвід не застосовується.
При ухваленні даного рішення я голосував проти та викладаю окрему думку, з огляду на таке.
Зміст подання
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 11 вересня 2019 року звернувся з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення матеріалів за заявою ОСОБА_1 про відвід слідчому - детективу Національного антикорупційного бюро України Дзісь Є.В. від здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42018000000000686 до Солом`янського районного суду міста Києва.
Подання обґрунтоване тим, що згідно копії Витягу з ЄРДР № 42018000000000686 від 23.03.2018 попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч. 2 ст. 370 КК України. Тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 370 КК України, не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а отже - правові підстави для передачі справи до Вищого антикорупційного суду відсутні.
Мотиви
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
Згідно зі ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою до ст. 45 КК України до корупційних злочинів віднесено злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364 1, 365 2, 368 - 369-2 цього Кодексу.
Тобто, вказаними вище нормами встановлена підсудність, закріплена за Вищим антикорупційним судом.
За змістом п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду у разі, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (ч. 3 ст. 34 КПК України).
Виходячи з дослівного змісту статті 34 КПК України, питання передачі слідчими суддями з одного суду слідчим суддям до іншого суду матеріалів кримінального провадження за скаргами та клопотаннями учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування не регулюється. Тому, під час вирішення таких питань, коли в силу об`єктивних причин виникає необхідність направити матеріали за скаргою, клопотанням або заявою сторони кримінального провадження на стадії досудового розслідування до іншого суду, на моє переконання, слід керуватись положеннями частини 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, можливе за наявності для цього об`єктивної обставини, а саме - відсутності належної підсудності для розгляду Вищим антикорупційним судом.
У даному кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_1 ставиться питання про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України
Дзісь Є.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000686 від 23.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 Кримінального кодексу України, яка не підсудна Вищому антикорупційному суду.
Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися справа по суті.
Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Відмова в задоволенні та повернення подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2019 року з матеріалами за заявою ОСОБА_1 про відвід слідчому - детективу Дзісь Є.В. Національного антикорупційного бюро України від здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42018000000000686 від 23.03.2018, вважаю проявом формалізму, що суперечить завданням, які стоять перед судом, а саме - Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). При цьому слід зауважити, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду позбавлені можливості здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, не підсудних Вищому антикорупційному суду, а тому відмова в задоволенні подання та повернення матеріалів до Вищого антикорупційного суду, фактично блокує подальший розгляд заяви ОСОБА_1 по суті.
Крім того, я не погоджуюсь з тим, що колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у вказаному провадженні встановлено тотожність термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК України) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК України), з якого наче б то вбачається, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК України є тотожним поняттю «судове провадження».
Так, відповідно до положень п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу досудовим розслідуванням, відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України, є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Визначення судового провадження наведено у п.24 ч.1 ст.3 КПК України, відповідно до якого судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Кримінальне провадження - це більш широке поняття, лише частиною якого є судове провадження. Тому на моє переконання, ототожнювання цих понять є неправильним.
В ситуації, що склалась, єдиними вірним, на моє переконання, рішенням, враховуючи завдання та загальні засади кримінального провадження, викладені в статтях 2 та 7 КПК України, з метою сприянню подальшому якнайшвидшому розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про відвід слідчому - детективу Дзісь Є.В. Національного антикорупційного бюро України від здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42018000000000686 від 23.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 370 Кримінального кодексу України, є направлення матеріалів заяви за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Суддя: А.С. Никифоров