Документ № 84647408

справа № 760/22283/19

провадження №11-сс/4911/8/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2019 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Павлишина О.Ф., Никифорова А.С.

за участю секретаря судового засідання Гецко І.В.,

прокурора Перова А.В.

захисника Авдієнка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Авдієнко Олексія Анатолійовича, який виступає представником ОСОБА_3 - третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2019 р., -

ВСТАНОВИЛА:

02 серпня 2019 року прокурор четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням від 31.07.2019 р. про арешт майна в межах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2014 р. за № 32014080000000003, що на той час перебувало на досудовому розслідуванні. У клопотанні ставилось питання про накладення арешту на майно третьої особи - ОСОБА_3 , яке належить їй на праві власності, а саме, на корпоративні права (частки у статутному капіталі) ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ», у вигляді позбавлення права на відчуження та розпорядження з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Зазначене клопотання розглянуто судом у закритому судовому засіданні без повідомлення зацікавлених осіб. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.08.2019 р. клопотання задоволено частково: накладено арешт у вигляді заборони відчуження на майно, яке належить на праві власності третій особі - ОСОБА_3 , а саме, на корпоративні права (частки у статутному капіталі) ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ», у задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, представник ОСОБА_3 - адвокат Авдієнко О.А. оскаржив його в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність достатніх підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, підлягатиме спеціальній конфіскації. Натомість, критерій «достатності підстав» є обов`язковою умовою для застосування арешту майна у відповідності до ч. 4 статті 170 КПК України. Також, зазначено про застосування слідчим суддею при вирішенні питання про накладення арешту на майно ОСОБА_3 норм кримінального закону, які не можуть бути застосовані, зокрема, з огляду на те, що норми про спеціальну конфіскацію (ст. 96-1, 96-2 КК України) були внесені до Кримінального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно питання виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» і вступили в силу 15.12.2013 року, тоді як злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 повідомлено про підозру, закінчено в червні 2013 року. Посилаючись на викладене, представник третьої особи просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.08.2019 р. та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора від 31.07.2019 р. про накладення арешту на майно третьої особи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.09.2019 р. матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Авдієнко О.А. передані до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку ст. 33-1, 34, п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України для розгляду по суті.

На виконання вимог ч. 2 ст. 422 КПК України, ухвалою судді-доповідача від 16.09.2019 р. апеляційну скаргу адвоката Авдієнко О.А. призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 24), про що учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Авдієнко О.А. підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що про наявність оскаржуваної ухвали дізнався 30.08.2019 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що на даний час кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , в межах якого оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно ОСОБА_3 , перебуває на стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді. Судовий контроль на даній стадії може здійснювати виключно суд, який розглядає кримінальне провадження по суті. Натомість, суд апеляційної інстанції, не маючи доступу до матеріалів кримінального провадження, позбавлений можливості дослідити обставини, що мають істотне значення в межах доводів апеляційної скарги, що розглядається (зокрема, щодо дати та часу вчинення злочину). В свою чергу, зазначені обставини можуть бути встановлені лише судом під час розгляду провадження по суті. Посилаючись на викладене, просив ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2019 р. залишити без змін

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника третьої особи, на майно якої накладено арешт, та прокурора, дослідивши матеріали з розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_3 , які надійшли з Солом`янського районного суду міста Києва, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наявність підстав для закриття апеляційного провадження, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Водночас, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, ухвалу слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому може бути оскаржено в апеляційному порядку лише під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 392, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, ухвалу слідчого судді може бути оскаржено в апеляційному порядку у випадках, визначених цим Кодексом. Апеляційну скаргу мають право подати, зокрема, інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

З системного аналізу вищенаведених норм у їх сукупності слідує, що КПК України передбачає декілька різних способів судового захисту обмежених прав та законних інтересів особи у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно, законодавцем визначено декілька можливих способів звернення зацікавлених осіб щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді: шляхом звернення з клопотанням про скасування такого арешту до слідчого судді (на стадії досудового розслідування) чи суду (під час судового розгляду), та/або шляхом оскарження в апеляційному порядку відповідної ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно. Водночас, можливість апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про арешт майна (відмову у ньому) передбачена виключно на стадії досудового розслідування.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Згідно з положеннями ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Отже, закінчення досудового розслідування як стадії кримінального провадження законодавець пов`язує у часі з моментом надання підозрюваному копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

В судовому засіданні встановлено та учасниками апеляційного розгляду не заперечується, що стороною обвинувачення 04 вересня 2019 року виконано вимоги статті 293 КПК України, а саме: ОСОБА_2 вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014080000000003 від 09.01.2014 р.

Отже, у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 3, ст. 293 КПК України, у даному кримінальному провадженні датою закінчення досудового розслідування є саме 04 вересня 2019 року.

Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.08.2019 р. представником третьої особи ОСОБА_3 , на майно якої накладено арешт - адвокатом Авдієнко О.А. здано на пошту також 04 вересня 2019 року (а.с. 16-17).

Таким чином, станом на час подання зазначеної апеляційної скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014080000000003 від 09.01.2014 р., було закінчено, про що адвокату Авдієнко О.А. було достовірно відомо.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у апелянта підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, для оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна.

Колегія суддів також враховує, що з 05 вересня 2019 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 перебуває в провадженні Вищого антикорупційного суду. Тобто, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, в межах якого слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва винесено оскаржувану ухвалу від 29.08.2019 р., розглядається судом по суті обвинувачення. За результатами підготовчого судового засідання ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 18.09.2019 р. кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

Цією ж ухвалою також вирішено клопотання адвоката Авдієнка О.А. про скасування арешту на майно, що належить третій особі ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.08.2019 р., та відмовлено у його задоволенні.

Отже, на даний час судом, що розглядає кримінальне провадження по суті обвинувачення, не знайдено підстав для скасування арешту майна третьої особи - ОСОБА_3 , накладеного згідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.08.2019 р. у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 .

За викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке на даній стадії кримінального провадження (поза межами досудового розслідування) не може бути оскаржено.

При цьому, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №569/17036/118 (провадження (№51-598кмо19), згідно якого, якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

З урахуванням наявності підстав для закриття апеляційного провадження з наведених вище мотивів, колегія суддів не вдається до оцінки доводів апеляційної скарги про необґрунтованість застосування арешту майна, відсутність достатніх підстав вважати, що майно, на яке згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт, підлягатиме спеціальній конфіскації, а також застосування слідчим суддею норм кримінального закону, які не можуть бути застосовані, з огляду на принципи зворотної дії закону про кримінальну відповідальність в часі.

Керуючись ст.ст. 33-1, 34, 369-372, 418 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Провадження за апеляційною скаргою адвоката Авдієнко О.А., який виступає представником ОСОБА_3 - третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29.08.2019 р. - закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді О.Ф. Павлишин

А.С. Никифоров