- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
Справа № 4910/99/19
Провадження1-кс/4910/252/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
захисника підозрюваної ОСОБА_3 ОСОБА_4
представника особи,
у володінні якої знаходяться документи, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 від 13.09.2019 про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52019000000000775 від 30.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13.09.2019 слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 (далі захисник ОСОБА_4 ).
Захисник ОСОБА_4 у клопотанніпросить надати йому дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, які перебувають у володінні Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), з наданнямможливості отриманняїх належнимчином засвідченихкопій впаперовому таелектронному вигляді, а саме: до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, передбачених Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016, по кримінальним провадженням №52018000000000748 від 26.07.2018 та № 42015110000000121 від 19.03.2015, про усі реєстраційні дії (із обов`язковим зазначенням дат та часу здійснення кожної реєстраційної дії, а також прізвища, ім`я, по батькові особи, яка здійснила дану реєстраційну дію) під час досудового розслідування про рух даних кримінальних проваджень:
-кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження;
-передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України);
-об`єднання матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження;
-виділення досудового розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер кримінального провадження;
-прийняття кримінального провадження для проведення досудового розслідування;
-закінчення досудового розслідування (стаття 283 КПК України);
-зупинення досудового розслідування (стаття 280 КПК України);
-відновлення досудового розслідування (стаття 282 КПК України);
-продовження строку досудового розслідування (статті 219, 294 КПК України);
-доручення прокурором здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу (частина п`ята статті 36 КПК України).
Вимоги клопотання обґрунтовані посиланням на такі обставини.
ОСОБА_4 є захисником підозрюваної ОСОБА_3 на підставі ордеру сер. АА №049308 та договору про надання правової допомоги від 25.07.2019, тобто є стороною кримінального провадження.
Кримінальне провадження № 52019000000000775 виділено 30.08.2019 із кримінального провадження №52018000000000748 від 26.07.2018, в якому 25.07.2019 повідомлено про нову підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255 КК України участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участь у злочинах, вчинюваних даною організацією;
ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у складі злочинної організації;
ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 КК України пособництво у придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно у складі злочинної організації,
ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України пособництво у вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, а також у вчиненні дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, джерела їх походження, вчиненими в особливо великих розмірах у складі злочинної організації, та іншим особам.
У свою чергу кримінальне провадження № 52018000000000748 виділено 26.07.2018 в окреме провадження із кримінального провадження № 42015110000000121 від 19.03.2015 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч.4 ст.28 та ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 та ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 та ч.3 ст.209 КК України, та іншим особам.
Згідно з текстом повідомлення про підозру, ОСОБА_3 з січня 2013 року по червень 2016 року, будучи пособником у складі організованої злочинної організації, очолюваної ОСОБА_6, разом з іншими членами організації: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, упродовж 2014-2015 років, діючи від імені ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_2, ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 та ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_4, як операторів за договорами про спільну діяльність, умисно занизили вартість проданого природного газу на суму 1 613 224 251 грн.
Внаслідок цього члени злочинної організації заволоділи чужим майном ПАТ ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме коштами, отриманими від реалізації природного газу, видобутого в рамках укладених ПАТ ІНФОРМАЦІЯ_5 Договорів про спільну інвестиційну та виробничу діяльність із ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_2, ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 та ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_4, на загальну суму 740 065 924, 96 грн., тобто в особливо великих розмірах.
Отримавши кошти від реалізації злочинного плану, ОСОБА_6, маючи на меті особисте збагачення, забезпечення подальшого функціонування, та надання видимості законного походження коштів, одержаних внаслідок вчинення злочину, прийняв рішення про легалізацію таких коштів шляхом придбання та створення підприємств, які забезпечили конвертацію безготівкових коштів, в неконтрольовану готівку, шляхом оформлення неіснуючих операцій, пов`язаних з наданням посередницьких та агентських послуг, які фактично не надавалися, а були відображені лише документально.
Окрім використання конвертованої у такий спосіб готівки на власний розсуд, у тому числі як неконтрольовану з боку правоохоронних органів форму оплати винагороди іншим учасникам злочинної організації, кінцевою метою вчинення активних дій з легалізації коштів, одержаних незаконним шляхом, було забезпечення контролю над такими грошовими активами організатором злочинної організації ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за кордоном із одночасним прихованням їх від правоохоронних органів України за межами їх юрисдикції.
Захисник посилається на те, що відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що містять інформацію про реєстраційні дані про рух кримінальних проваджень №52018000000000748 від 26.07.2018 та № 42015110000000121 від 19.03.2015, самі по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження № 52019000000000775 від 30.08.2019 мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і можуть бути використані як докази.
Такими важливими обставинами у кримінальному провадженні, які підлягають встановленню, захисник називає обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. Отримання тимчасового доступу до відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань про реєстраційні дії у ЄРДР щодо руху кримінальних проваджень №52018000000000748 та № 42015110000000121 надасть можливість встановити факт недотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування, передбачених ст.219 КПК України, щодо підозрюваної ОСОБА_3, що є підставою для невідкладного закриття кримінального провадження № 52019000000000775 стосовно неї на підставі п.10 ч.1 ст.284 КК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
Дані про рух вказаних двох кримінальних проваджень не можуть бути таємницею для сторони захисту, оскільки відповідно до ч.4 ст.280, ч.1 ст.283, ч.3 ст.295 КПК України копії постанов про зупинення та поновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також про продовження строку досудового розслідування, в обов`язковому порядку повинні бути надіслані стороні захисту, що не було виконано стороною обвинувачення відносно підозрюваної ОСОБА_3 та її захисників.
11.09.2019, лише під час початку виконання вимог ст.290 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000000775 від 30.08.2019, сторона обвинувачення надала для ознайомлення копії цих процесуальних документів стороні захисту, що викликає в захисника закономірний сумнів у їх достовірності.
Стороною обвинувачення не надано захиснику копію постанови слідчого прокуратури Київської області від 30.10.2015 про закриття кримінального провадження №42015110000000121 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України
На своє клопотання в порядку ст.220, 221 КПК України про надання розгорнутих відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінальних проваджень №42015110000000121 від 19.03.2015 та №52018000000000748 від 26.07.2018 захисник отримав лист від 14.08.2019 за вих.№06-19007-18 прокурора ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_27 про відмову в наданні таких відомостей.
На адвокатський запит з аналогічного приводу від 27.08.2019, адресований начальнику Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генеральної прокуратури України, захисник станом на 13.09.2019 відповіді не надано.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив задовольнити. Повідомив, що станом на цей день він не отримав відповіді на свій запит від 27.08.2019 до Управління.
Представник особи, у володінні якої перебувають документи, ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що Управління як підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_1, що здійснює організаційне забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань і діє як держатель Реєстру, може надавати інформацію з Реєстру виключно щодо кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких завершено, а на стадії досудового розслідування такі відомості вповноважені надавати виключно реєстратори прокурори, слідчі у конкретному кримінальному провадженні. Щодо вирішення по суті клопотання захисника поклався на розсуд суду.
Заслухавши доводи захисника, думку представника особи, у володінні якої перебувають документи, перевіривши зміст клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши додані до клопотання документи кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінальногопровадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
З аналізу норм ч. 1 ст. 159 КПК України вбачається, що тимчасовий доступ до документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Стаття 132 КПК України встановлює загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді . Застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потребидосудового розслідуваннявиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому зазначено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів встановлені в ч.2 ст.160 КПК України.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України).
Встановлено, що адвокат ОСОБА_4 із 25.07.2019 здійснює захист підозрюваної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000000775 від 30.08.2019 на підставі Договору про надання правової допомоги від 25.07.2019.
Захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1, з наданням можливості отримання їх копій в паперовому та електронному вигляді, а саме: до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, передбачених Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016.
Твердження захисника про те, що відомості з ЄРДР, до яких він просить надати доступ, самі по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження №52019000000000775 мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні, є необґрунтованим та не відповідає нормам КПК України щодо доказів і доказування.
При цьому слідчий суддя керується такими нормами законодавства і мотивами.
Розділом ІІІ «Доступ до відомостей, внесених до Реєстру» Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджено Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139) (далі Положення) доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачений лише для держателя, прокурорів, слідчих, детективів та інших уповноважені користувачів. Положення не надає прав безпосереднього доступу до відомостей, внесених до Реєстру, стороні захисту.
Пунктом 5 глави 4 розділу І Положення визначено, що надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому. Щодо Держателя Реєстру Генеральної прокуратури України, то у взаємозв`язку із наведеною нормою п. 5, на підставі наступного пункту шостого Положення, він надає відомості з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних» у кримінальних провадженнях, в яких стадія досудового розслідування закінчена.
Згідно з п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України, стадія досудового розслідування кримінального провадження закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, з наведених норм КПК України і Положення вбачається, що надання копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у кримінальному провадженні №42015110000000121 від 19.03.2015 та №52018000000000748 від 26.07.2018, та, відповідно, тимчасовий доступ до такої інформації можливий виключно через Реєстраторів, уповноважених на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у них, та не повинна надаватися на цій стадії будь-яким іншим суб`єктом, який має права доступу до Реєстру.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення до Реєстру відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК України форм, у тому числі звернення до суду з обвинувальним актом, саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів (пункт 44).
Реєстр, як визначено в п. 2 глави 1 розділу І, це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Пункт 4 ч. 1 ст. 91 КПК України дійсно передбачає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Частинами 1, 2, 3 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом; і сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом; а сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Доказами в кримінальному провадженні відповідно до ст.84 КПК України є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. І процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зважаючи на закріплене у ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.
Статтею 86 КПК України врегульоване питання допустимості доказів. Так, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів, яка полягає в тому, що суд досліджує докази безпосередньо (п. 16 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 23 КПК України).
Згідно зправилами ст.94КПК Українислідчий,прокурор,слідчий суддя,суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення.І жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З наведеного вище вбачається, що доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних постанов прокурора про передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю, об`єднання матеріалів досудових розслідувань, виділення досудового розслідування в окреме провадження, закінчення досудового розслідування, зупинення досудового розслідування, відновлення досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування та інших, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Установити достовірність постанов прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.
Як вбачається з наведеної вище Постанови Верховного Суду і правил розділу VI «Контроль та нагляд» Положення, відомості, наявні в ЄРДР, є похідними від процесуальних рішень прокурора. Такий висновок узгоджується із п. 4 зазначеного розділу, яким передбачено, що в разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень. Тобто відомості, внесені до ЄРДР не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Отже, під час розгляду клопотання захисник не довів, що відомості ЄДРД можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні № 52019000000000775 від 30.08.2019 для встановлення чи спростування обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, і що доступ до таких відомостей має право надати Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генеральної прокуратури України.
Ураховуючи наведене вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання не відповідає вимогам КПК України і захисник на основі належних і допустимих доказів не довів наявність достатніх підстав вважати, що мають місце обставини, передбачені ч. 3 ст.132, ч. 6 ст.163 КПК України, і тому відсутні визначені КПК України необхідні і достатні підстави для задоволення клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів.
Керуючись статтями 26, 132, 159, 160, 162, 163, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 від 13.09.2019 про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю і перебувають у володінні Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генеральної прокуратури України,.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1