Документ № 84715645

Справа № 760/25067/19

Провадження1-кс/991/705/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01 жовтня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., захисників Марфіна В.В., Черненка П.С., Кравця Р.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Кимлика Р.В., розглянувши скаргу адвоката Марфіна Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 52016000000000319 від 09.09.2016 р

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Марфіна В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 52016000000000319 від 09.09.2016 року.

Скарга мотивована тим, що заявник не згоден з позицією сторони обвинувачення, оскільки вважає, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 5 ст. 191 КК України, незаконно, так як у його діях немає складу кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, заявник просить:

- скасувати постанову прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлика Р.В. від 29 серпня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - Марфіна В.В. про закриття кримінального провадження № 52016000000000319 від 09.09.2016 р. щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлика Р.В. протягом трьох днів з часу постановлення ухвали слідчого судді здійснити процесуальні дії, які він зобов`язаний вчинити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України в частині закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Марфін В.В. пояснив, що питаннями моніторингу ринкових цін пально- мастильних матеріалів, укладання правочинів на їх закупівлю та безпосереднє проведення централізованих закупівель знаходилось у виключній компетенції Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України (далі- Міноборони). Крім того, ОСОБА_1 взагалі не є суб`єктом даного злочину, оскільки не мав відповідних повноважень. Захисник зазначив, що твердження сторони обвинувачення щодо відсутності законних підстав для збільшення ціни за одиницю товару жодним чином не обґрунтовується. Коливання ціни на нафтопродукти мало місце, що є загальновідомим фактом, а за такого впливало на рішення Міноборони. Окрім того, законність дій посадових осіб вказаного міністерства, а зокрема і ОСОБА_1 , підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 року по справі № 826/6926/17, яке було залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями. Також стверджував, що стороною обвинувачення проводилось ряд процесуальних дій з грубим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України. Захисник зазначив, що спеціалістом ТОВ «Дослідницький Інформаційно- Консультаційний центр» ОСОБА_3 було зроблено висновок про завдання державі збитків на підставі викривлених даних, а тому він не відповідає дійсності. Крім того, ТОВ «Тред Коммодіті» висувало вимоги про зміну ціни на нафтопродукти, оскільки стояла гостра необхідність у забезпеченні паливом військових на передовій, а за такого, ОСОБА_1 не має ніякого відношення до інкримінованого йому діяння. Просив скаргу задовольнити із викладених у ній підстав.

Захисник Черненко П.С. суду пояснив, що дії уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України є незаконними та вчиняються з порушенням усіх процесуальних строків. Крім того, в основу обвинувачення покладено необґрунтоване зменшення спеціалістом ОСОБА_3 періоду коливань ціни на нафтопродукти. Просив скаргу задовольнити із викладених у ній підстав.

Захисник Кравець Р.Ю. зазначив, що ніхто не заперечує, що пальне закуплено по цінам, вказаним у відповідних документах, оскільки підняття вартості нафтопродуктів було виправданим з урахуванням рівня коливання цін на них. Вказав, що ОСОБА_1 діяв лише у межах своїх повноважень, а за такого, не вчиняв діяння, яке йому інкриміновано. Просив скаргу задовольнити із викладених у ній підстав.

Підозрюваний ОСОБА_1 суду пояснив, що обвинувачення стосується осіб, з якими він навіть не знайомий. Крім того, його допитували лише один раз, а пояснень представника компанії постачальника навіть немає в справі. Підозрюваний пояснив, що до кожної Угоди є довідки Торгово-промислової палати України про підвищення ціни на пальне, які прокуратурою не надавались експерту при проведенні відповідних експертиз, що свідчить про неправильність висновків експерта. Додав, що виконував свою роботу, закон не порушував, а вся справа є сфальсифікованою. Просив скаргу задовольнити із викладених у ній підстав.

Прокурор Кимлик Р.В. суду пояснив, що після проведення тендерних процедур у 2016 році, переможцем стало ТОВ «Тред Коммодіті», з яким Міноборони були підписані відповідні договори про постачання нафтопродуктів для державних потреб. Але пізніше сторонами підписано додаткові угоди, якими внесено зміни до основних договорів щодо підвищення ціни пального. Прокурор додав, що за умовами тендеру, за один раз можна збільшувати ціну лише на 10 % за наявності на те підстав. Крім того, вищевказаними рішеннями судів скасовано вимогу Державної аудиторської служби України щодо усунень порушень законодавства у ході перевірки Державних закупівель Міноборони, але Акт Державної Аудиторської служби України № 31- 21/1 від 01.02.2017 перевірки закупівель Міноборони за період 01.01.2015 по 31.10.2016 залишається дійсним. Прокурор зазначив, що доказам зібраним стороною обвинувачення повинен дати оцінку суд за результатами судового провадження при винесенні вироку. Просив відмовити у задоволенні скарги за її безпідставністю.

Дослідивши матеріали скарги та заслухавши позицію сторін, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як свідчить повідомлення від 25.01.2019 року про зміну раніш повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження № 52016000000000319 від 09.09.2016.

Сторона захисту звернулась до Генерального прокурора України з клопотанням про закриття кримінального провадження в частині повідомлення про підозру ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. ст. 284 КПК України.

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлика Р.В. у задоволенні клопотання відмовлено.

Як вбачається із змісту скарги, стороною захисту заперечується факт наявності у діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, зокрема на підставі неправильного тлумачення органами досудового розслідування та прокуратури терміну «коливання цін» та застосування законодавства щодо проведення тендерних процедур.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, сторони є вільними у поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За змістом пунктів 1, 2 частини 1, абз.3 ч. 4 статті 284 КПК України, Кримінальне провадження закривається прокурором в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

На даний час підозрюваному, його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступу до матеріалів досудового розслідування.

Частиною 1 статті 290 КПК України встановлено, що Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, у даному кримінальному проваджені прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання документу передбаченого ч.1 ст.290 КПК України.

У поданій на розгляд слідчого судді скарги йдеться про недоведеність вини підозрюваного на підставі зібраних доказів стороною обвинувачення та оспорюються докази, що зібрані стороною обвинувачення під час досудового розслідування.

Доводи викладені у скарзі до уваги не приймаються, з огляду на положення ст.22, ч.1 ст.369 КПК України, а саме: на даній стадії кримінального провадження питання про достатність доказів для складання процесуального документу, передбаченого ч.1 ст.290 КПК України і відсутності підстав для закриття кримінального провадження, з підстав зазначених у скарзі, вирішується саме прокурором і не може бути вирішено слідчим суддею, а за такого відсутні підстави для задоволення скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А. В. БІЦЮК