- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
03 жовтня 2019 року Справа № 760/25103/19
Провадження №11-п/4911/57/19
ОКРЕМА ДУМКА
СУДДІ НИКИФОРОВА А.С.
03 жовтня 2019 року Суд у складі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, розглядаючи подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення матеріалів за клопотанням детектива Національного антикорупційного суду Бережного М.В. про тимчасовий доступ до речей і документів, подане у межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000747 від 21.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, із Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва, дійшов висновку про відмову в задоволенні подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду та поверненні матеріалів клопотання для розгляду до Вищого антикорупційного суду.
Підставою для постановлення такого рішення є те, що направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому статтею 34 КПК України, подань про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК України, для розгляду його по суті, за правилами глав 27 та 28 КПК України.
При ухваленні даного рішення я голосував проти та викладаю окрему думку, з огляду на таке.
Зміст подання
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 13 вересня 2019 року звернувся з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення матеріалів за клопотанням детектива Національного антикорупційного суду Бережного М.В. про тимчасовий доступ до речей і документів, подане у межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000747 від 21.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, із Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва.
Подання обґрунтоване тим, що згідно копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.09.2019 у досудовому розслідуванні кримінального провадження №52019000000000747 від 21.08.2019 попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, яке не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а отже - правові підстави для передачі справи до Вищого антикорупційного суду відсутні.
Мотиви
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.
Згідно зі ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою до ст. 45 КК України до корупційних злочинів віднесено злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364 1, 365 2, 368 - 369-2 цього Кодексу.
Тобто, вказаними вище нормами встановлена підсудність, закріплена за Вищим антикорупційним судом.
За змістом п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду у разі, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (ч. 3 ст. 34 КПК України).
Мною уже неодноразово було зауважено, що виходячи з дослівного змісту статті 34 КПК України, питання передачі слідчими суддями з одного суду слідчим суддям до іншого суду матеріалів кримінального провадження за скаргами та клопотаннями учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування не регулюється. Тому, під час вирішення таких питань, коли в силу об`єктивних причин виникає необхідність направити матеріали за скаргою або клопотанням сторони кримінального провадження на стадії досудового розслідування до іншого суду, на моє переконання, слід керуватись положеннями частини 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, можливе за наявності для цього об`єктивної обставини, а саме - відсутності належної підсудності для розгляду Вищим антикорупційним судом.
У межах даного кримінального провадження детективами Національного антикорупційного суду здійснюється досудове розслідування за ст. 386 КК України, яка не підсудна Вищому антикорупційному суду.
Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися справа по суті.
Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Відмова в задоволенні подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду та повернення матеріалів клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України для розгляду до Вищого антикорупційного суду вважаю проявом формалізму, що суперечить завданням, які стоять перед судом, а саме - Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). При цьому слід зауважити, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду позбавлені можливості здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, не підсудних Вищому антикорупційному суду, а тому відмова в задоволенні подання та повернення матеріалів за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України Бережного М.В. до Вищого антикорупційного суду, фактично блокує подальший розгляд вказаного клопотання по суті.
Крім того, знову змушений констатувати невірне, на мою думку, встановлення тотожності термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК України) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК України), з якого наче б то вбачається, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК України є тотожним поняттю «судове провадження», про що колегія суддів Апеляційної палати зазначила в ухвалі від 03.10.2019.
Так, відповідно до положень п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу досудовим розслідуванням, відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України, є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Визначення судового провадження наведено у п.24 ч.1 ст.3 КПК України, відповідно до якого судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Кримінальне провадження - це більш широке поняття, лише частиною якого є судове провадження. Тому на моє переконання, ототожнювання цих понять є неправильним.
Висновок
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне відправлення судочинства на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
В ситуації, що склалась, єдиними вірним, на моє переконання, рішенням, враховуючи завдання та загальні засади кримінального провадження, викладені в статтях 2 та 7 КПК України, з метою сприянню подальшому якнайшвидшому розгляду по суті клопотання детектива Національного антикорупційного суду Бережного М.В. про тимчасовий доступ до речей і документів, яке подане у межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за
№ 52019000000000747 від 21.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, є направлення матеріалів вказаного клопотання за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Суддя: А.С. Никифоров