- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
Справа № 991/497/19
Провадження1-кс/991/769/19
УХВАЛА
03 жовтня 2019 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка К. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
скаржниці адвоката Козачини А . М. ,
детектива Шмітька В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу скаржниці адвоката Козачини А. М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000207 від 13.03.2019 року,
ВСТАНОВИЛА
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Козачини Анни Меружанівни (далі - скаржниця), яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000207 від 13.03.2019 року. скаржниця у скарзі просить зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України розглянути клопотання про закриття кримінального провадження в порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) та ухвалити за результатами розгляду даного клопотання процесуальне рішення.
1 жовтня 2019 року слідча суддя постановила ухвалу про відкриття провадження по скарзі, оскільки скарга відповідає формальним вимогам ст. 303 КПК України, була подана скаржницею з дотриманням правил підсудності та у встановлений законом строк.
Обґрунтування скарги
Скаржниця зазначила, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000207 від 13.03.2019, відомості про яке внесено до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , про наявність у діях ОСОБА_3 ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, а саме декларування недостовірної інформації, зокрема щодо об`єктів нерухомого та рухомого майна, доходів та подарунків, грошових активів тощо.
23 вересня 2019 року скаржниця надіслала клопотання до НАБУ про закриття вищевказаного кримінального провадження у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення в порядку ст. 220 КПК України. Скаржниця зазначає, що станом на 01.10.2019 детективи НАБУ не надіслали відповідь. Оскільки статтею 220 КПК України передбачено порядок розгляду клопотання у строк не більше трьох днів, скаржниця стверджує, що детективами НАБУ було пропущено строк розгляду клопотання.
Також, у скарзі зазначається, що повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні поки не було вручено жодній особі, проте скаржнику достовірно відомо, що досудове розслідування здійснюється стосовно ОСОБА_3
Доводи сторін у судовому засіданні
Скаржниця підтримала доводи скарги та попросила її задовольнити. Що свого процесуального статусу вона зазначила, що є представником сторони захисту, а тому повноважна подавати клопотання від імені ОСОБА_3 Вона також зазначила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 здійснюється вже понад 7 місяців, а про саме кримінальне провадження дізналася зі сторінки ОСОБА_4 . На думку скаржниці, внесення за такою заявою про злочин відомостей до ЄРДР стало підставою для проведення ряду слідчих дій, в ході яких допущено обмеження конституційних прав і свобод ОСОБА_3 , та у свою чергу призвело до порушення таких фундаментальних засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, невтручання у приватне життя. Скаржниця зазначила, що ОСОБА_3 викликали дати пояснення по справі, журналісти використовують інформацію про провадження проти ОСОБА_3 Станом на дату засідання, скаржниця не отримала відповіді на своє клопотання у формі постанови.
У судовому засіданні детектив Шмітько В. В. зазначив, що клопотання не може розглядатися в порядку статті 220 КПК України, оскільки скаржниця не належить до сторони захисту. Він пояснив це тим, що ОСОБА_3 не є підозрюваним, або іншою особою, права якої обмежено, відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, оскільки він не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 52019000000000207. Детектив зазначив, що ОСОБА_3 не оголошувалося повідомлення про підозру, не обирався запобіжний захід, щодо нього та близьких не проводилося допитів, не було надано тимчасових доступів та інших слідчих дій. Детектив підкреслив, що скаржниця теоретично могла подати клопотання як представник особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Втім, скаржниця переконана, що є представником сторони захисту, що, на думку детектива, не відповідає дійсності. Детектив також зазначив, що стосовно ОСОБА_3 дійсно є кримінальне провадження. Хоча у ЄРДР не внесено відомості про особу, що вчинила кримінальне правопорушення, детектив зазначає, що це не є обов`язковим відповідно до вимог частини 5 статті 214 КПК України. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні скарги.
Детектив долучив витяг з ЄРДР, а також копію відповіді на клопотання скаржниці у порядку звернення громадян від 03.10.2019 року.
Мотивація суду
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників, слідча суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідча суддя встановила, що 23 вересня 2019 року скаржник подала до НАБУ клопотання про закриття кримінального провадження внесеному до ЄРДР за № 52019000000000207 від 13.03.2019 року у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
Клопотання цього ж дня було отримано НАБУ, про що свідчить відмітка на першому аркуші вказаного клопотання. Відповідно до вимог статті 220 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані розглянути клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити його за наявності відповідних підстав. Слідча суддя встановила, що станом на 1 жовтня 2019 року вмотивованої постанови від детектива Національного антикорупційного бюро України не надійшло.
Як зазначено скаржником, кримінальне провадження здійснюється за фактом декларування ОСОБА_3 недостовірної інформації, зокрема щодо об`єктів нерухомого та рухомого майна, доходів та подарунків, грошових активів тощо.
Факт подання недостовірних відомостей в декларації досліджується відносно діяння конкретної особи із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові та інших даних саме цього суб`єкта декларування. За таких обставин, хоча кримінальне провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії вчиняються відносно конкретної особи.
Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_3 дійсно не отримував підозри, втім, його викликали на дачу пояснень. Факт наявності провадження сторонами не оспорюється, тому слідча суддя приходить до висновку, що щодо ОСОБА_3 дійсно здійснюється кримінальне провадження № 52019000000000207 від 13.03.2019 року (це підтверджується витягом з ЄРДР, наданим детективом).
Враховуючи законодавчо встановлений порядок подання і оприлюднення декларацій, а також специфіку розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, відповідний суб`єкт декларування, а саме ОСОБА_3 повинен мати певний процесуальний статус (до моменту повідомлення йому про підозру, якщо таке буде мати місце, або закриття цього кримінального провадження).
Оскільки скаржниця зазначає, що вона є представником стороною захисту, слідча суддя повинна встановити, чи дійсно є підстави вважати скаржницю представником сторони захисту. Слідча суддя звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо встановлення процесуального статусу ОСОБА_3 Дійсно, поняття «кримінальне обвинувачення» має автономне значення, яке є незалежним від категоризації у національній системі законодавства (серед інших, Рішення Великої Палати у справі Blokhin проти Росії від 23 березня 2016 року, заява № 47152/06, параграф 179). При цьому, особа набуває процесуального статусу особи, проти якої висунуто «кримінальне обвинувачення» у двох випадках: 1) з моменту, коли особа офіційно повідомлена компетентним органом про наявність обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і 2) з моменту, коли ситуація [особи] значно змінилася під впливом дій компетентних органів (тест, встановлений Рішенням у справі Deweer проти Бельгії від 27 лютого 1980 року, заява № 6903/75, параграф 46, пізніше закріплений у, наприклад, Рішенні Великої Палати у справі Ibrahim та інші проти Сполученого Королівства від 13 вересня 2016 року, заяви № 50541/08, 50571/08, 50573/08 та 40351/09, параграф 73). ЄСПЛ зазначив, що особа яка, зокрема, була допитана стосовно своєї причетності у вчиненні кримінального правопорушення, може визнаватися такою, проти якої є «кримінальне обвинувачення». Отже, особа може отримати процесуальні права сторони захисту і у випадку, якщо повідомлення про підозру не було.
Слідча суддя критично ставиться до тверджень детектива, що ОСОБА_3 не має процесуального статусу сторони захисту з підстав того, що такий процесуальний статус чітко визначений КПК України. З матеріалів та доводів чітко вбачається, що стосовно ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження, по ньому здійснюються слідчі дії, ОСОБА_3 викликали на дачу пояснень стосовно цього провадження. Суд вважає, що ситуація ОСОБА_3 дає підстави вважати, що проти нього є «кримінальне обвинувачення». Встановлення цього статусу необхідно для, зокрема, захисту прав особи. Суд керується статтею 8 КПК України, згідно якої провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
Отже скаржниця, а саме адвокат, яка представляє інтереси ОСОБА_3 , має право звертатися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання процесуальних дій у випадках, встановлених КПК України.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Отже, з моменту подання скаржницею клопотання 23.09.2019 року, в уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України виник обов`язок розглянути подане скаржницею клопотання у строк не більше трьох днів та повідомити її про результати його розгляду.
Слідчий суддя дійшла висновку, що вказане клопотання не було розглянуто уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України в строк та порядок, передбачений ст. 220 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про відсутність будь-якого процесуального статусу у ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні, слідчою суддею не беруться до уваги, оскільки кримінальне провадження здійснюється за фактом подання саме ОСОБА_3 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, зокрема щодо об`єктів нерухомого та рухомого майна, доходів та подарунків, грошових активів тощо. із зазначенням персональних даних саме цього суб`єкта декларування, слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії вчиняються відносно ОСОБА_3 .
Отже, слідча суддя вбачає підстави для задоволення скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 8, 220, 303 - 307 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Задовольнити каргу адвоката Козачини Анни Меружанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000207 від 13.03.2019 щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у встановлений КПК України строк відповідно до статті 220 КПК України.
Зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України розглянути в порядку встановленому статті 220 КПК України клопотання адвоката Козачини А. М. про закриття кримінального провадження від 23.09.2019 року, поданого в інтересах ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.