- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
Справа № 760/22385/19
Провадження1-кс/991/800/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2019 року м.Київ
слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Будкової В.О.,
детектива Жидкова В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Войтюк Романа Віталійовича про арешт майна у кримінальному провадженні N 42017000000003675, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Романа Віталійовича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перовим А. В., про арешт майна.
1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003675 від 14.11.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
1.2.В клопотанні детектив вказує, що досудовим розслідуванням встановлені такі обставини:
1.2.1.09.08.2018 приблизно о 13 год., ОСОБА_1 після зустрічі із заступником начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, яка відбулась в приміщенні ресторану «Курені», розташованого за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 4, перебуваючи у службовому автомобілі Генеральної прокуратури України «Тоуоtа Соrolla», номерний знак НОМЕР_1 , на парковці неподалік вказаного ресторану, надав ОСОБА_3 як службовій особі, яка займає відповідальне становище - заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України, частину раніше обіцяної ним неправомірної вигоди в сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, за невчинення останнім як прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12013330540000400 від 31.01.2013 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, дій у межах повноважень прокурора щодо забезпечення арешту майна. У клопотанні детектив наводить перелік доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та додає їх копії.
1.2.2.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив робить висновок про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, а саме надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
1.3.Детектив зазначає, що 09.08.2018 ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Згідно з ухвалою слідчого судді від 10.08.2018 стосовно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 3 000 000 грн та покладенням обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України. Як вказує детектив, строк досудового розслідування продовжений до 15.11.2019.
1.4.У клопотанні детектив просить накласти арешт на майно ОСОБА_1 у виді належних йому корпоративних прав щодо ТОВ «Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) та ПП «Моноліт група - М» (код ЄДРПОУ 34082505).
1.4.1.В підтвердження належності ОСОБА_1 майна детектив посилається на витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з якими ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ «Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) та ПП «Моноліт група - М» (код ЄДРПОУ 34082505).
1.4.2.Метою арешту детектив зазначає забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
1.4.3.Підставою арешту майна детектив зазначає положення ч. 5 ст. 170 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна. Посилається на те, що санкцією ч. 3 ст. 369 КК України як додатковий вид покарання передбачена конфіскація майна. Необхідність арешту обґрунтовує наявністю ризику його відчуження ОСОБА_1
2.Детектив просить розглядати зазначене клопотання без виклику ОСОБА_1
2.1.В обґрунтування заявленого клопотання детектив послався на наявність ризику щодо відчуження належних йому корпоративних прав, зважаючи на те, що це майно раніше не було тимчасово вилучене.
2.2.Слідчий суддя, розглянувши клопотання про здійснення судового засідання без виклику власника майна, дійшла висновку про його обґрунтованість.
2.2.1.Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення … власника майна, …якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Під час розгляду цього питання слідчий суддя зважає на те, що на даний час власник майна, щодо якого ставиться питання про арешт, має безперешкодну можливість в будь-який момент здійснити його відчуження або передачу іншим особам, що в подальшому може унеможливити виконання завдань кримінального провадження. А тому з метою запобігання можливості відчуження майна, слідчим суддею визначено за доцільне розглядати відповідне клопотання без участі власника майна.
3.В судовому засіданні детектив Жидков В.Л. підтримав доводи, викладені у клопотанні, і просив задовольнити його.
4.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про його задоволення з таких підстав.
4.1.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
4.1.1.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.09.2019, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003675 від 14.11.2017 здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.
4.1.2.Частина третя статті 369 КК України встановлює кримінальну відповідальність, в тому числі, за пропозицію чи обіцянку надати, а так само надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
4.1.3.Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є, в тому числі, прокурори. Як зазначено в клопотанні та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в цьому кримінальному провадженні встановлюються обставини надання неправомірної вигоди заступнику начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, який був визначений прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 1201322540000400 від 31.01.2013.
4.1.4.Також у примітці до ст. 364-1 КК України визначено, що у статті 369 КК України під неправомірною вигодою, серед іншого, слід розуміти грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають без законних на те підстав. Як підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, в межах кримінального провадження ОСОБА_1 підозрюється у наданні службовій особі грошових коштів у розмірі 100 000 (ста тисяч) доларів США за невчинення останнім як прокурором дій щодо забезпечення арешту майна. Це свідчить про наявність ознак неправомірної вигоди.
4.1.5.За таких умов на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 369 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність в діях осіб складу злочину та ступінь вини. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність тієї чи іншої особи є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
4.2.З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи. Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб… до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Втручання у права і свободи особи шляхом арешту майна не має ознак порушення прав людини, адже потреби досудового розслідування на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання.
4.3.Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно … підлягає … можливій конфіскації.
4.4.Арешт може бути накладений, в тому числі, на корпоративні права (ч. 10 ст. 170 КПК України). Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
4.4.1.Як підтверджується доданими до матеріалів клопотання витягами із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30.09.2019, 27.09.2019 (а.с. 134-147), ОСОБА_1 є одним із засновників ПП «Моноліт група - М» (код ЄДРПОУ 34082505) з часткою вартістю 25,00 грн та єдиним засновником ТОВ «Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) з часткою вартістю 8 000 000,00 грн.
4.4.2.Отже, корпоративні права ОСОБА_1 на частки в ПП «Моноліт група - М» та ТОВ «Всеукраїнська Медіа Група» є об`єктами, на які може накладатися арешт у кримінальному провадженні.
4.5.Частиною першою та пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 4 ст. 170 КПК України).
Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже у цьому випадку є достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання ОСОБА_1 у виді конфіскації майна у разі його подальшого засудження.
4.6.В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В цьому кримінальному провадженні необхідність арешту корпоративних прав обґрунтовано обумовлена сукупністю підстав вважати, що таке майно може підлягати конфіскації як виду покарання у випадку прийняття в подальшому відповідного рішення судом. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником ОСОБА_1 Однак з накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
4.7.Пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. З огляду на положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з цією метою для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) мету арешту майна;
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
4) наслідки арешту майна для третіх осіб;
5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
4.7.1.Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена детективом мета - забезпечення конфіскації майна як виду покарання - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.
4.7.2.Слідчим суддею досліджені обставини, встановлені під час досудового розслідування, і встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (п. 4.1.1- 4.1.5 цієї ухвали).
4.7.3.Накладення арешту на корпоративні права не є припиненням права власності на них або позбавленням таких прав і жодним чином не обмежує реалізацію ОСОБА_1 цих корпоративних прав як учасника товариства (права брати участь в управлінні товариством тощо), окрім права на розпорядження його часткою в такому товаристві. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, яке полягає у тимчасовій забороні відчужити майно, що за своєю сутністю є найменш обтяжливим способом арешту та не призведе до порушення конституційних прав особи, яка ним володіє. Отже таке обмеження є розумним і співмірним з огляду на завдання кримінального провадження.
4.7.4.Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту корпоративних прав ОСОБА_1 для третіх осіб не вбачається.
5.Викладене вище свідчить про можливість і доцільність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме його корпоративні права щодо ПП «Моноліт група - М» (код ЄДРПОУ 34082505) та ТОВ «Всеукраїнська Медіа Група» (код ЄДРПОУ 38825492) в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. За таких обставин подане детективом клопотання підлягає задоволенню.
6.На підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання детектива про арешт майна задовольнити.
2.Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 у виді належних йому корпоративних прав щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА МЕДІА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 38825492) і Приватного підприємства «МОНОЛІТ ГРУПА - М» (код ЄДРПОУ 34082505).
3.Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 розпоряджатися належними йому корпоративними правами щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА МЕДІА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 38825492) і Приватного підприємства «МОНОЛІТ ГРУПА - М» (код ЄДРПОУ 34082505).
4.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
5.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
6.Копію цієї ухвали вручити прокурору, детективу негайно, а власнику майна - надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Слідчий суддя В.В. Михайленко