- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Рижук М.С.
Справа № 760/24486/19
Провадження1-кс/910/562/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., захисника-Рижук М.С., детектива-Чернетченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника Рижук Маргарити Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чернетченка В.В. від 12.09.2019 про відмову у задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,
у с т а н о в и в:
24 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга.
В обґрунтування скарги захисник зазначає, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1КК України, за фактом подання Міністром енергетики і вугільної промисловості України ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017 роки, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
09.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.
У межах надання правової допомоги, захисником Рижук М.С. до НАБУ подано клопотання від 09.09.2019 № 2049 про проведення слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2019, а саме: допитати в якості свідка ОСОБА_2 ; повторно допитати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; провести слідчий експеримент; шляхом проведення додаткових слідчих дій, встановити номер мобільного телефону ОСОБА_3 , яким у період часу з 2014 і по 2018 рік він користувався; отримати роздруківки з`єднань встановленого мобільного телефону та провести їх огляд; встановити наявність відеоспостереження в офісі ОСОБА_3 , а також на прилеглих до офісу будівлях, станом на 2014 рік; отримати тимчасовий доступ до записів камер спостереження та провести огляд записів камер спостереження; встановити місцезнаходження ОСОБА_3 у серпні 2014, коли, нібито, міг бути підписаний договір позики між ними та ОСОБА_1 від 10.07.2014.
За результатами розгляду вказаного клопотання старший детектив Чернетченко В.В. виніс постанову від 12.09.2019 про відмову у задоволенні клопотання.
Захисник з даною постановою не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, тому просить скасувати постанову від 12.09.2019 та зобов`язати детектива розглянути її клопотання.
В судовому засіданні захисник Рижук М.С. підтримала заявлену скаргу, просила задовольнити з викладених у ній підстав.
Детектив НАБУ Чернетченко В.В. у судовому просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання- без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вимоги до постанови слідчого, прокурора, визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
З матеріалів скарги вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 .
09.09.2019 захисником Рижук М.С., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , подано до НАБУ клопотанням про проведення слідчих і процесуальних дій, в задоволенні якого відмовлено. про що детективом НАБУ Чернетченком В.В. винесено постанову від 12.09.2019 .
В ході судового розгляду встановлено, що захисник в клопотанні просила допитати в якості свідка- ОСОБА_2 , оскільки, органом досудового розслідування взагалі не було допитано секретаря ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , якій відомі всі обставини, що мають відношення до справи, зокрема щодо позики у 2014 році грошових коштів ОСОБА_1 у ОСОБА_3 , особистий номер мобільного телефону ОСОБА_3 , який той користувався у 2014-2018 роках.
Детективомвідмовлено в проведенні даної процесуальної дії у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування, а саме 23.04.2019 та 25.06.2019 допитано офіс-менеджера (секретаря) ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , яка під час допиту повідомила номери мобільних та стаціонарних телефонів, за якими вона зв`язувалась з ОСОБА_3 .. В подальшому 29.05.2019 за результатами проведення тимчасового доступу представниками ПрАТ «Київстар» надано детективам НАБУ наявні відомості про з`єднання споживача телекомунікаційних послуг за окремі періоди 2014 року за номерами телефонів, якими користувався ОСОБА_3 , які були оглянуті 03.06.2019, про що складено протокол. Також з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 у дати надання позики ОСОБА_1 25.06.2019 допитано ОСОБА_2 , яка повідомила про ймовірне місцезнаходження ОСОБА_3 з врахуванням інформації про телекомунікаційні з`єднання.
Таким чином, встановлено, що свідок ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_2 , це одна особа, яка допитана під час досудового слідства, що підтверджується копією протоколу допиту від 25.06.2019р.
Також захисник в клопотанні просила повторно допитати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мотивуючи це тим, що в матеріалах кримінального провадження міститься лист Державної прикордонної служби України від 24.05.2019 № 073/12046/00 щодо перетину кордону ОСОБА_3 02.07.2014 об 11 год 30 хв. кордону (пункту пропуску Краківець) виїзд і в`їзд 18.07.2014 о 12 год. 04 хв., з якого вбачається що останній був відсутній на території України під час нібито підписання договору позики від 10.07.2014 з ОСОБА_1 , що повністю спростовує позицію органу слідства та вищезазначених свідків. Крім цього, згідно інформації ПрАТ «Київстар» щодо прив`язки телефону ОСОБА_1 до базових станцій, відомості про перебування ОСОБА_1 10.07.2014 у м. Львів відсутні. В цей день, ОСОБА_1 перебував у м. Львів. Зазначене повністю спростовує позицію органу слідства та покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5
Відмовляючи в задоволенні клопотання в частині повторного допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , детектив посилався на те,що під час досудового розслідування допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у тому числі щодо обставин надання позики та підписання договору позики та розписки від10.07.2014. При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у показання не стверджували про надання позики ОСОБА_1 та підписання договору позики та розписки саме 10.07.2014. Вказані показання відповідають матеріалам кримінального провадження та не містять суперечностей.
Викладені обставини підтверджуються копіями матеріалів, наданих детективом в судовому засіданні, а саме: протоколи допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..
Крім того, захисник в клопотанні просила детектива провести слідчий експеримент шляхом відтворення обставин позики грошових коштів ОСОБА_3 ОСОБА_1 , а також перевірки необхідного часу на підписання договору позики, здійснення інших дій (зазначених свідками), а також перевірити можливість розміщення в коробці для паперу формату А4 грошових коштів у сумі 1 249 287, 70 доларів США купюрами по 100 доларів США, посилаючись на те, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у дату можливого підписання договору позики протягом 14 хв., перебував неподалік вишки по вул. Винниченка, біля офісу ОСОБА_3 , однак здійснення дій, про які повідомляють свідки, займає більше часу ніж 14 хв., що в свою чергу ставить під сумнів покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 щодо вказаних обставин.
Детективом відмовлено у проведенні слідчого експерименту у зв`язку з тим, що відповідно до відомостей, наданих 31.01.2019 представниками ПрАТ «ВФ України» за результатами тимчасового доступу,встановлено, що ОСОБА_1 , у дату можливого підписання договору позики знаходився, не тільки в зоні дії базової станції по вул. Винниченка, а ще й протягом 3 годин в зоні дії інших базових станцій, які також знаходяться у відповідному районі міста Львів, зокрема базові станції по вул. Дорошенка, пл. Ринок, вул. Академіка Гнатюка, вул. Кушевича, пр-т Чорновола. У зв`язку з цим час для виконання зазначених захисником Рижук М.С. дій ОСОБА_1 може становити не 14 хв., а 3 години, що у свою чергу виключає доцільність проведення слідчого експерименту.
На підтвердження обставин відмови в цій частині клопотання детективом надано до суду копію протоколу огляду від 15.02.2019, який досліджено в судовому засіданні.
Захисник Рижук М.С. також стверджувала, що детектив безпідставно відмовив у проведенні додаткових слідчих дій, а саме: встановити номер мобільного телефону ОСОБА_3 , отримання роздруківки з`єднань встановленого мобільного телефону та провести огляд даних роздруківок, яким у період часу з 2014 по 2018 рік фактично користувався останній та, нібито спілкувався з ОСОБА_1 , з приводу позики грошових коштів, так як слідством він досі не встановлений.
Відмовляючи в проведенні цих слідчих дій , детектив послався на те, що вказані обставини не мають значення для кримінального провадження, так як під час досудового розслідування досліджуються зокрема обставини, які відбулись у 2014 році.
В судовому засіданні, на запитання слідчого судді щодо відомостей, які підтверджують наявність у ОСОБА_3 інших намерів мобільних телефонів, які не встановлені слідством, захисник Рижук М.С. повідомила, що їй про існування таких не відомо.
Обґрунтовуючи необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення наявності відеоспостереження в офісі ОСОБА_3 , а також на прилеглих до офісу будівлях, станом на 2014 рік; ініціювання отримання тимчасового доступу до записів камер спостереження в офісі ОСОБА_3 та на прилеглих до офісу будівлях; провести огляд записів камер спостереження у період, нібито, перебування ОСОБА_1 в офісі ОСОБА_3 , встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 у серпні 2014 року, коли, нібито, міг бути підписаний договір позики між ним та ОСОБА_1 від 10.07.2014, захисник посилалася на те, що за результатами їх проведення можуть бути отримані відомості, які підтверджують чи спростовують факт перебування ОСОБА_1 в офісі ОСОБА_3 та зустрічі з останнім.
Детективом відмовлено в цій частині клопотання, оскільки, слідчі дії направлені на встановлення наявності відеоспостереження в офісі ОСОБА_3 , є діями, у проведенні яких відповідно до ст. 219, 290 КПК України відсутні підстави.
В судовому засіданні захисник Рижук М .С . повідомила, що у неї відсутні докази того, що офіс був облаштований камерами відеоспостереження, і її підзахисний їй про наявність камер спостереження також не повідомляв.
В Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року №9-49/0/4-17 щодо оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.
Розглядаючи скарги цієї категорії, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Дослідивши оскаржувану постанову детектива від 12.09.2019, слідчим суддею встановлено, що детектив розглянув клопотання захисника Рижук М.С. в межах строків, визначених ст. 220 КПК України, а зміст постанови відповідає вимогам ст. 110 КПК України щодо повноти, обґрунтованості та мотивування процесуального рішення, що підтверджується перевіреними в судовому засіданні матеріалами та поясненнями учасників провадження.
З огляду на викладене, враховуючи, що захисником не наведено переконливих доказів, які б спростовували висновки детектива, наведені в постанові від 12.09.2019, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги захисника Рижук М.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 110, 220, 223, 303-306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні скарги захисника Рижук Маргарити Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Чернетченка В.В. від 12.09.2019 про відмову у задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2019 року.
Слідчий суддя: Н. В. Мовчан