Документ № 84766483

Справа № 760/24486/19

Провадження №11-сс/991/31/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М.С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: захисники Базько Т. О., Рижук М. С. та прокурор Кимлик Р. В., інші учасники провадження не з`явилися,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Базько Тетяни Олександрівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2019 про відмову в задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру від 09.07.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018.

Історія провадження

1.13.09.2019 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Посвистака Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування повідомлення про підозру від 09.07.2019 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею366-1 КК, в кримінальному проваджені № 42018000000002019 від 17.08.2018.

2.25.09.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 відмовлено в задоволенні скарги адвоката Посвистака І. М. про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.07.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК (далі також - ухвала слідчого судді).

3.30.09.2019 захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Базько Т. О. подала на ухвала слідчого судді апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі також - апеляційна скарга).

4.30.09.2019 ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги та витребувано з Вищого антикорупційного суду матеріали відповідного провадження.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги адвоката Посвистака І. М. про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.07.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК.

6.Слідчий суддя обґрунтував відмову в задоволенні скарги тим, що (1) повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснено в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), оскільки її складено 09.07.2019 та вручено в цей же день, що підтверджується підписом підозрюваного, а зміст зазначеного повідомлення відповідає вимогам статті 277 КПК; (2) з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ), вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

7.В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді як необґрунтовану, незаконну, та таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката Посвистака І. М. та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.07.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018, а також зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні внести відомості про скасування підозри ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

8.Апеляційна скарга містить доводи щодо необґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_1 та щодо недостатності доказів на її підтвердження. Зокрема, в ній зазначено про недопустимість, неналежність окремих зібраних стороною обвинувачення доказів та недостатність їх у сукупності для того, щоб незацікавлена особа могла зробити висновок про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК. Крім того вказується, що слідчим суддею не було враховано докази, надані стороною захисту.

9.В апеляційній скарзі заперечується факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів від ОСОБА_2 у сумі 1 249 287,70 доларів США за договором позики від 10.07.2014, що відповідно свідчить про відсутність у підозрюваного таких фінансових зобов`язань, як і обов`язку останнього щодо внесення відомостей про них до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 роки.

10.Вказане на думку особи, якою подана апеляційна скарга, підтверджується:

(1) доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження: (а) висновком почеркознавчої експертизи КНДЕКЦ МВС України № 8-4/362 від 23.02.2018 про виконання підписів ОСОБА_1 у договорі позики за допомогою друкуючого пристрою; (b) неможливістю підписання ОСОБА_1 договору позики 10.07.2014 у місті Львові через перебування останнього в місті Києві в дату підписання договору та перебування позичальника ОСОБА_2 за кордоном в цей час, що підтверджується відповідними доказами; (c) суперечливістю та недостовірністю показів свідка ОСОБА_3 , який на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, є підпорядкованою та підконтрольною особою ОСОБА_2 , який за договором позики зазначений як позичальник; (d) суперечливістю та недостовірністю показів свідка ОСОБА_4 , яким, з його слів, здійснювалась підготовка суми позики в готівковій формі, та який на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, також є підпорядкованою та підконтрольною ОСОБА_2 . особою; (e) не дослідженням органом досудового розслідування джерела походження грошових коштів, що зазначені в договорі позики, у позичальника; (f) неправдивістю, на думку особи, якою подана апеляційна скарга, висновків експертиз: комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів (висновок ДНДЕКЦ МВС України № 19/17-3/289-СЕ/18 від 10.01.2019), якою підтверджено, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_1 у договорі позики від 01.07.2014 виконані останнім, та судової комп`ютерно-технічної експертизи, з висновків якої випливає порушення хронології доступу до файлу «2014.07.10 Позика.doc» на зовнішньому жорсткому диску ОСОБА_3 ; (g) неналежністю на недопустимістю окремих доказів, як то протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_3 , договору позики від 10.07.2014, висновків ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» № 114/18 від 22.10.2018, № 104/18 від 16.10.2018, № 117/18 від 05.11.2018, матеріалів тимчасового доступу до IP-адрес та документів, що містять інформацію про абонентів, MAC-адрес, наданих ФОП ОСОБА_5 (у зв`язку відсутністю ухвали про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації та документів, що наявні у ФОП ОСОБА_5 ), договору позики № 02/01-09 від 02.01.2009 ОСОБА_2 та Компанії «Deodar Holdings Limited», протоколу огляду від 07.08.2019 копій документів, вилучених в Печерському районному суді міста Києва з матеріалів цивільної справи № 757/38771/17-ц, протоколу огляду веб-ресурсів агенції новин «Фіrtka.if.ua» від 18.07.2019, журналу, що містить відомості про осіб, які відвідували в 2014 році приміщення офісу ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати» та протоколу його огляду;

(2) неврахованими слідчим суддею доказами сторони захисту, а саме: висновком комп`ютерно-технічного експертного дослідження № 19/4КТ-32 від 18.09.2019, проведеного ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики», за яким встановлено ймовірні причини розбіжностей у даті створення файлу «2014.07.10 Позика.doc», даті останнього доступу до нього, даті його останнього друку, зокрема, серед іншого навмисна зміна метаданих файлу; науково-консультативним висновком правомірності внесення відомостей щодо оспорюваного правочину в розділ 13 «Фінансові зобов`язання» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та суміжних питань від 20.09.2019, за яким не було законних підстав внесення ОСОБА_1 відомостей щодо оспорюваного правочину в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до вирішення судом справи щодо факту укладання договору по суті чи завершення досудового розслідування щодо підробки документа; листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11/01-13/13217-19 від 23.09.2019, за яким встановлена відсутність повноважень експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на проведення експертиз та порушення методології їх проведення та актом огляду від 25.09.2019, складеного адвокатом Рижук М. С., яким спростовуються показання ОСОБА_3 стосовно можливості розміщення грошових коштів у сумі 1 249 287,70 доларів США в коробці.

11.Доводів щодо порушення слідчим, прокурором повідомленням про підозру інших вимог Глави 22 КПК в апеляційній скарзі не міститься.

12.03.10.2019 у судовому засіданні адвокат Базько Т. О. надала суду копію адвокатського запиту на адресу голови Вищого антикорупційного суду про надання інформації щодо функціонування в цьому суді автоматизованої системи документообігу суду та застосування порядку або практики розподілу різних клопотань, скарг, заяв у межах одного кримінального провадження на одного і того ж слідчого суддю Вищого антикорупційного суду. При цьому адвокат Базько Т. О. просила при розгляді апеляційної скарги врахувати, що всі клопотання сторони захисту в інтересах ОСОБА_1 в межах одного кримінального провадження потрапляють на розгляд одному слідчому судді Вищого антикорупційного суду.

Позиції інших учасників судового провадження

13.Захисник Рижук М. С. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

14.Прокурор Кимлик Р. В. заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити її без задоволення.

15.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

16.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (частина 1 статті 276 КПК).

17.Повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 КПК).

18.Вивчення повідомлення про підозру ОСОБА_1 дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам статті 277 КПК. Також Суд бере до уваги, що апеляційна скарга не містить відомостей про порушення слідчим, прокурором інших вимог закону, визначених главою 22 КПК, а саме положень статей 276, 278 КПК щодо конкретного випадку повідомлення про підозру та порядку його вручення, тому ці питання не підлягають перегляду Судом

19.Враховуючи доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен вирішити: (1) чи має суд (слідчий суддя) при оскарженні повідомлення про підозру перевіряти достатність доказів для підозри чи лише обмежитись перевіркою дотримання вимог глави 22 КПК щодо змісту повідомлення про підозру та виконання інших процесуальних формальностей, пов`язаних із підписанням та врученням повідомлення про підозру (питання про межі предмету перевірки) та (у разі позитивної відповіді) (2) чи було забезпечено «достатність доказів» при повідомлення про підозру ОСОБА_1

(1) Щодо меж предмету перевірки повідомлення про підозру

20.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК).

21.КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення пропідозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.

22.Так, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (частина 3 статті 17 КПК).

23.Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру (частина 1 статті 47 КПК).

24.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК).

25.Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини 1 статті 33-1 КПК (частина 2 статті 33-1 КПК).

26.Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК).

27.Аналіз положень частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47 та частини 1 статті 94 КПК дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри.

28.Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

29.Встановлення ж двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати строк, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.

(2) Чи було забезпечено «достатність доказів» при оскаржуваному повідомлені про підозру

30.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.

31.Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

32.Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1 статті 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

33.У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є рівень цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

34.Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

35.Таким чином, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

36.У разі, коли повідомлення про підозру спричинює лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК, та не тягне для нього інших обмежень, то і наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

37.Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні, з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

38.Саме у зв`язку із зазначеним вище пункт 3 частини 1 статті 276 КПК закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

39.Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

40.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

41.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).

42.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86)) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

43.Враховуючи, що стандарт «достатніх підстав (доказів)» є нижчим ніж стандарту «обґрунтованої підозри», Суд дійшов висновку, що для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

44.Доводи скарги захисника Посвистака І. М. і апеляційної скарги захисника Базько Т. О. стосуються питань доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_1 . Проте при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя (суд) має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.

45.Повідомлення ОСОБА_1 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені статтею 42 КПК, та не потягнуло інших обмежень. Це також було підтверджене захисником у судовому засіданні.

46.У зв`язку із цим, наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання).

47.Зібрані в кримінальному проваджені № 42018000000002019 від 17.08.2018 на момент повідомлення про підозру від 09.07.2019 докази та їх сукупність станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК та визначений вище в пункті 43.

48.Такими доказами, зокрема, є:

(1) інформація, яка міститься в роздруківках декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування за 2015-2017 роки (суб`єкт декларування - ОСОБА_1 ), за якою в розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларацій відсутні відомості про отримані в 2014 році грошові кошти в якості позики у ОСОБА_2 (том 1 а. с. 54-191);

(2) свідчення, надані ОСОБА_2 під час його допиту як свідка 19.03.2019 про факти та обставини підготовки коштів, підписання договорів позики від 15.02.2014 та 10.07.2014 та надання на їх виконання грошових коштів ОСОБА_1 у сумах еквівалентних 1 888 706 доларів США та 1 249 287,70 доларів США відповідно (том 1 а. с. 192-202);

(3) покази допитаного свідка ОСОБА_3 (протоколи допиту від 04.10.2018 та 19.02.2019 - том 1 а. с. 211-220, 221-231) стосовно факту та обставин отримання ОСОБА_1 позик від ОСОБА_2 , які узгоджуються за змістом з показами останнього, та стосовно змісту SMS-переписки на його телефоні з ОСОБА_1 про обставини повернення боргу за вказаними договорами, з якої вбачається визнання ОСОБА_1 факту існування боргу та наміри щодо узгодження порядку його погашення;

(4) свідчення, надані ОСОБА_4 в результаті його допиту як свідка 01.03.2019 про обставини підготовки та передання ним коштів ОСОБА_1 в якості позики за дорученням ОСОБА_2 (том 1 а. с. 242-247);

(5) копія договору позики від 15.02.2014 між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) на суму, еквівалентну 1 888 707 доларів США (том 1 а. с. 248-249);

(6) копія розписки від 15.02.2014 про отримання ОСОБА_1 суми, еквівалентної 1 888 707 доларів США (том 1 а. с. 250);

(7) копія договору позики від 10.07.2014 між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) на суму, еквівалентну 1 249 287,7 доларів США (том 1 а. с. 251-252);

(8) копія розписки від 10.07.2014 про отримання ОСОБА_1 суми, еквівалентної 1 249 287,70 доларів США (том 1 а. с. 253);

(9) висновок комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів (висновок ДНДЕКЦ МВС України № 19/17-3/289-СЕ/18 від 10.01.2019, згідно якого рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_1 у договорі позики від 10.07.2014 та в розписці виконані останнім (том 2 а. с. 10-25).

49.Твердження захисника Базько Т. О. про упередженість слідчого судді Вищого антикорупційного суду при постановленні оскаржуваної ухвали з посиланням на копію адвокатського запиту Суд відхиляє, оскільки: (1) сам по собі адвокатський запит не може бути підтвердженням відповідних фактичних обставин; (2) 25.09.2019 в судовому засіданні обставини, на які захисник посилається в адвокатському запиті, були відомі і не стали підставою відводу слідчому судді.

50.За таких обставин Суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та доходить висновку, що ухвала слідчого судді є правильною по суті та має бути залишена без змін.

51.Керуючись статтями 9, 276-278, 407, 422 КПК України, Суд постановив:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2019 про відмову в задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька