- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/484/19
Провадження1-кс/991/918/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
детектива НАБУ Дерій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Наталії Олександрівни від 24.09.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
04.10.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 із вимогами про:
- скасування постанови детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Наталії Олександрівни від 24.09.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019;
- зобов`язання залучити (визнати) потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019;
- зобов`язання розглянути заяву про вчинення слідчих (процесуальних) дій у порядку ст. 220 КПК України, яка була не розглянута детективом через відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що 24.09.2019 детективом Національного антикорупційного бюро України винесено постанову якою було відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019, відкритим на підставі, в тому числі, його заяви за фактом незаконного заволодіння грошовим вкладом.
Зазначену постанову вважає не вмотивованою та передчасною. Зокрема, заявник стверджує, що у оскаржуваній постанові детектив не навів жодного мотиву або аргументу на підтвердження свого висновку про те, що завдана йому матеріальна та моральна шкода, не пов`язані із предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Стверджуючи про передчасність рішення про відмову у визнанні його потерпілим, заявник зазначає, що дане рішення було прийнято детективом лише на підставі його допиту та допиту іншого заявника без вчинення жодних інших слідчих дій, що поряд із принципом презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням є неприпустимим.
За змістом скарги матеріальна шкода заявника полягає у тому, що через діяння винних осіб він позбавлений можливості вчасно отримати гонорар у розмірі близько 1800 дол. США за надані юридичні послуги.
Моральна шкода, за твердженням заявника, полягає у погіршенні відносин з клієнтом у зв`язку неможливістю ефективно здійснити захист його прав через діяння винних осіб, відчутті безпорадності у протистоянні корупційним схемам та зв`язкам.
Ухвалою від 04.10.2019 слідчим суддею відкрито провадження за скаргою.
Заявник у судове засідання не з`явився, просив розглядати скаргу без його участі, надавши належну оцінку доводам, викладеним у скарзі.
Детектив Національного антикорупційного бюро України Дерій Н.О. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги. Надала пояснення про те, що постанова винесена із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування вона не вбачає. Відмовляючи у визнанні ОСОБА_1 потерпілим виходила із того, що в ході досудового розслідування нею не було встановлено, а ОСОБА_1 не було доведено факту безпосереднього спричинення йому шкоди кримінальним правопорушенням.
Заслухавши пояснення детектива, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 52019000000000767 від 27.08.2019, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
При розгляді скарги слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 191 КК України за фактом вчинення службовими особами Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, суддів Шостого адміністративного апеляційного суду та Вищого адміністративного суду дій з привласнення грошового вкладу, шляхом зловживання службовим становищем.
Відомості внесені на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2019 про зобов`язання уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, які викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 11.07.2019.
Постановою від 24.09.2019 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Н.О. відмовила у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема, може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Разом із цим, ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1ст.55 КПК України.
«Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв`язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч. 1 ст. 55 КПК (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі); неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням, тобто повинен існувати прямий зв`язок, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Відмовляючи у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019, детектив Національного антикорупційного бюро України у постанові зазначила, що досудове розслідування здійснюється за фактом можливого заволодіння грошовим вкладом у ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива». В ході досудового розслідування встановлено, що підставою для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2015 яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» грошових коштів по вкладенням, внесених ОСОБА_2 на рахунки цього банку, втрат від інфляції, відсотків за користування кредитом та витрати на правову допомогу.
Оскільки ОСОБА_1 жодних вкладів у вищеназваній банківський установі не мав, та є лише представником ОСОБА_2 , детектив дійшла висновку про відсутність очевидних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 завдано матеріальної та моральної шкоди внаслідок дій чи бездіяльності, які є предметом розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.
З досліджених матеріалів кримінального провадження №52019000000000767 від 27.08.2019, протоколу допиту ОСОБА_1 вбачається, що ним не наведено достатнього обґрунтування і не надано відповідних доказів, що саме цим кримінальним правопорушенням йому безпосередньо спричинено майнову чи моральну шкоду. Крім того, ОСОБА_1 не надано і доказів на підтвердження розміру такої шкоди.
Слідчому судді такі докази також надані не були.
Дослідивши оскаржувану постанову слідчий суддя дійшов висновку, що вона винесена правомірно із дотриманням положень ст. 110 КПК України, в частині зазначення змісту обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 , належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерій Наталії Олександрівни від 24.09.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000767 від 27.08.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін