- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
- Суддя (ВАКС): Шкодін Я.В., Федоров О.В.
- Секретар : Ярмолюк М.І.
- Прокурор : Перов А.В.
Справа № 760/9481/17
Провадження1-кп/4910/34/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді Задорожної Л.І.,
суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,
за участю: запасного судді - Крикливого В.В.,
секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,
прокурора - Перова А.В.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - адвоката Чубарова С.В.,
детектива НАБУ - Танривердієва Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи -володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 про скасування арешту на майно, яке було подано від імені та в інтересах третьої особи адвокатом Чубаровим Сергієм Володимировичем,
установив:
17 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 15 лютого 2017 року за №52017000000000106, щодо: ОСОБА_2 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України; ОСОБА_3 , якій відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364-1,ч.4 ст.28, ч.2 ст.366 КК України; ОСОБА_4 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України; ОСОБА_5 , якому відповідно обвинувального акта висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України; ОСОБА_6 , якому висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України; ОСОБА_7 , якому висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_8 , якій відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_9 , якому висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
07 жовтня 2019 року від адвоката Чубарова С.В., який представляє третю особу - володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 , надійшло клопотання про скасування арешту, який було накладено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 26 червня 2016 року, грошових коштів в сумі 180 000 євро та грошових коштів в сумі 250 000 доларів США, які були вилучені 15 червня 2016 року в ході проведення обшуку індивідуальних сейфів №14 та №15, які знаходились в приміщенні Київського відділення №2 ПАТ «Банк інвестицій і заощаджень» в м.Київ по вул. Велика Васильківська,65, та просить повернути їх ОСОБА_1 .. Вказує, що в банківських індивідуальних сейфах ПАТ «Банк інвестиційних зобов`язань» зберігались грошові кошти, отримані ним після конвертації у валюту коштів в сумі 16 265 600,00 грн., отриманих ним за договором від 02 березня 2016 року купівлі-продажу квартири в м АДРЕСА_1 , власність на яку він набув 24 листопада 2011 року. Оскільки, грошові кошти, на які накладено арешт, належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , а не обвинуваченому ОСОБА_2 , вважає, що арешт на них було накладено незаконно та необґрунтовано, чим порушено законні права та інтереси третьої особи.
В судовому засіданні представник третьої особи адвокат Чубаров С.В. підтримав клопотання, просить скасувати арешт накладений на грошові кошти в сумі 180 000 євро та 250 000 доларів США, вказав, що ці кошти були вилучені під час обшуку індивідуальних банківських сейфів без законних підстав, їх відшукання ухвалою слідчого судді не охоплювалось. Крім того, відсутні докази, що вилучені кошти належали підозрюваному на той час ОСОБА_2 , який є батьком третьої особи ОСОБА_1 .. Також, вилучені кошти не є речовими доказами, які здобуті злочинним шляхом і до яких може застосовуватись спеціальна конфіскація. ОСОБА_1 орендував в банку індивідуальні сейфи, в яких зберігав кошти, виручені від продажу квартири в березні 2016 року, на які безпідставно та необґрунтовано слідчим суддею було накладено арешт, і якими більше трьох років законний володілець позбавлений права користування.
Третя особа ОСОБА_1 просить задовольнити клопотання про скасування арешту на майно. Пояснив, що він з вісімнадцятирічного віку є самостійним і заробляє кошти для власних потреб в ІТ-бізнесі, в т.ч. і за кордоном, де навчався. В 2011 році, коли він вирішив придбати квартиру в м.Києві, частиною грошей йому допомогла мати, і він купив квартиру вартістю мільйон гривень. В 2016 році він вирішив продати цю квартиру і за договором купівлі-продажу на його рахунок в банку надійшло більше 16 мільйонів гривень, які він подальшому зняв з рахунку протягом кількох днів і конвертував в валюту. Валютні кошти він купляв на тіньовому ринку, а також у знайомих, як роблять і більшість українців. До банку він не звертався, так як діяли обмеження на придбання валюти. Конвертовану валюту він зберігав в банківських сейфах, які орендував на підставі укладених договорів. До банківських сейфів мав доступ також його батько ОСОБА_2 , на ім`я якого він видав відповідні довіреності.
Прокурор Перов А.В., за клопотанням якого було накладено арешт на майно, заперечує проти скасування арешту. Пояснив, що в ході досудового розслідування кримінального провадження, в якому було повідомлено про підозру ОСОБА_2 , було встановлено, що останній має право користуватись банківськими сейфами, тому було подано клопотання до слідчого судді про проведення в них обшуку. Під час цього обшуку були виявлені грошові кошти в сумі 180 000 євро та 250 000 доларів США, які були запечатані з відміткою федерального резерву США. Тому ОСОБА_1 аж ніяк не міг на тіньовому ринку придбати іноземну валюту в такому вигляді. В подальшому на ці кошти ухвалою слідчого судді був накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Вважає, що підстави для скасування арешту відсутні.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання та дослідивши матеріали, що надані третьою особою, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування арешту на майно, з огляду на таке.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 24 червня 2016 року(а не 26 червня 2016 року як зазначено в клопотанні третьої особи про скасування арешту на майно), копія якої надана адвокатом Чубаровим С.В., за клопотанням прокурора Перова А.В.(а не детектива НАБУ Полховської Н.М., як зазначено в клопотанні) було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_2 , а саме грошові кошти в сумі 180 тисяч євро та в сумі 250 тисяч доларів США, які були вилучені 15 червня 2016 року у ході проведення обшуку індивідуальних сейфів №14 та №15 в приміщенні Київського відділення №2 ПАТ «Банк інвестицій і заощаджень». Вказаний арешт було накладено з посиланням на те, що прокурором доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, та може бути предметом можливої конфіскації майна як виду покарання, що передбачене санкцією ч.5 ст.191 КК України, та яке може бути призначене ОСОБА_2 ..
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, ОСОБА_1 , який вважає себе володільцем тимчасово вилученого майна, на яке накладено арешт, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні представником третьої особи адвокатом Чубаровим С.В. було заявлено, що доводити те, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, третя особа не буде.
Арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, що передбачено ч.5 ст.170 КПК України.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п.3 ч.2 ст.170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження. При цьому необхідно зауважити, що закон не вимагає, щоб арешт накладався виключно на майно, право власності на яке зазначених осіб має бути підтверджено на момент накладення арешту. Таке майно може перебувати в чиємусь володінні, розпорядженні чи користуванні.
Тому, арешт, який було накладено за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду 24 червня 2016 року, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки ОСОБА_2 на той час був підозрюваним, так як 16 червня 2016 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 КК України, а санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна.
Грошові кошти в сумі 180 000 євро та 250 000 доларів США, на які накладено арешт, були вилучені в ході проведення обшуку індивідуальних банківських сейфів №14 та № НОМЕР_1 , якими користувався третя особа ОСОБА_1 відповідно договорів від 09 червня 2015 року, укладених з ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень».
Третя особа ОСОБА_1 стверджує, що вказані кошти є його власністю, отримані ним за договором купівлі-продажу квартири в м.Києві, право власності на яку він набув 24 листопада 2011 року.
На підтвердження цього ОСОБА_1 подав копію договору купівлі-продажу квартири від 02 березня 2016 року між ним та ТОВ з іноземними інвестиціями «ВІННЕР ГРУП Україна», відповідно якого відчужено квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 248,2 кв.м.. Згідно договору покупець сплатив на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ» 16 265 600 грн..
Відповідно довідки АТ «ПУМБ» №КІЕ-50.5/334 від 02 жовтня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 відкрито рахунок №UA.08.334851.0000026201405347184 у гривнях, станом на 10 березня 2016 року залишок коштів на рахунку складав 1 173,23 грн..
ОСОБА_1 вказує, що в період з 02 березня по 10 березня 2016 року грошові кошти були ним зняті з рахунку і в подальшому конвертовано у валюту(долари США та євро), після чого були поміщені до банківських індивідуальних сейфів ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень».
На думку суду, під час розгляду клопотання третя особа ОСОБА_1 належним чином не підтвердив свою спроможність в 2011 році у віці 22 роки придбати квартиру вартістю, за його словами, один мільйон гривень, оскільки не подано доказів ні про ціну квартири, за якою її було придбано в 2011 році, ні про доходи ОСОБА_1 , які він мав в той період, ні про його матеріальний стан.
Щодо продажу квартири в 2016 році та отримання доходу в розмірі 16 265 600 грн., то суд зауважує, що третьою особою належними банківськими документами не підтверджено факт зняття вказаної суми коштів з рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», у зв`язку з чим твердження, що протягом не більше семи днів він зняв з цього рахунку в банку готівкою 16 мільйонів гривень, суд піддає сумніву. Надана третьою особою ОСОБА_1 довідка про залишок коштів стосується зовсім іншого рахунку на ім`я ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» і не підтверджує яка сума була в певний період часу на цьому рахунку. Також, представник третьої особи та третя особа не змогли пояснити що означає конвертація грошей у валюту, де така конвертація відбувалась і хто, крім ОСОБА_1 , був її учасником.
Факти та інформація, які були оголошені в ході розгляду клопотання, не могли б переконати стороннього спостерігача, що кошти в сумі 180 000 євро та 250 000 доларів США належать саме третій особі ОСОБА_1 , зате могли б переконати, що володіти, розпоряджатись чи користуватись цими коштами міг підозрюваний на той час ОСОБА_2 , який мав вільний не контрольований третьою особою доступ до банківських сейфів на підставі нотаріально посвідчених довіреностей, та щодо якого була наявна обґрунтована підозра у вчиненні особливо тяжких злочинів, серед яких і заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.
Отже, третьою особою ОСОБА_1 не доведено, що арешт на грошові кошти був накладений необґрунтовано, а також не доведено, що ці кошти належать йому на праві власності, тому підстави для скасування арешту відсутні.
Керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
В задоволені клопотання третьої особи володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 про скасування арешту на майно, яке було подано від імені та в інтересах третьої особи адвокатом Чубаровим Сергієм Володимировичем - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча: Л.І. Задорожна
Судді: Я.В. Шкодін
О.В. Федоров