Документ № 84910342

Справа № 760/14087/19

Провадження1-кс/910/612/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., за участю секретаря Сташака Я.В., адвоката Малахової М.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Малахової Олени Миколаївни, подане в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення процесуальних строків у порядку ст. 114 КПК України у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ч. 3 ст. 368-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Малахова О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із вказаним клопотанням.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва клопотання передано для розгляду до Вищого антикорупційного суду.

Вимоги клопотання адвокат мотивує тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ч. 3 ст. 368-2 КК України, за фактами подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2016 роки, а також набуття у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000145, стосовно ОСОБА_1 здійснюється з 24.02.2017 р., тобто впродовж двох років.

26.02.2019 р. Конституційний суд України своїм рішенням №1-р/2019 визнав неконституційною нормою ст. 368-2 КК України, оскільки вона не відповідає вимозі юридичної норми.

10.04.2019 р. рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/20683/18 визнано незаконними та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №2241 від 05.10.2018 р. та №2242 від 05.10.2018 р. про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 роки, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання.

У зв`язку з викладеним, сторона захисту вважає, що на день подання клопотання до слідчого судді, відсутній документ, який може підтвердити факт події кримінального правопорушення, а саме, надання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях ОСОБА_1

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р., визначений ст. 219 КПК України, сплив, тому наявні підстави для встановлення строку для вчинення прокурором процесуальних дій, передбачених ст. 283 КПК України, а саме, закриття кримінального провадження.

В зв`язку з цим просить встановити процесуальний строк прокурору для прийняття одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень.

Адвокат Малахова О.М. в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених в клопотанні та просила про його задоволення.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення про те, що у кримінальному провадженні виконуються заходи міжнародного правового співробітництва, в зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення адвоката, вивчивши та дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя дійшов до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України 24.02.2017 р. були внесені відомості до ЄРДР за №52017000000000145 стосовно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ч. 3 ст. 368-2 КК України.

Конституційний суд України своїм рішенням №1-р/2019 від 26.02.2019 р. у справі № 1-135/2018(5846/17) статтю 368-2 КК України визнав такою, що не відповідає Конституції України (неконституційною) нормою.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №52017000000000145 від 24.02.2017 вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 368-2 КК України закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000145 стосовно ОСОБА_1 здійснюється детективами НАБУ на даний час за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Сторона захисту вважає, що існують підстави для встановлення строку для прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень, оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р., визначений ст. 219 КПК України, вже сплив.

Слідчий суддя не погоджується з таким висновком сторони захисту, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 параграфу 2 «Прикінцевих положень» розділу 4 в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 цього розділу, який набрав чинності 16.03.2018 р., не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відповідно до ст. 219 КПК України (в редакції до набрання чинності Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця після повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

У судовому засіданні встановлено, що у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р. жодній особі не було повідомлено про підозру.

У зв`язку із цим, положення статті 219 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, на яку посилається сторона захисту у своєму клопотанні та якою обмежено строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях, де не повідомлено жодній особі про підозру, не підлягають застосуванню у кримінальному провадженні №52017000000000145, внесеному до ЄРДР 24.02.2017.

Отже, твердження захисника про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р., визначений ст. 219 КПК України, сплив, суперечить нормам ст. 219 КПК України, адже строки розслідування, де не повідомлено жодній особі про підозру, не були предметом регулювання цієї норми станом на 2017 рік.

Разом з тим, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, в редакції, що діяв до внесення змін Законом від 03.10.2017 № 2147-VIII і підлягає застосуванню до кримінального провадження №52017000000000145 від 24.02.2017 р., не містить підстав для закриття прокурором кримінального провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився та жодні особі не було повідомлено про підозру.

Так само КПК України не містив інших норм, які б покладали на прокурора обов`язок винести рішення про закриття кримінального провадження за наявності таких обставин в певний, визначений Кодексом строк.

За таких обставин, відсутні правові підстави для застосування у провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р. норм п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому інші норми КПК України, в редакції, яка застосовується у цьому провадженні, так само не передбачають закриття кримінального провадження у зв`язку із завершенням строку досудового розслідування, коли жодній особі не повідомлено про підозру. Лише ч. 2 ст. 297 КПК України у відповідній редакції передбачено, що у випадку подання і відхилення клопотання про продовження строку досудового розслідування прокурор зобов`язаний протягом п`яти днів завершити досудове розслідування у будь-якій із форм, передбачених ст. 283 КПК України (тобто ця норма стосується лише випадку відмови у клопотанні про продовження строку досудового розслідування, і при цьому вона все-одно не зобов`язує прокурора закрити кримінальне провадження, а лише зобов`язує завершити досудове розслідування в один з кількох способів, передбачених ст. 283 КПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 28 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Системний аналіз зазначених норм процесуального закону в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише при розгляді конкретної слідчої чи процесуальної дії.

З письмових пояснень прокурора вбачається, що у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 р. за запитом сторони обвинувачення здійснюються заходи міжнародного правового співробітництва та без одержання відповіді від компетентних органів Республіки Кіпр неможливо прийняти у законне рішення у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017.

Доводи адвоката Малахової М.О. про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній факт події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, що підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/20683/18, яким визнано незаконними та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №2241 від 05.10.2018 р. та №2242 від 05.10.2018 р. про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016 роки, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання, суд не приймає, оскільки відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017 внесені не на підставі вказаного рішення НАЗК, а на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.01.2017 по справі № 760/21091/16-к за заявою адвоката Осьмухи С.О. від 25.11.2016.

Дане рішення суду, виходячи зі змісту ст.90 КПК України, не має преюдиціального значення у цій справі.

Виходячи з викладеного, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст. ст. 28, 113, 114 КПК України та ст. 219, 283,284 КПК України (в редакції, що діяв до внесення змін Законом від 03.10.2017 № 2147-VIII), слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката Малахової Олени Миколаївни, подане в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення процесуальних строків у порядку ст. 114 КПК України у кримінальному провадженні №52017000000000145 від 24.02.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О. В. Олійник