Документ № 84913578

02 жовтня 2019 року Справа № 760/30918/18

Провадження №11-п/4911/82/19

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Панаід Ігоря Васильовича

до ухвали від 02.10.2019 у судовій справі №760/30918/19

(провадження №11-п/4911/67/19)

26 листопада 2018 року адвокат Кушкова Н.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 15 лютого 2018 про закриття кримінального провадження №42017000000004984 від 14 грудня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року вищезазначену скаргу передано на розгляд Вищому антикорупційному суду на підставі того, що слідчий суддя місцевого суду загальної юрисдикції позбавлений можливості судового контролю у кримінальних провадженнях, віднесених до юрисдикції Вищого антикорупційного суду з дня початку його роботи.

26 вересня 2019 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано подання слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про підсудність скарги адвоката Кушкової Н.М., поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 15 лютого 2018 про закриття кримінального провадження №42017000000004984 від 14 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.

Подання обґрунтоване тим, що відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України. Злочин, передбачений ч.1 ст.365 КК України, не належить до переліку корупційних злочинів, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, і щодо нього відсутні умови, передбачені п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, а скарга адвоката Кушкової Н.М. не підсудна Вищому антикорупційному суду, тобто матеріали за скаргою надійшли до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності. Тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження підлягає передачі на розгляд іншого суду, оскільки до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2019 року подання задоволено, матеріали за скаргою адвоката Кушкова Н.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 15 лютого 2018 про закриття кримінального провадження №42017000000004984 від 14 грудня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, направлено до Солом`янського районного суду міста Києва.

Більшістю суддів зроблено висновок, що скарга про скасування постанови про закриття кримінального провадження за ст.365 КК України, яка не підсудна Вищому антикорупційному суду, має бути направлена до Солом`янського районного суду міста Києва. За думкою колегії суддів, положення п.2 ч.2 ст.304 КПК України передбачають повноваження слідчого судді щодо повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді, саме особі, яка подала таку скаргу. Тобто слідчий суддя не має можливості повернути скаргу, яка є явно непідсудною Вищому антикорупційному суду за ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, з якого вона надійшла, так як не має таких повноважень. Оскільки за думкою колегії така ситуація не врегульована Кримінальним процесуальним кодексом України і потребує вирішення на основі застосування загальних засад кримінального провадження (ч. 6 ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України), що фактично означає можливість вирішення цього питання Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду за поданням аналогічно як це регламентується ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України.

Вважаю, що при розгляді подання суд у першу чергу мав би визначити чи застосовується порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений ст.34 КПК України до провадження за скаргою на постанову про закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання, про що постановляється вмотивована ухвала (абз.2 ч.3 ст.34 КПК України).

Підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого закріплені в частині 1 статті 34 КПК України. У зазначеній нормі використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається» (частина 1), «до початку судового розгляду» (пункт 1 частини 1 та абзац 6 частини 1), «для судового розгляду» (пункт 2 частини 1), «обвинувачений» (пункт 3 частини 1 та абзаци 6 і 7 частини 1), «судове провадження» (пункт 4 частини 1).

Згідно з ч.6 ст.34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною 1 цієї статті.

Системне тлумачення зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК України) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК України) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК України є тотожним поняттю «судове провадження».

Направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, встановленому ст.34 КПК України, подань про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК України, для розгляду її по суті за правилами глав 27 та 28 КПК України. Такий висновок вбачається з позиції, яка викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2018 у справі №571/196/18-к (провадження №51-4493впс18).

З подання ж вбачається, що йдеться про направлення до іншого суду скарги у кримінальному провадженні, яке знаходиться на стадії досудового розслідування.

Отже, порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений ст.34 КПК України, до провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність детектива не може бути застосований.

Зазначений висновок також узгоджується з тим, що відповідно до КПК України на стадії досудового розслідування вирішення питання про порушення правил підсудності при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора окремо визначено статтею 304 КПК України, що нівелює позицію щодо правової неврегульованості цього питання.

Відтак, оскільки не можна стверджувати, що положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання дій слідчого судді в провадженні за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність детектива, то застосовувати загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України, у даному випадку розгляду подання Апеляційною палатою, підстав не має.

Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку - колегіально судом у складі не менше трьох суддів (абз.4 ч.12 ст.31 КПК України).

Таким чином, на стадії досудового розслідування єдиним суб`єктом, який може вирішити питання про те, чи підлягає розгляду в Вищому антикорупційному суді скарга чи інший процесуальний документ (заява, клопотання тощо), які передані з іншого суду та фактично надійшли до Вищого антикорупційного суду є слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

Такі судові рішення слідчий суддя Вищого антикорупційного суду приймає в порядку, передбаченому КПК України, а у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють зазначені питання кримінального провадження, такий слідчий суддя у визначених випадках може застосовувати загальні засади кримінального провадження, встановлені ч.1 ст.7 КПК України.

При цьому, якщо скарги на стадії досудового розслідування надійшли до Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях стосовно злочинів, які не підсудні Вищому антикорупційному суду, слідчий суддя зобов`язаний самостійно прийняти рішення в межах своєї компетенції щодо можливості її розгляду, встановлення підстав для повернення, відмови у відкритті провадження тощо.

Встановлення факту непідсудності скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду є підставою для прийняття ним процесуального рішення за ч.2 ст.304 КПК України, проте не для направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка за положеннями ст.34 КПК України не уповноважена вирішувати питання про направлення матеріалів кримінального провадження до іншого суду на стадії досудового розслідування.

Враховуючи, що звернення про направлення кримінального провадження за скаргами чи іншими процесуальними документами (заявами, клопотаннями тощо) на досудовому слідстві з одного суду до іншого можуть ініціювати перед Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду не тільки слідчі судді, а й учасники такого провадження всупереч правової позиції слідчого судді, то їх розгляд і вирішення по суті палатою може підірвати системність правового регулювання досудового розслідування злочинів, розбалансувати систему судового контролю за органами досудового розслідування та у кінцевому рахунку при деяких умовах може утворити ознаки втручання в виключну компетенцію слідчого судді. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена лише переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК.

Разом із тим, направлення кримінального провадження з одного суду до іншого на стадії досудового розслідування на підставі застосування загальних засад кримінального провадження (в тому числі ч.6 ст.9 КПК України) може мати місце лише у виключних випадках, коли, наприклад, в суді першої інстанції об`єктивно відсутній уповноважений слідчий суддя, який може вирішити це питання самостійно, тощо.

Із матеріалів за скаргою адвоката Кушкової Н.М., поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 15 лютого 2018 про закриття кримінального провадження такої ситуації не вбачається, у зв`язку з чим слідчий суддя Вищого антикорупційного суду повинен розглянути її в установленому КПК України порядку.

На підставі вищевикладеного вважаю, що провадження за поданням слідчого судді Вищого антикорупційного суду про направлення з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду міста Києва матеріалів за скаргою адвоката Кушкової Н.М., поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 15 лютого 2018 про закриття кримінального провадження №42017000000004984 від 14 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України слід було закрити, а матеріали за цією скаргою - повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК України порядку.

Суддя І.В. Панаід