- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Калугіна І.О., Павлишин О.Ф., Чорненька Д.С.
- Секретар : Музики Х.І.
Справа № 761/11248/17
Провадження №11-п/991/134/19
У Х В А Л А
15 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.
суддів Боднара С. Б., Калугіної І. О., Павлишина О.Ф., Чорненької Д.С.,
за участю секретаря судового засідання Музики Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Вищого антикорупційного суду про направлення кримінального провадження № 52017000000000200 від 23.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,
В С Т А Н О В И Л А
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2019 року зазначене кримінальне провадження було передано на розгляд Вищого антикорупційного суду.
Вищий антикорупційний суд звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення кримінального провадження до іншого суду, оскільки воно йому не підсудне з таких причин.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
На момент вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_1 офіційно не працював, тому він не належить до числа суб`єктів, передбачених п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки не є службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Також, ОСОБА_1 не належить і до числа суб`єктів, перелічених у п.1 ч.5 ст.216 КПК України.
Законом не передбачено випадків підсудності Вищому антикорупційному суду кримінальних проваджень щодо злочинів, в яких підозрюються особи, не зазначені в пунктах 1-3 ч.5 ст.216 КПК України, якщо такі кримінальні провадження не об`єднані з кримінальними провадженнями щодо осіб, перелічених в пунктах 1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Оскільки постановою прокурора від 23 березня 2017 року матеріали кримінального провадження № 52017000000000200 від 23.03.2017 року щодо ОСОБА_1 виділені в окреме провадження з матеріалів досудового розслідування № 32013110110000482 від 25 жовтня 2013 року за підозрою семи осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке станом на 7 жовтня 2019 року не надходило на розгляд до Вищого антикорупційного суду, суд позбавлений можливості об`єднати зазначені кримінальні провадження.
За наведених обставин Вищий антикорупційний суд вважає, що виділене кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 йому не підсудне та підлягає направленню на розгляд іншого суду.
Будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду подання учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим подання розглянуто у їх відсутність.
Обговоривши доводи подання, дослідивши зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Києва та обвинувальний акт, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.216 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду належать кримінальні провадження щодо злочинів, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Відповідно до п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, підсудність Вищого антикорупційного суду поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
ОСОБА_1 . обвинувачується у пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто, у пособництві вчиненню злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КПК України, який наведений у примітці ст.45 КК України і відноситься до корупційних.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у пособництві вчиненню злочину службовими особами Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яким завдано шкоду державі у сумі 10 520 800 гривень, тобто, у розмірі, що у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час його вчинення.
Як зазначено в обвинувальному акті, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося групою детективів Національного антикорупційного бюро України, сам акт складено та затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 30.03.2017 року.
Таким чином, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 відповідає критеріям предметної підсудності, передбаченим ч.1 ст.33-1, п.2 ч.5 ст.216, пп.2 абзацу 1 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, а тому воно підсудне Вищому антикорупційному суду.
Та обставина, що сам ОСОБА_1 не є службовою особою державного підприємства, вищенаведеного не спростовує.
Він обвинувачується у пособництві вчиненню злочину службовою особою державного підприємства, тобто, злочину, кримінальне провадження щодо якого разом з іншими ознаками, які вище наведені, відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду. Рід занять, форма участі, роль співучасників у вчиненні злочину не мають значення для визначення підсудності кримінального провадження.
Не має значення у вирішенні питання підсудності і те, в одному чи в різних кримінальних провадженнях пред`явлено обвинувачення співучасникам злочину.
Визначальним є відповідність злочину, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, критеріям предметної підсудності, передбаченим ст. 31-1 КПК України з урахуванням пп.1,2 абзацу 1 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Керуючись статтями 33-1, 34, 418, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
У задоволенні подання Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду кримінального провадження № 52017000000000200 від 23.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.
Матеріали кримінального провадження повернути Вищому антикорупційному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. О. Калугіна
О. Ф. Павлишин
Д. С. Чорненька