Документ № 85044565

Справа № 760/10894/18

Провадження №11-п/991/131/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф., Панкулича В.І., Семенникова О.Ю., Глотова М.С.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк Ю.С.,

захисника Кругляка Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві подання Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст. 212, ч.1 ст.366, ч. 2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, до іншого суду,

В С Т А Н О В И Л А:

09 жовтня 2019 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою вирішено звернутися з поданням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо вирішення питання щодо направлення до іншого суду матеріалів кримінального провадження № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, до іншого суду.

В той же день, колегією суддів внесено подання щодо визначення підсудності, яке разом із матеріалами кримінального провадження було направлено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Обставини, встановлені Судом під час розгляду подання

24 квітня 2018 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст. 212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

09 вересня 2019 року Солом`янським районним судом м. Києва було направлено даний обвинувальний акт із матеріалами судового провадження до Вищого антикорупційного суду для розгляду.

Зміст подання

11 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст. 212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні колегією суддів була встановлена непідсудність зазначеного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, оскільки відсутня хоч одна із обов`язкових умов, визначених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Позиція учасників провадження

Адвокат у судовому засіданні клопотав про долучення до матеріалів справи його письмових пояснень. Зазначав, що його підзахисний ОСОБА_1 не має відношення до корупційних злочинів, а тому кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду. У кримінальному провадженні № 52017000000000016 обвинуваченим є лише ОСОБА_1 , оскільки будь-якій іншій особі не було вручено повідомлення про підозру. До того ж, оскільки ОСОБА_1 не є службовою особою, він не займав будь-яку з посад, перелічених у п. 1-3 ст. 216 КПК України, йому не інкримінуються злочини у виді зловживання службовим становище або вчинення злочину службовою особою. Прохав задовольнити подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду та визначити підсудність у кримінальному провадженні № 52017000000000016 за Солом`янським районним судом м. Києва.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча повідомлення про час, дату та місце судового засідання було здійснено належним чином.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча повідомлення про час, дату та місце судового засідання було здійснено належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 КПК України, про час та місце розгляду подання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Заслухавши доповідь головуючого, вислухавши пояснення захисника та обговоривши їх, дослідивши матеріали подання, Суд дійшов наступних висновків.

Мотиви суду

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Згідно зі ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Приміткою до ст. 45 КК України до корупційних злочинів віднесено злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 цього Кодексу.

Відповідно до змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» п. 20-2 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, які набули чинності 22 вересня 2019 року, підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У кримінальному провадженні № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року досудове розслідування здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про що вказано у обвинувальному акті (т.1, а.с. 1).

Згідно обвинувального акту від 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 обвинувачується у: організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; організації вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення фінансових операцій з коштами, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 209КК України; організації умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому порядку, вчиненого службовою особою підприємства незалежно від форми власності, яке зобов`язано їх сплачувати, за попередньою змовою групою осіб, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України; організації внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; умисних діях, безпосередньо спрямованими на організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, однак не доведеними до кінця з причин, які не залежали від його волі, чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Адвокат вказував, що оскільки процесуальним законом визначено перелік злочинів, які підсудні Вищому антикорупційному суду та зазначено, що при визначенні підсудності має бути наявна хоча б одна із умов, передбачених пунктами 1 - 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Такими обов`язковими умовами є: суб`єкт вчинення злочину (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК), кількісна характеристика предмета злочину або завданої шкоди з урахуванням зазначеного у цьому пункті суб`єкта злочину (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України), або вчинення злочинів, що передбачені ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України щодо службової особи, визначено у ч .4 ст. 18 КК України або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Щодо твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не займав жодну із посад, перелік яких міститься в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, Суд зазначає наступне.

Так, дійсно, безпосередньо ОСОБА_1 не був службовою особою у розумінні КПК України. Але, та обставина, що сам ОСОБА_1 не є службовою особою державного підприємства, не може виключати можливість настання у нього відповідальності за злочини, вчиненні у співучасті із службовими особами, вказаними у п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Крім того, із постанови про виділення матеріалів досудового розслідування та зупинення досудового розслідування від 04 січня 2017 року ( т. 1 а. с. 177) вбачається, що із кримінального провадження №52016000000000001 від 11.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст.15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч .3 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України, було виділене в окреме провадження

№ 52017000000000016 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 , оскільки були достатні підстави вважати, що він, достовірно знаючи про наявність кримінального провадження, у якому він підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, покинув постійне місце проживання в м. Києві та територію України взагалі. Також, у зазначеній вище постанові вказано, що підстави для зупинення кримінального провадження №52016000000000016 від 04.01.2017, які існують стосовно ОСОБА_1 , інших підозрюваних у цьому провадженні - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не стосуються. Тобто, виділення у окреме кримінальне провадження матеріалів стосовно ОСОБА_1 . здійснювалося виключно для того, щоб уникнути негативного впливу на повноту досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження №52016000000000001. Отже, у разі передання з Вищого антикорупційного суду до іншого суду обвинувального акту з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст. 212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, нівелюються дії правоохоронних органів щодо доведення вини особи саме у судовому органі, якому підсудні корупційні злочини.

Згідно зі змінами до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» п. 20-2 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, які набули чинності 22 вересня 2019 року, вказано, зокрема, що у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Суд звертає увагу на те, що близько року досудове розслідування щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювалося у межах кримінального провадження №52016000000000001, а виділення матеріалів щодо ОСОБА_1 зумовлене неможливістю встановлення його місця знаходження та необхідністю його здійснення щодо інших, на той час, підозрюваних.

Таким чином, суд вважає, що потрібно уникати зайвого формалізму при постановленні судового рішення та враховувати індивідуальні особливості конкретного провадження. Тому, при застосуванні кримінального процесуального закону колегія суддів враховує дійсну волю законодавця та цілі, які він переслідував, приймаючи відповідний законодавчий акт.

Висновки суду

З урахуванням викладеного вище, та того, що визначальним є відповідність злочину, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, критеріям предметної підсудності, передбаченим ст. 33-1 КПК України з урахуванням пп.1,2 абзацу 1 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів прийшла до висновку про залишення без задоволення подання Вищого антикорупційного суду.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33-1, 34, 376, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Подання Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2019 року (справа

№ 760/10894/18) про вирішення питання про направлення кримінального провадження № 52017000000000016 від 04 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, до іншого суду - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Никифоров А.С.

Судді: Павлишин О.Ф.

Панкулич В.І.

Семенников О.Ю.

Глотов М.С.