- Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
- Суддя (ВАКС) : Танасевич О.В., Сікора К.О.
- Секретар : Слакви О.О.
- Прокурор : Кричун В.В., Щербай Т.А.
Справа № 487/4428/16-к
Провадження № 1-кп/991/99/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2019 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії:
головуючого судді Гавриленко Т.Г.,
суддів Танасевич О.В.,
Сікори К.О.
за участю секретаря Слакви О.О.
прокурорів: Кричун В.В., Щербай Т.А.
обвинувачених:ОСОБА_1 , ОСОБА_2
захисників ОСОБА_1, адвокатів:Бабчука С.Я., Голотової М.М.
захисників ОСОБА_2, адвокатів:Монця С.М., Левченка І.І.,
потерпілих:ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 52016000000000054 від 26 лютого 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною першою статті 345 Кримінального кодексу України;
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИЛА:
1. 07 жовтня 2019 року із Заводського районного суду міста Миколаєва до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 жовтня 2019 року за даним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання.
2. Відповідно до частини другої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України відсутніми.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Голотова М.М. заперечуючи проти призначення судового розгляду, заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через його невідповідність вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, у клопотанні зазначено, що прокурором затверджено обвинувальний акт, в якому відсутні такі істотні умови як час, місце, фактичні обставини скоєння саме ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ознаками частини четвертої статті 368 Кримінального кодексу України.
Також у клопотанні звертається увага на те, що в порушення Кримінального процесуального кодексу України в обвинувальному акті відсутній опис індивідуалізації дій кожного з обвинувачених, вони фактично ототожнені. Крім того адвокатом Голотовою М.М. акцентовано увагу, що в порушення пункту 2 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України в обвинувальному акті зазначено невірні анкетні дані щодо обвинуваченого ОСОБА_1
Обвинувачений ОСОБА_1 та його другий захисник - адвокат Бабчук С.Я. підтримали думку адвоката Голотової М.М. та вважали за необхідне направити обвинувальний акт прокурору для усунення наведених недоліків, а тому заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків та заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд прийшов до висновку, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його не відповідності статті 291 КПК України не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.
Відповідно до вимог частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України і повернення обвинувального акту може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам вказаної статті. Самі обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом судового розгляду.
Таким чином, колегія судів приходить до висновку про те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні в цілому складений у відповідності до вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Отже доводи, на які посилається захисник Голотова М.М. в своєму клопотанні, не є такими, які свідчать про такі порушення вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, які перешкоджають призначенню справи до розгляду.
3. У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурором зазначено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, під час проведення слідчих дій за місцем проживання судді ОСОБА_1 останній застосовував щодо службових осіб правоохоронних органів зброю, погрожував їх життю та здоров`ю, а тому існує обґрунтований ризик, що останній може переховуватись від суду, коли справа вже знаходиться в його провадженні.
Крім того, у клопотанні прокурора зазначено про можливість здійснення обвинуваченим ОСОБА_1 незаконного впливу на свідків, що обумовлюється характером та обставинами вчинення злочину, а саме тривалістю вчинення останнім дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди, його наміром та можливістю, в силу свого становища, тиснути на свідків у кримінальному провадженні, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники, заперечуючи проти задоволення заявленого клопотання, зазначили, що заявлені прокурором ризики необґрунтовані та нічим не підтверджені, а також зазначили, що відповідно до вимог частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України суд позбавлений можливості у підготовчому судовому засіданні продовжити строк дії запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, заперечуючи проти задоволення заявленого клопотання, зазначили, що на даний час відсутні ризики зазначені прокурором у клопотанні, а тому вважають, що це клопотання не підлягає задоволенню.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.
Колегія суддів, заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали клопотання, прийшла до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 серпня 2019 року ОСОБА_1 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин строком на 2 місяці до 27 жовтня 2019 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, та не заперечувалося сторонами, що обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає, за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор, під час розгляду клопотання, не зміг пояснити, яким чином на сьогоднішній день виконувалася попередня ухвала про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, прокурор не зміг обґрунтувати та надати будь-яких доказів щодо фактичного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також пояснити підстави походження цієї адреси в клопотанні про продовження запобіжного заходу, фактично унеможливлюючи призначення домашнього арешту за цією адресою, при цьому не зазначаючи альтернативної адреси.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Проаналізувавши доводи клопотання про обрання запобіжного заходу, колегія судів прийшла до висновку, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, в цьому кримінальному провадженні не відпали, зокрема можливість ОСОБА_1 впливати на свідків, які не були допитані в судовому засіданні, враховуючи, що обвинувачений працював суддею Малиновського районного суду м. Одеси, та мав авторитет та вплив на працівників цього суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні декількох особливо тяжких злочинів, зокрема і в погрозі вбивством щодо працівників правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків, колегія суддів приходить до висновку, щодо існування ризику переховування від суду.
Відповідно до частини першої статті 179 Кримінального процесуального кодексу України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи в сукупності обставини, не вирішуючи наперед питання винуватості обвинуваченого, виходячи з наявності відповідного обвинувального акту, суворості покарання за інкриміновані ОСОБА_1 злочини, у разі визнання його винуватим, розміру заподіяної шкоди, дотримання умов попередньо застосованих до нього запобіжних заходів, належної процесуальної поведінки, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити частково, а саме обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, про які просив прокурор, а в частині клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити, у зв`язку з не підтвердженням адреси, за якою мав перебувати обвинувачений під домашнім арештом.
4. У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено також клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурором зазначено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. Щодо обґрунтування необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , то у заявленому прокурором клопотанні зазначено, що останній може незаконно впливати на свідків. Зокрема підставою такого впливу є, що ОСОБА_2 та свідки по справі є жителями міста Одеси та Одеської області.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, заперечуючи проти задоволення заявленого клопотання, зазначили, що на даний час відсутні ризики, зазначені прокурором у клопотанні, прохали змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники заперечували проти задоволення заявленого клопотання.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Суд приймає до уваги доводи сторін, про те, що під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 належно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, завжди з`являвся на виклик до слідчого та суду, а тому кількість раніше врахованих ризиків суттєво зменшилась.
Відповідно до частини першої статті 179 Кримінального процесуального кодексу України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності обставини не вирішуючи наперед питання винуватості обвинуваченого, виходячи з наявності відповідного обвинувального акту, суворості покарання, у разі визнання його винуватим, розміру заподіяної шкоди, дотримання умов попередньо застосованого запобіжного заходу, належної процесуальної поведінки, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити частково, а саме обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, про які просив прокурор, а в частині клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити, у зв`язку з зменшенням ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
5. У порядку частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Бабчуком С.Я. подано скаргу на бездіяльність прокурора та зобов`язання вчинити певні дії, в якій він просить зобов`язати прокурора винести постанову, якою відмовити ОСОБА_6 у визнанні її потерпілою в рамках даного кримінального провадження.
В обґрунтування поданої скарги адвокатом Бабчуком С.Я. зазначено, що ОСОБА_6 не зверталась до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення та залучення її як потерпілої. Таким чином, захисник вважає, що прокурор у кримінальному провадженні не мав законних підстав надавати ОСОБА_6 статус потерпілої.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Голотова М.М. підтримали подану адвокатом Бабчуком С.Я. скаргу та просили її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник підтримали подану скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор, заперечуючи проти заявленої скарги, зазначив, що подана захисником скарга не підлягає розгляду під час підготовчого судового засідання, оскільки в ній прямо ставиться питання про допустимість доказів, а також вказав на відсутність процесуальних механізмів для вирішення такої скарги.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.
Частини 1, 2 статті 55 КПК України встановлюють, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Доводи скарги спростовуються реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000054 від 26 лютого 2016 року, яким підтверджується, що ОСОБА_6 26.02.2016 року звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення (т.1, а.с. 26).
Отже, ОСОБА_6 формально відповідає вимогам які ставить кримінальний процесуальний закон до потерпілої, а доводи скарги захисника Бабчука С.Я. є необґрунтованими, безпідставними та такими, які не підлягають задоволенню в повному обсязі.
6. Прокурором поставлено на обговорення питання щодо виклику у судове засідання свідків сторони обвинувачення.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Голотовою М.М., для з`ясування обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, заявлено клопотання про виклик свідків.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник - адвокат Бабчук С.Я. не заперечували проти виклику заявлених свідків.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник не заперечували проти виклику заявлених прокурором та адвокатом Голотовою М.М. свідків.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.
Щодо виклику свідків захисником обвинуваченого ОСОБА_1 , то колегія суддів вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та викликати свідків, показання яких були відкриті стороні обвинувачення в порядку передбаченому статтею 290 КПК України, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Клопотання прокурора про виклик свідків задовольнити повністю.
7. Колегія суддів, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.
Підстави, передбачені пунктами 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження або зупинення провадження, на час проведення підготовчого судового засідання відсутні. Угоду в провадженні не укладено.
Колегія суддів вважає за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі даного обвинувального акту.
Відповідно до ч. 1 статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314 - 316, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Закінчити підготовче судове засідання.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною першою статті 345 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, на 14 год. 00 хв. 29 жовтня 2019 року у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41).
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Голотової М.М. про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з його невідповідністю статті 291 КПК України - відмовити.
Клопотання прокурора Щербая Т.А. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
На підставі ч.5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:
-прибувати за викликом до суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншим обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні;
-не відвідувати можливі місця перебування свідків, підозрюваних, потерпілих у кримінальному провадженні, зокрема адміністративну будівлю Малиновського районного суду міста Одеси;
-здати на зберігання до державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
ОСОБА_1 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , до 20 грудня 2019 року.
В іншій частині клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Клопотання прокурора Щербая Т.А. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
На підставі ч.5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:
-прибувати за викликом до суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, потерпілою стороною щодо обставин кримінального провадження;
-здати на зберігання до державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
ОСОБА_2 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , до 20 грудня 2019 року.
В іншій частині клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Контроль за виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особистого зобов`язання покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які підтримують державне обвинувачення.
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Бабчука С.Я. про зобов`язання прокурора винести постанову, якою відмовити ОСОБА_6 у визнанні потерпілою в рамках цього кримінального провадження - відмовити.
Викликати в судовий розгляд прокурора, обвинувачених та його захисників, потерпілих та представника потерпілої, цивільного позивача, свідків.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченим.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко
Судді: О.В. Танасевич
К.О. Сікора