Документ № 85157857

Справа № 991/528/19

1-кп/991/90/19

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Сікора К.О., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Кравченко М.М.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Буняк В.С., Швидкий О.О., Папенко Р.С., Туркінов Ю.О.,

представник потерпілого ДП «Укркосмос» - Ващенко В.В.,

представник потерпілого ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - Потапенко М.І.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016000000001157 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2019 року призначено підготовче судове засідання у зв`язку із надходженням від прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравця В.В. обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №42016000000001157, стосовно обвинувачення ОСОБА_1 ? у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.

Прокурор просив суд призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, посилаючись на відповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального законодавства та відсутність підстав для направлення обвинувального акта до іншого суду для визначення підсудності, закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Буняк В.С. та Швидкий О.О. заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Захисник Папенко Р.С., підтримав заявлене клопотання про повернення обвинувального акту з підстав, зазначених обвинуваченим ОСОБА_1 та адвокатами Буняк В.С . , Швидким О.О. у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник Туркінов Ю.О., представники потерпілих ДП «Укркосмос» та ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - Ващенко В.В. та Потапенко М.І. просили суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2019 року в задоволенні заявленого обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисниками клопотання про повернення обвинувального акту прокурору було відмовлено.

Інші клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, закриття провадження, затвердження угоди чи направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності суду не заявлялись.

Таким чином, заслухавши позицію прокурора, обвинувачених, їх захисників, представників потерпілих, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки у цьому кримінальному провадженні висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України та наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Підстави для прийняття рішень про затвердження угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, що містяться у ст. 291 КПК України.

Не встановивши підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, керуючись ч. 1 ст. 315 КПК України, перейшов до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

У зв`язку із цим, судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо необхідних підготовчих дій.

Прокурор просив провести судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження.

Також прокурор просив викликати для допиту під час судового розгляду наступних свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Крім того, прокурор заявив клопотання, у якому просив покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки: повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із службовими та посадовими особами Державного космічного агентства України, ДП «Укркосмос», ДП «ВО Південмаш ім. О.М.Макарова», ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинятиме дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню чи продовження злочинної діяльності.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисники Буняк В.С., Швидкий О. О. Папенко Р.С., Туркінов Ю.О., представники потерпілих Ващенко В .В. та Потапенко М.І. вважали за можливе провести судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. Проти заявленого прокурором клопотання про виклик свідків не заперечували. Також, представник потерпілого Ващенко В.В. просив суд цивільний позов ДП «Укркосмос» призначити до судового розгляду у кримінальному провадженні.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що не заперечує проти клопотання прокурора щодо покладення на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, оскільки протягом останнього часу він їх належним чином виконував.

Натомість захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокати Буняк В.С., Швидкий О.О., Папенко Р.С. висловились проти клопотання прокурора про покладення на їх підзахисного обов`язків та просили суд у задоволенні цього клопотання відмовити. При цьому зазначили, що наведені прокурором ризики не доведені і є надуманими. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний стосовно ОСОБА_1 , припинив свою дію ще 6 жовтня 2019 року разом із покладеними судом обов`язками. З цього часу обвинувачений не вчиняв дій, які б свідчили про спроби ухилитись від суду чи про перешкоджання судовому провадженню, а тому підстави для покладення на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків відсутні.

Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, який здійснювати у відкритому судовому засіданні, колегіально судом у складі трьох суддів, за участі прокурора, обвинувачених, захисників та представників потерпілих, з викликом свідків, заявлених прокурором.

Також, у кримінальному провадженні слід призначити до судового розгляду цивільний позов Державного підприємства «Укркосмос».

Крім того, у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 314, ст. 314-1 КПК України, суд, з метою забезпечення інформацією, що характеризує ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вважає за необхідне доручити Філії Центру пробації у м. Києві та Київській області скласти щодо обвинувачених досудову доповідь.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність його часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 6 серпня 2019 року у ході досудового розслідування даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та зобов`язано його прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою. Крім того, на обвинуваченого, строком на два місяці, тобто до 6 жовтня 2019 року, були покладені обов`язки, передбачені п. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із службовими та посадовими особами Державного космічного агентства України, ДП «Укркосмос», ДП «ВО Південмаш ім. О.М. Макарова», ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 поза межами процесуальних дій; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Оскільки сторона обвинувачення не звернулась з клопотанням про продовження строку дії вказаних обов`язків, то відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, починаючи з 7 жовтня 2019 року, вони були скасовані, а ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію.

Разом із тим, оскільки запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не обмежений певним строком та не був скасований судом, то на час проведення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні він продовжує свою дію в частині покладеного на обвинуваченого зобов`язання прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою.

У своєму клопотанні прокурор порушує питання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За змістом ч. 5 ст. 194 КПК України суд під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, застосовуючи відповідний запобіжний захід, може зобов`язати обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Отже сукупний аналіз положень ч. 1 ст. 179 та ч. 5 ст. 194 КПК України вказує на те, що покладені на обвинуваченого обов`язки є складовою частиною такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

З урахуванням наведених обставин та положень кримінального процесуального законодавства колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для розгляду клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, оскільки щодо нього діє застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді особистого зобов`язання та можуть існувати ризики щодо поведінки обвинуваченого, для запобігання яким суд має покласти відповідні обов`язки.

Разом із тим, суд, оцінюючи наявність підстав для задоволення відповідного клопотання прокурора, виходив із того, що останній, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, має довести необхідність покладення на обвинуваченого зазначених у клопотанні обов`язків.

Прокурор у заявленому клопотанні посилався на наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В обґрунтування того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду прокурор вказував на неодноразові випадки виїзду обвинуваченого до інших держав, а також на фінансову спроможність обвинуваченого тривалий час перебувати за кордоном за рахунок наявних активів.

Крім того, прокурор вказував на те, що обвинувачений ОСОБА_1 може завдяки неправомірним домовленостям з представниками центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів здійснити вплив на службових осіб Державної прикордонної служби України з метою уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїхати за межі України.

Наведені доводи прокурора суд оцінює критично, оскільки на переконання суду вони лише вказують на абстрактну можливість обвинуваченого переховуватись від суду, а тому такі доводи є недостатніми для застосування обмежувальних заходів.

Загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер, потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральні якості, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Доказами на обґрунтування вказаного ризику можуть бути фактичне переховування від органів досудового розслідування та/або суду; показання свідків про намір особи переховуватись, придбання квитків, зміна місця проживання, підтверджені документально, відомості про відсутність постійного місця проживання, тощо.

Відповідних доказів суду надано не було. Натомість суд звернув увагу на те, що обвинувачений, після скасування щодо нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не вчинив дій, які б вказували на його намір ухилитись від суду, відповідно ризик втечі на момент розгляду даного клопотання істотно зменшується. Крім того, обвинувачений з`явився в судове засідання за першим судовим викликом, що на переконання суду свідчить про належне виконання ним свого процесуального обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду.

Також суд вважає непереконливими доводи прокурора, стосовно наявності ризику знищення, приховання або спотворення обвинуваченим будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, до початку якої сторона обвинувачення мала зібрати всі докази, які необхідні для встановлення обставин кримінального правопорушення, забезпечивши їх збереження.

Тому обвинувачений не може мати доступ до відповідних документів або речей, і ймовірність, що він скористається можливістю їх знищення, приховання або спотворення відсутня.

Крім того, прокурор не надав доказів фактичного знищення, приховання або спотворення обвинуваченим будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або доказів, які б вказували про намір підозрюваного вчинити такі дії.

Також, прокурор у клопотанні не зазначив, який із обов`язків наведених у клопотанні, зможе запобігти вказаному ризику.

Обґрунтовуючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження здійснення кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується, прокурор посилався на події, які відбувались у травні 2017 року і стосувались узгодження обвинуваченим із службовими особами Державного космічного агентства України, ДП «Укркосмос», канадської MDA, кінцевих сум фінансування проекту зі створення національної супутникової системи України, фактичної можливості розпорядження цим фінансуванням та прийняття окремих кадрових рішень, зокрема, щодо звільнення керівництва ДП «Укркосмос».

Разом із тим, у ході підготовчого судового засідання прокурор не надав будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин, які б вказували на протиправну поведінку обвинуваченого у минулому. Також прокурор не надав інформації про те, чи притягався обвинувачений до кримінальної відповідальності раніше, чи був засуджений, чи схильний до протиправної поведінки, чи наявна інформація про його кримінальні зв`язки.

З огляду на це, суд вважає доводи прокурора щодо існування вказаного ризику необґрунтованими.

Також, не знайшов свого підтвердження ризик перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування вказаного ризику прокурор посилався на вчинення обвинуваченим дій, які свідчили про отримання ним інформації щодо проведення Національним антикорупційним бюро досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, при цьому не зазначивши, яким чином такі дії перешкоджали кримінальному провадженню.

Разом із тим, суд дійшов висновку про існування, на час розгляду клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 с. 194 КПК України, ризику незаконного впливу останнього на свідків у кримінальному провадженні, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

На час розгляду клопотання прокурора свідки сторони обвинувачення та обвинувачений ОСОБА_2 судом не допитувались, а тому зберігається можливість впливу на їх показання.

Частина з цих свідків є службовими особами Державного космічного агентства України та державного підприємства «Укркосмос», з якими обвинувачений раніше працював та, відповідно, на показання яких може чинити вплив.

Суд також враховує, що поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування може свідчити про ймовірність ризикунезаконного впливу на свідків чи співучасників, за умови якщо обвинувачений вдавався до погроз, чи існують інші факти впливу (спроб впливу) на учасників кримінального провадження - підкуп, умовляння, переконування, шантаж тощо.

Прокурор у клопотанні зазначив, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , будучи обізнаним з окремими даними про підконтрольні йому юридичні особи, погрожував фізично розправою свідку ОСОБА_16 .

Крім того, перед проведенням детективами Національного антикорупційного бюро допитів окремих свідків ОСОБА_1 консультував останніх щодо змісту та обсягу показань, які їм необхідно надати детективам або ж взагалі радив їм відмовитися від дачі показань.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники не заперечували та не спростовували такі твердження прокурора.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 має можливість впливати на не допитаних у судовому провадженні свідків, з метою схиляння їх до надання неправдивих показань чи відмови у їх наданні, застосовуючи для цього свої професійні зв`язки, фінансові можливостіабо неправомірні домовленості зі свідками.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на два місяці, обов`язку утримуватись від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із службовими та посадовими особами Державного космічного агенства України, Державного підприємства «Укркосмос», Державного підприємства «ВО Південмаш ім. О.М. Макарова», ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

У задоволенні іншої частини клопотання прокурора слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст. 33-1, 194, 200, 291, 314-316, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Призначити у кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, просп. Перемоги, 41), о 9 год 00 хв 31 жовтня 2019 року.

Доручити Філії Центру пробації у м. Києві та Київській області скласти у строк до 13 листопада 2019 року досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Клопотання прокурора про виклик заявлених свідків задовольнити.

Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків задовольнити частково.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 до 22 грудня 2019 року включно, обов`язок утримуватись від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із службовими та посадовими особами Державного космічного агенства України, Державного підприємства «Укркосмос», Державного підприємства «ВО Південмаш ім. О.М. Макарова», ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

У задоволенні іншої частини клопотання прокурора відмовити.

Цивільний позов Державного підприємства «Укркосмос» призначити до судового розгляду у кримінальному провадженні.

Викликати для участі у судовому розгляді учасників судового провадження: прокурора, обвинувачених, їх захисників, представників потерпілих.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий В.В. Маслов

Судді К.О. Сікора

Л.М. Федорак